Позначка: Правозащитники

  • В Ірані заявили про 12 тисяч жертв репресій

    В Ірані заявили про 12 тисяч жертв репресій

    Редакційна колегія Iran International заявила, що під час масових протестів в Ірані загинули щонайменше 12 000 осіб, більшість з яких були молоді люди до 30 років.
    “Іран перебуває під скоординованою блокадою, спрямованою не тільки на контроль безпеки, але й на приховування правди. Відключення Інтернету, порушення зв’язку, закриття ЗМІ та залякування журналістів і свідків вказують на одну мету: не допустити, щоб величезний історичний злочин став відомим”, – зазначили у заяві.
    Водночас у “найбільшій різанині в сучасній історії Ірану, яка відбулася переважно протягом двох ночей поспіль, у четвер та п’ятницю, 8 та 9 січня”, було вбито щонайменше 12 000 осіб.
    Убиті були переважно розстріляні силами Корпусу ісламської революційної гвардії та Басідж. ЗМІ наголосили, що вбивство було повністю організованим.
    “Сотні національних і місцевих газет, що є безпрецедентним явищем в історії іранської преси, з четверга замовкли. Сьогодні, крім Ісламської Республіки Іранської телерадіокомпанії (IRIB), всередині країни залишається активними лише кілька новинних веб-сайтів, і вони також працюють під цензурою та прямим контролем служб безпеки. Це не “кризове управління”. Це визнання страху, що правда буде розкрита”, – наголосили у виданні.
    Журналісти окремо закликали надсилати документи, відеозаписи, фотографії, аудіозаписи свідчень та інформацію, що стосується загиблих, медичних центрів, місць зіткнень, часу та місця інцидентів, а також будь-які інші підтверджені деталі подій.
    Раніше іранський посадовець заявив про 2 тисячі загиблих під час протестів. Як відомо, акції протесту в Ірані почалися 28 грудня на головному міському базарі Тегерана, де власники магазинів закрили свої торговельні точки на знак незгоди у зв’язку з погіршенням економічної ситуації у країні.

    Комунікаційні обмеження, включно з відключенням інтернету, ускладнили збір інформації. За даними правозахисної організації HRANA, до вечора понеділка затримали понад 10 тисяч осіб.

    Іранська влада звинувачує США та Ізраїль у розпалюванні заворушень. Водночас уряд висловлює готовність до діалогу з Вашингтоном.

    У відповідь на насильство щодо протестувальників, президент США Дональд Трамп неодноразово погрожував втручанням у разі подальшого застосування сили проти мирного населення.

    Іранська влада відповіла різкою заявою: спікер парламенту Мухаммад Багер Калібаф попередив США, що у разі нападу на Іран цілями стануть не лише “окуповані території (Ізраїль), але й усі американські військові бази та кораблі”.
    Нині глава Білого дому розглядає низку варіантів військових дій щодо Ірану, втім, жоден з них не передбачає розгортання американських військ на території країни.
    Раніше ЗМІ на тлі протестів в Ірані писали, що верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї втече до Москви, якщо його режим впаде.

  • Протести в Ірані: кількість загиблих зросла до 500

    Протести в Ірані: кількість загиблих зросла до 500

    Правозахисники підрахували, що під час масових протестів в Ірані станом на сьогодні загинули більш як 500 осіб, ще понад 10 тисяч були затримані. Про це інформує Reuters у недылю, 11 січня.

    Згідно з даними правозахисної організації HRANA, заворушення в Ірані, що тривають вже два тижні, забрали життя понад 500 осіб. З них 490 – протестувальники, 48 – представники силових структур. Іранська влада не надала офіційну статистику, тож журналісти не змогли незалежно перевірити ці цифри.

    У відповідь на насильство щодо протестувальників, президент США Дональд Трамп неодноразово погрожував втручанням у разі подальшого застосування сили проти мирного населення.

    Іранська влада відповіла різкою заявою: спікер парламенту Мухаммад Багер Калібаф попередив США, що у разі нападу на Іран цілями стануть не лише “окуповані території (Ізраїль), але й усі американські військові бази та кораблі”.
    Нині глава Білого дому розглядає низку варіантів військових дій щодо Ірану, втім, жоден з них не передбачає розгортання американських військ на території країни. Як відомо, акції протесту в Ірані почалися 28 грудня на головному міському базарі Тегерана, де власники магазинів закрили свої торговельні точки на знак незгоди у зв’язку з погіршенням економічної ситуації у країні. Раніше ЗМІ на тлі протестів в Ірані писали, що верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї втече до Москви, якщо його режим впаде.

  • РФ почала вивозити українських дітей до КНДР

    РФ почала вивозити українських дітей до КНДР

    Російські окупанти незаконно переміщують українських дітей з тимчасово окупованих територій до так званих “таборів перевиховання” не лише в Росію та Білорусь, а й до Північної Кореї. Про це на слуханнях у Сенаті США у середу, 3 грудня, заявила експертка з міжнародного правосуддя та юридичного аналізу Регіонального центру прав людини Катерина Рашевська, передає Суспільне.
    За словами правозахисниці, її організація задокументувала існування 165 таборів “перевиховання”. У цих закладах українських дітей піддають примусовій мілітаризації та русифікації.
    Рашевська наголосила, що географія вивезення неповнолітніх розширилася: подібні табори тепер функціонують не тільки на окупованих територіях України, в РФ та Білорусі, але й у КНДР.
    Під час виступу юристка продемонструвала фотографії українських дітей, які опинилися в Північній Кореї. Йдеться про 12-річного Михайла з окупованої частини Донеччини та 16-річну Лізу з окупованого Сімферополя.
    За даними правозахисників, цих дітей відправили до табору “Сонгдовон”, розташованого за 9 тисяч кілометрів від їхнього дому.
    “У цьому таборі дітей навчали знищувати японських військових і знайомили з корейськими ветеранами, які в 1968 році напали на американський корабель Пуебло, вбивши і поранивши дев’ятьох американських солдатів”, – повідомила Рашевська.
    Експертка зазначила, що Росія офіційно називає вивезення українських дітей “евакуацією”. Проте, згідно з міжнародним гуманітарним правом, така процедура має чіткі обмеження та зобов’язання, яких країна-агресор не дотримується.
    Зокрема, право вимагає від держави-окупанта вживати всіх можливих заходів для возз’єднання родин. Крім того, Росія була зобов’язана надати списки викрадених дітей до Міжнародного комітету Червоного Хреста.
    Рашевська підкреслила, що евакуація має винятковий та тимчасовий характер. РФ повинна регулярно оцінювати безпекову ситуацію та негайно повертати дітей, як тільки зникнуть підстави для їхнього переміщення.
    Юристка констатувала, що Росія не виконала жодного із цих зобов’язань.

  • У Франції зірвали замах на опонента Путіна

    У Франції зірвали замах на опонента Путіна

    У Франції спіймали чотирьох чоловіків, які планували замах на російського опозиціонера та правозахисника Володимира Осєчкіна. Осєчкін перебуває в країні як політичний біженець і засновник правозахисного проєкту Gulagu.net. За даними розслідування, підозрювані підготовляли насильницькі дії проти Осєчкіна, але їм вдалося запобігти замаху в останній момент. Особливе відеоспостереження було виявлено біля будинку Осєчкіна в Біарріці. Сам Осєчкін підтвердив спробу замаху у своєму Telegram-каналі, додавши, що підозрювані вже заарештовані. У 2015 році Осєчкін залишив Росію через переслідування і отримав політичний притулок у Франції. З 2020 року його розшукують в Росії, а в 2023 році його оголосили “іноагентом”. У лютому 2025 року суд Москви вирішив позбавити його волі на восьмий роки за “фейки про армію РФ”. Також у 2022 році Осєчкін повідомив про спробу вбивства, яку йому врятував журналіст Христо Грозєв.

  • В окупованому Криму зростає кількість політв’язнів – правозахисники

    В окупованому Криму зростає кількість політв’язнів – правозахисники

    Після окупації Криму Росія системно застосовує політичні переслідування, використовуючи власне законодавство як інструмент репресій проти проукраїнських активістів та представників кримськотатарського народу. Про це повідомляє Кримськотатарський Ресурсний Центр.
    За весь період окупації кількість осіб, переслідуваних у політично мотивованих кримінальних справах, досягла 412, з них 244 – кримські татари.
    Як зазначається, у російських тюрмах політв’язні з України відсиділи від двох до десяти років. Однак, їм призначили ще випробувальний термін або ж адміністративний нагляд.
    Багато політв’язнів уже повністю відбули незаконні терміни ув’язнення в російських тюрмах. Серед них – Олександр Костенко, Рустем Ваїтов, Наріман Мемедемінов, Микола Шиптур, Владислав Єсипенко та інші. Загалом мова про щонайменше 25 осіб, звільнених протягом 2018-2025 років. Усі вони були позбавлені волі за активну громадянську позицію або публічну проукраїнську діяльність.
    Однак навіть після звільнення ці люди залишаються під адміністративним тиском. Багатьох з них обмежують у свободі пересування, працевлаштуванні, доступі до медичних послуг і соціальних гарантій.
    Російська влада продовжує використовувати репресивні механізми для придушення інакомислення на тимчасово окупованій території.
    Правозахисники вимагають від Росії негайного звільнення всіх політичних в’язнів та закликають міжнародну спільноту посилити тиск на РФ. Зокрема – шляхом запровадження персональних санкцій проти осіб, причетних до порушень прав людини у Криму.
    Як повідомлялося, колишні бранці розповідають про різноманітні катування – від жорстокого побиття й тривалого перебування у стресових положеннях тіла до ударів електричним струмом по статевих органах і цькування собаками.
    ООН виявила нові докази катування українців у Росії і на ТОТ