За останніми заявами голови Служби зовнішньої розвідки України, Росія почала активно закуповувати зброю в Північній Кореї. Це пов’язано з нестачею власного виробництва та потребою у підтримці війни проти України. Російська оборонна промисловість стикається з проблемами, такими як нестача інвестицій, технологій та комплектуючих. Окрім снарядів, Росія отримує від Північної Кореї важке озброєння, таке як самохідні артилерійські установки та реактивні системи залпового вогню. За даними розвідки, Росія оплачує ці поставки технологіями, зокрема ракетними і космічними розробками. Також північнокорейські спеціалісти працюють у Росії, зокрема у літакобудуванні та сільському господарстві. Незважаючи на це, наразі не виявлено жодних північнокорейських військових на окупованих територіях України, проте артилерія з Північної Кореї вже була використана на певних напрямках.
Позначка: Постачання зброї
-
Китай забезпечує 20 військових підприємств Росії – розвідка
Український голова Служби зовнішньої розвідки Олег Іващенко повідомив, що Китай систематично постачає Росії спецхімію, порох, обладнання й верстати для військово-промислового комплексу. У 2024-2025 роках було зафіксовано п’ять випадків співпраці між Росією та Китаєм у сфері авіації, а також постачання критичної електроніки для російських дронів з китайським походженням. Ці поставки часто здійснюються через компанії-прокладки з підміною назв, що дозволяє Росії обходити західні санкції.
-
ЄС має план Б забезпечення Києва зброєю – ЗМІ
Країни Європи розглядають можливість купівлі американської зброї для передачі Україні у випадку, якщо США припинять надавати військову допомогу. Європа не має достатньо запасів або можливостей для виробництва зброї, щоб задовольнити потреби України. Зараз виникає ситуація, коли Білий дім відмовляється надсилати зброю до України і відкидає заклики європейських країн продовжувати тиск на Путіна через посилення санкцій. Пропозиція полягає в закупівлі американських засобів боєзабезпечення для передачі їх Україні через Європу. Експерти вважають, що це може допомогти Україні стримати наступ Росії та змусити Путіна серйозно розглянути припинення вогню. Сподіваються, що США продовжать обмін розвідувальною інформацією з Україною для сприяння визначенню цілей. Європа планує виробити достатню кількість зброї, щоб замінити поставки, затверджені колишнім президентом США Байденом, які можуть завершитися цього літа. Експерти попереджають, що Росія може скористатися цією ситуацією.
-
“ГРУ зламало тисячі камер відеоспостереження”: в ДПСУ відреагували
Українські інформаційні системи, до яких під’єднані системи відеоспостереження на кордоні, не були зламані. Про це повідомив речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко в коментарі Суспільному у четвер, 22 травня.
За його словами, до ДПСУ не надходило інформації від прикордонників суміжних країн про зламування камер на прикордонних переходах.
Державна прикордонна служба України, яка також має систему відеоспостереження на кордоні, теж не зафіксувала зламу систем.
Він додав, що відбувається постійна комунікація на рівні навіть прикордонних підрозділів України з прикордонними підрозділами на місцях суміжних країн. Речник також пообіцяв, що ДПСУ поділиться інформацією, якщо з’явиться підтвердження такого впливу.
“За необхідності, ми можемо також надати всю необхідну допомогу”, – сказав Демченко. Видання The Guardian із посиланням на британську розвідку написало, що підрозділ російського ГРУ нібито “здобув доступ до камер відеоспостереження на кордоні України, щоб шпигувати й перешкоджати надходженню іноземної допомоги в країну”.
У своїй консультативній записці Національний центр кібербезпеки Великої Британії (NCSC) закликав приватні компанії, що беруть участь у наданні допомоги, “вжити негайних заходів для самозахисту”.
Зазначилося, що близько 10 000 камер було встановлено поблизу “військових об’єктів та залізничних станцій для відстеження переміщення матеріалів до України”, з яких 80% були розташовані в Україні та 10% у Румунії. Крім того, 4% камер, на які було спрямовано атаку, були у Польщі, 2,8% в Угорщині та 1,7% у Словаччині.