Президент України Володимир Зеленський провів переговори з новим прем’єр-міністром Японії Санае Такаїчі. Зеленський назвав розмову “дуже доброю” і висловив подяку Японії за підтримку українців. Вони обговорили спільні зусилля для забезпечення безпеки та розвитку обох країн, а також плани розвитку контрольованого експорту зброї з боку України. Зеленський також запропонував Японії допомогу в енергетичній сфері та запросив пані прем’єр-міністрку відвідати Україну. Він висловив надію на подальше зміцнення співпраці між Україною та Японією.
Позначка: Прем’єр-міністр
-
Антикризовий енергетичний штаб провів засідання
Кабінет міністрів провів засідання Антикризового енергетичного штабу за участі профільних міністерств та енергетичних компаній для оцінки стану енергосистеми та узгодження алгоритмів реагування на виклики війни у різних сценаріях. Про це повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко у Телеграм у вівторок, 4 листопада.
“Серед головних тем – запуск опалювального сезону, збільшення імпорту енергоресурсів; нарощування генерації, зокрема розподіленої та потреби для швидкого відновлення і ремонту після пошкоджень. Опалювальний сезон стартував планово. Тепер наша задача – пройти з теплом всю зиму”, – написала вона.
За словами Свириденко, один із пріоритетів – розвиток розподіленої генерації.
“Адже це дозволяє громадам зберігати енергетичну стійкість навіть під час масованих атак. Уже введено в експлуатацію 1,8 ГВт розподіленої генерації, нарощуємо потужності і надалі”, – запевнила вона.
Свириденко наголосила, що уряд щоденно координує дії з обласними адміністраціями, громадами та профільними службами.
“Особливу увагу приділяємо прифронтовим регіонам, де Росія системно обстрілює енергетичні обʼєкти, намагаючись позбавити громади тепла. Перевірили готовність громад до кризових ситуацій. Постійно працює понад 8 тисяч пунктів незламності, ще 4 тисячі готові до розгортання у випадку відключень. Усі вони забезпечені пальним та засобами звʼязку”, – зазначила прем’єр.
Вона нагадала, що в межах програм Зимової підтримки буде збережено фіксовану ціну на газ і електроенергію для побутових споживачів.
Раніше стало відомо, що Кабмін виділив 8,4 млрд гривень на додатковий імпорт газу в межах підготовки до опалювального сезону. -
Популісти та антиукраїнська партія: в Чехія сформувався новий парламент
Можливий майбутній прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш, лідер популістської партії ANO, у понеділок, 3 листопада, підписав коаліційну угоду з ультраправою SPD та партією Автомобілісти за себе. Про це повідомляє місцеве медіа Radio Prague International.
Після чотирьох тижнів переговорів ANO, Свобода і пряма демократія (SPD) і Автомобілісти підписали коаліційну угоду.
Угода містить основні програмні цілі майбутнього уряду, визначає кількість міністрів і розподіляє міністерства між окремими партіями.
Наступним кроком буде подання пропозиції щодо кадрових призначень в уряді.
В середу, 5 листопада, має бути обране керівництво Палати депутатів.
Головою парламенту, ймовірно, стане лідер SPD Томіо Окамура, якого спільно висунули SPD, ANO та Автомобілісти.
Окамура під час передвиборчої кампанії виголосив кілька антиукраїнських заяв, зокрема щодо обмеження прав українських біженців у Чехії.
Згодом стало відомо, що новий склад Палати представників, обраний на виборах 3-4 жовтня, зібрався на перше засідання. Про це повідомляє видання IDNES.
Установче засідання нового парламенту відбулося у найпізнішу можливу дату, дозволену законом – 30 днів після виборів. Дату засідання визначав президент країни Петр Павел.
На початку засідання три депутати, обрані від партії-переможниці ANO, – губернатор і два мери – відмовилися від своїх мандатів, їх замінять інші з партійного списку.
На засіданні будуть обрані спікер та віцеспікери, а також створені комітети.
Як відомо, головний політичний радник прем’єр-міністра Віктора Орбана, його тезко Балаж Орбан в інтерв’ю Politico заявив, що Угорщина прагне об’єднатися з Чехією та Словаччиною, щоб сформувати в Євросоюзі скептично налаштований до України альянс.
Угорський прем’єр планує налагодити співпрацю з Андреєм Бабішем та зі своїм словацьким колегою Робертом Фіцо. -
Після торговельного перемир’я зі США Китай говоритиме з Канадою і Японією
Президент Китаю Сі Цзіньпін планує провести зустрічі з лідерами Канади та Японії після досягнення тимчасового торговельного перемир’я з американським президентом Дональдом Трампом. Під час зустрічі в Пусані, Південна Корея, обидва лідери вирішили призупинити обмеження на експорт китайських рідкоземельних елементів, які є важливими для світових виробничих процесів. Також Трамп заявив про зниження тарифів на китайські товари, що може сприяти зменшенню напруженості між США та Китаєм. Участь американського президента у саміті АТЕС була обмежена, а його країну представляє міністр фінансів. Серед інших подій саміту – зустріч Сі з прем’єр-міністркою Японії та з прем’єром Канади з метою покращення відносин між країнами. Учасники саміту обговорюють сприяння глобальним постачальницьким ланцюгам та зменшення торговельних бар’єрів.
-
Санду визначилася з кандидатом на посаду прем’єр-міністра Молдови
Президентка Республіки Молдова Мая Санду у п’ятницю, 24 жовтня, підписала указ про призначення Олександра Мунтяну кандидатом на посаду прем’єр-міністра країни. Про це свідчить відповідний документ, оприлюднений на сайті президента.
Рішення ухвалили після консультацій із парламентськими фракціями.
“Бажаю успіхів у формуванні уряду, котрий здобуде довіру парламенту і виконає найважливіші очікування громадян: захист миру, підготовка країни до вступу в ЄС, зміцнення економіки та підвищення рівня життя людей”, – заявила глава держави.
Згідно з указом, Мунтяну має представити парламенту склад уряду та програму діяльності для отримання вотуму довіри.
Місцеві ЗМІ повідомляють, що фракція партії “Дія і солідарність” (PAS) офіційно запропонувала Мунтяну як кандидата на посаду прем’єра. Лідер партії Ігор Гросу після зустрічі із Санду заявив, що “після видання указу Олександру Мунтяну буде запропоновано кабінет міністрів і програму його діяльності”, після чого кандидат розпочне консультації з парламентськими фракціями.
Раніше видання Ziarul de Gardă повідомляло, що Мунтяну є бізнесменом, котрий понад 20 років проживає в Україні. -
Жінка вперше очолила уряд Японії
Японський парламент обрав Санае Такаїчі лідером Ліберально-демократичної партії та новим прем’єр-міністром країни. Це стало історичною подією, оскільки вона стала першою жінкою на цій посаді. Такаїчі перемогла з великим відривом у голосуванні, отримавши підтримку від альянсу Ліберально-демократичної партії і Партії інновацій. Вона має підготуватися до важливого візиту президента США Дональда Трампа до Японії, а також вирішувати геополітичні та економічні виклики, з якими стикається країна.
-
Туск відреагував на умову Путіна і тиск на Україну
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск висловився про необхідність зосередити тиск союзників на Росії, аби змусити її припинити агресію. При цьому він наголосив, що жодним чином не слід впливати на президента України Володимира Зеленського з вимогами поступитися територіями. Це зауваження він зробив на платформі X у неділю, 19 жовтня, після публікації в американському ЗМІ, де йшлося про ультиматуми Путіна щодо окупованих територій.
Туск підкреслив, що політика умиротворення ніколи не забезпечувала справедливого й тривалого миру. Він закликав фокусувати зусилля на Росії: будь-які спроби тиску на українське керівництво, на його думку, є неприпустимими.
“Жоден із нас не повинен тиснути на Зеленського щодо територіальних поступок. Ми всі повинні тиснути на Росію, щоб вона зупинила свою агресію. Політика умиротворення ніколи не була шляхом до справедливого й тривалого миру”, – зазначив Туск.
Раніше The Washington Post повідомила, що Путін, за даними видання, пропонував Трампу угоду: віддати Росії повний контроль над Донецькою областю в обмін на вихід російських військ із Запорізької та Херсонської. У відповідь Володимир Зеленський заявив, що ніхто і нічого не подарує ворогу, ні території, ні інші здобутки країни. Україна й надалі планує разом із союзниками посилювати тиск на Росію задля досягнення справедливого миру.
Додатково газета The Financial Times писала, що під час зустрічі у Вашингтоні 17 жовтня президент США Дональд Трамп нібито закликав Зеленського погодитися з умовами Путіна. За словами видання, Трамп діяв агресивно, перебивав українського президента та нехтував аргументами, серед яких були карти фронту, які Зеленський приніс на переговори. Також зазначається, що глава Білого дому прямо повторював вимоги Путіна щодо повного поступлення територією Донецької області.
-
Новим прем’єром Молдови висунули бізнесмена з України
Президентка Молдови Мая Санду звернулася до Александру Мунтяну з пропозицією стати кандидатом на посаду прем’єр-міністра країни після того, як попередній прем’єр-міністр відмовився від обов’язків. Вона зазначила, що рішення про це було прийнято після обговорення з партією влади. Мунтяну, який є бізнесменом і проживає в Україні, відомий своїм управлінським та життєвим досвідом. Він раніше не брав участі в політиці, але має великий досвід у галузі економіки та управління.
-
Новий уряд Франції пережив два вотуми недовіри
Французький парламент відмовився висловити два вотуми недовіри новому уряду під керівництвом прем’єр-міністра Себастьєна Лекорню. Обидва вотуми були відхилені, оскільки не набрали необхідної кількості голосів в парламенті. Себастьєн Лекорню залишив парламент з обіцянкою продовжувати працювати. Нещодавно він був призначений прем’єр-міністром з метою вирішення політичної кризи у країні. Для збереження уряду Лекорню зробив компроміс з соціалістами, запропонувавши відкласти пенсійну реформу до 2027 року.
-
Макрон назвав умову для розпуску парламенту Франції
Президент Франції Емманюель Макрон вирішив, що якщо уряду Себастьяна Лекорню висловлять недовіру, то він не назначатиме нового прем’єр-міністра, а розпустить парламент. Це було оголошено речницею французького уряду Мод Брежон. Є дві пропозиції про висловлення недовіри уряду Лекорню від ультраправих та ультралівих партій, але соціалісти можуть мати вирішальний вплив. Прем’єр-міністр Лекорню пообіцяв призупинити пенсійну реформу до 2027 року та ввести спеціальний податок для найбагатших. Ці кроки він запропонував для подолання політичної кризи у Франції.