Росія вперше відправила партію нафтової сировини до В’єтнаму, щоб розширити ринки збуту нафтопродуктів у зв’язку з санкціями від Заходу. Танкер Northernlight завантажив близько 60 тисяч тонн нафтової сировини в порту Висоцьк на Балтиці, а потім прибув до терміналу у в’єтнамській провінції Кханьхоа для розвантаження. Частина сировини була вивантажена, а решта направилася до китайського порту Далянь. Після введення санкцій ЄС на імпорт російських нафтопродуктів, Росія перенаправила основні потоки нафтової сировини на ринки Азії, Туреччини, Бразилії та Африки. Раніше такі поставки до В’єтнаму не здійснювалися, хоча компанії обох країн мають історію співпраці.
Позначка: Постачання
-
Газпром скоротив експорт до Європи до мінімуму за 50 років
Російська компанія Газпром втрачає свої позиції на європейському газовому ринку. У січні-липні 2025 року обсяг поставок газу до Європи зменшився на майже половину порівняно з попереднім роком – з 18,3 млрд кубометрів до 9,93 млрд кубометрів. Якщо такий темп збережеться, то до кінця року експорт може скласти лише 17 млрд кубометрів – найнижчий показник з 1970-х років. Газпром втратив транзит газу через Україну і змушений зменшувати видобуток. Крім того, спроби знайти нові ринки, наприклад у Китаї та Туреччині, не увінчалися успіхом. Російська влада розглядає варіанти використання надлишкового газу всередині країни.
-
ЗМІ: Китай обмежує постачання мінералів для оборонки США
Китай обмежує постачання рідкісноземельних елементів до країн Заходу, що призводить до затримок у виробництві оборонної продукції. Ці елементи, такі як самарій, германій, галій і сурма, є необхідними для виробництва зброї, від кулеметів і дронів до систем нічного бачення й винищувачів. Виробники в США стикаються з проблемами в постачанні китайських магнітів, затримками та різким зростанням цін. Це зробило США більш залежними від Китаю у сфері оборонного виробництва. Пентагон планує до 2027 року повністю відмовитися від китайських магнітів, інвестуючи у власне виробництво цих матеріалів. Однак наразі альтернатив до китайських постачань немає, що ставить під загрозу виробництво оборонної техніки. Китай натомість використовує обмеження експорту рідкісноземельних матеріалів як геополітичний інструмент, щоб зміцнити свою позицію у глобальних торгівельних переговорах.
-
Туреччина почне поставляти в Сирію азербайджанський газ
Туреччина забезпечує Сирію електроенергією, яка подається по 3-4 години на день, а вже з серпня почне експортувати азербайджанський газ до Алеппо. Про це повідомив міністр енергетики та природних ресурсів Туреччини Алпарслан Байрактар, повідомляє Укрінформ.
“Нині йдеться про 3-4 години електроенергії в Сирії. Наші зусилля сьогодні спрямовані на те, щоб забезпечувати людей електроенергією протягом тривалішого періоду часу. Ми здійснюємо постійний експорт електроенергії до Сирії. Прагнемо спочатку збільшити його приблизно до 280 мегаватів, використовуючи наявні лінії”, – повідомив урядовець.
Туреччина почне експорт природного газу до Сирії вже 2 серпня.
“Газопровід, що з’єднує турецьке місто Кіліс із сирійським Алеппо, вже добудований. Технічна та адміністративна підготовка була завершена ще у травні. Міністерство національної оборони Туреччини провело розмінування територій, через які проходить трубопровід”, – розповів чиновник.
Природний газ, який надходить в Туреччину з Азербайджану, транспортуватиметься в Алеппо через Кіліс. Туреччина вперше безпосередньо експортуватиме газ в Сирію. -
Південнокорейська LGES забезпечить Tesla акумуляторами на $4,3 млрд – ЗМІ
Південнокорейська компанія LG Energy Solution (LGES) підписала контракт на $4,3 млрд на постачання акумуляторів (LFP) для Tesla. Постачання здійснюватиметься з фабрики LGES у штаті Мічиган, що дозволить американській компанії скоротити залежність від китайського імпорту на тлі тарифного тиску. Про це повідомляє Reuters у середу, 30 липня, з посиланням на анонімне джерело.
Постачання триватиме з серпня 2027 року до липня 2030-го, з можливістю продовження угоди ще на до семи років та збільшення обсягів постачань.
У середу LGES офіційно оголосила про підписання контракту на $4,3 млрд на глобальні постачання LFP-акумуляторів, втім, не вказала замовника і не уточнила, чи мова про транспортні засоби чи системи зберігання енергії.
Tesla офіційно не відповіла на запит агентства Reuters щодо підтвердження.
У квітні фінансовий директор Tesla Вайбхав Танея заявив, що тарифи США мають “непропорційний вплив” на енергетичний бізнес компанії, оскільки LFP-акумулятори імпортуються з Китаю.
LGES є одним з небагатьох виробників LFP-акумуляторів у США, тоді як цей сегмент переважно домінував за китайськими компаніями. На тлі спаду попиту на електромобілі LGES планує переорієнтувати частину виробництва на системи накопичення енергії, попит на які зростає завдяки розширенню дата-центрів та розвитку штучного інтелекту.
Підрозділ Tesla зі зберігання та генерації енергії забезпечує більш як 10% доходів компанії, однак демонструє стабільне зростання на тлі спаду продажів авто та очікуваного скорочення держпідтримки електрокарів.
Раніше компанія уклала контракт із південнокорейською Samsung Electronics на постачання чипів на $16,5 млрд. -
Індія витісняє Китай з американського ринку смартфонів
Індія вперше випередила КНР за обсягами постачання смартфонів на американський ринок у другому кварталі 2025 року. Про це повідомляє Reuters.
Так, у другому кварталі 2025 року ринок смартфонів у США зріс лише на 1%, свідчать дані Canalys. Постачальники заздалегідь поповнювали запаси на тлі тарифної невизначеності, однак попит залишився млявим.
Водночас Індія вперше стала головним виробничим хабом смартфонів для американського ринку, переважно завдяки компанії Apple, котра прискорила перенесення виробництва з Китаю. Частка китайських зібраних пристроїв упала з 61% до 25%, тоді як обсяг індійських – зріс на 240% рік до року.
Серед причин – спроби уникнути американських мит на китайські товари та збереження маржі виробників. Низьке зростання ринку, попри накопичення товарів на складах, вказує на тиск на купівельну спроможність і розрив між поставками та реальними продажами.
Зауважується, що Apple скоротила продажі на 11%, до 13,3 млн, тоді як Samsung збільшила на 38%, до 8,3 млн пристроїв. Також зросли продажі у Motorola та Google, тоді як TCL зафіксувала спад на 23%.
Apple прагне до кінця наступного року імпортувати більшість iPhone, що продаються у США, саме з Індії, що вже викликало критику з боку Дональда Трампа – він персонально попросив гендиректора Apple Тіма Кука припинити будівництво нових заводів в Індії, наголошуючи на необхідності зосередити виробництво в США.
У період з квітня 2023 по березень 2024 року Apple зібрала iPhone на суму $22 мільярди в Індії, що означає зростання виробництва на 60% у порівнянні з попереднім роком.
Основний виробник iPhone для Apple інвестує $1.5 млрд у виробництво в Індії -
Україна майже вдвічі скоротила імпорт солі з початку року
У першому півріччі 2025 року Україна відчутно зменшила імпорт солі. З початку року ввезено 211,692 тис. тонн солі, що на 45,88% менше проти аналогічного періоду минулого року.Про це повідомляє Інтерфакс-Україна з посиланням на дані ДМС.
Згідно зі статистикою, витрати на закупівлю солі на зовнішніх ринках у першому півріччі 2025 року скоротилися на 48,46% – до $26,919 млн проти $52,225 млн за аналогічний період 2024 року.
Основними постачальниками стали Єгипет, на частку якого припало 46,09% ввезеного товару, що в грошовому еквіваленті становило $12,407 млн, Туреччина (17,57% і $4,730 млн) та Румунія (13,41% і $3,611 млн).
Ще у 2021 році Україна експортувала 710,04 тис. тонн солі на $28,32 млн, тоді як 2022-го постачання за кордон впало у натуральному виразі уп’ятеро – до 142,038 тис. тонн, а виторг – до $3,82 млн.
Основними покупцями української солі 2021 року були Польща (39,1%), Угорщина (27,4%) і Румунія (7,3%). У 2021 році Україна імпортувала солі 142,81 тис. тонн на $12,92 млн.
Вже у квітні 2022 року, після окупації найбільшого виробника солі – Артемсолі – наша країна практично припинила її експорт, перетворившись на нетто-імпортера. -
FT: Пентагон оплатить 33 тис. ударних ШІ-систем для українських дронів
Американсько-німецька компанія Auterion надасть Україні десятки тисяч своїх комплектів для ударних дронів із функцією штучного інтелекту, щоб допомогти боротися з масованими атаками російських БпЛА. Про це повідомляє Financial Times у неділю, 27 липня.
Генеральний директор Auterion Лоренц Маєр повідомив, що компанія постачить Україні 33 000 таких систем до кінця року за новим контрактом із Міністерством оборони США.
Програмне забезпечення компанії вже використовується в українських дронах, які виконують бойові завдання проти Росії, однак новий контракт, за словами Маєра, має “вдесятеро більший масштаб”.
Останніми тижнями Росія різко активізувала авіаудари: у кожному обстрілі застосовуються сотні дронів Shahed іранського виробництва. Окремі атаки тепер перевищують кількість дронів, які раніше запускалися впродовж усього місяця.
Набори від Auterion – це мініатюрні комп’ютери Skynode, котрі працюють на програмному забезпеченні компанії та мають камеру й радіозв’язок. Вони перетворюють дрони з ручним керуванням на “ударні системи зі штучним інтелектом”, здатні відстежувати рухому ціль з відстані до 1 км та не піддаються глушінню з боку росіян, зазначив Маєр.
Контракт вартістю майже $50 млн є частиною програми безпекової допомоги США Україні. Втім, він не пов’язаний із “мегаугодою” про дрони, яку президент України Володимир Зеленський нещодавно обговорював із главою США Дональдом Трампом.
“Ми не намагаємося конкурувати з тим, що вже є в Україні. Вони мають чудову дронову індустрію. Ми хочемо додати те, чого ще немає, – програмно орієнтовані підходи до війни”, – зазначив Маєр.
За його словами, Auterion також очікує нових контрактів із європейськими країнами. Компанія зокрема має офіс у Мюнхені.
Німеччина, яка цього року дозволила необмежене запозичення для фінансування оборони, є другим за обсягом постачальником військової допомоги Україні після США.
Нещодавно міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус повідомив, що Берлін фінансує виробництво далекобійних дронів в Україні, щоб підсилити її обороноздатність.
З моменту повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року, Україна стала випробувальним полігоном для новітніх військових технологій. Київ багато хто називає “дроновою столицею світу”, – тут сформовано велику мережу постачальників деталей для БпЛА.
Маєр зазначив, що програмне забезпечення Auterion забезпечить “наступну еволюцію у військовій справі”, даючи змогу автономним дронам у роях обмінюватися даними між собою.
“Те, що ми пропонуємо, – це стрибок вперед у порівнянні з тим, що є зараз на полі бою, а саме перехід до націлювання і роїння на основі штучного інтелекту”, – додав він.
Раніше повідомляли, що Тайвань уклав стратегічне партнерство з американською компанією Auterion щодо постачання програмного забезпечення для безпілотників, випробуваного в бойових умовах в Україні.
США продадуть Україні два пакета зброї -
FT: Пентагон профінансує 33 тис. ударних ШІ-систем для українських дронів
Американсько-німецька компанія Auterion надасть Україні десятки тисяч своїх комплектів для ударних дронів із функцією штучного інтелекту, щоб допомогти боротися з масованими атаками російських БпЛА. Про це повідомляє Financial Times у неділю, 27 липня.
Генеральний директор Auterion Лоренц Маєр повідомив, що компанія постачить Україні 33 000 таких систем до кінця року за новим контрактом із Міністерством оборони США.
Програмне забезпечення компанії вже використовується в українських дронах, які виконують бойові завдання проти Росії, однак новий контракт, за словами Маєра, має “вдесятеро більший масштаб”.
Останніми тижнями Росія різко активізувала авіаудари: у кожному обстрілі застосовуються сотні дронів Shahed іранського виробництва. Окремі атаки тепер перевищують кількість дронів, які раніше запускалися впродовж усього місяця.
Набори від Auterion – це мініатюрні комп’ютери Skynode, котрі працюють на програмному забезпеченні компанії та мають камеру й радіозв’язок. Вони перетворюють дрони з ручним керуванням на “ударні системи зі штучним інтелектом”, здатні відстежувати рухому ціль з відстані до 1 км та не піддаються глушінню з боку росіян, зазначив Маєр.
Контракт вартістю майже $50 млн є частиною програми безпекової допомоги США Україні. Втім, він не пов’язаний із “мегаугодою” про дрони, яку президент України Володимир Зеленський нещодавно обговорював із главою США Дональдом Трампом.
“Ми не намагаємося конкурувати з тим, що вже є в Україні. Вони мають чудову дронову індустрію. Ми хочемо додати те, чого ще немає, – програмно орієнтовані підходи до війни”, – зазначив Маєр.
За його словами, Auterion також очікує нових контрактів із європейськими країнами. Компанія зокрема має офіс у Мюнхені.
Німеччина, яка цього року дозволила необмежене запозичення для фінансування оборони, є другим за обсягом постачальником військової допомоги Україні після США.
Нещодавно міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус повідомив, що Берлін фінансує виробництво далекобійних дронів в Україні, щоб підсилити її обороноздатність.
З моменту повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року, Україна стала випробувальним полігоном для новітніх військових технологій. Київ багато хто називає “дроновою столицею світу”, – тут сформовано велику мережу постачальників деталей для БпЛА.
Маєр зазначив, що програмне забезпечення Auterion забезпечить “наступну еволюцію у військовій справі”, даючи змогу автономним дронам у роях обмінюватися даними між собою.
“Те, що ми пропонуємо, – це стрибок вперед у порівнянні з тим, що є зараз на полі бою, а саме перехід до націлювання і роїння на основі штучного інтелекту”, – додав він.
Раніше повідомляли, що Тайвань уклав стратегічне партнерство з американською компанією Auterion щодо постачання програмного забезпечення для безпілотників, випробуваного в бойових умовах в Україні.
США продадуть Україні два пакета зброї -
Росія блокує понад 2% світового експорту нафти – ЗМІ
Іноземні нафтові танкери тимчасово не допускаються до завантаження в головних чорноморських портах Росії через нові правила. Про це повідомляє Reuters з посиланням на джерела у нафтовій галузі.
Мова, зокрема, про порушення експорту нафти з Казахстану, який переважно здійснюється через Каспійський трубопровідний консорціум, акціонерами якого є, зокрема, американські компанії Chevron та ExxonMobil.
Заборона також зачепила експорт російської нафти з порту Новоросійськ. За підрахунками Reuters, обмеження можуть вплинути на понад 2% світових поставок нафти.
Нова заборона запроваджена на тлі нещодавніх санкцій ЄС проти Росії.
Указ глави РФ Володимира Путіна вимагає, щоб іноземні судна отримували дозвіл від російської служби безпеки ФСБ для входу в порти. Нові заходи набрали чинності відразу після опублікування указу.
За словами джерел, проблему очікують вирішити найближчими днями. Водночас експорт нафти через термінали Росії у липні та серпні залишався стабільним, але подальші обмеження можуть вплинути на постачання.
Середземноморські ринки вже були напружені через раніше затримки завантаження нафти з інших регіонів, а також через пошкодження інфраструктури внаслідок атаки дронів у лютому.