Уряд Німеччини схвалив реформу системи соціальної допомоги, за якою замість виплат Bürgergeld діятиме нова система Grundsicherung (базова підтримка). Про це повідомляє Bild.
Так, нова система діятиме з 1 липня 2026 року. Уряд уже заявляє, що вона буде значно суворішою за Bürgergeld.
Мовиться приблизно про 3,87 млн осіб – саме стільки отримувачів нинішньої допомоги вважаються працездатними і автоматично перейдуть на нову модель.
Водночас розмір виплат не змінюється: 563 євро на місяць для однієї особи, 506 євро для партнера та від 357 до 471 євро для дітей. Держава, як і раніше, повністю оплачуватиме оренду житла та опалення, пояснює Федеральне міністерство праці.
Головна відмінність – санкції. Тепер уже за перше порушення обов’язків допомогу можуть скоротити на 30%. Після трьох пропущених візитів до центру зайнятості виплати припиняються повністю. Якщо особа понад чотири тижні не виходить на зв’язок, держава перестає платити також за житло. Для порівняння, при Bürgergeld штрафи починалися з символічних 10%.
Тоді як українські переселенці, котрі приїхали після квітня 2025 року, отримуватимуть уже не Grundsicherung, а нижчі виплати для шукачів притулку. Громадяни України, які прибули до Німеччини раніше і подали на біженство, залишаться у новій системі.
Раніше уряд Німеччини ухвалив законопроєкт, який передбачає скорочення розміру виплат для українських біженців.
У ФРН та Франції зросло число противників допомоги Україні
Позначка: Політика
-

Уряд Німеччини ускладнив виплати безробітним
-

Стармер наказав терміново перевірити іноземне втручання у політику – ЗМІ
Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер ініціював термінову перевірку масштабу іноземного втручання у британську політику. Таке розпорядження було зроблене на тлі підготовки змін до законодавства щодо посилення правил політичних пожертвувань, повідомляє у вівторок, 16 грудння, Sky News.
“Міністри ініціювали швидке розслідування щодо чинних фінансових правил щодо пожертв та виборчих гарантій, про результати якого буде повідомлено наприкінці березня”, – інформує Sky News.
Зазначається, що розслідування є прямою реакцією на ув’язнення Натана Гілла, колишнього лідера партії Reform UK в Уельсі, який зізнався, що прийняв десятки тисяч фунтів готівкою за проросійські заяви в ЗМІ та Європейському парламенті.
У цій справі офіцери заявили, що, на їхню думку, деякі особи, причетні до неї, мають прямий зв’язок із російським диктатором Володимиром Путіним.
Перегляд очолить Філіп Райкрофт – колишній постійний секретар департаменту з Brexit. За словами чиновників, він має оцінити ефективність чинних правил і запропонувати можливі зміни. Очікується, що звіт буде представлено наприкінці березня. -

Спроба імпічменту Трампа “об’єднала” республіканців і частину демократів
У Палаті представників США частина демократів приєдналася до республіканців і проголосувала проти імпічменту президента Дональда Трампа. Це викликало обурення серед демократів, бо багато з них вважають, що використання імпічменту як політичного інструменту – це погана ідея. Проте вони не хочуть, щоб їх сприймали як прихильників Трампа. Голосування було проведено через ініціативу демократа Ела Гріна, який стверджує, що Трамп зловживає своєю владою. Лідер республіканців у Палаті представників вніс пропозицію відхилити імпічмент, і ця пропозиція була підтримана більшістю голосів. Демократи вже внесли статті про імпічмент проти декількох членів уряду, але ці ініціативи не отримують широкої підтримки від обох партій.
-

Американці невдоволені економічною політикою Трампа – опитування
Опитування Associated Press показало, що лише 31% американців підтримують економічну політику президента США Дональда Трампа. Це на дев’ять відсоткових пунктів менше, ніж у березні цього року, і є найнижчим результатом за всю історію опитувань під час його перших та других президентських термінів. Навіть серед прихильників Республіканської партії відчутно зменшилася підтримка політики Трампа – від 78% до 69%. Опитування проводилося з 4 по 8 грудня серед 1,1 тис. осіб. Трамп у своїй промові в Пенсільванії наголосив на важливості запроваджених ним мит щодо іноземних країн, стверджуючи, що ці мита приносять великі суми грошей, навіть “трильйони доларів”. Раніше його рейтинг підтримки вже падав до мінімуму, але сам Трамп вважає опитування ЗМІ щодо свого рейтингу “фейком”.
-

Уряд Болгарії на тлі масових протестів подав у відставку
Прем’єр-міністр Болгарії Росен Желязков оголосив про свою відставку у зв’язку з масовими антиурядовими протестами в країні. Він зазначив, що уряд слухав голос народу, який вимагав його відставки, і вирішив піти з посади. Желязков підкреслив досягнення своєї команди, серед яких приєднання до єврозони та економічна стабільність. Він також зазначив, що протести були спрямовані на самовдоволення у владі. Рішення про відставку прийнято після того, як парламент Болгарії переборов вето президента на купівлю НПЗ Лукойл.
-

Лідер ультраправих Франції зробив критичну заяву про Трампа
Лідер французького ультраправого Національного об’єднання Жордан Барделла в інтерв’ю The Telegraph відмовився від допомоги президента США Дональда Трампа, висловлюючи занепокоєння щодо можливого втручання США в політику європейських ультраправих сил. Барделла заявив, що як французин він не бажає васальної залежності від США і не потребує “старшого брата” для вирішення долі своєї країни. Він погоджується з антимігрантською позицією Трампа, але відрізняється обережністю до прямого втручання американського лідера в політику Франції. Барделла також зустрівся з британським політиком Найджелом Фараджем, який колись критикував його партію за “упередження та антисемітизм” і якого Барделла назвав “великим патріотом”.
-

Не треба “на дурницю” галасувати: Лукашенко закликав Литву до переговорів
Лідер Білорусі Олександр Лукашенко відреагував на можливу конфіскацію білоруських активів у Литві та запропонував переговори для поліпшення відносин між країнами. Він висловив готовність обговорювати важливі питання і підкреслив необхідність встановлення нормальних відносин між народами. Лукашенко також висловив претензії щодо ситуації з автомобілями, залишеними на кордоні, та закликав вирішувати ці питання шляхом переговорів без зовнішніх втручань. Уряд Литви оголосив надзвичайну ситуацію через контрабанду з Білорусі, а ЄС готує санкції проти Білорусі через атаки на Литву.
-

Путін визнав, що не може змусити росіян народжувати дітей
Глава Росії Володимир Путін вважає, що запроваджені заходи для вирішення демографічних проблем у країні недостатні. Він зазначив, що народжуваність продовжує знижуватися через різні об’єктивні причини, такі як загальносвітові демографічні тенденції та зовнішні виклики. Путін закликав посилити заходи на всіх рівнях для зупинки цієї тенденції. У період з 2014 по 2024 роки кількість народжень в Росії значно зменшилася, а у 2021 році народжуваність побила антирекорди за останні 200 років. У відповідь на цю ситуацію планують зміцнювати інститут сім’ї та шлюбу, а також підтримувати “традиційні сімейні цінності”.
-

Китай наполягає, щоб глава уряду Японії забрала назад слова про Тайвань
Китайський представник МЗС Го Цзякунь вимагає від прем’єр-міністра Японії відкликати свої заяви про острів, які він вважає неправомірними. Го вважає, що Японія та праві сили у країні не поважають міжнародне право та намагаються відродити мілітаризм. Китай обурений висловленнями прем’єра Японії щодо Тайваню, який КНР вважає своєю територією. Китай вимагає від Японії відмовитися від таких заяв.
-

Китай назвав “ключові” фактори глобальної стабільності
Уряд Китаю висловив переконання, що взаємовідносини між Китаєм, Індією та Росією сприяють інтересам народів цих країн і сприяють світовій стабільності. Речник китайського МЗС Ґо Цзякунь зазначив, що ці три країни є ключовими економіками, що розвиваються, та важливими учасниками Глобального Півдня. Він підкреслив, що добросусідські стосунки між ними є важливими для миру та стабільності у світі. Крім того, Китай висловив готовність до подальшої нормалізації співпраці з Індією, прагнучи розвивати стратегічні та довгострокові відносини для стійкого й стабільного розвитку.