Центр протидії дезінформації (ЦПД) заперечує інформацію прокремлівських Telegram-каналів про начебто існування офіційної анкети для українців на польському кордоні з вимогами “визнати Бандеру терористом” та “взяти відповідальність за Волинську трагедію”. Про це свідчить повідомлення ЦПД в Telegram.
“Насправді це фейк. Офіційні анкети для номера PESEL не містять жодних політизованих питань. Вони доступні на сайті уряду Польщі та містять лише стандартні поля: персональні дані, дату прибуття, громадянство, адресу проживання і контактну інформацію”, – сказано в повідомленні.
Польські прикордонники та урядові установи не висувають ніяких політичних умов для українців, які мають тимчасовий захист.
“Мета дезінформації – посіяти недовіру між українцями та поляками, зруйнувати партнерство й солідарність, які посилилися з початком повномасштабного вторгнення Росії”, – зазначили в ЦПД.
Позначка: Польща
-
ЦПД спростував фейк щодо анкет “про Бандеру та Волинську трагедію” в Польщі
-
Уряд Польщі запланував рекордні витрати на оборону у 2026 році
Кабінет Міністрів Польщі ухвалив проєкт державного бюджету на 2026 рік. Прем’єр Дональд Туск назвав його “переломним”, адже документ передбачає зниження інфляції, економічне зростання та рекордні видатки на безпеку й охорону здоров’я. Про це повідомляє пресслужба уряду країни.
Окремий акцент зроблено на обороні: на потреби армії у 2026 році планують спрямувати 200 млрд злотих (54,75 млрд доларів), що становить 4,8% ВВП – один із найвищих показників серед країн НАТО.
“Ми знаємо, навіщо ми це робимо; ми бачимо це на нашому східному кордоні. Ми продовжимо озброювати Польщу і готуватимемо її до будь-яких несподіванок”, – заявив Туск.
Глава уряду додав, що для захисту країни від усіх зовнішніх загроз необхідна сучасна та боєздатна армія.
Своєю чергою, міністр фінансів Польщі Анджей Доманьський поінформував, що дефіцит бюджету у 2026 році становитиме 271,7 млрд злотих (6,5% ВВП). Тоді як доходи країни мають досягти 647 млрд злотих, що майже на 44 млрд злотих вище за прогноз на 2025рік.
Проєкт бюджету у п’ятницю передадуть на розгляд Ради соціального діалогу. -
Уряд Польщі заклав рекордні витрати на оборону у 2026 році
Кабінет Міністрів Польщі ухвалив проєкт державного бюджету на 2026 рік. Прем’єр Дональд Туск назвав його “переломним”, адже документ передбачає зниження інфляції, економічне зростання та рекордні видатки на безпеку й охорону здоров’я. Про це повідомляє пресслужба уряду країни.
Окремий акцент зроблено на обороні: на потреби армії у 2026 році планують спрямувати 200 млрд злотих (54,75 млрд доларів), що становить 4,8% ВВП – один із найвищих показників серед країн НАТО.
“Ми знаємо, навіщо ми це робимо; ми бачимо це на нашому східному кордоні. Ми продовжимо озброювати Польщу і готуватимемо її до будь-яких несподіванок”, – заявив Туск.
Глава уряду додав, що для захисту країни від усіх зовнішніх загроз необхідна сучасна та боєздатна армія.
Своєю чергою, міністр фінансів Польщі Анджей Доманьський поінформував, що дефіцит бюджету у 2026 році становитиме 271,7 млрд злотих (6,5% ВВП). Тоді як доходи країни мають досягти 647 млрд злотих, що майже на 44 млрд злотих вище за прогноз на 2025рік.
Проєкт бюджету у п’ятницю передадуть на розгляд Ради соціального діалогу. -
Зеленський радився з Навроцьким та лідерами ЄС
Президент України Володимир Зеленський провів важливу бесіду з Каролем Навроцьким та чотирма іншими європейськими лідерами, де обговорювали координацію спільних дій напередодні ключових дипломатичних подій, підтримку України в умовах війни та посилення тиску на Росію. Про це президент України Володимир Зеленський повідомив на своєму Telegram-каналі увечері 28 серпня.
У переговорах взяли участь президент Польщі, прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен, президенти Литви Гітанас Наусєда, Естонії Алар Каріс і Латвії Едгарс Рінкевичс.
Глава держави висловив подяку європейським партнерам за солідарність, зокрема за проявлену підтримку Україні у зв’язку із останнім масованим російським обстрілом. Крім того, Зеленський висловив співчуття Польщі через трагічну авіакатастрофу винищувача F-16, яка забрала життя польського пілота.
Президент підкреслив, що для досягнення миру необхідно зберігати єдність і підсилювати тиск на Москву. Він акцентував на важливості санкційної політики та відповідній реакції на відмову Росії співпрацювати у форматі лідерів. Зеленський також наголосив на значенні постійної координації позицій між партнерами з Європи для формування єдиного і сильного голосу, який буде почутий у США.
Слід зазначити, що раніше Зеленський анонсував перемовини з командою Трампа.
Як повідомлялося раніше, президент США Дональд Трамп пообіцяв рішучі дії щодо РФ через чергові “два тижні”, якщо Володимир Путін не погодиться на зустріч із Зеленським.
-
Зеленський поговорив із Навроцьким та лідерами ЄС
Президент України Володимир Зеленський провів важливу бесіду з Каролем Навроцьким та чотирма іншими європейськими лідерами, де обговорювали координацію спільних дій напередодні ключових дипломатичних подій, підтримку України в умовах війни та посилення тиску на Росію. Про це президент України Володимир Зеленський повідомив на своєму Telegram-каналі увечері 28 серпня.
У переговорах взяли участь президент Польщі, прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен, президенти Литви Гітанас Наусєда, Естонії Алар Каріс і Латвії Едгарс Рінкевичс.
Глава держави висловив подяку європейським партнерам за солідарність, зокрема за проявлену підтримку Україні у зв’язку із останнім масованим російським обстрілом. Крім того, Зеленський висловив співчуття Польщі через трагічну авіакатастрофу винищувача F-16, яка забрала життя польського пілота.
Президент підкреслив, що для досягнення миру необхідно зберігати єдність і підсилювати тиск на Москву. Він акцентував на важливості санкційної політики та відповідній реакції на відмову Росії співпрацювати у форматі лідерів. Зеленський також наголосив на значенні постійної координації позицій між партнерами з Європи для формування єдиного і сильного голосу, який буде почутий у США.
Слід зазначити, що раніше Зеленський анонсував перемовини з командою Трампа.
Як повідомлялося раніше, президент США Дональд Трамп пообіцяв рішучі дії щодо РФ через чергові “два тижні”, якщо Володимир Путін не погодиться на зустріч із Зеленським.
-
Аварія польського винищувача F-16: що відомо
Під час репетиції авіашоу Radom 2025 сталася трагедія – багатофункціональний винищувач F-16 Повітряних сил Польщі зазнав катастрофи. Про інцидент повідомили місцеві авіаспотери та ресурс Air Show dla Radomia, а очевидці опублікували відеозапис моменту аварії.
Згідно з даними, літак розбився під час виконання складного акробатичного маневру “мертва петля”. Пілот, Мацєй Краковян, не зміг вчасно набрати висоту, що призвело до зіткнення з землею. Тож ймовірна причина катастрофи – зрив на малій висоті і втрата підйомної сили.
На жаль, Краковян не зміг катапультуватися і загинув разом із бойовим літаком. Наразі невідомо, чи є постраждалі серед глядачів авіашоу або пошкодження іншої авіаційної техніки.
…… #radom #airshow pic.twitter.com/MS2kY0CNOw— Jakub (@markone1502) August 28, 2025
“На жаль, пілот загинув. Міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш поговорив з премʼєр-міністром і зараз прямує до місця катастрофи”, – написав речник уряду Польщі Адам Шлапка на платформі Х.
Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш висловив глибокі співчуття родині загиблого пілота, назвавши трагедію великою втратою для польської авіації.
Зі свого боку Косиняк-Камиш уточнив, що вже прибув на місце трагедії.
“У катастрофі літака F-16 загинув пілот Війська Польського – офіцер, який завжди служив батьківщині з відданістю і великою відвагою”, – додав він.
Повідомляється, що через цей трагічний випадок цьогорічне проведення авіашоу було скасовано.
-
Опитування: 60% поляків підтримують вето на закон про допомогу українцям
Переважна більшість – 60% – поляків заявили про підтримку рішення президента Польщі Кароля Навроцького про вето на закон про допомогу українцям. Про це свідчить результат опитування SW Research для Onet
Респондентам поставили запитання: “Чи підтримуєте ви рішення президента Кароля Навроцького про вето на закон про допомогу громадянам України?”. Більшість, а саме 59,8% учасників опитування, відповіли ствердно.
Протилежну думку висловив кожен четвертий респондент – 25,4%. Решта 14,7% опитаних вибрали варіант “не знаю/важко сказати”.
Трохи більшу підтримку рішення президента висловили чоловіки (63,4%) ніж жінки (56,5%).
Опитування SW Research також показує, що вето має найбільшу підтримку у віковій групі 25-34 роки (73,5%), а найменшу – серед осіб, старших за 50 років (50,1%).
Рішення найчастіше підтримують респонденти з міст до 20 тисяч жителів (67,8%), тоді ж як з міст понад 500 тисяч жителів – 55,5%. -
Польща закручує гайки: на що чекати українцям
Від блокади зерна до “бандерівських символів” Останнім часом відносини між Польщею та Україною, які були міцними союзниками, стали напруженими. Так, ще з кінця 2023 року польські фермери блокували кордони з Україною. А у 2025 році антиукраїнська риторика вийшла в Польщі на новий рівень. Все – через президентські вибори. Причому під час передвиборчої кампанії антиукраїнська риторика вийшла за межі ультраправих партій, таких як “Конфедерація”, і почала використовуватися навіть провідними кандидатами. Це було пов’язано зі зростанням негативного ставлення поляків до українців. За даними опитувань, частка поляків із негативним ставленням до українців зросла з 14% у 2023 році до 24% у 2025-му.
Так кандидат від “Права і справедливості” Кароль Навроцькийвикористовував антиукраїнську риторику, зокрема, вимагаючи від України взяти на себе відповідальність за Волинську трагедію. Він до слова і переміг.
Тому можна не дивуватись, що “бандерівські символи” вийшли на порядок денний в Польщі. Інцидент, що стався на концерті білоруського репера Макса Коржа у Варшаві 9 серпня 2025 року, яскраво ілюструє цю проблему. -
Посольство звернулося до українців у Польщі через вето Навроцького
Посольство України в Польщі веде консультації з владою Польщі стосовно вето президента Кароля Навроцького на закон про виплати українським біженцям.Про це у вівторок, 26 серпня, заявив посол України в Польщі Василь Боднар телеканалу Slawa TV.
Він запевнив, що посольство продовжує працювати над тим, щоб забезпечити всі права українців, відповідно до мандату, наданого офіційним Києвом посольствам і консульствам України.
“Ми розуміємо, що тривають зміни, і ми зараз постійно ведемо діалог та консультації з польською стороною, щоби права громадян України були забезпечені належним чином, і робимо все, щоб українські громадяни почували себе комфортно”, – зазначив Боднар.
Посол наголосив, що “наразі дуже важливо, аби українські громадяни дотримувалися чинних норм законодавства”.
Він закликав українців слідкувати за легальністю перебування в Польщі та подавати “усі необхідні для цього документи належним чином у відведений час”.
Дипломат запевнив, що посольство буде інформувати українських громадян і все суспільство про перебіг переговорів. -
У ЄК відреагували на наміри Польщі зменшити допомогу біженцям з України
Речник Єврокомісії Маркус Ламмерт заявив, що держави-члени ЄС мають забезпечити українцям, які користуються тимчасовим захистом, необхідний медичний захист та засоби для існування. Однак рівень соціальних і сімейних виплат, а також медичної допомоги залежить від рішення кожної окремої держави-члена. Про це він сказав журналістам у Брюсселі 26 серпня передає Європейська правда.
“Щодо соціальних виплат і медичних виплат. Рівень соціальних і сімейних виплат відрізняється від однієї держави-члена до іншої”, – зазначив Ламмерт.
За його словами, відповідно до директиви ЄС, “держави-члени мають забезпечити, якщо у бенефіціарів немає достатніх власних ресурсів, надати особам, які користуються тимчасовим захистом, необхідну допомогу у сфері соціального забезпечення, медичної допомоги та засобів до існування”.
“Однак директива про тимчасовий захист не передбачає суми або мінімального порогу соціальної допомоги. Її рівень залишається на розсуд держав-членів”, – наголосив речник Єврокомісії.