Реальний Київ

Позначка: Промисловість

  • Литва викрила зухвалу схему обходу санкцій проти РФ

    Литва викрила зухвалу схему обходу санкцій проти РФ

    Литовські правоохоронці затримали 11 працівників компанії з Каунаса, серед яких – керівники, працівники та водії, громадяни Молдови та Болгарії. Ці дії відбулися в межах операції з припинення “особливо зухвалої схеми обходу міжнародних санкцій проти Росії”. Цю інформацію у суботу, 23 серпня, повідомило видання Euronews із посиланням на Кримінальну службу Митного департаменту Литви.

    Слідство встановило, що компанія розробила складну тіньову схему постачання до Росії обладнання для водоочистки. Це обладнання розробляли та виготовляли із компонентів, вироблених у країнах ЄС і Китаї, а його використовували російські підприємства нафтової промисловості. Офіційно продукція компанії отримувалася замовником у Португалії, однак насправді вантаж переміщувався через Болгарію до Туреччини, звідки він потрапляв до Росії.

    Як повідомила Кримінальна служба, каунаська компанія мала усталені зв’язки з підприємствами у Росії й активно брала участь у реалізації російських проєктів. Один із таких проєктів був пов’язаний із групою нафтохімічних компаній, що належить до найдинамічніших у світі за темпами розвитку.

    Під час обшуків вилучено кілька тонн обладнання загальною вартістю близько 2 мільйонів євро. Також затримано дві вантажівки з цим обладнанням: одну в Каунасі, іншу – на дорозі до литовсько-польського кордону. Третій вантаж було перехоплено в Болгарії.

    Раніше повідомлялося, що президент України Володимир Зеленський підписав два укази про санкції проти іноземних спонсорів війни Росії в Україні.

    ЄС планує схвалити 19-й пакет санкцій проти Росії

  • ЄС оцінив перспективи фінансування оборонки Києва

    ЄС оцінив перспективи фінансування оборонки Києва

    У Європейському Союзі висловили оптимізм щодо потенційних інвестицій у розвиток української оборонної промисловості. Єврокомісар з питань оборони Андрюс Кубілюс повідомив, що європейські країни активно розглядають можливість використання нового механізму позик, розрахованого на 150 мільярдів євро, для фінансування оборонної сфери України. Про це в суботу, 23 серпня, повідомляє УНІАН.

    За словами єврокомісара, вже найближчим часом будуть оголошені дані про кількість країн-членів ЄС, які подали запити на отримання коштів із зазначеного фонду. Він також зазначив, що інтерес до цього механізму досить великий, і очікується, що в листопаді стане відомо, яка частка цих позик буде спрямована на підтримку України.

    Кубілюс відзначив, що деякі країни вже висловили намір використовувати позики саме для України. Утім, точних цифр щодо таких запитів наразі немає.

    Як повідомляє видання, раніше чиновник закликав європейські країни активніше інвестувати в українську оборонну індустрію та висловлював стурбованість через недостатню кількість заявок на кредити для закупівель українських військових технологій. Тепер же він відзначив помітне покращення ситуації.

    “Зараз я значно оптимістичніший”, – підкреслив Кубілюс.

    Разом із тим Кубілюс утримався від коментарів щодо перспектив фінансування закупівлі американської зброї на суму 90 мільярдів доларів, про яку раніше згадував президент України Володимир Зеленський після зустрічей у Вашингтоні. За його словами, нині ЄС демонструє більш узгоджені та об’єднані дії у співпраці з партнерами зі США.

    Кубілюс також наголосив на взаємному інтересі між українською та європейською оборонними індустріями.

    “Українська оборонна індустрія визначна своїми досягненнями. І, думаю, багато європейських країн, бізнес-індустрій мають чимало інтересу посилити свою інтеграцію”, – відзначив Кубілюс.

    Раніше повідомлялося, що комітет постійних представників ЄС на рівні послів схвалив мандат для переговорів з Європарламентом щодо запуску Європейської програми оборонної промисловості (EDIP). Вона передбачає виділення загалом €1,5 млрд у вигляді грантів до кінця 2027 року, з яких €300 млн спрямують на підтримку оборонного комплексу України.

    Власне виробництво: чи забезпечить Україна себе зброєю

  • У ЄС оцінили інвестиції в оборонну індустрію Києва

    У ЄС оцінили інвестиції в оборонну індустрію Києва

    У Європейському Союзі висловили оптимізм щодо потенційних інвестицій у розвиток української оборонної промисловості. Єврокомісар з питань оборони Андрюс Кубілюс повідомив, що європейські країни активно розглядають можливість використання нового механізму позик, розрахованого на 150 мільярдів євро, для фінансування оборонної сфери України. Про це в суботу, 23 серпня, повідомляє УНІАН.

    За словами єврокомісара, вже найближчим часом будуть оголошені дані про кількість країн-членів ЄС, які подали запити на отримання коштів із зазначеного фонду. Він також зазначив, що інтерес до цього механізму досить великий, і очікується, що в листопаді стане відомо, яка частка цих позик буде спрямована на підтримку України.

    Кубілюс відзначив, що деякі країни вже висловили намір використовувати позики саме для України. Утім, точних цифр щодо таких запитів наразі немає.

    Як повідомляє видання, раніше чиновник закликав європейські країни активніше інвестувати в українську оборонну індустрію та висловлював стурбованість через недостатню кількість заявок на кредити для закупівель українських військових технологій. Тепер же він відзначив помітне покращення ситуації.

    “Зараз я значно оптимістичніший”, – підкреслив Кубілюс.

    Разом із тим Кубілюс утримався від коментарів щодо перспектив фінансування закупівлі американської зброї на суму 90 мільярдів доларів, про яку раніше згадував президент України Володимир Зеленський після зустрічей у Вашингтоні. За його словами, нині ЄС демонструє більш узгоджені та об’єднані дії у співпраці з партнерами зі США.

    Кубілюс також наголосив на взаємному інтересі між українською та європейською оборонними індустріями.

    “Українська оборонна індустрія визначна своїми досягненнями. І, думаю, багато європейських країн, бізнес-індустрій мають чимало інтересу посилити свою інтеграцію”, – відзначив Кубілюс.

    Раніше повідомлялося, що комітет постійних представників ЄС на рівні послів схвалив мандат для переговорів з Європарламентом щодо запуску Європейської програми оборонної промисловості (EDIP). Вона передбачає виділення загалом €1,5 млрд у вигляді грантів до кінця 2027 року, з яких €300 млн спрямують на підтримку оборонного комплексу України.

    Власне виробництво: чи забезпечить Україна себе зброєю

  • У Метінвесті назвали фактори, які заважають промисловості України

    У Метінвесті назвали фактори, які заважають промисловості України

    Директор з маркетингу групи Метінвест Володимир Жуков під час Українсько-японського форуму в Токіо зазначив, що ряд обмежень, проблем з фінансуванням та введення загороджувальних мит, подібних до європейського вуглецевого податку, ускладнюють відновлення промисловості в Україні після воєнного вторгнення Росії. Він наголосив на важливості міжнародної співпраці для уникнення негативних наслідків від таких заходів. Жуков також поділився досвідом компанії у залученні фінансування під час війни, вказавши на значення співпраці для отримання доступних кредитних ставок. Міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев зазначив про важливість страхування воєнних загроз для зменшення країнового ризику, а також про законопроєкт щодо компенсації витрат на таке страхування через глобальних перестраховиків для компаній в Україні.

  • Метінвест залучив кредит у 24 млн євро від Deutsche Bank

    Метінвест залучив кредит у 24 млн євро від Deutsche Bank

    Компанія Метінвест отримала кредитну лінію на 11,5 років на суму 23,6 млн євро у Deutsche Bank. Про це повідомила пресслужба холдингу у вівторок, 21 липня.

    Вказано, що ці гроші направлять на модернізацію Північного гірничозбагачувального комбінату (ГЗК), зокрема – на закупівлю обладнання у фінського промислового виробника Metso Finland для проєкту зі згущення збагачувальних відходів.

    “Ця угода є важливою віхою для групи, і відображає наше зобов’язання щодо довгострокових інвестицій унаші українські підприємства, зокрема Північний ГЗК. Попри постійні виклики у сфері безпеки, ми прагнемо зберегти та, за можливості, збільшити виробничі потужності, підтримувати працівників та покращувати екологічну стійкість”, – заявив гендиректор Метінвесту Юрій Риженков.

    За свого боку, в Deutsche Bank заявили, що пишаються цим партнерством, особливо в нинішніх складних умовах.

    “Ця угода підкреслює стратегічну важливість як Метінвесту, так і України для Deutsche Bank. І відображає нашу постійну відданість наданню індивідуальних фінансових рішень в умовах сучасного складного геополітичного середовища”, – зазначив Моріц Дернеманн, співкерівник глобального підрозділу структурованого торговельного та експортного фінансування Deutsche Bank.

    Північний ГЗК – одне із підприємств Метінвесту Ріната Ахметова з видобутку та переробки залізної руди. Комбінат розташований у Кривому Розі, і до повномасштабного вторгнення виробляв близько 13 млн тонн залізорудного концентрату та близько 6 млн тонн окатків. У 2024 році обсяг виробництва становив близько 8 млн тонн залізорудного концентрату та близько 4 млн тонн окатків.

    Нагадаємо, Метінвест є одним з найбільших інвесторів в українську економіку: з 24 лютого 2022 року було здійснено інвестиції на понад 28 млрд гривень.

    Також Метінвест назвали найкращим роботодавцем для ветеранів та студентів. Зараз на компанію припадає майже третина ветеранів, які повернулися до роботи на підприємства великого бізнесу

  • У Метінвесті назвали головні умови відновлення промисловості України

    У Метінвесті назвали головні умови відновлення промисловості України

    На конференції з відновлення України у Римі комерційний директор групи Метінвест Дмитро Ніколаєнко наголосив, що ключовими умовами для відновлення промисловості країни є безпека, гарантії та страхування інвестицій. Він порівняв галузі економіки з цеглями у куполі Флорентійського собору, які підтримують одна одну. Ніколаєнко представив дві ініціативи для відновлення – підземне укриття та модульне рішення для швидкого зведення житла. Важливою перешкодою для відновлення залишаються питання безпеки та гарантій. Метінвест також підписав угоду з урядом Італії на будівництво прокатного заводу в ЄС для виробництва “зеленої” сталі з української сировини. Компанія активно інвестує в українську економіку та є одним з найкращих роботодавців для ветеранів та студентів.

  • В Росії почалась промислова криза

    В Росії почалась промислова криза

    У Росії загострилася ситуація в промисловому секторі, що вже призвело до промислової кризи. В червні виробництво впало найшвидшими темпами з часів вторгнення в Україну. Падіння виробництва відбувається через невигідний курс рубля, низький попит на експортних ринках та відсутність замовлень. Роботодавці звільняють працівників, а бізнес-оптимізм на мінімумі. Крім того, вугільна промисловість переживає кризу, шахти стикаються з фінансовими проблемами та зупиняють роботу. Металургійна галузь також втрачає позиції, підприємства переходять на скорочений робочий тиждень. Навіть “Газпром” переживає складні часи через втрату експорту та збитки. Продажі автомобілів, будівництво, целюлозно-бумажна та хімічна промисловість також страждають від кризи. Харчова промисловість під тиском через погані урожаї та санкції. Криза в промисловості Росії набуває обертів, загрожуючи економіці країни.

  • Україна зробила перший крок до виконання угоди про надра з США

    Україна зробила перший крок до виконання угоди про надра з США

    Уряд України зробив крок до виконання угоди зі США щодо видобутку корисних копалин. Родовище літію в Добрі стане першим, яке буде використано для цих цілей. Це родовище має велике значення для виробництва акумуляторів для електромобілів. Уряд схвалив підготовку тендеру для приватних інвесторів, які бажають розробляти це родовище. Очікується, що 50% прибутку від видобутку буде спрямовано до спільного інвестиційного фонду, а частина коштів буде інвестована в економіку України і компенсуватиме допомогу США. Незважаючи на значні мінеральні запаси, існують проблеми з геологією, інфраструктурою та репутацією України. Україна сподівається, що цей крок допоможе зменшити ризики політичного охолодження від США, особливо на тлі складних відносин з Росією.