Президент України Володимир Зеленський призначив Олександра Панасенка головою державної адміністрації Маріупольського району, який був окупований з 2022 року. Олександр Панасенко раніше працював заступником директора департаменту капітального будівництва у Донецькій обласній адміністрації. Маріупольський район був створений у 2020 році і включає колишні райони та місто Маріуполь. Район повністю опинився під окупацією Росії під час вторгнення у 2022 році. Також у новині згадується про проблему з водопостачанням для Маріуполя та інших населених пунктів у зв’язку з окупацією.
Позначка: Посада
-
Шведи вивчають кандидата на посаду головного тренера національної збірної
Шведський футбольний союз обрав Грема Поттера, англійського тренера, як головного кандидата на посаду головного тренера національної збірної Швеції. Поттер розпочав переговори з організацією, хоча з кінця вересня він не тренував жодну команду після звільнення з Вест Гема. Грем Поттер має особисті зв’язки зі Швецією, оскільки раніше працював в шведському клубі Естерсунд. Під керівництвом Поттера команда змогла пройти від четвертого дивізіону до 1/16 фіналу Ліги Європи та виграти Кубок Швеції.
-
Відсутність успіху у чеської збірної вилилася у відставку тренера
Футбольна асоціація Чеської Республіки звільнила головного тренера національної збірної Чехії з футболу Івана Гашека через погані результати команди. Після нічийного результату з Хорватією та поразки від збірної Фарерських островів, Чехія посідає друге місце у своїй кваліфікаційній групі на чемпіонат світу 2026 року. Новий тренер буде шукати шляхи для виходу у плей-оф відбору.
-
Макрон відмовився складати повноваження президента
Президент Франції Емманюель Макрон відмовився від усіх закликів до відставки і заявив, що продовження його каденції є необхідним для забезпечення стабільності в країні. Він наголосив, що його головне завдання – служити французькому народу і робити все можливе для незалежності країни. Попри політичну кризу, що заглиблюється в країні, Макрон обіцяє продовжувати забезпечувати стабільність на своїй посаді.
-
Рада провалила призначення суддів КСУ
Верховна Рада так і не змогла призначити двох суддів Конституційного Суду (КС): жодна з чотирьох кандидатур не набрала необхідної кількості голосів – 226+1. Про це повідомляє Інтерфакс-Україна в середу, 8 жовтня.
На посаду судді КС на пленарному засіданні Верховної Ради за результатами конкурсного відбору розглядалися чотири кандидатури: Захар Тропін, Оксана Клименко, Юлія Кириченко, Тарас Цимбалістий.
Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук доручив парламентському комітету з питань правової політики підготувати матеріали для оголошення нового конкурсу з відбору кандидатур на посаду судді КС.
Добором суддів до КСУ займається Дорадча група експертів, яка має оцінити моральні якості і рівень компетентності у сфері права кандидатів від суб’єктів призначення – Верховної Ради, президента і З’їзду суддів України. Після одночасної відставки одразу трьох суддів 27 січня 2025 року КСУ втратив кворум і не міг проводити засідання Великої Палати і Другого сенату. Продовжував роботу лише Перший сенат.
Кворум у КСУ відновився наприкінці червня, коли президент України Володимир Зеленський призначив суддею КСУ за своєю квотою Олександра Водяннікова.
В липні судді у новому складі провели засідання Великої Палати, яка розглядає подання народних депутатів і президента.
Нині з проведенням засідань Великої Палати КС є проблеми, бо в деяких справах судді заявили самовідвід, і їх розгляд призупинився. У суді налічується лишень 12 суддів – критично необхідна кількість для проведення засідання, у разі відводу когось із суддів розгляд справ стає неможливим.
Президент підписав 17 вересня указ про призначення Юрія Барабаша суддею КСУ за своєю квотою. Коли Барабаш складе присягу, у КС налічуватиметься 13 суддів із 18 необхідних.
19 лютого 2025 року ДГЕ передала Верховній Раді і президентові документи для призначення 5 суддів КСУ – 2 за квотою парламенту та 3 за квотою президента.
Також триває конкурс на посаду судді КСУ за квотою З’їзду суддів України.
Судді не обрали нового голову Конституційного суду -
У НАН обрали президента
Президентом Національній академії наук України 7 жовтня повторно обрали академіка Анатолія Загороднього, який очолює установу з 2020 року. Про це повідомили у НАН.
Зазначається, що на посаду президента претендували два кандидати – академіки Анатолій Загородній та Богдан Данилишин. Після виступів і обговорення виборчих програм відбулося таємне голосування.
За Анатолія Загороднього віддали 608 голосів, а за Богдана Данилишина – 60 голосів.
Анатолій Загородній – професор, доктор фізико-математичних наук, до 2024 року – директор Інституту теоретичної фізики імені Боголюбова. До першого обрання очільником НАН України у 2020 році науковець обіймав посаду віцепрезидента Академії наук. -
Віткофф збирається піти з посади спецпредставника Трампа – ЗМІ
Спеціальний представник Дональда Трампа з питань Близького Сходу, Стів Віткофф, може піти у відставку наприкінці 2025 року, якщо буде досягнута угода щодо врегулювання конфлікту в Секторі Гази. Віткофф вже працює над цим питанням впродовж близько 130 днів, і його готовність до відставки залежить від результатів переговорів та потреб у подальшій дипломатичній роботі. Також відомо, що американський лідер представив план завершення війни в Газі, який передбачає ряд кроків, включаючи звільнення заручників та передачу територій. Крім того, США також прагнуть до врегулювання конфлікту між Росією та Україною до кінця поточного року.
-
Кадиров доручив 17-річному синові “контролювати” сплату податків у Чечні
Син голови Чечні, 17-річний Адам Кадиров, отримав нове призначення на посаді сплати податків на майно організаціями муніципального рівня республіки. Це вже сьома робота, яку він отримав. Раніше він працював начальником особистої служби безпеки голови Чечні, секретарем Ради безпеки, куратором різних установ та батальйонів. Адам Кадиров став відомим восени 2023 року, коли побив ув’язненого хлопця, якого звинуватили у спаленні Корану. Його вчинок був оприлюднений відео, яке виклав сам голова Чечні, Рамзан Кадиров. Адам отримав звання Героя Чечні та нагороджується майже щомісяця. У нього також виявили два паспорти та інше ім’я.
-
Судді не обрали нового голову Конституційного суду
Під час спеціального пленарного засідання Конституційного суду України не вдалося обрати голову суду. Суд продовжить розгляд цього питання на майбутньому засіданні. Зараз тимчасово керівництво судом взяв на себе Олександр Петришин. У суді виникли проблеми через відставки трьох суддів у січні 2025 року, які призвели до втрати кворуму. Кворум у Конституційному суді відновили наприкінці червня за рахунок призначення нового судді. Процес добору суддів до суду триває, але деякі справи зараз ускладнені через відвід суддів.
-
Христя Фріланд стане спецпредставником Канади з відбудови України
Прем’єр-міністр Канади Марк Карні запросив Христю Фріланд стати спеціальним представником з питань відбудови України після того, як вона оголосила про відставку з уряду. Карні висловив подяку Фріланд за її внесок у роботу уряду протягом останнього десятиліття і вважає, що вона має унікальні можливості для важливої роботи на благо українців і миру в Європі. Раніше Фріланд оголосила про свою відставку з посади міністерки транспорту і внутрішньої торгівлі Канади та про відсутність наміру балотуватися на наступних виборах. Фріланд вже обіймала впливові посади у канадському уряді та знову повернеться до роботи в уряді у новій ролі.