Ціни на продукти харчування в Україні підвищуються з різних причин, таких як інфляція, вартість логістики, ціни на електроенергію та валютні коливання. Це впливає на ціни як на внутрішньому ринку, так і на імпортні продукти. Наприклад, ціни на овочі і фрукти можуть змінюватися залежно від урожаю та умов зберігання. Осінні сорти овочів зараз доступні за низькими цінами, але з похолоданням вони можуть подорожчати. Яблука також подешевшали після літнього підвищення цін. Через низьку рентабельність та воєнні ризики ціни на молочні продукти також зростають. Ціни на яйця, м’ясо та молочні продукти можуть подорожчати перед зимовими святами через зменшення пропозиції та збільшений попит. Взагалі, ціни на м’ясні продукти значно зросли за останній рік через скорочення поголів’я тварин та птиці. У першій половині 2025 року ціни на свинину, яловичину та курятину суттєво збільшилися. Усе це призводить до подорожчання продуктів харчування для українців.
Позначка: Продукти
-
Україна займає російську нішу в експорті продовольства та кормів до ЄС
Згідно з повідомленням Ради Євросоюзу, Україна стала одним з головних експортерів продовольства та кормів до ЄС, частково замінивши експорт з Росії. ЄС визначив Україну як важливого партнера у диверсифікації білків. Рада ЄС обговорювала останні події у торгівлі сільськогосподарською продукцією та підкреслила необхідність захисних заходів для продовольчої безпеки. Оновлена торговельна угода між Україною та ЄС, яка набула чинності 29 жовтня, спрощує регулювання торгівлі та підтримує тісну співпрацю між сторонами.
-
Начальницю їдальні викрили на крадіжці продуктів з військової частини
На Київщині правоохоронці викрили начальницю їдальні військової частини, котра спільно з інструктором та водієм організувала систематичне викрадення продуктів для продажу на понад 3 млн грн. Про це інформує ДБР у середу, 12 листопада.
Жінка залучила до злочинної діяльності інструктора їдальні та водія частини. За її вказівками вони не використовували частину продуктів під час приготування страв, а накопичували їх для подальшого продажу. Викрадене вивозили службовим автомобілем до місць збуту. Схема діяла щонайменше з січня 2025 року. Загальна сума лише задокументованих фактів викрадення становить понад 3 млн грн.
Щоб мати необмежений доступ до складів і приховувати нестачу, начальниця їдальні оформила на роботу власну доньку 2005 року народження, котра вносила неправдиві дані до облікових документів та допомагала приховувати крадіжки.
Через розкрадання продуктів у частині погіршилася якість харчування, надходили численні скарги від військовослужбовців, що негативно впливало на моральний стан особового складу.
Під час обшуків вилучили понад 600 кг м’яса, 80 кг риби, 60 кг ковбаси, 110 кг сиру, 12 кг масла та інші продукти на суму близько 160 тис. грн.
Усім трьом повідомили про підозру у викраденні військового майна, вчинене групою осіб за попередньою змовою за ч. 4 ст. 410 Кримінального кодексу України.
Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від десяти до 15 років.
Усім трьом підозрюваним обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави у розмірі майже 1 млн грн з особи.
Нині перевіряють можливу причетність інших посадових осіб військової частини, зокрема її командира, та встановлюють додаткові епізоди злочину. -
Китай призупинив дію частини мит на товари США
Уряд Китаю вирішив призупинити на рік дію додаткових 24% мит на американські товари, які були введені у квітні. Проте вони залишать 10% мита, які були також введені як відповідь на мита, введені президентом США Дональдом Трампом під час “Дня визволення”. Китай також скасовує мита до 15%, які були введені на деякі сільськогосподарські товари зі США. Це рішення зробить постачання сої зі США дорожчими для китайських покупців порівняно з бразильськими аналогами. Трамп і китайський лідер Сі Цзіньпін зустрілися, щоб обговорити торгівлю, але результати зустрічі ще не оприлюднено детально. Інвестори сподіваються на вирішення торгової війни між країнами, але деякі трейдери не впевнені, що попит на американську сою повернеться до попереднього рівня через конкуренцію з бразильськими постачальниками.
-
Росіяни через війну вимушені менше їсти – ЦПД
За даними Центру протидії дезінформації, внаслідок війни та санкцій у російській економіці росіяни стали менше їсти. Вперше за декілька років статистика зафіксувала зменшення споживання продуктів у натуральному вимірі. Протягом останніх двох місяців споживання гречки, м’яса, рису, молока та інших продуктів у Росії скоротилося. Водночас ціни на продукти значно зросли, що призвело до збільшення витрат громадян. ЦПД вказує на те, що росіяни змушені затягувати паски через погіршення економічної ситуації, хоча російська пропаганда намагається переконати, що доходи зростають. Організація вважає, що основна причина цього – продовження війни проти України, яка вимагає все більших витрат з боку Кремля.
-
Європарламент заборонив “м’ясні” назви для вегетаріанських альтернатив
Європейський парламент проголосував за поправку, яка забороняє виробникам рослинних та культивованих (лабораторних) продуктів використовувати “м’ясні” терміни на своїй упаковці, повідомляє The Verge. Згідно з ухваленим рішенням, слова “стейк”, “бургер”, “ковбаса” чи навіть “білок яйця” можуть бути використані виключно для товарів, що містять справжнє м’ясо.
Рішення було ухвалене 355 голосами “за” проти 247 “проти”, але воно ще має пройти затвердження Єврокомісією та урядами країн-членів ЄС, перш ніж набуде чинності. Законопроєкт охоплює всі нинішні назви, що традиційно використовуються для м’ясних виробів.
Особливо суперечливим стало те, що під заборону потрапляють і лабораторні м’ясні продукти, створені з клітин тварин. Це може стати серйозним викликом для індустрії штучного м’яса, яка лише набирає обертів. Виробники побоюються, що заміна звичних назв на технічні формулювання, як наприклад”диск з вирощеної тканини”, зробить продукцію менш привабливою для споживачів.
Ініціатори поправки пояснюють, що вона має на меті захистити європейських фермерів і м’ясну галузь. Її активно підтримали депутати з правих партій. Водночас супермаркети, екологічні організації та навіть мережа Burger King виступили проти обмежень, вважаючи їх кроком назад у розвитку сталого виробництва продуктів.
Подібна спроба заборонити “м’ясні” терміни вже провалилася у 2020 році, однак у ЄС існує прецедент – раніше було заборонено використовувати назви “молоко” та “сир”для рослинних альтернатив. -
Ціни на м’ясо сягнули історичного максимуму – ООН
У вересні світові ціни на м’ясо досягли історичного рекорду, повідомила Продовольча та сільськогосподарська організація ООН. Однак ціни на інші базові продукти, такі як зерно, молоко, цукор і рослинні олії, знизились. Індекс цін на продукти харчування FAO у вересні склав 128,8 пунктів, що на 0,7% менше, ніж у серпні. Ціни на м’ясо зросли на 0,7% порівняно з попереднім місяцем і на 6,6% порівняно з роком тому. Збільшення цін на м’ясо спричинене попитом на яловичину та баранину, тоді як ціни на свинину та м’ясо птиці залишились стабільними. У той же час ціни на молочні продукти й рослинні олії знизилися через різні причини, включаючи збільшену доступність вершків, падіння попиту на морозиво та виробництво цукру в Бразилії. Також ціни на зерно знизилися через слабкий попит на пшеницю та кукурудзу, але зростання цін спостерігалося на ячмені та сорго.
-
Ціни в Україні падають другий місяць поспіль
У вересні 2025 року Державна служба статистики України повідомила, що споживчі ціни в країні знизилися на 0,2% порівняно з попереднім місяцем, а річний темп інфляції сповільнився до 13,2%. Ціни на продукти харчування та безалкогольні напої в серпні зменшилися на 0,8%, зокрема овочі та фрукти подешевшали найбільше – на 12,7% та 10,2%. У той же час ціни на м’ясо, рибу, молоко та інші продукти підвищилися. Крім того, ціни на одяг та взуття впали на 3,2%, але зросли ціни на послуги зв’язку через підвищення тарифів на мобільний зв’язок. Також відзначено, що продукти харчування та алкогольні напої залишаються основними факторами впливу на інфляцію, збільшившись за рік на 20,5% та 19,2% відповідно.
-
Світові ціни на м’ясо та олію досягли багаторічних максимумів
Світові ціни на м’ясо та рослинні олії у серпні 2025 року досягли багаторічних максимумів. Одночасно подешевшали зернові та молочна продукція. Про це свідчать дані продовольчого агентства ООН (ФАО).
У серпні індекс продовольчих цін ФАО (FFPI) становив 130,1 пункту. Це практично не відрізняється від переглянутого липневого рівня в 130,0 пункту.
Зниження цін на зернові та молочні продукти було компенсовано зростанням індексів м’яса, цукру та рослинних олій. Загалом показник виявився на 6,9% вищим, ніж у серпні 2024 року, але на 18,8% нижчим за рекордний рівень березня 2022 року після вторгнення Росії в Україну.
Індекс цін на рослинні олії зріс до 169,1 пункту, досягнувши максимуму з липня 2022 року. Це зростання на 1,4% за місяць.
Подорожчали пальмова, соняшникова та ріпакова олії, що компенсувало падіння цін на соєву олію.
На ринок вплинуло зростання світового попиту і плани Індонезії збільшити норму біопалива у 2026 році. Додатковим фактором стало скорочення пропозиції соняшникової олії в Чорноморському регіоні та ріпакової в Європі.
Індекс цін на м’ясо зріс до 128,0 пункту, оновивши історичний максимум. Це на 0,6% вище липня і на 4,9% вище рівня серпня минулого року.
Зростання забезпечили подорожчання яловичини та баранини. Ціни на яловичину досягли рекорду через високий попит у США та Китаї, що підтримало австралійський і бразильський експорт. Баранина дорожчає п’ятий місяць поспіль на тлі обмеженої пропозиції в Океанії. Ціни на свинину залишаються стабільними, а на м’ясо птиці – знизилися через великі обсяги експорту з Бразилії.
Щодо молочної продукції, то індекс знизився на 1,3% і становив 152,6 пункту, що стало другим поспіль місяцем падіння. Проте він на 16,2% вищий за рівень серпня 2024 року.
Вершкове масло, сир і незбиране сухе молоко подешевшали. Зниження пов’язане зі збільшенням поставок з Нової Зеландії та ЄС і слабким імпортним попитом в Азії. Водночас ціни на знежирене сухе молоко зросли на 1,8% через обмежені експортні запаси в Новій Зеландії та стабільний попит у Південно-Східній Азії.
Індекс цін на цукор у серпні становив 103,6 пункту, показавши невелике зростання на 0,2% після п’яти місяців зниження. Однак він виявився на 9% нижчим, ніж рік тому.
Подорожчання спричинене зниженням урожайності цукрової тростини в Бразилії та високим світовим попитом, особливо з боку Китаю. Водночас прогнози хороших врожаїв в Індії та Таїланді обмежили загальне зростання цін.
Індекс цін на зернові становив 105,6 пункту, що на 0,8% нижче липня і на 4,1% нижче серпня минулого року. Міжнародні ціни на пшеницю знизилися через хороші врожаї в ЄС, а також слабкий попит з боку Азії та Північної Африки.
Світові ціни на кукурудзу зростають третій місяць поспіль. Причинами стали спека в ЄС, що впливає на врожай, а також високий попит на корми та етанол у США. За іншими зерновими сорго подешевшало, а ячмінь подорожчав. Ціни на рис у серпні знизилися на 2% через жорстку конкуренцію експортерів.
Протягом останніх років ціни на продукти харчування в Україні зростали швидше, ніж у країнах Європейського Союзу.
Ціни на яблука удвічі перевищують торішні -
Імпорт молокопродуктів в Україну рекордно зріс
В Україні у першій половині серпня імпорт молочних продуктів зріс до $14,7 млн – це найвищий показник від початку року для аналогічних періодів. Про це повідомляє Спілка молочних підприємств України (СМПУ).
Зазначається, що попередній рекорд фіксувався у першій половині березня, тобто півроку тому, коли в Україну за пів місяця імпортували молокопродуктів на $13,2 млн. У грошовому виразі імпорт зріс на 30% у порівнянні з першою половиною липня і майже у півтора рази відносно першої половини червня
“У натуральному виразі зростання зафіксовано майже по всіх товарних позиціях, окрім сироватки, імпорт якої знизився на третину. Найбільший приріст, 25%, спостерігався по сирній групі: в країну ввезено понад 1,8 тис. тонн цієї продукції. Саме ця товарна позиція займає левову частку у вартісній структурі імпорту (майже 85%)”, – йдеться у повідомленні СМПУ.
Сальдо зовнішньої торгівлі молокопродуктами вперше з березня стало негативним: імпорт цієї продукції в Україну перевищив експорт на $4,3 млн.
За даними аналітиків, такий суттєвий ріст імпорту відбувся значною мірою через зростання внутрішніх цін на молоко-сировину в Україні, яке відбулося у другій половині липня (+5%) і продовжилось у серпні. Це частково знизило конкурентоспроможність вітчизняної продукції, зробивши імпорт більш привабливим.
У Спілці молочних підприємств України додали, що така динаміка впливає на платіжний баланс країни та вимагає зваженого підходу до ціноутворення на внутрішньому ринку молокопродуктів.
Раніше повдомлялося, що Україна у травні 2025 року суттєво наростила експорт молочних продуктів – порівняно з квітнем обсяги зросли на чверть, тоді як виручка – на третину.