Європейський парламент проголосував за поправку, яка забороняє виробникам рослинних та культивованих (лабораторних) продуктів використовувати “м’ясні” терміни на своїй упаковці, повідомляє The Verge. Згідно з ухваленим рішенням, слова “стейк”, “бургер”, “ковбаса” чи навіть “білок яйця” можуть бути використані виключно для товарів, що містять справжнє м’ясо.
Рішення було ухвалене 355 голосами “за” проти 247 “проти”, але воно ще має пройти затвердження Єврокомісією та урядами країн-членів ЄС, перш ніж набуде чинності. Законопроєкт охоплює всі нинішні назви, що традиційно використовуються для м’ясних виробів.
Особливо суперечливим стало те, що під заборону потрапляють і лабораторні м’ясні продукти, створені з клітин тварин. Це може стати серйозним викликом для індустрії штучного м’яса, яка лише набирає обертів. Виробники побоюються, що заміна звичних назв на технічні формулювання, як наприклад”диск з вирощеної тканини”, зробить продукцію менш привабливою для споживачів.
Ініціатори поправки пояснюють, що вона має на меті захистити європейських фермерів і м’ясну галузь. Її активно підтримали депутати з правих партій. Водночас супермаркети, екологічні організації та навіть мережа Burger King виступили проти обмежень, вважаючи їх кроком назад у розвитку сталого виробництва продуктів.
Подібна спроба заборонити “м’ясні” терміни вже провалилася у 2020 році, однак у ЄС існує прецедент – раніше було заборонено використовувати назви “молоко” та “сир”для рослинних альтернатив.
Позначка: Продукти харчування
-
Європарламент заборонив “м’ясні” назви для вегетаріанських альтернатив
-
Споживчі ціни в Україні знову піднялися
У вересні споживчі ціни в Україні зросли на 0,3% після двох місяців поспіль, коли фіксувалося зниження на 0,2%. Про це повідомила Державна служба статистики.
“Інфляція на споживчому ринку у вересні 2025 року порівняно із серпнем становила 0,3%, із вереснем 2024 року – 11,9%. Базова інфляція у вересні 2025 року порівняно із серпнем становила 1,3%, із вереснем 2024 року – 11,0%”, – йдеться в повідомленні.
За даними Держстату, на споживчому ринку у вересні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої знизилися на 0,8%. Найбільше (на 11,8% та 10,6%) подешевшали фрукти та овочі. На 2,9-1,3% знизилися ціни на яйця, цукор і рис. Водночас на 4,0-0,7% зросли ціни на сало, соняшникову олію, рибу та продукти з риби, кисломолочну продукцію, м’ясо та м’ясопродукти, продукти переробки зернових, безалкогольні напої, хліб, масло.
Основним чинниками, що вплинули на прискорення інфляції у вересні, стали ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби, які підвищилися на 1,2%, у т.ч. на тютюнові вироби – на 1,4%, алкогольні напої – на 1,0%.Також зросли ціни на одяг і взуття (на 9,1% та 7,3% відповідно); послуги освіти подорожчали на 12,4% (вищої – на 16,8%, середньої – на 8,5%).
-
Ціни на м’ясо сягнули історичного максимуму – ООН
У вересні світові ціни на м’ясо досягли історичного рекорду, повідомила Продовольча та сільськогосподарська організація ООН. Однак ціни на інші базові продукти, такі як зерно, молоко, цукор і рослинні олії, знизились. Індекс цін на продукти харчування FAO у вересні склав 128,8 пунктів, що на 0,7% менше, ніж у серпні. Ціни на м’ясо зросли на 0,7% порівняно з попереднім місяцем і на 6,6% порівняно з роком тому. Збільшення цін на м’ясо спричинене попитом на яловичину та баранину, тоді як ціни на свинину та м’ясо птиці залишились стабільними. У той же час ціни на молочні продукти й рослинні олії знизилися через різні причини, включаючи збільшену доступність вершків, падіння попиту на морозиво та виробництво цукру в Бразилії. Також ціни на зерно знизилися через слабкий попит на пшеницю та кукурудзу, але зростання цін спостерігалося на ячмені та сорго.
-
Фастфуд може зіпсувати пам’ять всього за чотири дні – дослідження
Вчені з Університету Північної Кароліни виявили, що вживання жирної “швидкої їжі” протягом декількох днів може негативно впливати на роботу мозку. Дослідники виявили, що така дієта активує певний тип клітин у гіпокампі, відповідальних за пам’ять. Це стається через знижену здатність мозку засвоювати глюкозу. Вчені також виявили, що перериви у харчуванні після вживання жирної їжі можуть покращити когнітивні функції та нормалізувати пам’ять. Ці відкриття можуть допомогти розробити нові методи профілактики хвороб мозку, пов’язаних з ожирінням та метаболічними розладами, таких як деменція та хвороба Альцгеймера.
-
Ціни в Україні падають другий місяць поспіль
У вересні 2025 року Державна служба статистики України повідомила, що споживчі ціни в країні знизилися на 0,2% порівняно з попереднім місяцем, а річний темп інфляції сповільнився до 13,2%. Ціни на продукти харчування та безалкогольні напої в серпні зменшилися на 0,8%, зокрема овочі та фрукти подешевшали найбільше – на 12,7% та 10,2%. У той же час ціни на м’ясо, рибу, молоко та інші продукти підвищилися. Крім того, ціни на одяг та взуття впали на 3,2%, але зросли ціни на послуги зв’язку через підвищення тарифів на мобільний зв’язок. Також відзначено, що продукти харчування та алкогольні напої залишаються основними факторами впливу на інфляцію, збільшившись за рік на 20,5% та 19,2% відповідно.
-
Світові ціни на м’ясо та олію досягли багаторічних максимумів
Світові ціни на м’ясо та рослинні олії у серпні 2025 року досягли багаторічних максимумів. Одночасно подешевшали зернові та молочна продукція. Про це свідчать дані продовольчого агентства ООН (ФАО).
У серпні індекс продовольчих цін ФАО (FFPI) становив 130,1 пункту. Це практично не відрізняється від переглянутого липневого рівня в 130,0 пункту.
Зниження цін на зернові та молочні продукти було компенсовано зростанням індексів м’яса, цукру та рослинних олій. Загалом показник виявився на 6,9% вищим, ніж у серпні 2024 року, але на 18,8% нижчим за рекордний рівень березня 2022 року після вторгнення Росії в Україну.
Індекс цін на рослинні олії зріс до 169,1 пункту, досягнувши максимуму з липня 2022 року. Це зростання на 1,4% за місяць.
Подорожчали пальмова, соняшникова та ріпакова олії, що компенсувало падіння цін на соєву олію.
На ринок вплинуло зростання світового попиту і плани Індонезії збільшити норму біопалива у 2026 році. Додатковим фактором стало скорочення пропозиції соняшникової олії в Чорноморському регіоні та ріпакової в Європі.
Індекс цін на м’ясо зріс до 128,0 пункту, оновивши історичний максимум. Це на 0,6% вище липня і на 4,9% вище рівня серпня минулого року.
Зростання забезпечили подорожчання яловичини та баранини. Ціни на яловичину досягли рекорду через високий попит у США та Китаї, що підтримало австралійський і бразильський експорт. Баранина дорожчає п’ятий місяць поспіль на тлі обмеженої пропозиції в Океанії. Ціни на свинину залишаються стабільними, а на м’ясо птиці – знизилися через великі обсяги експорту з Бразилії.
Щодо молочної продукції, то індекс знизився на 1,3% і становив 152,6 пункту, що стало другим поспіль місяцем падіння. Проте він на 16,2% вищий за рівень серпня 2024 року.
Вершкове масло, сир і незбиране сухе молоко подешевшали. Зниження пов’язане зі збільшенням поставок з Нової Зеландії та ЄС і слабким імпортним попитом в Азії. Водночас ціни на знежирене сухе молоко зросли на 1,8% через обмежені експортні запаси в Новій Зеландії та стабільний попит у Південно-Східній Азії.
Індекс цін на цукор у серпні становив 103,6 пункту, показавши невелике зростання на 0,2% після п’яти місяців зниження. Однак він виявився на 9% нижчим, ніж рік тому.
Подорожчання спричинене зниженням урожайності цукрової тростини в Бразилії та високим світовим попитом, особливо з боку Китаю. Водночас прогнози хороших врожаїв в Індії та Таїланді обмежили загальне зростання цін.
Індекс цін на зернові становив 105,6 пункту, що на 0,8% нижче липня і на 4,1% нижче серпня минулого року. Міжнародні ціни на пшеницю знизилися через хороші врожаї в ЄС, а також слабкий попит з боку Азії та Північної Африки.
Світові ціни на кукурудзу зростають третій місяць поспіль. Причинами стали спека в ЄС, що впливає на врожай, а також високий попит на корми та етанол у США. За іншими зерновими сорго подешевшало, а ячмінь подорожчав. Ціни на рис у серпні знизилися на 2% через жорстку конкуренцію експортерів.
Протягом останніх років ціни на продукти харчування в Україні зростали швидше, ніж у країнах Європейського Союзу.
Ціни на яблука удвічі перевищують торішні -
Яблука, хліб, яйця подорожчають: які ціни очікувати восени
У липні цього року в Україні було зафіксовано перше за два роки зниження споживчих цін, що стало позитивним сигналом для економіки країни. За даними Державної служби статистики, індекс споживчих цін зменшився на 0,2%, а річна інфляція сповільнилася до 14,1%. Дефляція була зумовлена здешевленням деяких категорій товарів, зокрема на овочі, цукор, одяг та взуття. Проте ціни на алкоголь та тютюнові вироби зросли через подорожчання тютюнової продукції. На тлі цих змін Національний банк України попереджає, що ціни на українські продукти харчування зростають швидше, ніж у Європейському Союзі. Прогнозується, що інфляційні процеси будуть сповільнюватися, але залишатимуться на високому рівні.
Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук передбачає, що ціни на овочі та фрукти почнуть знижуватися наприкінці літа через значний приріст врожаю овочів. Однак ситуація з фруктами, особливо яблуками, є складнішою через зморозки у весняний період. Експерти прогнозують, що ціни на хліб, молоко та м’ясо восени також зростатимуть через внутрішні та зовнішні фактори, такі як погодні умови, ціни на енергію та логістику.
-
Ціни в Україні впали вперше за два роки
У липні в Україні вперше за два роки споживчі ціни знизилися на 0,2%, що підтверджують дані Державної служби статистики. Річна інфляція також сповільнилася до 14,1%, порівняно з попереднім місяцем. За цей період ціни на продукти харчування та безалкогольні напої впали на 1,1%, з найбільшим зниженням у цінах на овочі – на 23,9%. Ціни на цукор також зменшилися на 2,8%. Водночас, ціни на інші продукти підвищилися на не більше 2%, а одяг та взуття подешевшали на 4,6%. Ці зміни в цінах спричинили сповільнення загальної інфляції.
-
Ціни на продукти зростають через кліматичні аномалії – дослідження
Екстремальні погодні явища, спричинені змінами клімату, викликають різке зростання цін на базові продукти харчування по всьому світу. Про це мовиться у новому дослідженні, проведеному Барселонським центром суперкомп’ютерних технологій, повідомляє FT.
У дослідженні вперше встановлено прямий зв’язок між десятками погодних екстремумів і різким зростанням цін на конкретні продукти. Це підкреслює зростаючу вразливість глобальних продовольчих систем до природних змін.
Попередні роботи зосереджувались на тому, як високі температури знижують урожайність і призводять до довготривалого підвищення загального рівня інфляції. Натомість нове дослідження доводить, що окремі продукти демонструють набагато гостріші короткострокові цінові стрибки, які згодом впливають на загальну інфляцію.
“Багато з погодних явищ, які спричинили зростання цін, були абсолютно безпрецедентними з історичного погляду”, – заявив провідний автор дослідження Максиміліан Коц з Барселонського центру суперкомп’ютерних технологій. – “Температури були далеко за межами того, що ми очікували б у стабільному кліматі, не зміненому людськими викидами”, – додав він.
Приклади короткострокових стрибків включають:- у Великій Британії подорожчання картоплі;
- в Індії ціни на цибулю зросли на 89% після спеки у травні 2024 року;
- у Південній Кореї ціни на капусту підскочили на 70% через літню спеку;
- в Японії ціни на рис зросли на 48% у вересні після серпневих температурних рекордів;
- у Китаї овочі подорожчали на 30%;
- у Каліфорнії та Аризоні вартість овочів зросла на 80% у листопаді 2022 року після посухи;
- в Європі оливкова олія здорожчала на 50% після тривалих посух у південній Іспанії.
Згідно з висновками, такі цінові стрибки зазвичай настають вже через кілька місяців після екстремальних погодних подій.
“Ми знаємо, що ці явища вже стали більш інтенсивними і частими, ніж 30–40 років тому, і очікуємо, що це триватиме, доки викиди парникових газів зростатимуть”, – наголосив Коц. – “Якщо продовольча система реагуватиме так само, як зараз, то ми бачитимемо ще більш екстремальні та непередбачувані коливання цін”, – додав він.
Цінові стрибки також поширюються глобально через торгівлю. Так, у Великій Британії зросла вартість шоколаду після того, як ціна на какао зросла втричі через посуху та спеку в Гані та Кот-д’Івуарі.
Країни з високою залежністю від імпорту, як-от Велика Британія, є особливо вразливими до кліматичних змін в інших регіонах, зазначила співаторка звіту Анна Тейлор, виконавча директорка британського фонду Food Foundation.
Дослідження також викликає занепокоєння для центральних банків, оскільки зростання цін на продукти ускладнює стримування загальної інфляції, особливо в країнах з ринками, що розвиваються.
“Ці аномально високі температури безпосередньо впливають на загальний рівень інфляції, і головним чинником є продукти харчування… Це впливає на всі ціни в цілому”, – наголосив Коц.
Так, минулого тижня Велика Британія повідомила про несподіване зростання інфляції у червні до 3,6% – найвищого показника за минулі 18 місяців. Частково це пояснюється саме подорожчанням продуктів.
Окремо дослідження відзначає, що зростання цін змушує бідніші домогосподарства зменшувати споживання, насамперед, поживних продуктів.
“Споживання фруктів і овочів є дуже вразливим до цінового тиску”, – додала Тейлор.
Раніше стало відомо, що кліматична криза ставить під загрозу майбутнє найпопулярнішого у світі фрукта – банана.
Не до жиру: як зміняться ціни на продукти харчування -
Інфляція в Україні знизилася, а в Росії б’є рекорди
У червні 2025 р. інфляція в Україні сповільнилася. А в Росії на початок липня зафіксовано безпрецедентне зростання інфляції. В чому причини та яка ситуація з річними показниками? Чому в Україні знизилась інфляція? У червні 2025 р. річна інфляція в Україні сповільнилася до 14,3%, тоді як у травні цей показник становив 15,9%. За місяць споживчі ціни зросли на 0,8%.
В НБУ кажуть, що зниження інфляції в літній період було прогнозованим явищем, що пояснюється високою минулорічною базою, особливо щодо цін, які регулюються адміністративно. Водночас темпи уповільнення інфляції в червні виявилися меншими, ніж передбачалося у квітневому Інфляційному звіті регулятора. “Відхилення від прогнозу зумовлювалося насамперед суттєвішим подорожчанням сирих продовольчих товарів в останні місяці на тлі скорочення їх пропозиції через весняні заморозки”, – зазначили в НБУ. Своєю чергою базова інфляція у червні сповільнилася до 12,1%. На це вплинули заходи НБУ щодо посилення монетарної політики та стабільна ситуація з електропостачанням. Девальвація гривні стосовно євро поки що не мала суттєвого впливу на загальний рівень цін.
У НБУ наголошують, що інфляція досягла свого піку в травні та в червні почала поступово знижуватися, згідно з прогнозами. “У другій половині року очікується подальше зниження інфляційних темпів, що стане результатом монетарної політики регулятора”, – прогнозують в НБУ. Фрукти та м’ясо подорожчали, а овочі та хліб ні У червні було зафіксовано прискорене зростання цін на сирі продукти харчування -до 28,7%. Найбільше подорожчали кісточкові фрукти, яблука та ягоди.
Зросли також темпи подорожчання оброблених харчових продуктів – до 18,2%. Зокрема, збільшились ціни на м’ясні вироби. Це пов’язано зі збільшенням собівартості виробництва, зменшенням поголів’я худоби та підвищенням цін на зовнішніх ринках.
Виросли в ціні й безалкогольні напої.
Зростання цін на хліб, олію, молочні продукти та овочі, навпаки, сповільнилося. Темпи зростання цін на овочі сповільнилися внаслідок надходження нового врожаю та активного імпорту продукції. Непродовольчі товари подорожчали, а послуги ні Непродовольчі товари подорожчали на 3,6%. При цьому ціни на одяг і взуття залишаються нижчими, ніж торік.
Водночас зростання вартості послуг знизилося до 14,4%, що свідчить про помірний тиск на ринку праці. Повільніше дорожчали транспортні послуги, зв’язок і послуги з особистого догляду.
Своєю чергою паливо подорожчало на 3,1%, що пов’язують із підвищенням світових цін на нафту та ослабленням гривні щодо євро. На ринку зрідженого газу, навпаки, спостерігалося зниження цінового тиску через профіцит постачань. Інфляція в Росії б’є історичні рекорди Своєю чергою в Росії інфляція побила історичні рекорди. “На першому тижні липня в Росії зафіксовано безпрецедентне зростання інфляції – 0,79% лише за сім днів, що стало абсолютним максимумом за всю історію подібних спостережень. У річному вираженні показник підскочив до 9,45%”, – пише російський економіст В’ячеслав Ширяєв. Головною причиною цінового сплеску стало підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги, яке набуло чинності з 1 липня. У середньому по країні послуги ЖКГ подорожчали на 11,9%, але в низці регіонів зростання досягло 14-15%. Це стало найсильнішим інфляційним тригером на старті місяця.
За його словами, ефект від зростання тарифів не обмежиться першим тижнем. Він поступово проникатиме у всі сфери економіки, підштовхуючи вартість товарів та послуг вгору протягом як мінімум серпня. Це посилить інфляційний тиск і може посилити ситуацію для домогосподарств, чиї витрати на базові потреби стрімко зростають. Крім реального зростання цін, серйозне занепокоєння викликає зміна очікувань громадян.
Експерт каже, що інфляційні очікування населення – один із ключових індикаторів, на які орієнтується Центробанк при ухваленні рішень за ключовою ставкою. Зараз ці очікування, швидше за все, почнуть рости, що ще більше ускладнить завдання щодо стримування інфляції. На цьому тлі можливе зниження ключової ставки ЦП, що раніше обговорювалося, в липні стає все менш ймовірним. Посилення інфляційного тиску робить такий крок економічно недоцільним, адже головне завдання регулятора – утримати ціни під контролем, а не стимулювати зростання на тлі нестабільності. “Економічна ситуація у Росії демонструє явні ознаки перегріву: зростання витрат, тиск бюджет домогосподарств і зниження купівельної спроможності громадян. На цьому фоні посилення інфляції стає не лише економічною проблемою, а й соціальним викликом”,- каже Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру. В річному вимірі інфляція у РФ нижча, ніж в Україні Попри зниження в червні, інфляція в Україні залишається вищою, ніж у РФ.
Головна причина – це розв’язана РФ війна, що призвела до руйнування підприємств, збою ланцюгів постачання, зростання витрат на логістику та виробництво. Все це спричинило різке подорожчання цін. Цього року до цього додався поганий урожай та дефіцит електроенергії. Менша пропозиція продуктів харчування плюс перебої з енергозабезпеченням – це також тиснуло на ціни.
Водночас монетарна політика НБУ сприяє зниженню інфляції. В березні була піднята процентна ставка, щоб приборкати інфляцію, а зараз стартує її поступове зниження після піку.
Наразі НБУ має чітку стратегію зниження до 8–9 % до кінця року й до 5 % у 2026 р.
Своєю чергою, інфляція у РФ зростає через високі державні витрати на війну. Військовий бюджет РФ у 2024–2025 рр. сягнув рекордних 30–40 % загальних витрат, що спричинило перегрів економіки. Ці витрати створюють додатковий попит на матеріали, ресурси, робочу силу, що тисне на ціни. Другою причиною зростання інфляції є ослаблення рубля. Через санкції, втечу капіталу, обмежений експорт, рубль послаблюється. Слабший рубль призводить до здорожчення імпорту та зростання цін на іноземні товари. Третьою причиною є санкції та імпортозаміщення. Обмеження імпорту (техніки, електроніки, медикаментів тощо) є причиною дефіциту якісних товарів, що веде до зростання цін на наявні внутрішні аналоги. Четвертою – зростання зарплат у держсекторі. Російський уряд збільшує зарплати бюджетникам та військовим, це призводить до сплеску споживчого попиту без відповідного зростання виробництва. П’ятою – кредитне стимулювання. Держава підтримує економіку через субсидії, пільгові кредити оборонним підприємствам, програми іпотеки тощо. Навіть висока ключова ставка не стримує повністю кредитну активність, особливо у стратегічних галузях.
Водночас попри це, інфляція ще не вийшла з-під контролю тому, що ЦБ РФ утримує жорстку політику: ключова ставка (21%) – це одне з найвищих значень у світі. Крім того, частково спрацювали валютні обмеження, валютний контроль та експортний виторг (нафта, газ, золото тощо). Тому інфляція у РФ не 15–20 %, як могла б бути, а 9–10 %, хоча зростає знову у 2025 р.
В обох країнах інфляція зростає насамперед через війну, але в Україні її зростання викликано знищенням інфраструктури, зменшенням виробництва, перебоями з електрикою, тоді як у Росії причиною зростання інфляції є фінансування війни за рахунок високих бюджетних видатків та підвищення зарплат військовим.
Вікторія Хаджирадєва