У сезоні-2025 українські аграрії отримають близько 56 млн тонн ранніх зернових і 21 млн тонн олійних культур. Про це повідомив заступник міністра економіки, довкілля і сільського господарства Тарас Висоцькийв етері Українського радіо.
Так, з погляду ранньої зернової групи, то очікується виробництво близько 26 млн тонн, що незначно менше, ніж минулого року.
“Зменшення через те, що у південно-східних регіонах врожайність озимих пшениці та яменю, на жаль, нижче через посуху”, – пояснив Висоцький.
Окрім того, врожай кукурудзи також очікується непоганий. Водночас посіви цієї культури на південному сході – частині Дніпропетровщини, Кіровоградській, Миколаївській, Одеській областях – фактично втрачені. Втім, основний кукурудзяний пояс України – Сумщина, Чернігівщина, Полтавщина, Київщина і далі на захід, попри пізній посів і пізні сходи, завдяки опадам та оптимальному температурному режиму, сформував гарні рослини.
“Можемо говорити про близько 28 млн тонн, що більше, ніж минулого року”, – зазначив Висоцький і додав, що кінцева прогнозована цифра в межах 56 млн тонн валового врожаю зернових відповідає минулорічному рівню.
Олійних культур аграрії в 2025 році отримають близько 21 млн тонн, що відповідає показнику 2024 року. У структурі виробництва буде дещо більше соняшника, менше сої.
Тоді як через холодну весну значних втрат зазнало садівництво у сезоні-2025.
“Так, були втрати по садах, по ранній групі, але по пізніх сортах показники, можливо, будуть трішки кращі і на рівні минулого року. На внутрішньому ринку України найближчим часом очікується зниження цін на яблука. Наразі вони тримаються, бо у реалізації знаходиться продукція минулорічного врожаю. В її вартість входить тривале зберігання. Але вже буквально з вересня ситуація буде змінюватися і до кінця жовтня стабілізується. Залежно від кінцевого врожаю, це будуть зовсім інші цінники”, – розповів Висоцький.
Аналогічною є ситуація із овочами. За його словами, овочі будуть доступнішими споживачам, але і з нормальним економічним ефектом для виробника..
Позначка: Прогноз
-
Україна зберігає врожай зернових на рівні минулого року
-
В Україні уповільнилася промислова інфляція
У липні ціни виробників промислової продукції зросли на 4,7% у річному вимірі. Тоді як показник за червень становив 13,1%. Про це поінформувала Державна служба статистики у четвер, 21 серпня. За даними Держстату, індекс цін виробників у липні склав 100,7% показника за червень. Основним чинником зростання стала ситуація в добувній промисловості.
Зокрема, добування сирої нафти та природного газу подорожчало на 8,3% проти минулого місяця. Тоді як вартість добування металевих руд зменшилася проти червня цього року на 1,3%, виробництва коксу і продуктів нафтоперероблення – на 3,4%. -
В Україні прогнозують суттєве зменшення врожаю основних культур
Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ) прогнозує зменшення врожаю більшості основних культур у 2025/26 маркетинговому році, який триватиме з липня 2025 до червня 2026. Очікується, що загальний валовий збір зернових та олійних культур становитиме близько 73,4 млн тонн, що на 5% менше від минулорічного показника. Про це свідчить прогноз УКАБ від 20 серпня.
Так, виробництво зернових культур прогнозується на рівні 54,6 млн тонн, що на 3% менше, порівняно з минулим роком. У той час виробництво олійних культур може скоротитися на 11% – до показника в 18,8 млн тонн.
УКАБ деталізує дані по основних культурах:
– Пшениця: попри збільшення площ посівів на 2%, урожай знизиться до 21 млн тонн (-6%). Найбільший вплив на це мало зниження врожайності культури на 17% – до 42 ц/га, після торішніх високих показників (50,6 ц/га).
– Кукурудза: врожай залишиться майже незмінним, порівняно з минулим роком, і становитиме 26,7 млн тонн. Посівні площі залишаються стабільними, але низька врожайність продовжує бути проблемою.
– Ячмінь: очікується збір у розмірі 5,2 млн тонн (-1%).
– Соняшник: урожай скоротиться на 7%, незважаючи на збільшення площ під цією культурою, і становитиме 10,1 млн тонн. Основною причиною є суттєве падіння врожайності.
– Соя: найбільше скорочення спостерігається саме по цій культурі – до 5,4 млн тонн (-19%). Це зумовлено зменшенням площ посіву на 16%, а також незначним падінням врожайності.
– Ріпак: прогнозується зниження обсягів виробництва на 8%, до 3,3 млн тонн. На урожай негативно вплинули несприятливі погодні умови, серед яких заморозки, що стали причиною втрати врожайності.Експерти зазначають, що існують суттєві регіональні диспропорції врожайності між південними і східними областями та іншими регіонами країни. Аграрії з півдня і сходу стикаються з надзвичайно низькою врожайністю або навіть втратою посівів через недостатню кількість опадів, весняні заморозки і аномальну літню посуху. Водночас центральні, західні та північні області демонструють стабільні або навіть покращені результати у порівнянні з минулим роком.
Директор клубу акцентує увагу на тому, що прогноз залишається попереднім і може змінитися залежно від подальших погодних умов.
Раніше Міністерство аграрної політики повідомляло про ризик зниження урожаю зернових в Україні у найбільш песимістичному сценарії – до близько 51 млн тонн у 2025 році (-10% порівняно з 2024 роком). Урожаї олійних культур також можуть скоротитися на 5%.
Україні прогнозують найнижчий за 13 років урожай пшениці
-
МЕА прогнозує рекордний профіцит нафти
На світовому ринку нафти очікується рекордний профіцит вже наступного року, оскільки попит майже не зростає, тоді як пропозиція збільшується завдяки нарощуванню видобутку. Про це свідчать дані щомісячного звіту Міжнародного енергетичного агентства (МЕА).
Запаси нафти зростатимуть зі швидкістю 2,96 млн барелів на добу, перевищивши навіть середній рівень, зафіксований під час пандемії COVID-19 у 2020 році, коли економічна активність і споживання нафти різко впали.
Темпи зростання світового попиту на нафту у цьому та наступному роках будуть удвічі нижчими проти рівня 2023 року, і становитимуть близько 700 тис. барелів на добу. У 2026 році середньодобове споживання очікується на рівні 104,4 млн барелів, тоді як виробництво вже у липні цього року сягнуло 105,6 млн.
Зауважується, що підвищення квот на видобуток, яке країни ОПЕК+ реалізують уже кілька місяців, призведе до зростання пропозиції на 2,5 млн барелів у цьому році та ще на 1,9 млн – у наступному.
Аналітики агентства зазначають, що дисбаланс на нафтовому ринку стає дедалі відчутнішим, оскільки прогнозована пропозиція суттєво перевищить попит наприкінці цього року та у 2026-му. Водночас нові санкції проти Росії та Ірану можуть змінити ситуацію.
“Очевидно, що для балансування ринку щось має відбутися”, – мовиться у звіті. Зараз цим “щось” є падіння цін на нафту, яка з початку року знизилася приблизно на 12%. Нині Brent торгується на рівні близько $66 за барель.
Серед впливових факторів для ціни МЕА називає нарощування видобутку країнами ОПЕК+ і торговельну війну, розв’язану Дональдом Трампом: підвищення імпортних мит, за прогнозами, вдарить по темпах зростання світової економіки. -
Росія готується до ціни на нафту у $40 за барель – розвідка
Росія готується до зниження цін на нафту до $40 за барель через надлишок пропозиції, уповільнення економіки Китаю та збільшення видобутку нафти країнами ОПЕК+. Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України у неділю, 10 серпня.
Світові ціни на нафту наприкінці 2025 – на початку 2026 роках можуть впасти до 40-50 доларів за барель, – про це мовиться у звіті російського фонду Росконгрес. У розвідці нагадали, що нині барель коштує 66-68 доларів, втім, ринок переживає “нову цінову війну”.
“Нафтова угода ОПЕК+ тріщить по швах: Саудівська Аравія збільшує видобуток нафти, що створює надлишок пропозиції. Своє слово додають і експортери сланцевої галузі, які стрімко нарощують буріння, незважаючи на ціну”, – пояснили у СЗРУ.
Окрім того, додатковий тиск на ринок чинить уповільнення економіки Китаю, а також зростання експорту нафти з Бразилії, Гаяні та Норвегії. Тоді як геополітичні ризики, котрі раніше “підтягували” котирування на кілька доларів, тепер майже не впливають на ціни. Тож, як наслідок, пропозиція нафти у світі зростає швидше, ніж попит. -
Євро знову повзе вгору: на що чекати від курсу валют
Національний банк України повідомив, що курс долара до гривні підвищився до 41,7901 гривень за 1 долар, тоді як офіційний курс євро становить 48,3470 гривень за 1 євро. Це означає, що євро стало дорожче, а долар залишається стабільним. Стабільність курсу долара в Україні забезпечується Національним банком, який активно використовує свої резерви для підтримки гривні. Зростання курсу євро відображає його зміцнення на міжнародному ринку щодо долара. Експерти не очікують різкого зростання або падіння курсу жодної з цих валют. Прогнозується, що курс долара коливатиметься в межах 41,6-42,2 грн, а євро – в межах 48-49,5 грн в найближчий час. Експерти рекомендують бути обережними з валютними операціями і зберігати спокій, оскільки ринок залишатиметься стабільним.
-
НБУ знизив прогнозований дефіцит електроенергії
За даними Інфляційного звіту Національного банку України, завдяки швидкому ремонту в енергетичній галузі, дефіцит електроенергії в Україні у 2025 році буде меншим, ніж очікувалося. Наразі тривають ремонтні роботи для відновлення генеруючих потужностей, що дозволяє зменшити прогнозований дефіцит електроенергії з 3% до 1% у 2025 році. У 2026 році дефіцит також очікується на рівні 1%, а в 2027 році його не передбачається взагалі. Нацбанк вважає, що це не суттєво вплине на економічне зростання, а також зменшить витрати бізнесу та інфляційний тиск. Однак існують ризики, зокрема, можливість атак на енергетичну інфраструктуру та зростання витрат на резервне живлення, що може вплинути на інфляцію. Незважаючи на це, розвиток відновлюваної енергетики може забезпечити стабільність системи та підтримати економічне зростання. Україна також збільшила потужність експорту електроенергії, торгуючи нею з сусідніми країнами Європи. В Раді попереджають про можливий дефіцит електрики влітку.
-
Завершення війни в Україні: Трамп дав прогноз
Врегулювання війни Росії проти України займе значний проміжок часу. Про це заявив президент США Дональд Трамп в інтерв’ю для YouTube-каналу Pod Force One with Miranda Devine.
Він вчергове нагадав, що в були “чудові розмови” з російським диктатором Володимиром Путіним, після яких він вважав, що війну РФ проти України “вдалося врегулювати”. Проте після таких дзвінків сталося “дуже багато поганих речей”.
Україна для російського диктатора – “як зіниця ока”, та нині Путіну важко: він надіявся на триденну війну, але вона триває вже понад три роки, пояснив Трамп.
Президент США вчергове додав, що Україна і Росія щотижня “втрачають по 5-6 тисяч солдатів” – живих душ, у яких є батьки, дружини, дівчата, хлопці та інші близькі.
“Я не люблю так думати, але все це можна було б легко врегулювати – і це займе ще багато часу”, – додав Трамп.
Він нагадав, що тепер усі витрати на американську зброю для України бере на себе Європа і це була “добра угода” з НАТО.
Як ми вже писали, Трамп оголосив про намір скоротити ультиматум для Путіна з метою примушення його до укладення угоди про мир в Україні до 10-12 днів.
Він також заявив, що у нього нема бажання зустрічатися з Путіним чи вести з ним чергові телефонні переговори – вже шості у поточному році.
Трамп оновив строки дедлайну для Росії -
Грози, град та спека: погода в Україні на початку тижня
Дощі та грози накриють західні області, а також Житомирщину й Вінниччину 28 липня. Температура повітря вночі становитиме 14-19°, вдень – 23-28°. Про це повідомляє Укргідрометцентр.
Тоді як у більшості північних і центральних регіонів, а також в Одеській і Миколаївській областях очікуються помірні опади, втім, подекуди – зливи, зокрема на Київщині та Черкащині. Удень місцями ймовірні град і шквали до 15-20 м/с. На решті території – без опадів.
Температура повітря вночі сягатиме 17-22°, на півдні до 25°. Водночас вдень прогнозують до 29-34°, на півдні, у Кіровоградській і Дніпропетровській областях – місцями до 35-38°, у північних регіонах – 27-32°.
Вітер східного та південно-східного напрямку, 7-12 м/с.
У Києві 28 липня прогнозують дощ, вітер південно-східний, 7-12 м/с. Температура вночі 20-22°, вдень повітря прогріється до 29°.
За даними Центральної геофізичної обсерваторії ім. Срезневського, найвища температура 28 липня у столиці була зафіксована у 1945 році – 34,6°, тоді як найнижча – 8,4° в 1890 році.
Вже 29 липня помірні, місцями сильні дощі пройдуть у західних областях, на Житомирщині та Вінниччині. Вночі температура буде 14-19°, вдень фіксуватимуть всього 19-24°.
Короткочасні дощі й грози прогнозують у північних і центральних регіонах, а також вдень – в Одеській і Миколаївській областях. У деяких районах можливі град і шквали 15-20 м/с. Решта території залишиться без опадів. Вночі 17-22°, на півдні – до 25°, вдень 29-34°, місцями спека до 38°.
Вітер південно-східний, у західних регіонах – північно-західний, 7-12 м/с.
У Києві 29 липня передбачається короткочасний дощ, східний вітер 7-12 м/с, температура вночі 20-22° та вдень до 30-32° вдень. -
У МВФ вважають, що війна триватиме і наступного року
Фонд закликав Україну надати детальні розрахунки щодо зовнішнього фінансування на 2026 рік. Скільки грошей може знадобитися та звідки їх брати? Потрібні детальні розрахунки МВФ оновив оцінку макроекономічних ризиків для України. Якщо ще в червні там вважали, що базовим сценарієм є закінчення війни Росії проти України наприкінці 2025 р., то зараз вже кажуть про те, що війна триватиме і наступного року.
З огляду на це керівник місії МВФ в Україні Гевін Грей вже зараз закликав Україну надати детальні розрахунки потреб у зовнішньому фінансуванні на 2026 р. Найімовірніше, Києву буде потрібно більше грошей у зв’язку з тривалішою війною. “Ми чекаємо рішення уряду і бюджетної пропозиції від Міністерства фінансів. Це послужить тригером для більш детального аналізу”, – сказав Грей. Глава місії МВФ вважає, що це питання є критично важливим і його необхідно прояснити до того, як проєкт бюджету на 2026 р.буде подано до парламенту 15 вересня. Партнери готові, але але їм потрібне обґрунтування За словами Грея усі партнери, залучені до підтримки України, стежать за подіями щодня. Ми бачимо сценарій, за якого може знадобитися більше фінансування.
Він заявив, що політична прихильність підтримки України існує, що можна бачити в постійних заявах ключових європейських партнерів. Приміром, Європейська комісія запропонувала програму підтримки до 2028 р. Таким чином, усі партнери вже зосереджені на наступних двох роках.
Однак, за його словами, зараз необхідно перейти від загальних заяв про проблеми 2026 р.до конкретики.
Наші партнери люблять цифри – аж до десятих часток. Загальних формулювань недостатньо, – додав главам місії МВФ. “Від початку війни Україна отримувала виняткову підтримку, але вона завжди супроводжувалася жорсткими цифрами та конкретними зобов’язаннями”,- констатував Грей. За його словами, попереду – поглиблені обговорення бюджету на 2026 р. “Ми хочемо переглянути оцінку дефіциту фінансування. Можливо, вона співпаде з поточними оцінками, а можливо, буде більшою. Якщо Україні буде потрібно більше фінансування, потрібно буде переконливо представити обґрунтування. Нам потрібні стабільні цифри і чіткі позиції”, – заявив представник МВФ. Пільгове фінансування Грей нагадав, що програма EFF Міжнародного фонду була затверджена на початку 2023 р.
За його словами, результати її виконання дуже хороші. Ми завершили вісім переглядів. Це рекорд для співпраці України з МВФ. Фонд проявив гнучкість. Це був правильний підхід в умовах повномасштабної війни.
Однак перш за все, Україні необхідне фінансування на пільгових умовах. МВФ не надає настільки пільгових умов, як ЄС чи інші партнери, хоча й відіграє свою роль.
За словами Грея, для того, щоб Україна відновила стійкість, ідеальним варіантом є довгострокове пільгове або грантове фінансування. Підтримка оборони також є важливим напрямком. В України є розрахунки В Україні вже підрахували скільки нам потрібно буде коштів, аби пройти 2026 р.
Експрем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що у 2026 р. Україна потребуватиме зовнішньої фінансової підтримки у розмірі понад 40 млрд дол. “2026 р. стане випробуванням, оскільки потреби країни у зовнішньому фінансуванні і надалі перевищуватимуть 40 млрд дол. Тож ключовим завданням має стати напрацювання механізмів та інструментів, які дозволять залучити ці кошти”,- сказав він. Водночас склад урядузараз змінився. У МВФ звернули на це особливу увагу. Зокрема Грей підкреслив, що необхідність визначитися з фінансовими потребами на наступний рік відбувається на тлі формування нового уряду в Україні. За його словами, багато чого залежить від політики нового уряду. Крім того, має бути ясність щодо їхньої широкої реформаторської стратегії. МВФ цікавить діалог з приводу його політики. Це вкрай важливо для середньострокової фіскальної картини. Усім очевидно, що найближчими місяцями необхідно буде ухвалити ключові рішення. Джерела фінансування Україна зараз має три великі лінії міжнародного фінансування, які вона хоче розтягнути хоча б до 2027 р. Це програма МВФ на 15,5 млрд дол., програма Ukraine Facility від ЄС на 50 млрд євро та програма ERA від “Великої сімки” на 50 млрд дол., які погашатимуться коштом заморожених активів РФ.
Але цих коштів не вистачить. Тож варто шукати внутрішні ресурси.
Мінфін вважає, що дуже бажано обійтися без підвищення податків. Вони, на його думку, і так достатньо високі в Україні.
Ілля Несходовський, керівник аналітичного напряму мережі “АНТС”, вважає, що є простір для урізання бюджетних видатків, зокрема в зменшенні кількості державних установ.
Є також пропозиція підняти комунальні тарифи наступного року – до ринкового рівня. Це дасть змогу отримати додаткові гроші для державного бюджету від енергетичних компаній, як-от “Енергоатом” та “Нафтогаз”.
Ще один ресурс – резерви НБУ, які нині становлять 44,5 млрд дол. Вони теж можуть бути використані для фінансування державного бюджету.
Відомо також, що Київ запропонував країнам G7, щоб європейські союзники надавали військову допомогу у вигляді двосторонніх грантів, які б враховувалися як внесок у досягнення цільового показника НАТО щодо збільшення національних витрат на оборону до 5% ВВП. Це дозволило б одночасно підтримати Україну та виконати власні оборонні зобов’язання. Два сценарії Бюджетної декларації Грей дуже високо оцінив бюджетну декларацію Кабміну України – другу з початку повномасштабної війни. За його словами, це був надзвичайно корисний документ стратегічного планування, який задав загальний напрямок. “Головне питання в тому: в якому сценарії ми перебуваємо? Бюджетна декларація передбачала два сценарії. Один – відповідно до останнього перегляду програми МВФ, за якого війна закінчується цього року. І другий – за якого війна триває довше”, – сказав він. Мінфін уже схиляється до того, щоб закласти в проєкт бюджету сценарій продовження війни і підвищених витрат.
Бюджетна декларація 2026-2028 рр. є основою для складання проєкту Державного бюджету на 2026 р. Документ містить загальні показники доходів і фінансування держбюджету, граничні показники видатків держбюджету, розмір мінімальної заробітної плати, прожитковий мінімум та інші цілі державної політики.
В бюджетній декларації передбачено два сценарії розвитку подій в Україні, починаючи з 2026 р. Один сценарій передбачає можливе покращення безпекової ситуації з 2026 р., заснований на показниках макропрогнозу економічного і соціального розвитку України на наступні три роки (прогноз Мінекономіки).
Водночас документ містить припущення і щодо іншого сценарію – продовження повномасштабної агресії РФ проти України. Згідно другого сценарію, наступного року видатки на сектор безпеки і оборони будуть становити не менше, аніж в 2025 р. (з урахуванням змін до держбюджету). Вибір одного чи іншого сценарію за основу буде зроблено під час формування Державного бюджету України на 2026 р. Зробити його якнайшвидше і закликає МВФ
Вікторія Хаджирадєва