Науковці з Единбурзького університету розробили унікальну технологію, яка дозволяє перетворювати пластикові відходи, зокрема пластикові пляшки, на знеболювальне – парацетамол.
В основі інновації – взаємодія хімічних процесів та бактерій кишкової палички.
Як пише The Guardian з посиланням на журнал Nature Chemistry, дослідники використали поліетилентерефталат (ПЕТ) – пластик, який часто трапляється в упаковках і пляшках. Його перетворили на проміжну речовину PABA (пара-амінобензойна кислота) за допомогою перегрупування Лоссена – хімічної реакції, яка зазвичай вимагає складних умов. Однак завдяки присутності фосфату в кишковій паличці реакція відбулася природно та легко.
Щоб перетворити PABA на парацетамол, вчені генетично модифікували кишкову паличку, додавши до неї гени грибів і ґрунтових бактерій. У підсумку процес тривав менш ніж добу, був енергоефективним та дав високий вихід готового препарату.
“Це вперше відкриває шлях від пластикових відходів до парацетамолу, що неможливо за допомогою однієї лише біології і неможливо за допомогою однієї лише хімії”, – зазначив професор Стівен Воллес, керівник дослідження.
Хоча до комерційного виробництва ще далеко, відкриття може мати важливе практичне значення: зменшення залежності від нафти у фармацевтиці та новий спосіб боротьби з пластиковими відходами.
Позначка: Пластикові пакети
-
Вчені навчилися створювати парацетамол із пластикових пляшок
-
Японські науковці розробили пластик, що зникає у морі
Японські науковці розробили пластик, який здатен повністю розчинитися у морській воді всього за декілька годин -без шкоди для довкілля, повідомляє Reuters.
Цей прорив може стати важливим кроком у подоланні одного з найгостріших викликів сучасності -забруднення океанів.
Над створенням нового матеріалу працювали дослідники з Центру нових речовин RIKEN та Токійського університету. Вони стверджують, що цей пластик не лише біорозкладний, а й унікальний за своїми властивостями: він міцний, як звичайний нафтовий пластик, але розкладається значно швидше і не залишає по собі слідів.
Керівник проекту Такудзо Аїда каже, що новий матеріал настільки ж міцний, як і пластик на нафтовій основі. Водночас він розпадається на вихідні компоненти під впливом солі. Пізніше бактерії в навколишньому середовищі зможуть їх переробити, що допоможе уникнути утворення мікропластику, який шкодить водним мешканцям.
Оскільки сіль також присутня в ґрунті, матеріал може розкладатися і на суші -хоча на це потрібно більше часу, близько 200 годин для шматочка завбільшки 5 см.
Ще одна перевага -новий пластик не горить, нетоксичний і не виділяє вуглекислий газ під час розпаду.
“Діти не можуть обрати планету, на якій житимуть. Наш обов’язок як вчених – забезпечити їм найкраще можливе довкілля” – додав Аїда.