Відшкодування для ВПО Закон щодо запуску цієї програми набрав чинності ще у 2023 році, однак Кабмін і досі не ухвалив відповідне рішення, тому виходить, що Закон імплементовано не повністю. Це і гальмує його впровадження.
Як тільки уряд вирішить це питання, люди зможуть отримати компенсацію за зруйноване та пошкоджене житло, розташоване в тому числі й на тимчасово окупованих територіях. “Уряду потрібно якнайшвидше імплементувати цю опцію. Ми наполягаємо на цьому вже більше року, з моменту проведення публічних консультацій, присвячених удосконаленню програми. Тоді розширення програми на ТОТ був найпоширенішим запитом від учасників”,- зауважила народний депутат, голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк. Доки в Кабміні готуються ухвалити доленосне для тих, хто залишився без даху над головою рішення, українці намагаються з’ясувати деякі особливості виплат цих компенсацій.
Наприклад, нещодавно у ЗМІ біла поширена інформація про те, що за одне зруйноване житло отримати компенсацію єВідновлення можна двічі – чи так це насправді.
У парламенті зазначили, що єдина можливість для цього – за умови, якщо ваш будинок або квартира двічі постраждали від наслідків російської збройної агресії й відповідна комісія це підтвердила. “Але можна двічі подавати заявки. Наприклад, якщо ваша перша заявка була відхилена або ви хочете подати нову. Або якщо змінилися обставини вашої заявки тощо”, – резюмувала парламентар. Ще питання, яке жваво обговорюють переселенці: чи зможуть переселенці з ТОТ отримати компенсацію і за програмою єВідновлення, і по заяві до Міжнародного реєстру збитків.
За словами Шуляк, після розширення програми єВідновлення на ТОТ, власники житла, розташованого там, зможуть подавати заявки і на українську компенсацію, і в Міжнародний реєстр збитків. Але, акцентувала вона, це не означає, що отримати компенсації вдасться і там, і там.
Шуляк пояснила, що зараз у формі Міжнародного реєстру збитків (RD4U) потрібно обов’язково вказувати, чи вже отримували компенсацію і яку саме суму. Тому не виключено, що при нарахуванні виплат за формою RD4U ця сума буде вирахувана. Тобто ця компенсація буде доповнюючою, а не ще однією рівноцінною. Більш точніша інформація стане відома згодом, адже правила щодо цього пізніше буде формувати Компенсаційна комісія в Гаазі. “Тобто такий варіант можливий. Це не альтернатива єВідновленню, а додатковий ресурс, особливо якщо єВідновлення покрило не всю вартість Але є нюанси з права власності – після отримання компенсації за єВідновлення право на майно має бути припинено. Якщо компенсація неповна, це може вплинути на можливість заявитися до RD4U”, – зазначила народний депутат. Міжнародні виплати Щодо можливих термінів міжнародних виплат, то чекати їх доведеться ще щонайменше кілька років.
Чому так затягується цей процес:
– міжнародне право працює повільно;
– наразі функціонує лише Міжнародний реєстр збитків – він фіксує заявки, але поки не передбачає виплат;
– самі виплати неможливі без запуску Компенсаційної комісії, яка визначатиме механізми підрахунку і створення Компенсаційного фонду, звідки здійснюватимуться виплати. До того моменту фіксація збитків не означає компенсації, а лише створює юридичну передумову для них. “Міжнародне право, згідно з яким і має відбуватися такий складний, але необхідний процес – досить повільне. Спочатку мають запустити Міжнародний реєстр збитків, завданням якого є саме фіксація збитків, а не виплати за них. Серед іншого, аналогічну функцію виконує і наш Реєстр пошкодженого та знищеного майна, куди громадяни подають інформаційні повідомлення про пошкодження та руйнування житла. Тобто Міжнародний реєстр створили, але додали туди ще далеко не всі заплановані категорії. Таким чином, прийом заяв лише на початковій стадії. А далі буде ще два процеси, від яких залежатимуть виплати”, – зауважила Шуляк. Вона зазначила, що наступним етапом стане запуск Компенсаційної комісії, яка буде розробляти необхідні алгоритми для підрахунку компенсацій по всіх категоріях. А фінальним етапом, після якого почнуть здійснювати перші виплати, стане створення Компенсаційного фонду, з якого вони і відбуватимуться. “Тобто без фінансування, яку б кількість заяв не було зареєстровано в Міжнародному реєстру збитків, виплати, в тому числі за житло на ТОТ, не почнуться. У цьому випадку вони можуть початися не раніше ніж за кілька років у найкращому випадку”,- підсумувала народний депутат. Як працює єВідновлення Днями стали відомі результати програми єВідновлення станом на 1 липня 2025 року. Ця програма компенсацій активно допомагає українцям, чиє житло постраждало внаслідок збройної агресії Росії. Уже понад два роки громадяни мають змогу отримати державну допомогу на ремонт пошкодженого житла або ж придбати нове – замість зруйнованого. Компенсації за пошкоджене житло. Їх отримали понад 97 тис. осіб на загальну суму понад 9,6 млрд грн. Ці компенсації поділяються на дві категорії:
– дрібні ремонти – середній розмір відшкодування склав 72 700 грн;
– капітальні ремонти – середній розмір компенсації склав 341 600 грн. Компенсації за зруйноване житло: – кількість отримувачів житлових сертифікатів – понад 20 000 осіб;
– загальна сума – 29,1 млрд грн;
– подано заяв – 52 618.
Станом на початок липня понад 11 600 громадян вже придбали нове житло за сертифікатами, з них більше 5 000 – внутрішньо переміщені особи (ВПО). На підтримку компенсацій саме для ВПО Уряд на початку 2025 року перерозподілив окремим рішенням 15 млрд грн. Відбудова на власній земельній ділянці. У 2025 році в Україні стартувала нова форма державної підтримки – виплати для відбудови зруйнованого житла на власній земельній ділянці.
За даними на 1 липня стан справ такий:
– кількість отримувачів становить 527 осіб;
– сума першого траншу – 675,7 млн грн.
Галина Гірак
Позначка: Переселенці
-
Компенсації за зруйноване житло: чи можуть отримати їх переселенці
-
Уряд запустив нову житлову програму для частини переселенців
Уряд України запроваджує новий житловий проєкт для внутрішньо переміщених осіб, які виїхали з Маріуполя Донецької області. Про це заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час виступу на засіданні уряду.
Він пояснив, що мова про запуск будівництва муніципального, соціального та орендного житла, а також про впровадження програм пільгових і партнерських іпотечних кредитів.
За його словами, таке рішення дозволить ще більшій кількості маріупольських родин мати “власну оселю тут, в Україні”.
Влада продовжує дію програми компенсацій для ВПО, які витрачають понад 20% свого доходу на оренду житла. Кожна родина може звернутися по фінансову допомогу від держави.
Шмигаль наголосив, що забезпечення житлом сімей, які втратили дім через війну, залишається одним із ключових пріоритетів в межах програми швидкої відбудови.
Переселенці можуть звернутися до Гааги – що їм можуть відшкодувати -
Притулок у Нідерландах для українців здорожчає удвічі
Уряд Нідерландів вирішив підвищити щомісячну плату для українців, які перебувають у притулках. З жовтня сума зросте зі 105 євро на місяць до 244 євро. Про це у п’ятницю, 4 липня, повідомляє RTL з посиланням на міністерку з питань притулку та міграції Мону Кейзер.
Як пояснила Кейзер, збільшення особистої плати спрямоване на покриття витрат, пов’язаних із експлуатацією притулку, таких як газ, вода та електроенергія. Ця ініціатива має на меті скоротити різницю у фінансових зобов’язаннях між українськими біженцями та шукачами притулку з інших країн.
Як зазначає RTL, наразі самотній українець сплачує 105 євро щомісяця, однак вже в жовтні ця сума зросте до 244 євро. Для сімей із двома неповнолітніми дітьми максимальний платіж визначатиметься залежно від їх обставин і може становити до 488 євро на місяць.
На початку 2025 року уряд країни скоротив розмір компенсації за розміщення біженців з 61 до 44 євро на добу. Водночас, згідно з даними чотирьох найбільших міст Нідерландів – Амстердама, Роттердама, Утрехта і Гааги – фактичні витрати на одного біженця становлять від 55 до 60 євро на день.
Раніше повідомлялося, що ЄС розглядає можливість продовження Директиви про тимчасовий захист для українців ще на рік, до березня 2027 року, але це може бути останнє продовження через правові обмеження.
Переселенців перевірять: які підстави є для цього і що виявлятимуть
-
Переселенців перевірять: які підстави є для цього і що виявлятимуть
Припинили виплати майже на 8 млн грн Ці перевірки спрямовані на верифікацію інформації, яку переселенці подають для отримання державної підтримки.
Про це повідомляє проєкт “Ветеран”.
Органи соцзахисту безпідставно не проводять перевірки – для цього мають бути чітко визначені причини. Серед основних підстав такі:
– наявність відповідної інформації з автоматизованих реєстрів;
– надходження повідомлення про зміну фактичного місця проживання або перебування ВПО;
– результати верифікації, які вказують на невідповідність критеріям отримання допомоги;
– повідомлення від третіх осіб (наприклад, сусідів, співмешканців або інших громадян).
Отримавши такі дані, Нацсоцслужба зобов’язана відреагувати та визначити дату перевірки.
Про заплановану перевірку ВПО попереджають не пізніше ніж за два календарні дні. Повідомлення може надійти телефоном або іншим способом зв’язку, що дозволяє зафіксувати факт сповіщення. Працівники соціальної служби мають провести перевірку протягом 10 робочих днів з моменту ухвалення рішення про здійснення її.
У випадку, якщо переселенець заздалегідь повідомив, що не зможе бути вдома в зазначений час через відпустку, візит до родичів чи інші причини, перевірку можуть відкласти на два тижні.
Якщо ж ВПО відсутній без попередження під час візиту перевіряючих, складається відповідний акт, а особу повідомляють у день перевірки про необхідність протягом 14 робочих днів з’явитися до органу соцзахисту населення за місцем перебування на обліку для проходження ідентифікації.
А якщо особа не з’явиться для проведення ідентифікації протягом 30 календарних днів, то з наступного місяця виплату грошової допомоги тимчасово припиняють. При цьому ВПО мають бути поінформовані про припинення виплат у будь-який доступний спосіб.
Переселенець, який протягом 30 днів не зміг пройти ідентифікацію з поважної причини – наприклад, через відрядження, перебування у лікарні, смерть близького родича тощо, – він може поновити отримання допомоги. Для цього потрібно звернутися до органу соціального захисту населення з відповідною заявою та документами, що підтверджують причину відсутності.
Важливо те, що законодавство гарантує постійне інформування переселенців на всіх етапах: від повідомлення про перевірку до сповіщення про припинення виплат і подальшого поновлення допомоги. Це має забезпечити прозорість процесу і запобігти помилковому позбавленню людей державної підтримки.
До слова, Національна соціальна сервісна служба за участі спеціалістів органів соціального захисту та уповноважених осіб територіальних громад повідомила про результати здійснення перевірки фактичного місця проживання/перебування внутрішньо переміщених осіб протягом першого півріччя 2024 року.
Усього за шість місяців минулого року було проведено 4 768 перевірок, складено 3518 актів про відсутність ВПО в указаному ними місці проживання, внаслідок чого тимчасово припинено виплати допомоги у розмірі 7,64 млн грн щомісячно тим ВПО, які надали недостовірну інформацію щодо свого місцезнаходження з метою неправомірного отримання соціальної допомоги. “Такі заходи спрямовані на запобігання зловживанню соціальними допомогами, які виплачуються за рахунок коштів державного бюджету. Систематичний контроль за правомірністю отримання виплат дозволить забезпечити адресне реагування на потреби ВПО та раціональне використання бюджетних ресурсів для тих, хто цього потребує”, – пояснили в Національній соціальній сервісній служби України. Пільги для переселенців, гарантовані державою Внутрішньо переміщені особи (ВПО) в Україні, які були змушені покинути свої домівки через війну та облаштовуватися на нових місцях, можуть розраховувати на всебічну підтримку з боку держави. Окрім щомісячної фінансової допомоги, передбачені спеціальні пільги як для дорослих, так і для дітей.
Видання “На пенсії”, посилаючись на інформацію Центру правової допомоги, повідомляє, що усього діє щонайменше дев’ять ключових форм підтримки переселенців. Основні форми допомоги для ВПО є такі: – Фінансова підтримка.
До вересня 2025 року продовжено щомісячні виплати: 2 тис. грн для дорослого та 3 тис. грн для дитини або людини з інвалідністю. Ця допомога надається насамперед пенсіонерам, багатодітним сім’ям, дітям та людям з інвалідністю.
– Компенсаціявартостіоренди житла.
Якщо витрати на оренду перевищують 20% сукупного доходу сім’ї, то держава компенсує частину цих коштів.
– Відшкодування за втрачене житло.
Програма єВідновлення охоплює також і ВПО із тимчасово окупованих територій. Після набуття чинності оновленим законом вони зможуть подати заявку на компенсацію за зруйноване житло.
– Додаткові пільги для дітей із числа ВПО.
Пріоритет при зарахуванні до дитсадків та шкіл. Переважне право на зарахування мають діти, зареєстровані як ВПО, та діти, які постраждали внаслідок війни.
– Безкоштовне харчування.
У школах та дитсадках таким дітям надається безкоштовне харчування на підставі довідки ВПО або документа, що підтверджує статус постраждалого від бойових дій.
– Оздоровлення та відпочинок дітей.
Можливість безкоштовного відпочинку надається автоматично – батьки отримують сповіщення від соцслужб.
– Соціальна стипендія.
Студенти ВПО, які навчаються на денній формі за державний рахунок, не мають академічної заборгованості та молодші 23 років, можуть претендувати на щомісячну соціальну стипендію.
– Проживання в гуртожитку.
Такі студенти мають право на пріоритетне поселення та можуть отримати знижку на оплату проживання. Подробиці слід уточнювати у приймальній комісії чи у коменданта гуртожитку.
– Пільгові кредити на навчання.
Для військових-контрактників у складі ВПО або жителів прифронтових територій передбачені освітні кредити з пільговими умовами. -
Вбивство сім’ї військового в Бельгії: син жінки зізнався у скоєному
У Бельгії 16-річний український підліток признався у вбивстві своєї 46-річної матері та 6-річної сестри, а також у підпалі будинку у містечку Хаасроде. Обидві жертви отримали ножові поранення, а після цього будівлю підпалили. В результаті пожежі загинули жінка і її донька. Будинок належав церковній громаді, але в оренду він був переданий для українських біженців. Підліток спершу був свідком у справі, але пізніше визнав свою провину. Поки що не відомо мотиви злочину. Суд у справі неповнолітнього відбудеться 8 червня.
-
Продовжать востаннє: що відомо про захист українських біженців в ЄС
Наших за кордоном – багато За даними Євростату, станом на 31 березня 2025 року статус тимчасового захисту в ЄС мали 4,26 мільйона українців. Найбільше українців з таким статусом перебували в Німеччині – майже 1,2 мільйона.
Але абсолютно точно невідомо, скільки біженців знаходиться за кордоном. За оцінками Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України, станом на середину лютого 2025 року за кордоном перебувають близько 6,9 мільйонів українців.
Оцінка базується на цифрах, які свідчать, що кількість людей на підконтрольній території України становить близько 30 мільйонів. Загальна кількість людей, які виїхали з України, може бути вищою, якщо врахувати тих, хто виїхав через Росію або Білорусь.
На думку експертів, реальна кількість українців, які перебувають за кордоном, може бути навіть вищою, ніж 7,7 мільйона. Відзначимо, що дані про кількість українців за кордоном можуть відрізнятися залежно від джерела та методів підрахунку.
Де ж українців зараз найбільше? Обираючи територію для переїзду, майбутніх мігрантів насамперед хвилюють питання працевлаштування, цін на оренду та наявності інфраструктури для дітей.
І українці найчастіше обирають ключові 6 країн: Польщу, Німеччину, Чехію, Швецію, Латвію та Іспанію. Однак вже за два роки захист українських біженців може змінитися. Продовжать востаннє Наразі статус українців визначається ухваленою в березні 2022 року ЄС Директивою про тимчасовий захист (Temporary Protection Directive – TPD). Вона від самого початку розглядалася як тимчасове рішення для негайного надання колективного захисту людям, які рятуються від війни.
Спочатку передбачалося продовження директиви максимум на три роки, до березня 2025 року. Пізніше Єврокомісія ухвалила більш вільне тлумачення директиви, що дозволило продовжити її термін додатково ще на рік – до березня 2026 року.
За словами одного з дипломатів ЄС, зараз за зачиненими дверима набирають обертів розмови про “стратегії виходу” з цієї ситуації. Держави-члени можуть порушити це питання вже 12–13 червня 2025 року на засіданні Ради з питань юстиції та внутрішніх справ.Ймовірно, тимчасовий захист продовжать, але це буде востаннє.
Експерти відзначають, що хоча більшість держав-членів підтримують продовження директиви про тимчасовий захист, залишилося мало правового простору для такого кроку. “Ми і так ходимо тонким льодом з останнім продовженням. Пряме прочитання директиви означало б, що через три роки її дія закінчиться”,- зазначив старший політичний радник Міжнародного центру з розвитку міграційної політики Мартін Вагнер. Але оскільки цього не сталося, за його словами, необхідна “реальна дискусія про альтернативи і про те, як у той чи інший спосіб вийти з режиму тимчасового захисту”.
Він також додав, що тепер ЄС повинен розробити стратегію переходу від тимчасового захисту як для тих, хто хоче залишитися, так і для тих, хто хоче повернутися.
Одним із сценаріїв також може бути звуження сфери захисту. Це може означати, що люди, які повернулися в Україну на постійне місце проживання, не зможуть знову претендувати на захист у ЄС або для них обмежать підтримку.
Посол України в Європейському Союзі Всеволод Ченцову розмові з виданням Європейська правда наголосив, що Україна розраховує на те, що Рада ЄС продовжить тимчасовий захист для українців до березня 2027 року.
За його словами, на рішення Єврокомісії “вплинула безпекова ситуація в Україні, яка, на жаль, не покращується”. Також варто взяти до уваги, що близько половини українців, які перебувають під тимчасовим захистом у ЄС – це жінки, і біля третини – діти, тобто вразливі категорії.
Ченцов розповів, що паралельно в ЄС триває дискусія про те, що робити через два роки, коли дія директиви про тимчасовий захист закінчиться. “Ми будемо ставити питання, яким чином Європейська комісія та держави-члени сприятимуть поверненню наших громадян – тих, які готові повернутися, – якщо безпекова ситуація дозволятиме це”,- розповів він. Однак чи легко буде повернути українців? Складне питання Українські біженці вже облаштували своє життя за кордоном. У разі скасування воєнного стану виїдуть для возз’єднання сімей стільки ж, скільки повернуться, каже директор Соціологічної групи Рейтинг Олексій Антипович в інтерв’ю РБК-Україна.
Як зазначив соціолог, питання повернення біженців складне для дослідження. Бо на словах люди готові повернутися додому, а по факту вже осіли за кордоном та створили нові зв’язки на новому місці. Соціолог наголосив, що за три роки в Польщі, Німеччині чи Італії українці вивчили мову, знайшли роботу та влаштували дітей в садочки. “Якось людина живе, вона пройшла вже певний рівень адаптації до чогось нового, нових обставин. І тепер людина все це має кинути і повернутись в Україну, на нове місце, де знову пошуки роботи, школи і так далі. Тому сказати, що український біженець сильно це буде хотіти робити, я, на жаль, не можу”,– сказав він. За даними Антиповича за 2023 рік, 60% біженців – це люди зі сходу та півдня України. Постає питання: де зупиниться війна, і чи буде українцям куди повертатися? Але серед вимушених мігрантів є і люди з заходу країни, які теж не палають бажанням їхати додому. Чому? Бо за кордоном їм банально краще.
Антипович також нагадав, що є певний відсоток чоловіків, які зараз невиїзні, але їхні дружини і діти за кордоном. Але коли вікно можливостей відкриється, вони поїдуть до сімей. “Думаю, що це все буде в балансі. Скільки повернеться, стільки і виїде”, – додав він. А на думку макроекономіста, банкіра, доктора економічних наук, експерта у сфері міграційної політики Андрія Гайдуцького, країни Європи зацікавлені у тому, аби українські біженці залишилися жити у них. Зокрема йдеться про країни, які є найбільш зрілими у питанні міграційної політики, розповів аналітик у коментарі для РБК-Україна.
Він наголосив, що йдеться про ті держави, які 50 років тому ще дискутували про те, що “мігранти – це добре чи погано” та які зрозуміли, що якщо не залучати іммігрантів, то в країні не буде працювати більшість заводів та виробництв. Тобто, в першу чергу мова йде про Скандинавські країни. Але і східні країни потерпають від нестачі недорогої робочої сили. Гайдуцький додав, що це в першу чергу стосується Польщі, Угорщини та Словаччини як нових “промислових центрів”. Водночас вступ Болгарії та Румунії до Шенгенської зони з 1 січня 2025 року також прискорить трудову еміграцію з цих країн, що стимулюватиме місцевих роботодавців шукати робочу силу серед українців.
Гайдуцький також розповів, що буде з біженцями в ЄС після закінчення тимчасового захисту для українців. За його словами, всі питання, які стосуються наших співвітчизників, які прибули в ЄС після 24 лютого 2022 року і отримали такий захист, перейдуть на рівень окремого регулювання в кожній країні блоку. І країни поведуть себе по-різному.
Однак Гайдуцький запевнив, що більшість країн запропонує громадянам України перехідний період, аби вони мали можливість перейти на загальні умови перебування іноземців в країні. Зокрема це може бути отримання трудових віз, дозволі або посвідок на постійне проживання.
Валерія Шипуля -
Україні погодили €50 млн від Ради Європи на житло для переселенців
Україна та Банк розвитку Ради Європи (CEB) підписали кредитну угоду на суму €50 мільйонів для забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Про це повідомляє The Council of Europe Development Bank.
Новий проєкт передбачає надання понад 1 100 пільгових іпотечних кредитів для родин ВПО. Умови іпотеки – фіксована ставка 3% річних, термін погашення до 30 років. Також передбачена можливість подання заявки через Дію.
Програма вже викликає значну зацікавленість: понад 35 000 родин перебувають у списку кандидатів.
У майбутньому співпраця між CEB та Україною передбачатиме окремі іпотечні програми для інших категорій постраждалих громадян, зокрема для ветеранів війни.
Це вже другий кредит CEB на підтримку житлового сектору України. Першу позику у €100 мільйонів підписали у 2024 році – вона передбачала компенсацію за зруйноване житло через житлові сертифікати. За цією програмою вже понад 7 600 українців отримали житло.
CEB також продовжить підтримувати механізм компенсації – затверджене додаткове фінансування на €100 мільйонів. -
ЄС готується до поетапного згортання захисту біженців з України – ЗМІ
Єврокомісія працює над новою пропозицією щодо тимчасового захисту для українців, які втекли від війни. Питання полягає у подовженні або поступовому припиненні дії Директиви про тимчасовий захист, що надає біженцям правовий захист в ЄС. Єврокомісія вже продовжила дію цієї директиви до березня 2026 року, але тепер обговорюється варіанти виходу з цього режиму. Розглядаються можливості звуження охоплення програми тимчасового захисту, а також створення нового правового механізму. Європейський Союз має розробити стратегію, яка врахує потреби як українців, які хочуть залишитися, так і тих, хто планує повернення.