Підстави для контролю Декого з отримувачів субсидій і пільг на оплату житлово-комунальних послуг можуть перевірити для того, щоб підтвердити право домогосподарства на державну допомогу.
Про це повідомило видання “На пенсії”. “Чинними нормативно-правовими актами передбачено окремі випадки, коли для прийняття рішення про включення до Реєстру осіб, які мають право на пільги, призначення житлових субсидій та пільг, надання деяких видів соціальної допомоги необхідно оформити Акт обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства чи фактичного місця проживання особи”, – підкреслили в ПФУ. Зазначається, що така перевірка та складання відповідного акту передбачена для отримувачів субсидій та пільг на оплату ЖКП у таких випадках:
– якщо в складі домогосподарства кількість фактично проживаючих осіб є меншою, ніж кількість, зареєстрованих та/або задекларованих осіб;
– якщо в житловому приміщенні є кілька розділених особових рахунків;
– для підтвердження, що житло не здається в оренду;
– якщо для обігріву житла використовуються побутові електроприлади тощо.
Також у Пенсійному фонді нагадали, що такі акти можуть складати й для отримання інших видів державної допомоги, зокрема:
– щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з людиною з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка, за висновком лікарської комісії закладу охорони здоров’я, потребує постійного стороннього догляду;
– на дітей одиноким матерям і малозабезпеченим родинам, щоб підтвердити, що їхнє житло не передано в оренду. Хто в пріоритеті Тим часом у Міністерстві фінансів наголосили, що видатки на соціальну підтримку та соціальний захист у держбюджеті на 2026 рік є другими за величиною після обсягів видатків, призначених на безпеку й оборону. “Бюджет-2026 демонструє, що навіть в умовах війни держава зберігає чіткі пріоритети – підтримку людей, які найбільше потребують захисту. Ми спрямовуємо додаткові ресурси на соціальні виплати, допомогу сім’ям з дітьми, підтримку внутрішньо переміщених осіб, підвищення рівня забезпечення осіб з інвалідністю та своєчасну виплату пенсій. Це дозволяє не лише виконувати наші зобов’язання, але й змінювати підходи до програм підтримки, щоб мільйони українців отримували необхідну допомогу вчасно та в повному обсязі”, – зауважив перший заступник міністра фінансів Роман Єрмоличев. За його словами, загальний обсяг видатків, запланованих на соціальну підтримку громадян, становить 468,5 млрд грн, що на 47,6 млрд грн більше, ніж у 2025 році. Акцент – на підтримці людей, які потрапили у тяжкі життєві обставини внаслідок війни, втратили доходи та роботу.
Зокрема, підвищено розмір прожиткового мінімуму на 9,9% порівняно з 2025 роком: зараз загальний показник його становить 2920 грн (для осіб, які втратили працездатність – 2361 грн), а з 1 січня 2026 року він збільшиться до 3209 грн (для непрацездатних – до 2595 грн). Це означає, що мінімальна пенсія зросте, хоч і несуттєво, з 2361 грн до 2595 грн, зате максимальна, яка й так немаленька, бо становить 10 прожиткових мінімумів, збільшиться, відповідно, з 23 610 грн до 25 950 грн.
Окрім того, планується забезпечення всіх необхідних заходів для того, щоб усі 10,3 млн українських пенсіонерів отримували свої пенсії вчасно та в повному обсязі. Одним із кроків у цьому напрямку є збільшення коштів, які будуть направлені в Пенсійний фонд, до 251,3 млрд грн (+14,4 млрд грн до 2025 року).
Це дозволить забезпечити всі зобов’язання держбюджету на виплату пенсій, а також – доплат, надбавок та підвищень до пенсій, які, згідно з чинним законодавством, фінансуються за бюджетні кошти. Разом з тим видатки на покриття дефіциту бюджету Фонду не враховані, оскільки в наступному році він не прогнозується.
Як і в попередні роки, з 1 березня 2026-го буде проведено масштабну щорічну індексацію пенсій. Однак коефіцієнт зростання виплат поки що невідомий, адже його традиційно визначать лише у лютому.
Також у бюджеті на наступний рік акцентується увага на підтримці осіб з інвалідністю – на їх потреби буде виділено 9,9 млрд грн (+3,2 млрд грн до 2025 року). Ці кошти спрямують на повне забезпечення у протезуванні та в отриманні допоміжних засобів реабілітації. Дитячі виплати У Мінфіні також звернули увагу на те, що загальна сума видатків на соцвиплати і різні види допомоги становить 133,5 млрд грн (зокрема й 1,5 млрд субвенції на підтримку регіонів для формування фондів житла для внутрішньо переміщених осіб у сільській місцевості).
З цієї суми на соцвиплати, з урахуванням підвищеного розміру прожиткового мінімуму, спрямують 132 млрд грн. Це забезпечить усі діючі соціальні виплати, які отримують понад 5 млн українців.
Окрім того, на нові заходи з підтримки родин у бюджеті закладено 24,5 млрд грн. Зокрема, ці гроші спрямують на збільшення допомоги на дітей:
– одноразової виплати при народженні малюка, яка зросте з 10 000 грн до 50 000 грн;
– щомісячної допомоги на догляд за дитиною до однорічного віку, яка збільшиться з 860 грн до 7 000 грн (на догляд за дитиною з інвалідністю – до 10 500 грн);
– нової програми “єЯсла” – по 8 000 грн щомісяця на догляд за дитиною віком від 1 до 3 років (за дитиною з інвалідністю – 12 000 грн) за умови виходу матері або іншого законного представника дитини, які фактично здійснювали догляд, на роботу;
– одноразової грошової допомоги учням перших класів “Пакунок школяра” на суму 5 000 грн.
На продовження підтримки населення щодо оплати житлово-комунальних послуг (субсидій) і придбання твердого палива та скрапленого газу передбачено 42,3 млрд грн – така ж сума закладена і в бюджеті на цей рік. Такою допомогою зможуть скористатися, як і зараз та і в попередні роки, приблизно 2,7 млн домогосподарств.
Також у 2026 році буде продовжено фінансування програм і заходів із оздоровлення та відпочинку дітей різних категорій, розвитку сімейних форм виховання тощо. На це заплановано виділити 1,6 млрд грн.
Галина Гірак
Позначка: Пенсійний фонд
-
Отримувачів соцвиплат проінспектують: до кого прийдуть з перевірками
-
В Україні зросла середня зарплата для розрахунку пенсії
Показник середньої заробітної плати, який використовується для розрахунку пенсій зростає в Україні другий місяць поспіль. За жовтень він склав 21 578 грн 46 копійок. Про це свідчать дані ПФУ.
Відповідний показник було затверджено 25 листопада 2025 року. У вересні середня зарплата для розрахунку пенсії становила 21 190 гривень – підвищення склало 388 гривень.
Найвищий рівень фіксували в червні – 22 336 гривень.
Показники по місяцях у поточному році:- у вересні – 21 190 гривень 31 копійка;
- у серпні – 19 813 гривень 71 копійка;
- у липні – 20 455 гривень 65 копійок;
- у червні – 22 336 гривень 81 копійка;
- у травні – 20 355 гривень 40 копійок;
- у квітні – 19 856 гривень 19 копійок;
- у березні – 19 430 гривень 52 копійки;
- у лютому – 18 589 гривень 38 копійок;
- у січні – 18 660 гривень 32 копійки.
Станом на 27 листопада Пенсійний фонд України профінансував соціальні виплати на десятки мільярдів гривень.
На пенсійні виплати в цьому місяці вже передав загалом 68 млрд гривень:- 9 млрд гривень – через АТ Укрпошта;
- 59 млрд гривень – через уповноважені банки.
На інші соціальні напрями виділено:
- 2,6 млрд гривень – на житлові субсидії та пільги;
- 3 млрд гривень – на страхові виплати, з них 1,8 млрд гривень – на оплату лікарняних;
- 8,4 млрд гривень – на державні допомоги та інші соціальні виплати.
У листопаді органи Пенсійного фонду надали понад 1,35 млн гривень послуг громадянам, які звернулися за допомогою.
Як повідомлялося в серпні, в Україні середня зарплата у липні знизилась до 20 455,65 гривні. Це на 1 981,41 гривні менше, ніж у червні (22 336,81 гривні).
Уряд збільшив виплати родинам Героїв Небесної Сотні -
Всі надії – на суд: через що пенсіонери позиваються до Пенсійного фонду
Що ухвалив уряд Як повідомили у Мінсоцполітики, сім’ї та єдності, в Україні накопичилась системна проблема з виконанням судових рішень щодо пенсій. За останні п’ять років кількість таких рішень зросла у понад 26 разів – до 758 тисяч, а загальна сума боргу сягнула вже майже 85 млрд грн.
При цьому єдиного підходу, за яким держава має здійснювати виплати за рішеннями судів, не існувало до липня цього року. “Зокрема, поточні виплати за рішеннями судів здійснювались одразу, а нараховані суми за минулі періоди ставились у чергу. Через це станом на сьогодні держава виплатила лише за тими рішеннями, які набрали чинності у період до 20 листопада 2020 року, що викликає невдоволення громадян і зауваження з боку міжнародних партнерів, зокрема, Європейського суду з прав людини та Ради Європи”,- пояснили в міністерстві. Тому уряд, щоб упорядкувати ситуацію та забезпечити єдині, справедливі та зрозумілі правила в умовах обмеженого фінансового ресурсу, ухвалив постанову № 821, яка встановлює єдиний порядок всіх виплат на виконання судових рішень – як за минулі періоди, так і поточні.
І вперше в бюджеті ПФУ видатки на судові рішення будуть виокремлені, залежно від джерела фінансування пенсій: виплати, які мають здійснюватися за рахунок коштів держбюджету, оскільки стосуються пенсій, які виплачуються саме за рахунок коштів держбюджету, та виплати, джерелом погашення яких є страхові пенсійні внески. “Завдяки новому порядку громадяни, які мають ретроспективні судові рішення, зможуть отримувати щомісяця хоч і не одразу всю суму, але регулярну виплату. Водночас, кожен матиме доступ до інформації: який обсяг рішень перебуває на виконанні та з якою динамікою вони виплачуються. Видатки на ці цілі будуть чітко передбачені в бюджеті ПФУ. Це дозволить сформувати більш прозору, передбачувану та цивілізовану систему виконання судових рішень”,- зазначили в Мінсоцполітики. Також важливо, що окремою нормою постанови передбачено запровадження електронного обліку всіх судових рішень, що надійшли для виконання пенсійним органам. Інформація про них буде відображатися в особистому кабінеті особи на порталі ПФУ та публікуватимуться у форматі відкритого дашборду на сайті ПФУ.
Постанова вже набула чинності і вже йде технічна підготовка до її впровадження.
Ці нововведення мають сприяти більш прозорому виконанню рішень Європейського суду з прав людини – міжнародному зобов’язанню України як члена Ради Європи. Очікуються зміни ЄСПЛ вже багато років вказує на те, що борг держави за рішеннями судів, виконання яких вона гарантує, є однією з проблем України.
Про це повідомили в Центрі прав людини ZMINA. “До прикладу, ухвалили рішення в справі “Бурмич та інші проти України”. Тоді передали 12 тисяч скарг Комітету міністрів Ради Європи, бо той має більше можливостей перевіряти перебіг змін, які мала зробити українська влада в цій сфері. Також у справі “Шмалько проти України” суд дійшов висновку, що держава не може посилатися на брак коштів, коли мова йде про гарантовані виплати за рішеннями судів. Українська влада нібито намагалася розв’язати проблему, але серед ідей лунали саме звільнити від обов’язку виконувати рішення, бо немає грошей на це”, – йдеться в публікації. І станом на березень 2021 року, як свідчили дані казначейства, борг за рішеннями судів становив 5 млрд грн. Нині ж він лише щодо пенсій збільшився у понад 26 разів, тож держава заборгувала громадянам уже 85 млрд грн.
Частково ці кошти виплачують, але стосується це переважно рішень, що набрали чинності до 20 листопада 2020 року. Новий порядок, ухвалений Кабміном, має усунути цю прогалину. Більшість позовів від військових Найбільше ПФУ заборгував військовим пенсіонерам – їм нараховано 51,3 млрд грн за рішеннями суду.
Про це, посилаючись на відповідь Пенсійного фонду, повідомив народний депутат Данило Гетманцев. “У відповіді – дві новини: добра й погана. Добра в тому, що відсутня заборгованість з виплати призначених поточних пенсій для цієї категорії пенсіонерів. Погана – що станом на 1 липня 2025 року Пенсійний фонд має 51,3 млрд грн заборгованості перед військовими пенсіонерами”, – зазначив політик у своєму Telegram-каналі. За його словами, ця сума співставна з усіма доходами на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за липень, коли ЄСВ та інші платежі склали 52,5 млрд грн.
Нардеп вважає, що знайти потрібні ресурси можна в тому числі й за рахунок детінізації, оскільки втрати бюджету від тіні сягають 900 млрд гривень щороку, а також шляхом впровадження дієвої цензури видатків – економії на неефективних програмах. Що призводить до соціальних спорів Головна проблема масових звернень пенсіонерів до суду полягає в тому, що в Україні пенсійне законодавство постійно змінюється. І дуже часто воно звужує пенсійні права людей, на які вони могли розраховувати раніше, пояснило видання “На пенсії”. “Яскравий приклад – діти війни. Свого часу було ухвалено закон, який обіцяв таким особам доплату до пенсії в розмірі 30% прожиткового мінімуму. Потім закон кілька разів переписували: спочатку зменшили розмір надбавки, а потім взагалі зазначили, що розмір має встановлюватися Кабінетом Міністрів. Кабмін встановив надбавку спочатку в розмірі 7% прожиткового мінімуму, а потім взагалі – у фіксованому розмірі 66,43 гривні. З 2014 року ця сума не переглядалася. Звісно, юристи не стояли осторонь і допомогли тисячам пенсіонерів отримати через суд підвищену надбавку, передбачену першою редакцією закону (з доплатою за попередній час)”, – пояснюють у публікації. Окрім того, законодавство не лише переписується, але й дуже часто виписано недостатньо чітко. Це також дає підстави вишукувати лазівки для оскарження тих чи інших рішень або дій ПФУ. Також, можливо, ще однією причиною численних звернень пенсіонерів до суду є те, що держава свого часу взяла на себе дуже багато зобов’язань, які тепер не може виконати, оскільки вони не відповідають економічній ситуації, що спричиняє збільшення кількості соціальних спорів.
Галина Гірак -
Видатки Пенсійного фонду вперше перевищать трильйон грн
Уряд України затвердив бюджет Пенсійного фонду на 2025 рік, де передбачено видатки на суму понад один трильйон гривень. Доходи фонду складатимуть понад один трильйон гривень, зокрема на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, соціальне страхування та соціальні виплати. Видатки передбачені на індексацію пенсій, страхові виплати, соціальні виплати та виконання судових рішень.
-
Видатки Пенсійного фонду вперше перевищать 1 трлн
Уряд затвердив бюджет Пенсійного фонду України на 2025 рік, де видатки вперше перевищують трильйон гривень. Доходи бюджету ПФУ складатимуть 1,025 трлн грн, з них 858,8 млрд грн – доходи на пенсійне страхування, 42,9 млрд грн – на соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та нещасними випадками, а також 117,3 млрд грн – кошти держбюджету для соціальних виплат через ПФУ. Видатки бюджету складатимуть 1,02 трлн грн і включатимуть індексацію пенсій, страхові виплати та соціальні пільги. Бюджет також передбачає видатки на виконання судових рішень щодо виплат пенсій.
-
ПФУ зафіксував зниження середньої зарплати
В Україні середня зарплата у липні знизилась до 20 455,65 гривні. Це на 1 981,41 гривні менше, ніж у червні (22 336,81 гривні). Про це повідомляє Пенсійний фонд.
При цьому зарплата була на 17,9% більшою, ніж у липні минулого року (17 346,90 гривень).
Як відомо, у липні інфляція в Україні впала до 14,1%. Таким чином, реальна зарплата за рік зросла приблизно на 3,8%. -
Пенсійний фонд збільшив виплату пенсій на мільярд гривень
Пенсійний фонд України завершив фінансування пенсій за серпень 2025 року. Загалом на пенсійні виплати спрямовано 68,8 млрд гривень – сума зросла на 1 млрд гривень порівняно з попереднім місяцем, повідомляє пресслужбу ПФУ.
Перед цим протягом трьох місяців розмір виплат не змінювався: у липні, червні та в травні було виплачено по 67,8 млрд гривень.
У квітні на пенсії спрямували 67,4 млрд гривень.
Значне підвищення було в березні, коли після індексації було виплачено 67,4 млрд гривень. У лютому на пенсійні випали спрямували 62,2 млрд гривень, у січні – 61,7 млрд гривень.
Станом на липень 2025 року загальна чисельність пенсіонерів в Україні становила 10 млн 259,7 тисячі осіб. Це на 88,4 тисячі менше, ніж у грудні минулого року (10 млн 348,1 тисячі).
Як ми вже писали, Кабмін готує зміни у нарахуванні пенсій через існуючі викривлення в пенсійній системі. Мінсоцполітики назвало найбільшу пенсію в Україні -
Що зміниться у липні: стандарти електромережі, техогляд, облік призовників
Додаткові повноваження Пенсійного фонду Із 1 липня Пенсійний фонд України перебирає на себе функції Міністерства соціальної політики з призначення та виплати окремих видів соціальної допомоги. Зокрема, йдеться про:
– допомогу людям, які не мають права на пенсію, включаючи осіб з інвалідністю I, II та III груп, котрим виповнилося 65 років, але вони не набули мінімального страхового стажу (15 років). Ця допомога передбачена також для малозабезпечених громадян, які не отримують пенсії чи інших виплат. Сюди входять особи з інвалідністю I групи, які не мають пенсій; діти, що втратили годувальника, який на момент смерті не мав необхідного стажу для пенсії; особи з інвалідністю III групи у подібних обставинах; матері-героїні, священнослужителі, церковні працівники.
– допомогу на догляд: для самотніх малозабезпечених осіб, що потребують постійного нагляду за висновком ЛКК (крім осіб I групи); для малозабезпечених осіб з інвалідністю I групи (підгруп А і Б); для одиноких осіб віком 80+, яким потрібен постійний догляд згідно з медичним висновком.
Також ПФУ бере на себе призначення та виплату допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, а саме:
– щомісячну допомогу для осіб з інвалідністю з дитинства I, II, III груп;
– допомогу на дітей з інвалідністю до 18 років;
– надбавку на догляд для осіб з інвалідністю з дитинства I групи (підгруп А і Б), а також для самотніх осіб з інвалідністю II та III груп, якщо є відповідний медичний висновок;
– надбавку на догляд за дитиною з інвалідністю віком до 6 років і від 6 до 18 років.
Для призначення цих видів допомоги та допомоги на поховання отримувачів, необхідно буде подати заяву встановленої форми з вказівкою на конкретний вид виплати.
Подати документи можна буде такими способами:
– особисто в будь-якому сервісному центрі ПФУ;
– поштою до відповідного органу ПФУ;
– через уповноважену особу органу місцевого самоврядування;
– через Центри надання адмінпослуг (ЦНАП);
– онлайн – через вебпортал ПФУ або мобільний застосунок (починаючи з 1 вересня 2025 року, після запуску технічної підтримки).
Також до 1 жовтня 2025 року заплановано провести фізичну ідентифікацію одержувачів соцдопомоги, які отримували її з лютого 2022 року по червень 2025 року. Це стосується:
– осіб без права на пенсію;
– осіб з інвалідністю;
– отримувачів допомоги на догляд;
– осіб з інвалідністю з дитинства та дітей з інвалідністю.
Окрім того, Пенсійний фонд і надалі призначатиме допомогу на догляд таким категоріям українців:
– військовослужбовцям з інвалідністю внаслідок війни, які отримують пенсію по інвалідності (I група, або II–III група – якщо одинокі та потребують догляду);
– ветеранам Другої світової війни, які отримують пенсію за віком, по інвалідності чи за вислугу (I група або II–III – якщо одинокі та потребують догляду);
– пенсіонерам із числа військовослужбовців і правоохоронців, які отримують пенсію за вислугу років (якщо мають I групу інвалідності через трудове каліцтво, профзахворювання або є одинокими й потребують постійного догляду). Новий стандарт напруги – 230 вольт З 1 липня 2025 року наберуть чинності зміни до Кодексу розподільних систем, затверджені 15 квітня цього року (постанова НКРЕКП № 550), і Україна перейде на новий стандарт напруги в електромережі – 230 вольт замість звичних 220.
Такі зміни є кроком до синхронізації з європейською енергосистемою. Вони не вплинуть на роботу побутових приладів, оскільки сучасна техніка розрахована на відповідний діапазон напруги, і не призведуть на суми у платіжках за електроенергію. Але вони можуть зменшити ризики пошкодження побутової техніки. Зміни техогляду транспорту З 1 липня 2025 року вводяться нові правила обов’язкового технічного контролю (ОТК) транспортних засобів, а весь процес має бути зафіксований на фото та відео. Для цього пункти ОТК повинні бути оснащені камерами. У разі порушення протоколу техогляду, суб’єкт господарювання, що здійснював перевірку, сплатить штраф у розмірі 1400 грн. Якщо транспортний засіб експлуатується без проходження ОТК, водій отримає штраф – 340 грн.
Якщо під час моніторингу буде виявлено будь-які порушення (наприклад, відсутність частини відеозапису або невідповідність авто технічним вимогам), протокол техогляду буде анульовано, а про це повідомлять власнику транспортного засобу.
Обов’язковий техогляд встановлено для таких категорій транспортних засобів: – автобуси, автомобілі, що перевозять небезпечні вантажі – двічі на рік; – вантажівки понад 3,5 т, причепи до них, таксі – один раз на рік; – вантажівки до 3,5 т, причепи до них, легкові автомобілі для комерційних цілей, що експлуатуються понад два роки – один раз на два роки.
Легкові автомобілі, які використовуються громадянами для особистих потреб і не призначені для отримання прибутку, не потребують проходження ОТК. Важливе – для людей з інвалідністю З 1 липня 2025 року припиняється автоматичне продовження терміну інвалідності. Якщо рішення МСЕК закінчило термін дії після 1 січня 2025 року, а людина не пройшла повторний огляд, інвалідність автоматично продовжувалася до цієї дати.
У грудні минулого року було ухвалено закон, який реформує систему МСЕК, а також урядову постанову, яка регулює порядок оцінки функціонування особи. Цією постановою встановлено календарні строки повторного огляду для осіб з інвалідністю, встановленою до реформи. Військовий облік юнаків Згідно з новими умовами закону про військовий обов’язок, допризовники повинні стати на облік до 31 липня 2025 року, скориставшись одним з двох способів: – пройти електронну ідентифікацію та оновити дані у системі Резерв+; – особисто звернутися до ТЦК із пакетом документів.
Юнаки, які народилися в 2008 році, повинні стати на облік до цієї дати.
Згідно з новим законом, Кабмін повинен був привести нормативну базу під нові умови, але на кінець червня 2025 року роз’яснення щодо процедури від Міноборони ще не було.
Резерв+ не є обов’язковим для всіх, тому якщо хтось не хоче чи не може пройти через цей спосіб, потрібно особисто звертатися до ТЦК.
Якщо після реєстрації в Резерв+ юнак побачить, що його не поставлено на облік, потрібно звертатися до ТЦК або перевірити в застосунку ще раз.
Військово-облікові документи (ВОД) видаються замість приписних. Вони мають однакову юридичну силу в електронному та паперовому вигляді.
Невчасна постановка на облік призовників загрожує штрафом від 17 тис. грн до 25, 5 тис. грн.
Галина Гірак -
Шведський пенсійний фонд продав всі акції Tesla
Шведський пенсійний фонд АР7 продав усі акції американського виробника електроавтомобілів Tesla й вніс компанію до “чорного списку”. Про це напередодні повідомило агентство Reuters.
Вказано, що АР7 пояснив це рішення порушенням Tesla прав профспілок у США.
“АР7 вирішив внести Tesla до чорного списку через підтверджені порушення робітничих прав у США”, – заявили у пенсійному фонді.
Фонд протягом кількох років вів перемовини із Tesla, однак “компанія не вжила достатніх кроків для вирішення цієї проблеми”.
За словами речника АР7, фонд володів акціями Tesla на 1,36 млрд доларів, що становило близько 1% його загального обсягу.
“Загальні активи фонду станом на кінець травня становили 1,181 млрд крон, тобто близько 125 млрд доларів”, – стверджує Reuters. -
Середня зарплата для розрахунку пенсій зросла майже до 20 тисяч гривень
У квітні середня заробітна плата, враховуючи страхові внески для обчислення пенсій, склала майже 19 856,19 грн, що є більшим показником порівняно з попередніми місяцями. Так, у березні 2025 року ця сума становила 19 430 грн, у лютому – 18 589 грн, а у січні – 18 660 грн. Порівняно з квітнем 2024 року, коли середня зарплата для обчислення пенсій складала 16 847,98 грн, відбувся зріст на 3008,21 грн або на 18%. Про це повідомив Пенсійний фонд України.