Ціни на тростинний цукор зазнали найбільшого річного падіння за останні роки, на тлі перспективи надлишкових запасів продукту. Про це повідомляє Bloomberg.
Зазначається, що хоча найактивніший контракт на тростинний цукор у Нью-Йорку зріс на 1,6% у середу, ціни на цей продукт впали приблизно на 22% цього року, що є найбільшим падінням з 2017 року.
Крім цього, ф’ючерси на білий цукор у Лондоні впали на 15%, що є найбільшим річним падінням для продукту з 2018 року.
Як очікується, великі обсяги виробництва цукру у провідного експортера Бразилії та відновлення виробництва у ключового виробника цукру Індії призведуть до того, що пропозиції значно перевищать пригнічений попит.
Водночас, зростання невизначеності щодо обсягів виробництва в Таїланді загрожує зруйнувати частину профіциту цукру.
Виробництво у цій азійській країні відстало від торішнього рівня після затримки переробки цукрової тростини, що спонукало провідного аналітика компанії Covrig Клаудіу Ковріга знизити оцінку врожаю в Таїланді на 400 000-450 000 тонн.
Позначка: Продукти
-
Ціни на цукор впали до п’ятирічного мінімуму – ЗМІ
-
Росіяни виходять на одиночні пікети через зростання цін – ЗМІ
Напередодні Нового року у різних регіонах Росії, а також на тимчасово окупованих територіях України відбулися одиночні пікети проти різкого подорожчання продуктів харчування. Про це повідомляє російський Телеграм-канал Astra.
Акції зафіксували, зокрема, в Івановській області, Алтайському краї та Ненецькому автономному окрузі. Учасники пікетів заявляють, що за рік вартість традиційних інгредієнтів для салату “Олів’є” у середньому зросла більш ніж на 230%.
Росіяни пов’язують зростання цін із фінансовою політикою Центрального банку РФ, яка, за їхніми словами, також призводить до падіння реальних доходів населення.
З початку повномасштабної війни проти України, лише за офіційними даними, ціни в Росії зросли приблизно на 40%. Водночас самі росіяни вважають ці показники заниженими. Зокрема житель Тамбова Денис у листопаді в коментарі Bloomberg заявив, що середній чек щотижневих покупок продуктів за минулі роки щонайменше подвоївся. Він додав, що його родина змушена скорочувати купівлю овочів і фруктів.
Згідно з опитуванням, 31% громадян Росії не вистачає грошей на їжу. На цьому тлі торговельні мережі закривають великі супермаркети та переходять до формату жорстких дискаунтерів, частка яких на російському ринку вже перевищила 60%.
Втім, додатковим чинником тиску на споживачів стане підвищення податкового навантаження. З 1 січня 2026 року в Росії набуде чинності закон про збільшення ПДВ до 22%.
Як свідчить опитування “Левада-центру”, зростання цін турбує 59% жителів Росії, тоді як війна проти України, конфлікт із Заходом і санкції – лише 31%. Тема здорожчання товарів і підвищення ПДВ також увійшла до трійки найпопулярніших питань, адресованих Володимиру Путіну під час “прямої лінії”. Згідно з даними Служби зовнішньої розвідки України, за перші дев’ять місяців 2025 року військові витрати Росії сягнули 11,8 трильйонів рублів. Це у чотири рази більше, ніж у 2021 році. Щодня війна поглинає 43,4 мільярда рублів, що складає 44% усіх федеральних податкових надходжень.
-
КНР запроваджує тимчасові мита на молочні продукти з ЄС
Китай з 23 грудня запроваджує тимчасові мита у розмірі від 21,9% до 42,7% на певні молочні продукти, імпортовані з Європейського Союзу. Про це повідомляє Міністерство торгівлі КНР.
“Орган розслідування встановив, що імпортовані молочні продукти походженням із Європейського Союзу субсидуються і це завдає значної шкоди внутрішній промисловості молочних продуктів Китаю, тобто існує причинно-наслідковий зв’язок між субсидіями і суттєвою шкодою”, – йдеться в заяві.
Зазначається, що рішення є тимчасовим, китайська сторона продовжить розслідування й пізніше оголосить остаточні висновки, на підставі яких сьогоднішні мита можуть бути скореговані як у бік зменшення, так і в бік вищих ставок.
Найнижчу ставку на свою продукцію в розмірі 21,9% отримала італійська Sterilgarda Alimenti SpA, тоді як бельгійська FrieslandCampina Belgium N.V. та нідерландська FrieslandCampina Nederland B.V. сплатять найвищу ставку у 42,7%.
Найвищу ставку також повинні будуть сплачувати всі інші компанії-виробники молочної продукції з ЄС, які відмовилися брати участь у розслідуванні й не співпрацювали з Китаєм.
Більшість же компаній-імпортерів сплачуватимуть додаткові мита в розмірі 28,6% – 29,7%.
Як відомо, торговельна суперечка між Китаєм та ЄС спалахнула у 2023 році, коли Єврокомісія розпочала антисубсидійне розслідування стосовно електромобілів китайського виробництва, у відповідь на що Пекін розпочав власні антисубсидійні розслідування щодо імпортованих із країн ЄС бренді, свинини та молочних продуктів. -
Аналітики визначили вартість новорічного столу в Україні
Новорічний стіл для середньостатистичної української родини з чотирьох осіб у 2026 році обійдеться приблизно у 3980 грн, що на 10,7% дорожче, ніж торік. Відповідні розрахунки оприлюднили в Інституті аграрної економіки на основі середніх цін у супермаркетах станом на середину грудня 2025 року, повідомив директор установи Юрій Лупенко.
До базового меню увійшли традиційні для святкового столу страви та продукти: салати, м’ясо, риба, овочі, фрукти, хлібобулочні й кондитерські вироби, алкогольні та безалкогольні напої.
Так, вартість салату Олів’є за класичною рецептурою (3 кг продуктів) становитиме 406,87 грн, що на 5,8% більше проти минулого року. Найдорожчим інгредієнтом залишається ковбаса – 180 грн за 0,5 кг. Водночас овочі для салату суттєво подешевшали: ціни на картоплю, моркву та цибулю знизилися більш ніж наполовину. Натомість яйця, зелений горошок, консервовані огірки та майонез подорожчали.
Салат Оселедець під шубою коштуватиме 174,83 грн, що на 4% більше, ніж торік. Основну частку вартості формує філе оселедця, тоді як овочі для цієї страви також значно подешевшали.
Витрати на м’ясні продукти за рік зросли в середньому на 23%. Загальна вартість м’ясної частини святкового столу (2,85 кг) становитиме 1269 грн. Найбільше подорожчало куряче філе – на 40%, хоча воно залишається найдешевшим видом м’яса. Також зросли ціни на ковбаси, бекон і свинину.
Молочні продукти також подорожчали: твердий сир – на 19%, вершкове масло – на 14%. Водночас загальна вартість овочів на святковому столі знизилася на 5% і становитиме близько 473 грн завдяки рекордному врожаю.
Фрукти подешевшали на 22% – набір із мандаринів, бананів і лимонів обійдеться приблизно у 200 грн. Хліб і солодощі, навпаки, зросли в ціні: батон подорожчав на 25%, шоколадні цукерки – на 16%.
Алкогольні напої також додали у ціні: пляшка шампанського коштуватиме 239 грн, бренді – 278 грн. Водночас безалкогольні напої подорожчали найбільше – на 34%.
Відтак, бюджетний варіант новорічного столу у 2026 році становитиме 3980 грн. За наявності червоної ікри та червоної риби витрати зростуть ще на 813 грн, тоді як загальна сума сягне 4793 грн, що на 10,6% більше, ніж торік.
Лупенко пояснив, що зростання вартості новорічного столу зумовлене наслідками воєнних дій, зокрема скороченням виробництва, підвищенням тарифів на електроенергію та енергоносії, логістичними труднощами та зниженням доходів населення. Водночас рекордні врожаї овочів у 2025 році частково стримали зростання цін.
-
В Україні за рік сало подорожчало майже на чверть
У жовтні ціна на сало в Україні зросла на 6,6% порівняно з вереснем і на 26,2% у порівнянні з жовтнем минулого року. Тепер середня вартість кілограма сала становить 206,81 грн. Причиною такого різкого зростання цін є дефіцит поголів’я через війну, високі витрати на утримання тварин, зростання вартості комбікормів та зберігання продуктів тваринництва. Негативно вплинув також спалах африканської чуми свиней, яка привела до скорочення поголів’я свиней в різних регіонах країни. У магазинах зараз ціни на сало коливаються від 150 до 700 грн за кілограм залежно від сорту.
-
Росіяни економлять на їжі: виробництво скоротилося вперше за 15 років
У Росії вперше з 2009 року спостерігається зменшення виробництва харчових продуктів через те, що населення економить на їжі. За даними Росстату, у січні-вересні виробництво харчових продуктів скоротилося на 0,6%, а виробництво напоїв – на 4,1%. Росіяни почали економити, купуючи менше і переходячи на дешевші продукти. Також за 11 місяців 2025 року кількість нових інвестиційних проєктів у харчовому виробництві скоротилася на 46% порівняно з попереднім роком. Інвестиційна активність у секторі харчової промисловості практично повернулася до рівня 2013 року, а кредитне навантаження на підприємства значно зросло. Загальне зниження виробництва продуктів пов’язують з економічними проблемами, такими як нестача робочої сили, інфляція, зростання кредиторської заборгованості та перехід до заощаджувальної моделі споживання.
-
Сан-Франциско поадло позов проти Mars і Coca-Cola через “шкідливість”
Сан-Франциско подало до суду на на харчові корпорації – Coca-Cola, PepsiCo, Kraft Heinz, Mondelēz, WK Kellogg і Mars – через надмірний вміст цукру, солі та жиру в їхній продукції. Про це повідомляє Bild.
У позові мегаполіс посилається, зокрема, на дослідження Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), опубліковані в медичному журналі The Lancet. В ультраперероблених продуктах (UPF) згаданих компаній часто містяться цукор, сіль, жири, промислові крохмалі та добавки, такі як емульгатори, барвники чи ароматизатори. ВООЗ попереджає, що споживання таких продуктів підвищує ризик раку, серцево-судинних захворювань і діабету.
Прокуратура Сан-Франциско звинуватила компанії в тому, що продаж шкідливих продуктів призвів до розвитку кризи у галузі охорони здоров’я.
Місто, зокрема, домагається заборони на “таку, що вводить в оману”, рекламу цих продуктів і вимагає фінансової компенсації за збитки, які, на думку прокуратури, були завдані Сан-Франциско.
Асоціація виробників наразі відкидає звинувачення. І пояснює, що не існує загальновизнаного наукового визначення “ультраперероблених продуктів”, а називати товари нездоровими лише тому, що вони перероблені, якраз і вводить споживачів в оману.
Схожий випадок у США вже був у 1990-х роках: тоді Сан-Франциско судився з тютюновою індустрією, і справа завершилася виплатою компенсації у розмірі 539 мільйонів доларів. -
Новорічні рекорди: які продукти найбільше подорожчають до кінця року
Ціни на продукти харчування в Україні підвищуються з різних причин, таких як інфляція, вартість логістики, ціни на електроенергію та валютні коливання. Це впливає на ціни як на внутрішньому ринку, так і на імпортні продукти. Наприклад, ціни на овочі і фрукти можуть змінюватися залежно від урожаю та умов зберігання. Осінні сорти овочів зараз доступні за низькими цінами, але з похолоданням вони можуть подорожчати. Яблука також подешевшали після літнього підвищення цін. Через низьку рентабельність та воєнні ризики ціни на молочні продукти також зростають. Ціни на яйця, м’ясо та молочні продукти можуть подорожчати перед зимовими святами через зменшення пропозиції та збільшений попит. Взагалі, ціни на м’ясні продукти значно зросли за останній рік через скорочення поголів’я тварин та птиці. У першій половині 2025 року ціни на свинину, яловичину та курятину суттєво збільшилися. Усе це призводить до подорожчання продуктів харчування для українців.
-
Україна займає російську нішу в експорті продовольства та кормів до ЄС
Згідно з повідомленням Ради Євросоюзу, Україна стала одним з головних експортерів продовольства та кормів до ЄС, частково замінивши експорт з Росії. ЄС визначив Україну як важливого партнера у диверсифікації білків. Рада ЄС обговорювала останні події у торгівлі сільськогосподарською продукцією та підкреслила необхідність захисних заходів для продовольчої безпеки. Оновлена торговельна угода між Україною та ЄС, яка набула чинності 29 жовтня, спрощує регулювання торгівлі та підтримує тісну співпрацю між сторонами.
-
Начальницю їдальні викрили на крадіжці продуктів з військової частини
На Київщині правоохоронці викрили начальницю їдальні військової частини, котра спільно з інструктором та водієм організувала систематичне викрадення продуктів для продажу на понад 3 млн грн. Про це інформує ДБР у середу, 12 листопада.
Жінка залучила до злочинної діяльності інструктора їдальні та водія частини. За її вказівками вони не використовували частину продуктів під час приготування страв, а накопичували їх для подальшого продажу. Викрадене вивозили службовим автомобілем до місць збуту. Схема діяла щонайменше з січня 2025 року. Загальна сума лише задокументованих фактів викрадення становить понад 3 млн грн.
Щоб мати необмежений доступ до складів і приховувати нестачу, начальниця їдальні оформила на роботу власну доньку 2005 року народження, котра вносила неправдиві дані до облікових документів та допомагала приховувати крадіжки.
Через розкрадання продуктів у частині погіршилася якість харчування, надходили численні скарги від військовослужбовців, що негативно впливало на моральний стан особового складу.
Під час обшуків вилучили понад 600 кг м’яса, 80 кг риби, 60 кг ковбаси, 110 кг сиру, 12 кг масла та інші продукти на суму близько 160 тис. грн.
Усім трьом повідомили про підозру у викраденні військового майна, вчинене групою осіб за попередньою змовою за ч. 4 ст. 410 Кримінального кодексу України.
Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від десяти до 15 років.
Усім трьом підозрюваним обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави у розмірі майже 1 млн грн з особи.
Нині перевіряють можливу причетність інших посадових осіб військової частини, зокрема її командира, та встановлюють додаткові епізоди злочину.