Позначка: Призначення

  • Зеленський призначив нового заступника керівника Служби зовнішньої розвідки

    Зеленський призначив нового заступника керівника Служби зовнішньої розвідки

    Президент Володимир Зеленський підписав указ про призначення нового заступника голови Служби зовнішньої розвідки України. Про це у понеділок, 8 липня, повідомляє сайт президента України.
    Зазначається, що глава держави підписав указ №470/2025 “Про призначення Р. Марчука заступником Голови Служби зовнішньої розвідки України”.

    “Призначити Марчука Романа Миколайовича заступником Голови Служби зовнішньої розвідки України”, – зазначається в документі.
    Служба зовнішньої розвідки України – спеціальний державний орган, що займається збором, аналізом та оцінкою інформації з-за кордону, що необхідна для забезпечення національної безпеки України.
    Служба була створена у 2004 році та стала важливим механізмом у боротьбі за захист державних інтересів на міжнародній арені.

  • Програма з МВФ передбачає призначення нового керівника БЕБ до кінця липня

    Програма з МВФ передбачає призначення нового керівника БЕБ до кінця липня

    Оновлена програма розширеного фінансування EFF України та Міжнародного валютного фонду (МВФ) передбачає призначити нового керівника Бюро економічної безпеки (БЕБ) на основі процесу відбору до кінця липня 2025 року. Україна залишається націленою на якнайшвидше завершення процесу відбору та призначення нового керівника БЕБ незважаючи на затримки. Про це йдеться у Меморандумі економічної та фінансової політики української сторони у рамках 8-го перегляду програми, український текст якого днями опублікований на сайті Міністерства фінансів.
    Зазначається, що закон про БЕБ, ухвалений у червні 2024 року, встановив надійні механізми роботи конкурсної комісії з відбору кандидатів на посаду керівника БЕБ, надаючи право вирішального голосу незалежним експертам з міжнародним досвідом.
    “Незалежні експерти також відіграватимуть важливу роль у процесі атестації існуючого персоналу для оцінки його доброчесності та професійної компетенції, а також у роботі кадрових комісій при відборі нового персоналу”, – йдеться в документі.
    Як повідомляється, атестація керівників 17 підрозділів та територіальних управлінь і їхніх заступників буде пріоритетною задачею, а новий керівник БЕБ затвердить її процедури та сформує атестаційну комісію протягом трьох місяців з дати призначення очільника БЕБ.
    Торік у жовтні було затверджено склад комісії з відбору нового керівника Бюро в рамках ухваленого Верховною Радою 29 червня 2024 року закону №10439 про перезавантаження БЕБ.
    Комісія з проведення конкурсу 25 червня рекомендувала уряду кандидатуру Олександра Цивінського, який керував підрозділом детективів НАБУ. За Цивінського проголосувало три іноземних члени комісії, тоді як українські представники віддали свої голоси двом іншим кандидатам – Михайлу Буртовому та Олегу Борисенку.
    Перед початком остаточного голосування представник МВС Юрій Пономаренко повідомив про підтвердження СБУ наявності родинних зв’язків із громадянами Росії у трьох кандидатів – Віктора Дубовика, Олександра Скомарова та Олександра Цивінського.
    Іноземний представник – експерт із запобігання корупції Проєкту ЄС у зміцненні сталості Інтегрованого управління кордонами в Україні (EU4IBMResilience) Донатас Маласкевічюс зазначив, що у листі СБУ, який надійшов до комісії в останні дні її роботи, зазначається необхідність подальших перевірок для встановлення ризиків, отже, наразі поточних ризиків немає. Голова комісії, міжнародна експертка з питань антикорупційної реформи для Єврокомісії, Світового банку, ПРООН, ОЕСР Лаура Стефан додала, що всі ці кандидати займали й займають важливі посади в Україні й напевно проходили необхідні перевірки.
    Уряд мав 10 днів на затвердження кандидатури, але в кінці цього терміну, 7 липня, Кабінет Міністрів звернувся до Комісії з пропозицією повторно подати не більше двох кандидатур, які відповідатимуть усім встановленим вимогам, враховуючи безпекові критерії.

  • Кабмін не затвердив Цивінського директором БЕБ, вимагає інших кандидатів

    Кабмін не затвердив Цивінського директором БЕБ, вимагає інших кандидатів

    Кабінет міністрів України не підтримав призначення Олександра Цивінського на посаду директора Бюро економічної безпеки (БЕБ). В офіційному повідомленні, опублікованому у понеділок, 7 липня в Telegram, уряд інформує, що під час засідання було ухвалено рішення звернутися до Комісії з добору директора БЕБ із проханням повторно подати не більше двох кандидатур, які відповідатимуть критеріям національної безпеки.

    У заяві зазначено, що Кабмін детально розглянув подання від Комісії з добору кандидата на посаду керівника БЕБ. Крім того, уряд вивчив додаткову інформацію, надану Службою безпеки України, яка стосувалася питань національної безпеки і містила відповідні безпекові оцінки. Після всебічного аналізу матеріалів урядовці одностайно вирішили звернутися до конкурсної комісії з проханням повторно подати кандидатури, які відповідатимуть усім встановленим вимогам, зокрема безпековим критеріям.

    За словами представників уряду, це рішення було ухвалене у повній відповідності до положень закону України “Про Бюро економічної безпеки” і забезпечує дотримання процедур призначення керівництва установи.

    Раніше повідомлялось, що детектив НАБУ Олександр Цивінський, який є одним із керівників операції “Чисте місто”, став переможцем конкурсу на посаду директора БЕБ. Проте жоден із претендентів не набрав необхідні чотири голоси членів комісії. Згідно із законом, кандидатом обрали того, хто отримав три голоси від міжнародних членів комісії. Інші претенденти, Михайло Буртов і Олег Борисенко, набрали по три голоси від представників уряду.

    Нагадаємо, у червні конкурс на посаду директора Бюро економічної безпеки призупинили після того, як Служба безпеки України надіслала комісії лист із застереженнями щодо трьох кандидатів. У документі мовиться про їхні ймовірні зв’язки з Росією. У звітах згадували також Олександра Цивінського. Незважаючи на ці рекомендації, комісія передала прем’єр-міністру Денису Шмигалю подання щодо Цивінського як переможця конкурсу.

    На цьому фоні тривають дискусії щодо можливих змін в уряді. Тимчасовим главою БЕБ із квітня залишається Максим Кутерга.

    Раніше повідомлялося, що 20 червня Рада ухвалила закон (№10439) про перезавантаження Бюро економічної безпеки.

  • У Південній Кореї затвердили нового прем’єра

    У Південній Кореї затвердили нового прем’єра

    Національна асамблея Південної Кореї підтримала Кіма Мін Сока на посаду прем’єр-міністра. Голосування відбулося з великою підтримкою – 173 парламентарі підтримали кандидата, тоді як троє висловилися проти. Опозиційна партія бойкотувала голосування через звинувачення щодо статків та сім’ї Кіма. Після призначення Кім пообіцяв дотримуватися волі народу і працювати над подоланням економічної кризи. Опозиція критикує нового прем’єр-міністра за невідповідність посаді через сумніви у походженні доходів та інші скандали. Парламент також ухвалив зміни до закону про воєнний стан, що забороняють військовим та поліції входити до асамблеї під час його введення.

  • Зеленський призначив суддю Конституційного суду

    Зеленський призначив суддю Конституційного суду

    Президент Володимир Зеленський у п’ятницю, 27 червня, призначив суддею Конституційного суду Олександра Водяннікова. Про це свідчить відповідний указ на сайті глави держави.
    “Призначити Водяннікова Олександра Юрійовича суддею Конституційного суду України”, – йдеться у документі.
    Таким чином у КСУ кількість вакансій суддів, призначених за президентською квотою, зменшилася до двох.
    Також залишаються незакритими по дві вакансії за квотою Верховної Ради та з’їзду суддів.

  • В Інститут нацпа’яті призначили нового очільника

    В Інститут нацпа’яті призначили нового очільника

    Новим головою Українського інституту національної пам’яті став історик та офіцер Олександр Алфьоров. Відповідне рішення у п’ятницю, 27 червня, ухвалив Кабінет Міністрів, повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій.
    Зазначається, що Олександр Алфьоров – український історик, теле- та радіоведучий, громадський та військовий діяч.
    З 2010 року був науковим співробітником Інституту історії України НАНУ. Є автором, співавтором та упорядником 15 книг і понад 100 наукових статей.
    З початком повномасштабного вторгнення Алфьоров став офіцером ССО Азов-Київ. З вересня 2022 року – офіцер 3-ї окремої штурмової бригади, начальник групи гуманітарної підготовки та інформаційного забезпечення відділення психологічної підтримки персоналу. Має звання майора запасу. Одночасно був головою експертної групи з дерусифікації в Києві.

  • В Інститут нацпам’яті призначили нового очільника

    В Інститут нацпам’яті призначили нового очільника

    Новим головою Українського інституту національної пам’яті став історик та офіцер Олександр Алфьоров. Відповідне рішення у п’ятницю, 27 червня, ухвалив Кабінет Міністрів, повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій.
    Зазначається, що Олександр Алфьоров – український історик, теле- та радіоведучий, громадський та військовий діяч.
    З 2010 року був науковим співробітником Інституту історії України НАНУ. Є автором, співавтором та упорядником 15 книг і понад 100 наукових статей.
    З початком повномасштабного вторгнення Алфьоров став офіцером ССО Азов-Київ. З вересня 2022 року – офіцер 3-ї окремої штурмової бригади, начальник групи гуманітарної підготовки та інформаційного забезпечення відділення психологічної підтримки персоналу. Має звання майора запасу. Одночасно був головою експертної групи з дерусифікації в Києві.

  • Призначено трьох заступників генерального прокурора

    Призначено трьох заступників генерального прокурора

    Максим Крим, Марія Вдовиченко та Андрій Лещенко призначені на посади заступників генерального прокурора України. Відповідні накази підписав генпрокурор Руслан Кравченко, повідомляє пресслужба Офісу генпрокурора.
    Повідомляється, що рекомендації на призначення надала Рада прокурорів України.
    Всі троє раніше працювали на керівних посадах в органах прокуратури: Максим Крим обіймав посаду керівника Київської обласної прокуратури, Марія Вдовиченко виконувала обв’язки керівника Київської міської прокуратури, Андрій Лещенко працював на керівній посаді в Департаменті протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту Офісу генерального прокурора.
    Наразі вони вже приступили до виконання обов’язків. За кожним із заступників закріплений певний напрям роботи.

  • Новий генпрокурор визнав неефективною систему добору кадрів

    Новий генпрокурор визнав неефективною систему добору кадрів

    Генеральний прокурор Руслан Кравченко скасував Положення про добір кандидатів до кадрового резерву через його складність та неефективність. Він оголосив про плани розробки нового законодавства, яке відповідатиме європейським стандартам. Кравченко визнав, що попередня ініціатива не виправдала себе, оскільки процедури були занадто складними та дискримінаційними. Він підтримує ідею прозорого відбору прокурорів на керівні посади та зазначив, що розпочато роботу над змінами до законодавства з цієї метою. Кравченко також наголосив на необхідності ефективного механізму добору, який служитиме інтересам держави. Він має 11-річний досвід роботи в органах прокуратури та раніше очолював Державну податкову службу. Посада генерального прокурора в Україні була вакантною з моменту звільнення попереднього керівника у жовтні 2024 року.

  • Укренерго отримало нового керівника

    Укренерго отримало нового керівника

    На початку липня наглядова рада компанії Укренерго призначила нового голову правління, яким став Віталій Зайченко, який працює в компанії з 1990 року. Це рішення було прийнято одностайно всіма членами ради. Міністр енергетики Герман Галущенко вірить, що під керівництвом Зайченка Укренерго очікує успішне розвиток та ефективна співпраця з міжнародними партнерами. Важливо відзначити, що під час російського вторгнення в Україну професіоналізм Зайченка та його команди допоміг зберегти керованість енергосистемою країни в умовах атак на об’єкти енергетики.