Віце-президент Венесуели Делсі Родрігес пом’якшила свою риторику, заявивши про готовність до співпраці зі Сполученими Штатами та запросила уряд США долучитися до спільної “програми співпраці”. Про це повідомляє CNN.
За її словами, порядок денний буде спрямований на “спільний розвиток у рамках міжнародного права для зміцнення міцного співіснування громад”.
Венесуела “надаватиме пріоритет” переходу до “збалансованих і поважних міжнародних відносин” зі США та регіоном.
“Президенте Дональд Трамп: наші народи та наш регіон заслуговують на мир і діалог, а не на війну. Це завжди було посланням президента Ніколаса Мадуро, і тепер це послання всієї Венесуели… Венесуела має право на мир, розвиток, суверенітет і майбутнє”, – сказала Родрігес у коментарі, адресованому безпосередньо президенту США.
Останні коментарі Родрігес змінили тон порівняно з попередніми заявами, в яких вона засуджувала “брутальне застосування сили” з боку Сполучених Штатів для усунення венесуельського диктатора Ніколаса Мадуро.
Позначка: Погрози
-
Віце-президент Венесуели після погроз Трампа змінила тон
-
Медведєв пригрозив Фінляндії через “огидну русофобію”
Заступник голови Ради безпеки Росії Дмитро Медведєв назвав незалежність Фінляндії “помилкою” більшовиків, а також пригрозив їй через горезвісну “русофобію”. Про це російський чиновник написав в Х.
Росіянин відреагував таким чином на заяву президента Фінляндії Александра Стубба про те, що взаємини з Росією “змінилися назавжди”.
“Якийсь хлопець на ім’я Стубб каже, що відносини Фінляндії з Росією змінилися назавжди. Погоджуюся. Я теж на це надіюся. Надіюся, що Росія ніколи не повторить помилку більшовиків 1917 року.
Фінляндія має заплатити за свою огидну русофобію. Насправді, вона вже платить – Стубб говорить, а громадяни оплачують рахунки”, – пригрозив Медведєв. -
Побори з військових і погрози: судитимуть бійців 110 бригади й замкомандира
На Хмельниччині судитимуть бійців 110 окремої механізованої бригади на чолі із заступником командира. Про це повідомила пресслужба Державного бюро розслідувань в четвер, 18 грудня.
За версією слідства, посадовець протягом тривалого часу наживався на підлеглих та використовував погрози, щоб уникнути викриття. Загальна сума завданих державі збитків перевищила 5 млн гривень. Один із військових, перебуваючи під тиском, скоїв самогубство.
“У червні 2024 року один із військових вирішив викрити протиправні дії в підрозділі й забрав у посадовця сумку з 1,5 млн гривень незаконних коштів та передав її працівникам ДБР. Командування намагалося приховати злочин, оформивши його в СЗЧ і заявивши про нібито викрадення зброї. Фактично чоловіка шукали для фізичної розправи. Заступник командира організовував його викрадення та погрожував вбивством йому та його родині. ДБР це вдалося попередити”, – йдеться у повідомленні.
27 грудня 2024 року працівники Бюро провели обшуки, виявили зброю, про яку нібито було заявлено як “вкрадену”, та затримали посадовця.
Зазначається, що протягом двох років у бригаді діяв механізм “поборів”: військовим, які не бажали проходити службу, пропонували “не з’являтися” за половину зарплати. Деяким із них оформлювали бойові виплати. Тих, хто не бажав платити, відправляли на найбільш небезпечні ділянки фронту.
До схеми входили командир групи матеріального забезпечення, троє водіїв і працівник ремонтної майстерні. Один із підлеглих, який під тиском організатора підробляв документи, скоїв самогубство, залишивши записку з прямим зазначенням винного.
У ДБР зазначили, у межах окремих проваджень досліджують інші епізоди діяльності посадовця – ймовірне розкрадання військового майна та харчів. Збитки можуть перевищувати 30 млн гривень. Під арештом перебуває майно заступника командира на понад 14 млн гривень, придбане після 2022 року, зокрема:
- елітна квартира в Одесі (60 кв. м);
- квартира в Хмельницькому (75 кв. м);
- гараж (40 кв. м);
- дві земельні ділянки біля Буковелю;
- автомобіль Мercedes-Benz;
- рахунки та цінні папери майже на 4 мільйони гривень.
Понад 7 млн гривень у різній валюті передано в АРМА.
До суду також скеровано обвинувальні акти щодо заступнику командира, командира групи МЗ і
чотирьох солдатів. Їм загрожує до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Як повідомлялося, у 110-й окремій механізованій бригаді викрили масштабну схему, за якою понад 50 військовослужбовців уникали виконання своїх обов’язків. За половину зарплати вони могли не з’являтися на службу. Замкомандира 110 бригади ЗСУ отримав підозру -
Спецслужби РФ залякують політиків і фінансистів Бельгії – ЗМІ
Проти бельгійських політиків та керівників депозитарію Euroclear, де заморожено активи Росії, ведеться кампанія залякування, організована російською розвідкою. Про це повідомляє The Guardian з посиланням на європейські спецслужби. Раніше прем’єр-міністр країни Барт Де Вевер заявив, що Москва пригрозила “вічно” його переслідувати, якщо гроші буде вилучено для видачі репараційного кредиту Україні. Представники європейських спецслужб зазначили, що кампанію, яка цілеспрямовано переслідує то-менеджерів Euroclear, включаючи гендиректора Валері Урбен та лідерів Бельгії, веде російська військова розвідка ГРУ. Ступінь загроз оцінюється по-різному, але, за словами одного європейського чиновника, тактика залякування, безумовно, застосовується.
Урбен кілька разів публічно виступала проти підготовленого Єврокомісією плану вилучити з Euroclear 185 млрд євро активів РФ. Їх пропонується включити до пакету на 210 млрд євро, який дозволить близько двох років фінансувати військові та бюджетні потреби України. Де Вевер також є головним противником в ЄС цього плану, вимагаючи від партнерів по блоку поділити з Бельгією фінансові та юридичні ризики. Запропоновані Єврокомісією та низкою лідерів країн ЄС гарантії його поки що не переконали.
Згідно з недавнім розслідуванням EUobserver, Урбен отримувала загрози у 2024 та 2025 роках. Вона звернулася по захист до бельгійської поліції, але отримала відмову. Тоді вона та інші керівники компанії найняли спочатку бельгійську, а потім французьку охоронну фірму.
Нагадаємо, лідери ЄС 18-19 грудня проведуть саміт, головним питанням на якому буде пошук коштів на підтримку України. Спочатку передбачається виділити їй 90 млрд євро із заморожених російських резервів. Щоб зняти побоювання Бельгії, що їй доведеться повернути кошти, ЄС днями ухвалив рішення про безстрокове заморожування активів РФ. Згідно з планом Єврокомісії, гроші можуть бути повернуті Росії лише у разі виплати нею репарацій Україні.
-
РФ залякує Бельгію через репараційну позику – ЗМІ
Розвідка РФ використовує проти Бельгії тактику залякування з метою змусити останню заблокувати рішення про “репараційний кредит” для України. Про це повідомляє британська газета The Guardian, цитуючи анонімні джерела у сфері безпеки.
Цілеспрямований тиск з боку росіян чинився, зокрема, на ключових осіб у бельгійському депозитарії Euroclear, де зберігається велика частина заморожених активів Росії, а також на керівництво країни.
Офіційні особи вважають, що за інформаційною кампанією стоїть військова розвідка Росії.
“Вони безумовно застосовували тактику залякування”, – сказав один з європейських чиновників.
Погрози, зокрема, надходили на адресу генерального директора Euroclear Валері Урбен, а також інших високопоставлених керівників депозитарію.
“Будь-які потенційні загрози розглядаються з максимальним пріоритетом і ретельно розслідуються, часто за підтримки відповідних органів влади”, – заявили представники Euroclear в коментарі виданню.
Розслідування, опубліковане виданням EUobserver раніше, згадувало погрози на адресу Урбен у 2024 і 2025 роках, а також стверджувало, що вона просила захисту в бельгійської поліції. Проте цю інформацію пізніше спростували.
Як відомо, раніше прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер заявив, що Кремль вдався до прямих погроз Брюсселю, пообіцявши “вічну відплату”, якщо Бельгія дозволить Європейському Союзу конфіскувати активи РФ. -
Центробанк РФ пригрозив судом Euroclear через “репараційну позику”
Центробанк Росії вважає плани Єврокомісії використовувати його активи для фінансування України “незаконними” і збирається оскаржувати їх у судах. ЦБР стверджує, що буде захищати свої інтереси “усіма доступними способами”. Уряди Європейського союзу запропонували замороження активів ЦБР у Європі, щоб використовувати їх для фінансування України. Центробанк вважає це незаконним і готується до судових процедур. Російський регулятор також планує позови проти депозитарію Euroclear для компенсації збитків. Європейські лідери хочуть використати заморожені активи ЦБР для допомоги Україні. РФ може розглядати конфіскацію активів європейських осіб у відповідь на ці дії.
-
Трамп пригрозив президенту Колумбії війною
Президент США Дональд Трамп загрожує війною президенту Колумбії Густаво Петро через проблему наркотрафіку. Трамп попередив, що Колумбія може стати наступною країною, на яку США націлять свою зброю. Він також розповів про намір розширити військову операцію з Венесуели на територію Мексики та Колумбії. З метою боротьби з наркотрафіком США вже вдарили по кількох морських суднах, які, за непідтвердженими даними, могли перевозити наркотики. Тепер Трамп розглядає можливість застосування подібного сценарію і відносно Колумбії.
-
В НАТО закликали готуватися до зростання гібридних загроз
НАТО має бути готове реагувати на зростаючі гібридні загрози, щоб захистити територію своїх держав-членів. Про це заявив верховний головнокомандувач Об’єднаних Збройних сил НАТО в Європі генерал Алексус Гринкевич, повідомляє Reuters.
За його словами, гібридні загрози є реальною проблемою.
“Я дійсно вважаю, що ми можемо очікувати на їх подальше зростання”, – заявив він.
Гринкевич зазначив, що деякі з них були необдуманими, а деякі – навмисними.
Військовий зазначив, що важливо встановити, хто стоїть за гібридними інцидентами, і що НАТО знає, що за деякими з них стоїть Росія.
“Ми також думаємо про те, щоб діяти проактивно. Якщо Росія намагається поставити нас перед дилемою, то, можливо, є способи, як ми можемо поставити дилему перед ними”, – додав він.
Як ми вже писали, російський диктатор Володимир Путін заявив, що Європа “заважає мирним зусиллям” американського президента Дональда Трампа. Очільник Кремля наголосив, що Росія “готова до війни” проти Європи, за умови, якщо “Європа розпочне війну проти Росії”.
У НАТО відповіли на погрози Путіна воювати з Європою -
“Репараційний кредит”: Мерц поїхав особисто переконувати Бельгію
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц їде до Брюсселя з метою переконати Бельгію підтримати 165 млрд євро для України з російських активів. Про це повідомляє американське видання Politico.
Мерц скасував заплановану поїздку до Осло, щоб особисто долучитися до переговорів між прем’єром Бельгії Бартом де Вевером та головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн стосовно масштабного плану ЄС із фінансування України.
План передбачає надання Києву 165 млрд євро у вигляді “репараційної позики”, сформованої з доходів від заморожених російських державних активів, значна частина яких зберігається в Бельгії.
Роль Бельгії в цьому процесі є ключовою, адже через систему депозитарію Euroclear на її території зосереджено найбільший обсяг заморожених активів РФ у Європі.
Раніше де Вевер висловив побоювання щодо юридичних, фінансових та навіть “воєнних” ризиків:- ризик позовів від Кремля на підставі двостороннього інвестиційного договору між Бельгією та СРСР 1989 року;
- вимога, щоб інші фінансові інститути ЄС, що утримують активи РФ, надали такі ж гарантії, як Euroclear;
- можливість російської “помсти” як всередині країни, так і на міжнародній арені.
Бельгійський прем’єр також натякнув на те, що погрози Брюсселю буцімто вже лунали від представників російського правлячого режиму.
-
Москва погрожує ЄС війною через суверенні активи
За використання російських активів РФ погрожує ЄС арештом майна європейських інвесторів на своїй території та позовами до різних судів. Які з цих погроз реальні, чому Росія активізувалась у цьому питанні та як просувається надання Україні репараційного кредиту? Судова війна протягом 50 років Голова російського банку ВТБ Андрій Костін попередив, що якщо ЄС використає заморожені суверенні активи Росії для фінансування кредиту Україні, Москва розпочне масштабну судову війну, що може тривати 50 “років навіть після встановлення миру”. “Європа прагне воювати чужими руками та чужими коштами – це вершина цинізму. Жодного виправдання цьому немає”, – заявив Костін. За його словами, Росія застосує дзеркальні заходи у відповідь: арешт майна європейських інвесторів на російській території; подання позовів до російських судів, а також до судів Бельгії та Міжнародного суду ООН.
Водночас Костін уперше публічно визнав можливість компромісу: якщо заморожені кошти будуть спрямовані на відновлення України в рамках великої мирної угоди (наприклад, через спільний фонд США – Росія), Москва готова розглянути такий варіант. “Якщо Росія дасть згоду – будь ласка. Питання полягає лише в домовленостях. Рано чи пізно угода буде укладена. Життя показує, що компроміси необхідні. Росія також готова до них”, – наголосив банкір. Дзеркальна відповідь неможлива Водночас не все з того, чим погрожує РФ, вона реально може здійснити.
Росія гарантовано подасть численні позови до міжнародних, європейських та російських судів, оскаржуючи конфіскацію. Мета цих позовів – не стільки виграти, скільки затягнути процес на роки, зробити його максимально складним та дорогим для ЄС і, найголовніше, заблокувати передачу коштів Україні.
Росія може націлитися на фінансові активи та цінні папери іноземних інвесторів з “недружніх країн”, які досі зберігаються на спеціальних рахунках та заблоковані. Москва вже взяла під “тимчасове управління” активи деяких західних компаній. У відповідь на конфіскацію суверенних активів можуть бути проведені подальші акти експропріації або жорсткіші заходи щодо тих західних компаній, що ще залишаються у РФ.
Водночас західні санкції значно зменшили обсяг іноземних активів у РФ, тому симетрична відповідь (еквівалентна 300 млрд дол.) неможлива. Проте дії проти європейських інвесторів можуть завдати їм значних локальних збитків.
Росія часто погрожує, що конфіскація її активів підірве довіру до євро та західної фінансової системи загалом. Хоча цей аргумент стримує деякі країни ЄС, більшість експертів вважають, що конфіскація активів країни-агресора, що порушила міжнародне право, є унікальним прецедентом і навряд чи змусить більшість інвесторів масово виводити кошти з ЄС чи США. Проблеми з репараційним кредитом Наразі є дві невтішні новини щодо надання Україні кредиту коштом активів РФ. По-перше: Європейський центральний банк (ЄЦБ) відмовився надавати гарантії щодо виплат “репараційного кредиту” Україні на суму 140 млрд євро. По-друге: Бельгія продовжує відмовлятись від надання Україні коштів із заморожених активів РФ.
Тож, ЄЦБ дійшов висновку, що пропозиція ЄК порушує його мандат. “ЄЦБ відмовився стати гарантом з виплати 140 млрд євро Україні, завдавши удару по планах ЄС залучити “репараційну позику”, забезпечену замороженими російськими активами”, – пише Financial Times. Це є технічним, але фундаментальним застереженням, яке базується на ключових правилах роботи ЦБ.
ЄК запропонувала, щоб ЄЦБ виступив у ролі кредитора для бельгійського депозитарію Euroclear. Ця роль мала б забезпечити Euroclear тимчасову ліквідність на випадок кризи або швидкого судового рішення, щоб не допустити дефолту.
ЄЦБ відмовився, керуючись своїми основними принципами: за договорами ЄС, ЄЦБ суворо заборонено надавати пряме фінансування урядам або покривати фінансові зобов’язання держав-членів. У ЄЦБ вважають, що ця пропозиція ЄК фактично рівнозначна прямому фінансуванню, оскільки регулятор покривав би фінансові зобов’язання країн-членів.
Також ця практика, відома як “монетарне фінансування”, заборонена, оскільки вона може призвести до високої інфляції та втрати довіри до євро як єдиної валюти та до самого регулятора на міжнародних ринках. Головний мандат ЄЦБ – це забезпечення цінової стабільності, а не покриття фінансових ризиків політичних рішень.
Відмова ЄЦБ стала серйозним ударом по плану. Це фактично усунуло ключового фінансового гаранта, без якого ризики для Euroclear і для Бельгії значно зросли.
Ця відмова додала аргументів Бельгії, яка вимагала повних та надійних гарантій від ЄС, щоб не нести одноосібно фінансових ризиків у разі російських позовів. Відсутність підтримки ЄЦБ лише посилила її занепокоєння.
Після того, прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер в інтерв’ю виданню La Libre зробив скандальну заяву, що Росія не програє війну в Україні. “Хто справді вірить, що Росія програє в Україні? Росія не програє. Це байка, повна ілюзія. Навіть небажано, щоб вони програли, щоб у країні, яка володіє ядерною зброєю, не панувала нестабільність”, – сказав він. Вевер заявив про “неймовірний тиск” навколо питання вилучення заморожених активів Росії. При цьому він вперто називає спробу передати кошти агресора Україні “крадіжкою”. “Крадіжка заморожених активів іншої країни, її суверенних фондів добробуту, ніколи раніше не робилася. Це гроші ЦБ Росії. Навіть під час Другої світової війни гроші Німеччини не конфіскувалися, а були заморожені”, – заявив він. Не все це втрачено Росія саме зараз активізувала свої погрози у питанні використання її заморожених активів, оскільки ЄС перейшов до практичного етапу розробки механізму для виділення великого кредиту Україні.
Це вже не просто розмови, а формування конкретних юридичних та фінансових схем, які мають на меті використати ці кошти, що є значним кроком уперед.
Основна мета Кремля – залякати європейські країни та зупинити цей процес, який Москва вважає неправомірним. І, як бачимо на прикладі Бельгії, на жаль, це працює.
Водночас попри труднощі ЄК не покидає спроб надати репараційний кредит Україні коштом активів РФ.
Після того, як ЄЦБ відхилив роль фінансового гаранта для великого кредиту Україні, забезпеченого замороженими російськими активами, ЄК одразу почала розробляти альтернативні пропозиції. Суть цих пошуків полягає в тому, щоб знайти спосіб забезпечити необхідну ліквідність для цієї позики, але вже без участі ЦБ.
Найбільш обговорюваний варіант передбачає, що всі 27 країн-членів ЄС спільно гарантують покриття потенційних збитків. Замість того, щоб одна Бельгія була відповідальною за весь ризик, усі члени ЄС вносять фінансові зобов’язання або створюють спеціальний фонд, щоб Euroclear або Бельгія могли звернутися до нього у випадку непередбачуваних судових рішень. Це безпосередньо задовольняє ключову вимогу Бельгії про солідарність та розподіл ризиків.
Інший варіант передбачає, що загальний бюджет ЄС виступатиме кінцевим гарантом покриття втрат. Це складний шлях, оскільки вимагає одностайної згоди всіх країн ЄС на використання бюджету в такому контексті, і він також викликає спротив у деяких держав.
Також ЄК готує юридичне рішення, щоб нівелювати побоювання Бельгії щодо репараційного кредиту.
ЄК хоче скористатися положенням статті 122 Договору про ЄС, що дозволяє урядам ухвалювати рішення “в дусі солідарності між державами-членами щодо заходів, які відповідають економічній ситуації”. ЄК хоче інтерпретувати це положення таким чином, що для схвалення продовження санкцій буде достатньо голосів кваліфікованої більшості. Це допоможе уникнути вето Угорщини чи Словаччини. Ця стратегія є способом “забезпечити підтримку Бельгії”.
Ці пропозиції зараз є предметом інтенсивних переговорів перед ключовим самітом. Рішення щодо того, чи будуть надані ці фінансові гарантії і чи вдасться врешті-решт переконати Бельгію, очікується на найближчому засіданні лідерів ЄС.
Вікторія Хаджирадєва