Пов’язані з Росією безпілотники спостерігають у східній німецькій землі Тюрингія за маршрутами, якими США та західні союзники постачають зброю Україні. Про це мовиться у спільному розслідуванні журналістів WirtschaftsWoche та The New York Times.
Росія або її представники запускають безпілотні літаки-розвідники над маршрутами, які США та їх союзники використовують для перевезення військових вантажів через східну частину Німеччини.
Американські та німецькі спецслужби вважають, що ці дані Росія може використати для майбутніх диверсій.
Німеччина продовжує обладнувати свої військові бази протидроновими системами, зазначає WirtschaftsWoche. Частині з них вже вдалося збити російські безпілотники. За даними німецької розвідки, дрони були виготовлені в Ірані та запущені на територію Німеччини з кораблів у Балтійському морі.
Кремль уже заявив, що розслідування журналістів “виглядає як фейк”, цитує Reuters прессекретаря президента РФ Дмитра Пєскова.
Водночас у 2025 році кількість російських диверсій на території Європи скоротилася, зазначає The New York Times із посиланням на джерела у західних спецслужбах. США та європейські країни посилили обмін інформацією про дії російської розвідки в ЄС. Саме завдяки цій співпраці у травні в Німеччині та Швейцарії затримали трьох українців, які планували напад на вантажний транспорт у ФРН.
За словами західних посадовців, хоча розвідувальні операції Росії перебувають під все більш суворим контролем, вони зберегли здатність вербувати людей для здійснення атак по всій Європі. Тож західні військові посадовці все більше стурбовані польотами дронів у Німеччині.
У Вашингтоні підтвердили ці польоти, втім заявили, що не можуть відстежити їхнє походження. Вони вважають, що дрони пілотували росіяни або особи, котрі працюють на російські розвідслужби.
Позначка: Постачання
-
Російські дрони стежать за поставками зброї через Німеччину – ЗМІ
-
Україна отримала від IT-коаліції обладнання на €10 млн
Україна отримала від IT-коаліції протягом липня та серпня чергову поставку обладнання, яку профінансували Люксембург, Ірландія, Бельгія та Естонія. Про це повідомила пресслужба Міноборони у вівторок, 19 серпня.
Загальна вартість постачань становила 10 млн євро.
Цього разу партнери передали:- 6 948 ноутбуків для підрозділів ЗСУ, а також для інформаційно-комунікаційних систем Оберіг, Імпульс та Медичної Інформаційної Системи;
- 318 зарядних станцій;
- 2 304 засоби зв’язку;
- 442 монітори;
- обладнання для центрів обробки даних Міноборони та ЗСУ;
- мережеве обладнання для інфраструктури ІКС Оберіг;
- маршрутизатори, комутатори, ліцензії та інше обладнання для впровадження програмно-орієнтованих мереж ЗСУ.
Окремою поставкою отримано 1 000 маршрутизаторів від Латвії на понад 77 000 євро.
Це вже четверта та п’ята поставки від ІТ-коаліції у 2025 році.
ІТ-коаліція – це одна з коаліцій спроможностей в рамках Контактної групи з питань оборони України (формат Рамштайн). Вона підтримує Збройні сили України та Міністерство оборони в галузі ІТ, зв’язку та кібербезпеки. Наразі до коаліції входять Бельгія, Данія, Ірландія, Ісландія, Іспанія, Італія, Канада, Латвія, Литва, Нідерланди, Німеччина, Сполучене Королівство, Фінляндія, Швеція та Японія. Лідери коаліції – Естонія та Люксембург.
У січні Естонія, Нідерланди і Люксембург передали Україні обладнання вартістю 3,3 млн євро.Згодом партнери профінансували обладнання на 7,5 млн євро. Та вже у квітні постачання оцінили у 2 млн євро.
ІТ-коаліція накопичила 157 млн євро на підтримку України -
Китайські НПЗ різко збільшили закупівлі російської нафти
Китайські нафтопереробні заводи різко наростили закупівлі російської нафти Urals, скориставшись тим, що Індія скоротила імпорт через підвищені американські мита. Про це повідомляє Bloomberg у вівторок, 19 серпня.
За даними аналітичної компанії Kpler, з початку серпня постачання Urals до Китаю становили майже 75 тис. барелів на добу, що майже удвічі більше від середнього показника цього року – близько 40 тис. барелів. Натомість імпорт Індії впав до менш ніж 400 тис. барелів на добу проти середнього рівня у 1,18 млн.
Аналітики пояснюють, що Urals залишається конкурентним на тлі сортів із Близького Сходу, тоді як індійські НПЗ опинилися під тиском нових тарифів США. Вашингтон удвічі підвищив мито на всі індійські товари, щоб змусити Нью-Делі зменшити закупівлі російської нафти. Водночас подібних кроків щодо Китаю адміністрація Дональда Трампа поки не робила, зберігаючи торгове перемир’я з Пекіном.
Так, різні підходи до Індії та Китаю відкрили китайським компаніям можливість активно закуповувати російську нафту. Раніше у Білому домі назвали закупівлі Індією “опортуністичними та руйнівними”.
За оцінками Energy Aspects і Kpler, китайські компанії вже придбали від 10 до 15 партій Urals з поставкою у жовтні та листопаді. Щонайменше два танкери з мільйоном барелів кожен нині очікують розвантаження біля узбережжя Китаю.
Експерти зазначають, що без Китаю надлишкові обсяги російської нафти довелося б реалізовувати з більшими знижками, щоб знайти нових покупців.
За оцінками Міжнародного енергетичного агентства, 2025 року пропозиція нафти перевищить попит на 1,76 млн барелів на добу, тоді як 2026 року – вже на 3 млн. Це знижує вплив будь-яких короткострокових коливань, пов’язаних із поставками Росії.
Раніше міністр фінансів США Скотт Бессент попередив Китай, що продовження закупівель підсанкційної російської нафти можуть призвести до введення високих мит.
Що з цінами на російську нафту, як на них впливають погрози Трампа -
Україна планує продовжити імпорт газу з Азербайджану
Україна продовжує переговори з Азербайджаном щодо нових постачань газу та обговорює можливість його закачування у підземні сховища нерезидентами. Про це повідомила міністерка енергетики Світлана Гринчук під час презентації Програми дій уряду в Києві, передає Інтерфакс-Україна.
За її словами, сторона Азербайджану в цьому зацікавлена. Новий контракт може бути підписаний ще до початку опалювального сезону.
Міністерка уточнила, що тривають технічні консультації щодо проєктів використання українських газових сховищ країнами-партнерами, а також видобутку в межах Українсько-американського фонду відбудови.
“Ми працюємо з партнерами, в нас зараз тривають технічні консультації і щодо проєктів з нашими газовими сховищами, щоб збільшувати частку країн-партнерів в їхньому використанні, і щодо проєктів з видобутку в рамках фонду відбудови”, – зауважила Гринчук.
Вона також наголосила, що Україна близька до виконання плану уряду накопичити щонайменше 13,2 млрд куб. м газу до початку опалювального сезону, але сподівається на більші обсяги.
“Може бути більше. Ми на це дуже розраховуємо. Хоча дуже обережні в своїх прогнозах, тому що під час атак на газотранспортну інфраструктуру дійсно було втрачено і великий відсоток видобутку, і постраждало транспортування. Втім, великий відсоток пошкодженого обладнання відновлено. Зараз ми наздоганяємо ті темпи, які втратили за період, коли відновлювали об’єкти ‘Нафтогазу’”, – пояснила міністерка.
Як повідомлялося, наприкінці липня 2025 року група Нафтогаз уклала першу угоду про закупівлю азербайджанського газу з компанією SOCAR Energy Ukraine, що входить до групи SOCAR. Газ було вперше поставлено тестово Трансбалканським коридором за маршрутом Болгарія – Румунія – український кордон. -
В’єтнам почав закупляти в Росії нафтохімічну сировину
Росія вперше відправила партію нафтової сировини до В’єтнаму, щоб розширити ринки збуту нафтопродуктів у зв’язку з санкціями від Заходу. Танкер Northernlight завантажив близько 60 тисяч тонн нафтової сировини в порту Висоцьк на Балтиці, а потім прибув до терміналу у в’єтнамській провінції Кханьхоа для розвантаження. Частина сировини була вивантажена, а решта направилася до китайського порту Далянь. Після введення санкцій ЄС на імпорт російських нафтопродуктів, Росія перенаправила основні потоки нафтової сировини на ринки Азії, Туреччини, Бразилії та Африки. Раніше такі поставки до В’єтнаму не здійснювалися, хоча компанії обох країн мають історію співпраці.
-
Газпром скоротив експорт до Європи до мінімуму за 50 років
Російська компанія Газпром втрачає свої позиції на європейському газовому ринку. У січні-липні 2025 року обсяг поставок газу до Європи зменшився на майже половину порівняно з попереднім роком – з 18,3 млрд кубометрів до 9,93 млрд кубометрів. Якщо такий темп збережеться, то до кінця року експорт може скласти лише 17 млрд кубометрів – найнижчий показник з 1970-х років. Газпром втратив транзит газу через Україну і змушений зменшувати видобуток. Крім того, спроби знайти нові ринки, наприклад у Китаї та Туреччині, не увінчалися успіхом. Російська влада розглядає варіанти використання надлишкового газу всередині країни.
-
ЗМІ: Китай обмежує постачання мінералів для оборонки США
Китай обмежує постачання рідкісноземельних елементів до країн Заходу, що призводить до затримок у виробництві оборонної продукції. Ці елементи, такі як самарій, германій, галій і сурма, є необхідними для виробництва зброї, від кулеметів і дронів до систем нічного бачення й винищувачів. Виробники в США стикаються з проблемами в постачанні китайських магнітів, затримками та різким зростанням цін. Це зробило США більш залежними від Китаю у сфері оборонного виробництва. Пентагон планує до 2027 року повністю відмовитися від китайських магнітів, інвестуючи у власне виробництво цих матеріалів. Однак наразі альтернатив до китайських постачань немає, що ставить під загрозу виробництво оборонної техніки. Китай натомість використовує обмеження експорту рідкісноземельних матеріалів як геополітичний інструмент, щоб зміцнити свою позицію у глобальних торгівельних переговорах.
-
Туреччина почне поставляти в Сирію азербайджанський газ
Туреччина забезпечує Сирію електроенергією, яка подається по 3-4 години на день, а вже з серпня почне експортувати азербайджанський газ до Алеппо. Про це повідомив міністр енергетики та природних ресурсів Туреччини Алпарслан Байрактар, повідомляє Укрінформ.
“Нині йдеться про 3-4 години електроенергії в Сирії. Наші зусилля сьогодні спрямовані на те, щоб забезпечувати людей електроенергією протягом тривалішого періоду часу. Ми здійснюємо постійний експорт електроенергії до Сирії. Прагнемо спочатку збільшити його приблизно до 280 мегаватів, використовуючи наявні лінії”, – повідомив урядовець.
Туреччина почне експорт природного газу до Сирії вже 2 серпня.
“Газопровід, що з’єднує турецьке місто Кіліс із сирійським Алеппо, вже добудований. Технічна та адміністративна підготовка була завершена ще у травні. Міністерство національної оборони Туреччини провело розмінування територій, через які проходить трубопровід”, – розповів чиновник.
Природний газ, який надходить в Туреччину з Азербайджану, транспортуватиметься в Алеппо через Кіліс. Туреччина вперше безпосередньо експортуватиме газ в Сирію. -
Південнокорейська LGES забезпечить Tesla акумуляторами на $4,3 млрд – ЗМІ
Південнокорейська компанія LG Energy Solution (LGES) підписала контракт на $4,3 млрд на постачання акумуляторів (LFP) для Tesla. Постачання здійснюватиметься з фабрики LGES у штаті Мічиган, що дозволить американській компанії скоротити залежність від китайського імпорту на тлі тарифного тиску. Про це повідомляє Reuters у середу, 30 липня, з посиланням на анонімне джерело.
Постачання триватиме з серпня 2027 року до липня 2030-го, з можливістю продовження угоди ще на до семи років та збільшення обсягів постачань.
У середу LGES офіційно оголосила про підписання контракту на $4,3 млрд на глобальні постачання LFP-акумуляторів, втім, не вказала замовника і не уточнила, чи мова про транспортні засоби чи системи зберігання енергії.
Tesla офіційно не відповіла на запит агентства Reuters щодо підтвердження.
У квітні фінансовий директор Tesla Вайбхав Танея заявив, що тарифи США мають “непропорційний вплив” на енергетичний бізнес компанії, оскільки LFP-акумулятори імпортуються з Китаю.
LGES є одним з небагатьох виробників LFP-акумуляторів у США, тоді як цей сегмент переважно домінував за китайськими компаніями. На тлі спаду попиту на електромобілі LGES планує переорієнтувати частину виробництва на системи накопичення енергії, попит на які зростає завдяки розширенню дата-центрів та розвитку штучного інтелекту.
Підрозділ Tesla зі зберігання та генерації енергії забезпечує більш як 10% доходів компанії, однак демонструє стабільне зростання на тлі спаду продажів авто та очікуваного скорочення держпідтримки електрокарів.
Раніше компанія уклала контракт із південнокорейською Samsung Electronics на постачання чипів на $16,5 млрд. -
Індія витісняє Китай з американського ринку смартфонів
Індія вперше випередила КНР за обсягами постачання смартфонів на американський ринок у другому кварталі 2025 року. Про це повідомляє Reuters.
Так, у другому кварталі 2025 року ринок смартфонів у США зріс лише на 1%, свідчать дані Canalys. Постачальники заздалегідь поповнювали запаси на тлі тарифної невизначеності, однак попит залишився млявим.
Водночас Індія вперше стала головним виробничим хабом смартфонів для американського ринку, переважно завдяки компанії Apple, котра прискорила перенесення виробництва з Китаю. Частка китайських зібраних пристроїв упала з 61% до 25%, тоді як обсяг індійських – зріс на 240% рік до року.
Серед причин – спроби уникнути американських мит на китайські товари та збереження маржі виробників. Низьке зростання ринку, попри накопичення товарів на складах, вказує на тиск на купівельну спроможність і розрив між поставками та реальними продажами.
Зауважується, що Apple скоротила продажі на 11%, до 13,3 млн, тоді як Samsung збільшила на 38%, до 8,3 млн пристроїв. Також зросли продажі у Motorola та Google, тоді як TCL зафіксувала спад на 23%.
Apple прагне до кінця наступного року імпортувати більшість iPhone, що продаються у США, саме з Індії, що вже викликало критику з боку Дональда Трампа – він персонально попросив гендиректора Apple Тіма Кука припинити будівництво нових заводів в Індії, наголошуючи на необхідності зосередити виробництво в США.
У період з квітня 2023 по березень 2024 року Apple зібрала iPhone на суму $22 мільярди в Індії, що означає зростання виробництва на 60% у порівнянні з попереднім роком.
Основний виробник iPhone для Apple інвестує $1.5 млрд у виробництво в Індії