Глава Росії Володимир Путін вперше з 2022 року провів телефонну розмову з президентом Франції Емманюелем Макроном. Про це повідомляє пресслужба Кремля у вівторок, 1 липня.
У Москві заявили про “змістовний характер” розмови, під час якої порушувалися питання війни Росії проти України, а також конфлікту між Іраном та Ізраїлем.
Основну увагу приділили ситуації в Україні. Путін під час розмови повторив свої стандартні звинувачення на адресу Заходу, мовляв, війна – це “прямий наслідок політики західних держав, які протягом багатьох років ігнорували інтереси безпеки Росії, створювали в Україні антиросійський плацдарм, потурали порушенням прав російськомовних жителів”.
Господар Кремля також поскаржився на постачання сучасного західного озброєння Києву.
Водночас Путін озвучив своє бачення “мирного врегулювання”:
“Путін підтвердив принципові підходи до можливих домовленостей, які мають бути комплексними й довгостроковими, передбачати усунення першопричин української кризи й спиратися на нові територіальні реалії”, – мовиться у заяві Кремля.
Французька сторона офіційно не коментувала зміст розмови.
Раніше Емманюель Макрон відповів російському диктатору Володимиру Путіну на його ініціативу про відновлення переговорів у Стамбулі. Політик назвав такий крок “недостатнім”.
Путін має перестати брехати – Макрон
Позначка: Політика
-
Путін та Макрон провели телефонну розмову – Кремль
-
Кремль шкодує про скасуванням культурних заходів РФ в Азербайджані
У Кремлі висловили жаль через реакцію Азербайджану на події в Єкатеринбурзі та заявили, що дії правоохоронців “не мають ставати приводом для політичних демаршів”. Про це інформують росЗМІ у понеділок, 30 червня.
“Ми щиро шкодуємо з приводу таких рішень. Важливо, мабуть, продовжити роботу з роз’яснення причин і характеру тих подій, які, на думку азербайджанської сторони, стали підставою для таких демаршів. Ми вважаємо, що все, що відбувається, пов’язане з роботою правоохоронних органів і не може й не повинно бути приводом для такої реакції”, – заявив прессекретар глави Росії Дмитро Пєсков.
Так він прокоментував скасування в Азербайджані культурних заходів за участі Росії, візиту парламентської делегації до РФ і виклик російського дипломата до МЗС.
Рішення ухвалили після затримань у Єкатеринбурзі кількох осіб у справі про замовні вбивства в межах перерозподілу сфер впливу в бізнесі.
“Ми зацікавлені й надалі розвивати наші добрі відносини з Азербайджаном”, – акцентував Пєсков.
На запитання, чи планується розмова між Путіним та Ільхамом Алієвим, Пєсков відповів, що наразі така розмова не запланована.
“Але, з іншого боку, якщо вона знадобиться, вона, безумовно, відбудеться у найкоротші терміни”, – вважає він.
Тим часом уБаку поліція провела обшуки в редакції російського пропагандистського агентства Sputnik-Азербайджан, повідомляє місцеве видання Qafqazinfo. Правоохоронці взяли під контроль будівлю, де розташована редакція.
У Міністерстві внутрішніх справ Азербайджану підтвердили проведення операції та пообіцяли згодом надати подробиці.
Діяльність агентства була офіційно заборонена в лютому, однак агентство продовжувало роботу, всупереч законодавству, і, як зазначається, “проводило інформаційну політику, що суперечить інтересам країни”.
За даними Minval, співробітники Sputnik продовжували відвідувати офіс, отримувати зарплати, брати участь у заходах і заявляли, що очікують на швидке відновлення повноцінної роботи агентства.
Заборона Sputnik і закриття “Русского дома” в Баку відбулися після катастрофи літака азербайджанської авіакомпанії AZAL.
Нинішні обшуки відбуваються на тлі нового загострення у відносинах між Баку та Москвою. -
В Ірані погрожують користувачам Starlink ударами батогом
Парламент Ірану проголосував за офіційну заборону на використання супутникового інтернету Starlink від компанії SpaceX. Про це повідомляє агентство ISNA.
Депутати запровадили покарання за використання, купівлю, продаж, імпорт, виробництво або поширення будь-яких засобів доступу до інтернету та комунікаційних пристроїв, які не пройшли внутрішню сертифікацію та “використовуються з наміром протидії системі”. До таких засобів, зокрема, належить і обладнання Starlink.
За порушення закону передбачені штрафи, удари батогом або позбавлення волі терміном до двох років.
Раніше іранська влада вже забороняла використання Starlink і запроваджувала жорсткі обмеження на ввезення обладнання. Втім, громадяни обходили ці обмеження, купуючи термінали нелегально та за завищеними цінами.
Як повідомляє агентство West Asia News Agency, за минулі два роки кількість користувачів значно зросла, і вже досягла 30 тисяч.
За оцінками аналітиків, на котрих посилається Jerusalem Post, нині в Ірані діють приблизно 20 тисяч терміналів Starlink. Кожен із них коштує на чорному ринку понад 2000 доларів – це майже у 20 разів перевищує середню місячну зарплату у країні.
У розпал 12-денної війни з Ізраїлем іранська влада запровадила “майже повне відключення інтернету по всій країні”, писало Bloomberg із посиланням на дані сервісу NetBlocks. У звіті від 22 червня зазначалося, що обмеження продовжуються.
15 червня Маск повідомив про активацію системи Starlink над Іраном. Утім, як зауважує Jerusalem Post, без наземного термінала цей сигнал не працює.
Тегеран звернувся до міжнародної спільноти з проханням допомогти відключити Starlink. У березні Рада з регулювання радіозв’язку, створена під егідою Міжнародного союзу електрозв’язку, заявила про “серйозну стурбованість повною відсутністю прогресу” в цьому питанні. У Раді наголосили, що в Ірані заборонено користуватись телекомунікаційними послугами, не схваленими національним урядом. -
Німецькі соціал-демократи відхилили запуск Nord Stream
Соціал-демократична партія Німеччини під час з’їзду у Берліні виступила проти відновлення будь-яких постачань природного газу з Росії газопроводами Північний потік та Північний потік-2, чим відхилила пропозицію, озвучену представниками блоку ХДС/ХСС та Республіканської партії США. Про це інформує DW у неділю, 29 червня.
Згідно з рішенням керівництво СДПН та її фракції на усіх рівнях керуватимуться цією позицією у своїй подальшій політичній діяльності.
Рішення підтримала переважна більшість делегатів – лише одна особа проголосував проти та кілька делегатів утрималися.
У Німеччині тривають обговорення з боку консервативного блоку ХДС/ХСС, партнера СДПН у чинній коаліції, щодо можливості у перспективі за певних умов відновити імпорт російського газу. Це викликало публічну дискусію у країні.
Уряд канцлера ФРН Фрідріха Мерца розглядає можливість законодавчо унеможливити запуск потоків. Про це 27 червня повідомила газета Financial Times, посилаючись на письмову відповідь Міністерства економіки Німеччини депутатам від партії Союз-90/Зелені.
У документі зазначається, що обговорюється внесення змін до законодавства про контроль за інвестиціями, аби не допустити зміни власника трубопроводів, яка могла б призвести до їх повторного запуску.
До цього міністр економіки та енергетики ФРН Роберт Габек підтвердив, що Німеччина не розглядає можливість відновлення газопроводів Nord Stream.
Раніше стало відомо, що у США розробляють проект перезапуску російського газопроводу Північний потік-2 до Європи за підтримки американських інвесторів.
Та вже згодом з’явилася інформація, що німецька влада розглядає варіанти запобігання поверненню до експлуатації газопроводу Nord Stream 2 після повідомлень про таємні переговори між США та Росією щодо його продажу американським інвесторам. -
Трамп назвав Нетаньягу “героєм війни” та розкритикував суд над ним
Президент США Дональд Трамп розкритикував судовий процес над прем’єр-міністром Ізраїлю Біньяміном Нетаньягу та додав, що вважає останнього “героєм війни”. Про це свідчить повідомлення американського лідера опубліковане в його соцмережі Truth в неділю, 29 червня.
Аргументи глави Білого дому зводяться до того, що Нетаньягу – “герой війни”, а на додачу “провів чудову роботу, співпрацюючи зі Сполученими Штатами, щоб досягти великого успіху в усуненні небезпечної ядерної загрози в Ірані”.
Він також судовий процес проти очільника ізраїльського уряду – це “політичне переслідування”, яке перешкоджає його переговорам з Іраном і ХАМАС.
“Ми не будемо цього терпіти. Ми щойно здобули велику перемогу на чолі з прем’єр-міністром Бібі Нетаньягу, і це серйозно затьмарює нашу перемогу. Відпустіть Бібі, у нього є важлива робота!”, – заявив Трамп. Скриншот з повідомленням Трампа Зауважимо, що Міжнародний кримінальний суд торік у листопаді видав ордери на арешт прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу та колишнього голови Міністерства оборони країни Йоава Галланта.
Обох звинувачують у злочинах проти людяності та воєнних злочинах у секторі Гази.
У грудні Нетаньягу вперше виступив як свідок на судовому процесі щодо корупції.
Трамп вимагає від Ізраїлю припинити кримінальну справу проти Нетаньягу -
На саміті НАТО влаштували виставу для Трампа – ЗМІ
Саміт НАТО організували як витончену виставу – з окремими входами, королівським прийомом, вечерею в палаці XVII століття та ретельно продуманою атмосферою абсолютної поваги до президента США. Кожен жест, кожне слово були спрямовані на те, щоб зміцнити у Дональда Трампа відчуття величі. Про це повідомляє The Telegraph.
Під час саміту в Гаазі лідери НАТО вдалися до дипломатії лестощів і підкресленої субординації, аби заручитися прихильністю Трампа. Такий підхід журналісти охрестили “стратегією тата” – саме так публічно назвав Трампа генсек Альянсу Марк Рютте.
Рютте не просто працював на публіку – він грав на емоціях Трампа. Він назвав його “татком, який іноді змушений сваритися”. Вислів пролунав як дипломатичний комплімент, покликаний закріпити в уявленні Трампа НАТО як структуру, яка не просто поважає його, а обожнює.
Під час обговорення теми Близького Сходу, коли Трамп назвав Ізраїль та Іран “дітьми, яких треба розвести”, Рютте вставив: “Татові іноді доводиться говорити жорстко”. Трамп у відповідь задоволено усміхнувся.
На саміті було зроблено все: поселення в королівському палаці Huis Ten Bosch, окрема урочиста вечеря з монархами Нідерландів та власний вхід на місце зустрічі – щоб не перетинатися з іншими лідерами.
Саміт тривав лише три години, тоді як підсумкова декларація складалася з п’яти абзаців – 424 слова. Для порівняння, у Вільнюсі документ налічував понад 11 тисяч слів.
Основна причина – незмінна з 1949 року, позаяк США залишаються головною військовою силою НАТО і забезпечують 66% оборонних витрат. Інші 31 союзник – лише третину разом узяті.
В обмін на згоду глави Білого дому залишитися в Альянсі та підтвердити зобов’язання за 5 статтею, союзники погодилися підвищити оборонні витрати до 5% ВВП.
У підсумковій заяві НАТО зберегло згадку про підтримку України, втім, вперше з 2022 року не засудило російське вторгнення.
Журналісти відзначають, що така поступливість пояснюється бажанням утримати США в Альянсі. Інакше, раніше зауважив сам Рютте, “доведеться вчити російську”.
На пресконференції Трамп назвав візит “вартим зусиль”.
Єдина країна, яка відмовилася підвищити оборонний бюджет до 5% ВВП – Іспанія. Трамп назвав це “дуже жахливим” і пообіцяв “змусити їх платити вдвічі більше”.
Додамо, раніше Рютте заявив, що не називав президента США Дональда Трампа “татом” (“daddy”), а лише характеризував ставлення до нього з боку інших країн-членів Альянсу -
Новий генпрокурор визнав неефективною систему добору кадрів
Генеральний прокурор Руслан Кравченко скасував Положення про добір кандидатів до кадрового резерву через його складність та неефективність. Він оголосив про плани розробки нового законодавства, яке відповідатиме європейським стандартам. Кравченко визнав, що попередня ініціатива не виправдала себе, оскільки процедури були занадто складними та дискримінаційними. Він підтримує ідею прозорого відбору прокурорів на керівні посади та зазначив, що розпочато роботу над змінами до законодавства з цієї метою. Кравченко також наголосив на необхідності ефективного механізму добору, який служитиме інтересам держави. Він має 11-річний досвід роботи в органах прокуратури та раніше очолював Державну податкову службу. Посада генерального прокурора в Україні була вакантною з моменту звільнення попереднього керівника у жовтні 2024 року.
-
У Грузії ув’язнили трьох опозиціонерів
У Грузії трьох опозиційних політиків засудили до кількох місяців ув’язнення за відмову свідчити перед парламентською комісією. Серед засуджених – співзасновник банку TBC Bank Мамука Хазарадзе та лідери політичних партій. Їм також заборонено перебувати на державних посадах. Справи пов’язані з розслідуванням зловживань у часи попереднього президента. Опозиція обвинувачує владу в порушенні демократії та введенні законів, що обмежують права громадян. У Грузії також затримали лідера опозиції.
-
ЗМІ: США узгоджували свою резолюцію в ООН з Росією
Адміністрація США обговорювала з Росією свій проєкт резолюції ООН перед третьою річницею повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Про це заявила французька газета Le Monde з посиланням на дипломатичні джерела.
Україна тоді підготувала резолюцію, що засуджує російську агресію і вимагає повного виведення російських військ. Європейські країни через занепокоєння спадом підтримки Києва на тлі війни в Газі, закликали українську сторону пом’якшити формулювання, щоб забезпечити широку підтримку в Генасамблеї ООН.
Та несподівано, 21 лютого, тимчасова повірена США при ООН Дороті Ші повідомила послам Франції та Великої Британії, що Вашингтон просить Україну відкликати свою резолюцію, бо США мають намір внести власну – і чекають підтримки від європейців.
Згодом стало відомо, що проєкт резолюції США попередньо обговорювався з Росією – без відома союзників. Пізніше відбулася екстрена зустріч європейських представників, на якій відчувалася “зрада” з боку США. Було ухвалено рішення залишити український текст без змін, а ведення дипломатичної боротьби доручити Франції та Великій Британії як постійним членам Радбезу ООН.
Лондон узяв на себе протистояння зі США в Раді Безпеки, Париж – боротьбу за резолюцію в Генеральній Асамблеї. Французи вдало внесли поправки до американського проєкту, зокрема, вимогу дотримання територіальної цілісності.
Таким чином під час голосування 24 лютого, українська резолюція була ухвалена без змін, попри спротив США і Росії.
Американська резолюція була настільки змінена, що США самі утримались при голосуванні за власний текст. -
Швейцарія зняла економічні санкції з Сирії
Федеральна рада Швейцарії прийняла рішення про скасування економічних санкцій проти Сирії, включаючи обмеження для Центрального банку країни. Це рішення було ухвалено після повалення режиму Башара Асада у 2024 році. Санкції, які були скасовані, включали обмеження у фінансових послугах, торгівлі дорогоцінними металами та експорті предметів розкоші. Проте цільові санкції проти осіб та установ, пов’язаних з попереднім урядом, залишаються в силі. Мета цього рішення – сприяти економічному відновленню та мирному політичному переходу в Сирії. Після часткового послаблення обмежень у березні, Швейцарія тепер повністю скасувала деякі торгові та фінансові обмеження. Сирія, яка зазнала великих зрушень в політичній сфері, тепер потребує міжнародної допомоги, оскільки більшість населення країни живе у надзвичайно важких умовах.