Позначка: Переворот

  • У Гвінеї-Бісау стався військовий переворот

    У Гвінеї-Бісау стався військовий переворот

    У Гвінея-Бісау, що на заході Африки, у середу, 26 листопада, військові заявили про повне захоплення влади. Чинного лідера Умару Сісоку Ембало усунули від виконання обов’язків та затримали, передає Jeune Afrique.
    Ембало був одним з кандидатів на президентських виборах, що відбулися 23 листопада, і міг переобратися на другий термін. За попередніми даними, він отримав 65% голосів. Очікувалося, що офіційні результати оприлюднять у четвер, 27 листопада.
    Однак у середу військові офіцери Гвінеї-Бісау оголосили про повалення президента, встановлення “повного контролю” над країною, призупинення виборчого процесу, діяльності всіх державних установ, перекрили сухопутні та повітряні кордони та запровадили комендантську годину. Про все це заявив бригадний генерал Деніс Н’Канья, керівник військового офісу президента.
    Президента Гвінеї-Бісау Умаро Сіссоко Ембало заарештували та утримують у штаб-квартирі генерального штабу, де з ним “добре поводяться”, повідомило військове джерело агентству AFP. Той підтвердив, що насильства проти нього не було.
    Разом з президентом затримали опозиційних діячів Домінгуша Сімойнса Перейру та Фернандо Діаша. Першого раніше не допустили балотуватися, а другий є головним опонентом Ембало на поточних виборах. Також військові затримали начальника штабу та міністра внутрішніх справ.
    За повідомленнями ЗМІ, близько полудня біля президентського палацу та поблизу приміщень виборчої комісії було чути стрілянину, хоча поки про якісь бойові дії або про постраждалих не відомо.
    Офіцери також повідомили про створення “Вищої військової команди з відновлення порядку” і збираються поки керувати країною “до подальшого повідомлення”. Гвінея-Бісау – одна із найбідніших держав світу, яка є одним із найбільших перевалочних пунктів під час перевезення наркотиків із Південної Америки до Європи. Гвінея-Бісау, колишня колонія Португалії, отримала незалежність у 1973 році. Відтоді у країні відбулося кілька військових переворотів.

  • The Telegraph: Росія нарешті починає ламатися

    The Telegraph: Росія нарешті починає ламатися

    Економічні проблеми, спровоковані війною проти України, що викликають невдоволення населення, посилили страхи глави Росії Володимира Путіна щодо можливого державного перевороту. Про це повідомляє The Telegraph.

    У Путіна з’являється дедалі більше причин для занепокоєння: ЄС та США запроваджують нові санкції, бізнес паралізований високими відсотковими ставками, державний борг зростає, водночас міністр економічного розвитку Максим Решетников попереджає, що економіка перебуває “на межі рецесії”. За прогнозом російського Мінфіну, дефіцит бюджету Росії у 2025 році може досягти 2,6% ВВП або 5,7 трлн рублів, що у п’ять разів перевищує плановий рівень 0,5%. Запаси Фонду національного добробуту скоротилися удвічі: із майже 10 трлн рублів до 4,2 трлн рублів. Для покриття дефіциту влада змушена підвищувати податки. З початку війни інфляція перевищила 40%, навіть за даними Росстату.

    Ситуацію погіршує зростаюча залежність від Китаю та західні санкції. Президент США Дональд Трамп нещодавно запровадив обмеження проти найбільших нафтових компаній Росії – Роснафти та Лукойлу через відсутність прогресу в українському врегулюванні. Після цього Китай та Індія, головні покупці російської нафти, скоротили імпорт, що загрожує Кремлю падінням валютних доходів.

    “Вперше за 3,5 роки Росія справді відчула біль”, – каже Тімоті Еш, науковий співробітник аналітичного центру Chatham House. За його оцінкою, у Кремлі “назріває паніка”. Оточення Путіна шукає вихід через дискредитацію опозиції, щоб “показати, що Захід намагається розколоти Росію”, – зауважує Анджела Стент, почесна директорка Центру євразійських, російських та східноєвропейських досліджень Джорджтаунського університету.

    Путін раніше вже поставав перед спробами переворотів. У червні 2023 року засновник ПВК “Вагнер” Євген Пригожин очолив бунт і відправив танки на Москву через давній конфлікт із Міноборони. В останній момент він відмовився від задуму і зупинив найманців, а кілька місяців потому загинув у авіакатастрофі. Попри провал, бунт засвідчив нестійкість режиму Путіна, пояснюють експерти.

  • Лідер перевороту на Мадагаскарі склав присягу президента

    Лідер перевороту на Мадагаскарі склав присягу президента

    Після військового перевороту на Мадагаскарі, полковник Мікаель Рандріанірина склав присягу президента на урочистій церемонії. Колишній президент Андрі Раджеліна, який був відсторонений та залишив країну, засудив переворот і відмовився від влади. Новий лідер обіцяв діяти справедливо та захищати національну єдність та права людини. Він очолить комітет, що спільно з урядом керуватиме країною до нових виборів через два роки. Протестувальники підкреслюють, що їхні цілі ще не досягнуті, оскільки вони прагнуть уряду, який був би ближчий до народу. Африканський союз та ООН засудили державний переворот. Мадагаскар стикається з бідністю та високим рівнем цін на продукти, особливо серед молодого населення. Попередній президент покинув країну після оголошення імпічменту та спроби замаху на його життя.

  • Лідер перевороту на Мадагаскарі оголосив себе тимчасовим президентом

    Лідер перевороту на Мадагаскарі оголосив себе тимчасовим президентом

    Полковник елітного підрозділу сухопутних військ Мадагаскару, Мікаель Рандріаніріна, став лідером військового перевороту у країні. Після того, як президент Андрі Радзуеліна покинув посаду, Рандріаніріна взяв на себе обов’язки президента та заявив, що виконуватиме їх принаймні 18 місяців. Він пояснив, що зробив це після заклику Вищого конституційного суду. Військові розпустили багато державних інституцій і призупинили дію Конституції з 2010 року. Парламент ухвалив рішення про імпічмент президента, після чого він покинув країну. Почалися масові протести через проблеми з енергопостачанням та водою. Також було спроба замаху на президента, але її вдалося запобігти.

  • Франція евакуювала президента Мадагаскару через військовий переворот

    Франція евакуювала президента Мадагаскару через військовий переворот

    Французькі військові допомогли евакуювати президента Мадагаскару Андрі Раджуеліну після протестів та військового перевороту. Це сталося після того, як президент Франції Еммануель Макрон погодився на такий крок. Уряд Франції заявив, що не втручався у внутрішню політику Мадагаскару, який колись був колонією Франції. Протести на Мадагаскарі почалися через проблеми з водою та електрикою, але швидко переросли у вимоги боротьби з корупцією та реформування політичної системи. Під час протестів загинули щонайменше 22 людини. Президент Раджуеліна відправив у відставку прем’єр-міністра та розпустив уряд, але протестувальники продовжують вимагати його відставки. Армія Мадагаскару також влаштувала військовий переворот з метою зміни уряду. Тим часом президент Франції відмовився від угоди про складання повноважень президента, ігноруючи заклики опозиції до відставки через політичну кризу у Франції.

  • Прем’єр Грузії заявив про підготовку держперевороту “за участю СБУ”

    Прем’єр Грузії заявив про підготовку держперевороту “за участю СБУ”

    Прем’єр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе заявив, що Служба безпеки України, можливо, причетна до підготовки державного перевороту в Грузії. Він висловив версію про можливу причетність СБУ до ввезення вибухівки в країну. Прем’єр вважає, що опозиція в Грузії ослаблена і це може бути причиною провокацій у такий час. Він закликав ретельно розслідувати цей інцидент і з’ясувати, хто мав інтерес викликати хаос у країні. Раніше Служба безпеки Грузії повідомила про затримання двох громадян України, яких підозрюють у спробі незаконного ввезення вибухівки. Також влітку було заарештовано осіб за незаконну торгівлю ядерними матеріалами.

  • Експрезидента Бразилії приговорили до 27 років тюрми

    Експрезидента Бразилії приговорили до 27 років тюрми

    Експрезидента Бразилії Жаїра Болсонару засудили до 27 років і трьох місяців ув’язнення за спробу державного перевороту. Він був визнаний винним у всіх п’яти обвинуваченнях, включаючи керівництво злочинною організацією та замах на демократію. Болсонару відкидає звинувачення та називає процес політичною переслідуванням. Його адвокати планують подати апеляцію. Після замаху на його життя у 2018 році він має проблеми зі здоров’ям і перебуває під домашнім арештом. Суддя вважає, що Болсонару провокував події, коли його прихильники штурмували будівлі у столиці.

  • У Німеччині затримали трьох “громадян Рейху”

    У Німеччині затримали трьох “громадян Рейху”

    У Німеччині затримали трьох осіб, яких підозрюють у причетності до терористичної організації “рейхсбюргери”, яка пов’язана з Генріхом XIII Принцем Рейссом. За даними поліції, їм інкримінують участь у підготовці до насильницького повалення уряду. Проведено обшуки у трьох областях Німеччини, під час яких вилучено зброю та інформацію. Затримані віком від 40 до 61 року, серед них п’ять чоловіків і жінка. Ще в грудні минулого року були затримані керівники цієї групи. “Рейхсбюргери” відмовляються визнавати демократію та законність ФРН, мають монархічні та антисемітські погляди. Вони виготовляють фальшиві документи та вважають себе громадянами “німецького рейху”.

  • Вучич терміново скликав Раду безпеки Сербії

    Вучич терміново скликав Раду безпеки Сербії

    Президент Сербії Александр Вучич скликав екстрене засідання Ради національної безпеки на суботу, 2 серпня, яка призвана вирішити нагальні питання. Хоча причина засідання офіційно не озвучена, є припущення, що це пов’язано з повідомленнями про підготовку “державного перевороту” прокуратурою з питань організованої злочинності. ЗМІ повідомляють про арешт ексміністра Томіслава Моміровича та видано ордер на арешт щонайменше шести осіб, серед яких колишній міністр Горан Весіч. Їх підозрюють у завданні збитків держбюджету Сербії на понад 115 млн доларів, пов’язуючи це з трагедією на вокзалі в Новому Саді, де обвалився навіс.

  • У Польщі розслідують “спонукання до держперевороту”

    У Польщі розслідують “спонукання до держперевороту”

    У Польщі прокурори розпочали розслідування після того, як маршалок нижньої палати польського парламенту Шимон Головня заявив, що на нього чинили тиск, щоб він перешкодив складанню присяги новообраного президента Польщі Кароля Навроцького. Головня назвав це потенційним “державним переворотом”, повідомляє Польське радіо.
    За словами речника Варшавської окружної прокуратури Антоні Скіби, Головня буде допитаний як свідок “у найближчі дні або тижні”, передає агентство РАР.
    “На цьому етапі публічні заяви спікера вимагають його допиту як свідка”, – сказав Скіба, додавши, що час допиту залежатиме від того, коли Головня буде доступний.
    Днями в ефірі приватного телеканалу Polsat News Головня заявив, що його “неодноразово” закликали відкласти або відмовитися від скликання Національних зборів – спільної сесії обох палат парламенту, яка офіційно інавгурує президента.
    За його словами, тиск чинили ті, хто не визнає результатів президентських виборів.
    Нам дуже цікаво, що скаже спікер щодо підбурювання до можливого державного перевороту, – сказав Скіба, додавши, що прокурори готові до “дуже довгого, вичерпного слухання”.
    Розслідування проводиться на вимогу консервативної опозиції Польщі, яка закликала до розслідування висловлювань Головні.
    Адвокат ультраконсервативної юридичної групи Ordo Iuris Бартош Левандовський заявив, що подав до прокуратури клопотання із проханням допитати Головню та змусити його назвати імена осіб, причетних до цієї справи.
    Головня, який є ключовою фігурою у центристській правлячій коаліції, відмовився назвати імена людей, які нібито зверталися до нього. Він заявив, що “настане час”, коли він зможе розкрити їхні особи, можливо, у майбутніх мемуарах.