Позначка: Президентські вибори

  • Глава Камеруну в 92 роки планує увосьме балотуватися в президенти

    Глава Камеруну в 92 роки планує увосьме балотуватися в президенти

    Президент Камеруну Поль Бія, який є найстарішим у світі керівником країни, оголосив про своє намір взяти участь у виборах на новий семирічний термін у жовтні цього року. Він підтвердив це рішення в соцмережі, заявивши про свою готовність продовжувати служити народу. Бія очолює Камерун з 1982 року, а у 2008 році він скасував обмеження на кількість президентських термінів. Його адміністрацію критикують за корупцію, неефективне управління та проблеми безпеки. Багато людей висловлюють заклики до президента піти у відставку і дати можливість новим лідерам. Опозиція також готується до участі у майбутніх виборах.

  • Орбан розпочав антиукраїнську істерію напередодні виборів

    Орбан розпочав антиукраїнську істерію напередодні виборів

    Передвиборчі розклади Останні парламентські вибори в Угорщині відбулися 3 квітня 2022 року. Прем’єром затвердили Віктора Орбана, який керує країною вже 15 років.
    Наступні парламентські вибори в Угорщині заплановані на квітень 2026 року. Зауважимо, що в країні лунали заклики від опозиційних діячів, таких як Петер Мадяр, щодо проведення дострокових парламентських виборів. Однак офіційно дату волевиявлення угорців не переносили.
    І ці вибори можуть стати історичними. “Віктор Орбан, який безперервно керує країною з 2010 року і відтоді щоразу перемагав із відривом від усіх конкурентів – тепер має високі шанси зазнати поразки. Рейтинг його партії “Фідес” вже чотири роки поспіль демонструє тренд на зниження”, – пише в статті для ЄП аналітик Сергій Сидоренко. В жовтні 2024 року стався несподіваний прецедент: угорська опозиційна партія “Тиса”, на чолі з її лідером Петером Мадяром, обігнала “Фідес” за результатами опитування серед виборців, які вже вирішили брати участь у голосуванні.
    У травні 2025 року тренд незмінний: “Тиса” попереду. За результатами свіжого опитування, якби парламентські вибори в Угорщині відбулись найближчої неділі, то партія Орбана посіла б друге місце, із помітним відставанням від опозиційної політсили.
    Якщо рахувати лише тих виборців, які були б готові вийти голосувати, то 43% підтримали б партію “Тиса” Петера Мадяра, тоді як за “Фідес” проголосували б лише 36%.
    Приблизно така ж різниця спостерігається, якщо взяти рівень підтримки партій серед усіх угорців: 30% респондентів готові підтримати “Тису” і тільки 24% – партію Орбана.
    Травневе опитування також свідчить про те, що угорське суспільство кардинально розділилося у поглядах на 15-річне перебування прем’єр-міністра при владі. Половина респондентів вважають, що уряд Орбана мав радше або чітко негативний вплив на розвиток країни. Натомість 39% оцінюють його правління як позитивне.
    Серед виборців керівної партії “Фідес” підтримка прем’єра майже одностайна: 88% вважають його діяльність позитивною, і лише 1% – дуже негативною. Протилежну картину демонструють виборці опозиційної партії “Тиса”: 87% з них оцінили вплив Орбана як негативний, і лише 1% – як дуже позитивний.
    У порівнянні між Орбаном та опозиційним лідером Петером Мадяром, більшість вважає, що останній краще впорався б із ключовими питаннями – боротьбою з корупцією, охороною здоров’я, освітою, економічним розвитком.
    Орбану приписують лише сильні сторони в міграційній політиці та підтримці сімей.
    Але так просто так нинішній прем’єр Угорщини не здасться. Орбан закручує гайки Зараз прем’єр готується до виборів, хоч формально в нього в запасі ще майже рік. Щоб дати Орбану шанс, пише Сидоренко, парламент Угорщини у квітні терміново змінив конституцію країни. За новими змінами уряд отримає важелі тиску на опозицію. Деталі ще мають отримати розвиток у нових законах, але потенційно може дійти аж до зняття з виборів “не гідних” кандидатів. “А ще влада викривила виборчі округи, щоби послабити опозицію. А ще – за російським прикладом ухвалила закон про “іноземних агентів”. Поки що не надто жорсткий за вимогами, але в угорських медіа стережуться, що цей документ ще зміниться”,- пише аналітик. Основний суперник Орбана – Петер Мадяр. Його перемога виглядає більш прийнятною для України. Іронічно, що Мадяр – політик з орбіти Орбана, розчарований його діями. Він походить з найближчого оточення прем’єра: 43-річний юрист і бізнесмен був одружений з колишньою міністеркою юстиції Юдіт Варгою, обіймав різні високооплачувані посади в адміністрації Орбана і мав гарні стосунки з деякими високопоставленими чиновниками “Фідес”.
    З моменту своїх перших публічних виступів у лютому 2024 року він позиціонував себе як свого роду чисту консервативну альтернативу Орбану – людину, яка поділяє цінності “Фідес”, але водночас не є корумпованою.
    Мадяр визнав, що російський диктатор Володимир Путін є агресором. У червні 2025 року він казав, що виступає проти постачання зброї Україні, але хоче підтримувати країну будь-якими іншими методами.
    Варто зауважити, що 11 липня 2024 року Петер Мадяр відвідав Київ. Тоді він передав медичне обладнання лікарням столиці на тлі російського удару по “Охматдиту”.
    Однак експерти попереджають: Орбан може усунути молодого та зухвалого конкурента. Прем’єр активно докладає зусиль, щоб дискредитувати Мадяра, заявив заступник виконавчого директора Ради зовнішньої політики Українська призма Сергій Герасимчук в ефірі Еспресо.
    Герасимчук вважає, що подальший розвиток ситуації може піти за трьома сценаріями. Орбан спробує зараз збити рейтинги Мадяра за допомогою української карти або атакувати Мадяра ближче до виборів у 2026 році, додавши до антиукраїнської риторики антисоросівську. Третій сценарій – спробувати посадити Мадяра. “Останні шпигунські скандали показали, що Орбан звинувачує Мадяра у роботі з українськими спецслужбами, що малоймовірно. Але цілком може бути використане як аргумент, щоб обмежити політичну діяльність Мадяра або ж взагалі його усунути з політичного життя”,- пояснив він. У експертів не виникає жодних сумнівів, що антиукраїнська карта так чи інакше зіграє на угорських виборах. Проблема в тому, що Орбан може побудувати на ній всю свою кампанію. Антиукраїнська істерія Ідея зовнішнього ворога завжди була частиною проєкту прем’єра Угорщини Віктора Орбана. Наразі вона досягла кульмінації в демонізації України. “Ідея зовнішнього ворога, від якого потрібно захищати Угорщину, завдання, яке здатний виконати лише Віктор Орбан, вже кілька років є центром політичних комунікацій Fidesz-KDNP (політичного блоку Орбана – Ред.)”,- наголошує у розмові з “РБК-Україна” Золтан Раншбург, старший аналітик Інституту “Republikon” в Будапешті. Раншбург зауважує, що антиукраїнська риторика вписується у схему давнього конфлікту Орбана з ЄС. В цій логіці Україна та Євросоюз опиняються “на одному боці барикади” проти Угорщини.
    Тому зовсім не дивно, що в країні з’явилися однотипні листівки і білборди із зображенням президента Зеленського, а також глави Єврокомісії Урсули Фон дер Ляєн і президента Європейської народної партії в Європарламенті Манфреда Вебера. На цих плакатах гасло: “Не дамо їм вирішувати за нас”. А євроінтеграція України в передвиборчій програмі Віктора Орбана подається як нібито головна, екзистенціальна загроза для Угорщини.
    Крім того, Орбан звинуватив Україну у втручанні у внутрішні справи Угорщини та навіть у співпраці з опозиційною партією “Тиса”. На його думку, Київ ініціював скоординовану кампанію з “очорнення” Угорщини.
    Цікаво, що і проти Росії Орбан теж виступив. Мовляв, РФ слабка і розмовляти з нею треба з позиції сили, тому що вона виявилася не здатна перемогти Україну. І жодної загрози для НАТО з боку Москви, з точки зору Орбана, не існує. Але тут же прем’єр додав: не в інтересах угорців і всього ЄС мати загрозу війни та прямого конфлікту з Росією, тому Україну не можна приймати в НАТО. Тому називати Орбана “антиросійським” точно не можна.
    А от те, що угорський прем’єр Україну головною темою своєї кампанії – це велика проблема, пише Сидоренко. “Атака на Україну та її європейське майбутнє, створення з неї “ворога”, що загрожує існуванню угорської держави – ідея, навколо якої угорський прем’єр намагається згуртувати свій електорат. І цей опис – не перебільшення”,- пише аналітик. Аналітик називає 3 загрози від цього. Це:

  • Саме по собі створення з України образу ворога в Угорщині.
  • Блокування руху України до ЄС.
  • Орбан знову переможе на виборах і за рік переконає угорців, що Україна – ворог. У такому разі навіть Віктору Орбану з його машиною пропаганди буде украй складно розвернути цей наратив, та й потреби у цьому не буде.
  • “Це, по суті, може заблокувати Україні рух до ЄС на роки, якщо не назавжди – бо ми будемо змушені пропустити вперед інших кандидатів, і політичне “вікно розширення” закриється”,- доходить до висновку Сидоренко. Валерія Шипуля

  • У Польщі збираються переглянути результати виборів президента

    У Польщі збираються переглянути результати виборів президента

    У Польщі виникла ситуація, коли у проблемних округах виявили неправильні результати на президентських виборах. З цієї причини можливе переглядання результатів під наглядом Верховного суду. Зараз триває збір підписів під петицією для повторного підрахунку голосів, яку підтримали понад 160 тисяч осіб. Офіційні результати показали перемогу Кароля Навроцького, але через незначну різницю у голосах та порушення на виборчих дільницях сталися протести й вимоги перерахунку голосів. Прем’єр-міністр Дональд Туск закликав зберегти спокій та вірити у вирішення ситуації правосуддям. Державна виборча комісія Польщі збирається розглянути протоколи з помилками на засіданні у понеділок о 17:00.

  • Опозиціонер Лі Чже Мен лідирує на виборах президента Південної Кореї

    Опозиціонер Лі Чже Мен лідирує на виборах президента Південної Кореї

    У Південній Кореї завершилося голосування на дострокових виборах президента. Лідирує кандидат від головної опозиційної Демократичної партії Лі Чже Мьон. Про це повідомляє Yonhap у вівторок, 3 червня.

    Зазначається, що явка виборців становила рекордні з 1997 року 78,8%.

    Екзитполи віддають перемогу та 51,7% голосів 61-річному Лі Чже Мену від Демократичної партії. Натомість його опонент Кім Мун Су від партії Сила народу – політсили попереднього президента Юн Сок Йоля – набирає 39,3% голосів.

    У передвиборчій кампанії Лі Чже Мен пообіцяв зміцнювати обороноздатність Південної Кореї та зробити країну лідером у високотехнологічних галузях, центром культури й зразковою демократією. А також – знизити напругу у відносинах із Північною Кореєю. У Південній Кореї вибори проходять в один тур за мажоритарною системою відносної більшості. Офіційно переможця президентських перегонів буде оголошено 4 червня.

  • Вибори президента Польщі: став відомий переможець

    Вибори президента Польщі: став відомий переможець

    У другому турі виборів президента Польщі переміг Кароль Навроцький, отримавши підтримку понад 50% виборців. Результати підрахунку голосів показали, що він здобув близько 51% голосів, тоді як його опонент Рафал Тшасковський отримав менше 49%. Це стало відомо після оприлюднення інформації Національної виборчої комісії та проведення екзит-полів. Навроцький поборов підтримку виборців під час кампанії, хоча були також згадки про його угоду з антиукраїнським лідером щодо НАТО.

  • У Польщі – другий тур президентських виборів

    У Польщі – другий тур президентських виборів

    У Польщі 1 червня розпочався другий тур президентських виборів. У ньому беруть участь Рафал Тшасковський, мер Варшави, та Кароль Навроцький, директор Інституту національної пам’яті. Вони пройшли до другого туру після того, як жоден з 13 кандидатів у першому турі не набрав більшості голосів. Більше 29 мільйонів поляків мають право голосу у цьому турі. Явка виборців може бути найвищою з 1989 року. За даними опитувань, обидва кандидати мають майже рівні шанси на перемогу. Голосування триватиме з 7:00 до 21:00.

  • У Південній Кореї стартувало голосування на виборах президента

    У Південній Кореї стартувало голосування на виборах президента

    У Південній Кореї розпочалося дострокове голосування на президентських виборах, де участь бере шість кандидатів. Дострокове голосування відбувається на понад 3,5 тисячах виборчих дільниць по всій країні, а офіційне голосування заплановане на 3 червня. Національна виборча комісія повідомила, що на 11 ранку явка виборців склала 7%, що є рекордним показником в історії країни. Лідируючими кандидатами за результатами опитувань є Лі Чже Мен від Демократичної партії з 49,2% підтримки, Кім Мун Су від Партії народної влади з 36,8% та Лі Чжун Сок від Нової реформаторської партії з 10,3%.

  • Кандидат у президенти Польщі втрапив у скандал через жест на дебатах

    Кандидат у президенти Польщі втрапив у скандал через жест на дебатах

    Кандидат у президенти Польщі Кароль Навроцький опинився у центрі скандалу під час дебатів, підозрюючи його у наркозалежності. Під час одного з моментів дебатів Навроцький закрив обличчя однією рукою і підняв іншу до рота, що спричинило хвилю обурення в соцмережах. Кандидат пояснив, що просто жував жувальну гумку. Виявилося, що насправді він користується снюсом – бездимним тютюном, популярним у Швеції. Глава його штабу заявив, що будь-які недоречні підозри можуть бути спростовані шляхом відкритих тестів на фізичну форму та здоров’я.

  • Кандидат у президенти Польщі дав згоду не пускати Україну до НАТО

    Кандидат у президенти Польщі дав згоду не пускати Україну до НАТО

    Опозиційний кандидат на посаду президента Польщі Кароль Навроцький пристав на вимоги лідера антиукраїнської Конфедерації Славоміра Менцена. Одна з них – обіцянка не пускати Україну до НАТО, в обмін на підтримку в другому турі. Про це повідомляє польське видання Onet.
    Підписання декларації з восьми пунктів відбулося під час прямого ефіру з Менценом.
    Славомір Менцен раніше запросив Рафала Тшасковського та Кароля Навроцького до розмови на своєму YouTube-каналі. Таким чином він хоче допомогти виборцям визначитися перед другим туром президентських виборів.
    Менцен заявив, що для його підтримки обом політикам треба підписати декларацію. Вона складається з восьми пунктів:

  • Я не підпишу жодного закону, який підвищує існуючі податки, внески, збори або запроваджує новий фіскальний тягар.
  • Я не підпишу жодного закону, що обмежує операції з готівкою, і буду захищати польський злотий.
  • Я не підпишу жодного закону, який обмежує свободу вираження поглядів, сумісну з польською конституцією.
  • Я не дозволю відправляти польських солдатів на територію України.
  • Я не підпишу закон про ратифікацію вступу України до НАТО.
  • Я не підпишу жодного закону, який обмежує доступ поляків до зброї.
  • Я не погоджуся на передачу будь-яких повноважень органів влади Республіки Польща органам Європейського Союзу.
  • Я не підпишу ратифікацію жодних нових договорів ЄС, які послаблюють роль Польщі, наприклад, послаблюють її право голосу або забирають право вето.
  • Навроцький, коментуючи пункт щодо польських солдатів на території України, заявив: “Я відправлю польських бізнесменів, коли Україна буде відновлюватися”.
    Він запевнив, що не підпише закон про ратифікацію вступу України до НАТО, і взагалі навіть нема рації провадити таку розмову.

  • У Румунії затвердили результати президентських виборів

    У Румунії затвердили результати президентських виборів

    Конституційний суд Румунії офіційно затвердив результат другого туру президентських виборів, у якому переміг ліберальний мер Бухареста Нікушор Дан. Про це повідомляє Digi24 у четвер, 22 травня.

    На урочистому засіданні суд затвердив перемогу Нікушора Дана у другому турі президентських виборів.

    Перед цим Конституційний суд не задовольнив клопотання ультраправого кандидата Джордже Сіміона щодо скасування результату виборів.

    Після офіційного затвердження результатів у наступні 24 години депутатів обох палат парламенту Румунії мають скликати на спільну сесію, під час якої відбудеться складання присяги новим президентом. Нікушор Дан оголосив, що складатиме присягу 26 травня.

    Нагадаємо, мер Бухареста Нікушор Дан за підсумками другого туру президентських виборів 18 травня переміг кандидата ультраправих Джордже Сіміона.