Комітет з нагляду Палати представників Конгресу США опублікував архів електронних листів фінансиста Джеффрі Епштейна, якого звинувачували у торгівлі людьми. З цих листів виявилося, що Епштейн пропонував конфіденційну інформацію про президента США Дональда Трампа росіянам. Також він спілкувався з російським послом в ООН та пропонував інші послуги російській розвідці. Журналіст-розслідувач Христо Грозєв зауважив, що це може бути спроба вплинути на міжнародні відносини. Також вказав, що обидві сторони, як російські, так і американські, займаються збором компромату на політичних опонентів. Трамп відзначив підтримку жорстких санкцій проти країн, які співпрацюють із Росією. Демократи та деякі республіканці в Конгресі також працюють над законопроектами, спрямованими на покарання Росії за війну в Україні. Трамп у цій ситуації виявив підтримку запровадження санкцій проти країн, що купують російську нафту та газ.
Позначка: Путін
-
Президент Фінляндії жорстко поглузував з Путіна
Російський лідер Володимир Путін за чотири роки не зміг досягти більшого, аніж сумнівні “територіальні здобутки” ціною величезних жертв. Радянський диктатор Йосип Сталін за ті ж чотири роки взяв Берлін. Про це сказав президент Фінляндії Александер Стубб для Associated Press.
Він висміяв усі “здобутки” РФ з лютого 2022 року. Стубб зазначив, що росіяни за весь цей час так і не змогли дістатися Києва, між тим завершується четвертий рік війни.
При цьому Стубб нагадав, що диктатор СРСР Сталін, з яким іноді пропагандисти РФ порівнюють Путіна, за чотири роки розгромив нацистську Німеччину та взяв Берлін. А Путін до Києва не дійшов і вже не дійде.
“Через чотири роки Сталін був уже в Берліні, а Путін навіть не дістався Києва. І не дістанеться”, – сказав фінський президент.
Як повідомлялось, Фінляндія повернула в Росію ексбійця Вагнера, який убивав українців. Громадянина РФ, який влітку нелегально перетнув фінський кордон і намагався отримати притулок, було депортовано назад до Росії. -
FT: Путін дозволив американському Citibank піти з Росії
Кремль дозволив американському Citibank покинути Росію, щоб надіслати сигнал США про готовність відновити відносини після скасування запланованого саміту Володимира Путіна та Дональда Трампа у Будапешті. Про це повідомляє Financial Times, посилаючись на колишнього російського високопосадовця.
“Момент складний. Очевидно, є очікування, що нинішня адміністрація США, яка дуже орієнтована на бізнес, може бути [сприйнятлива] до цього жесту”, – пояснив співрозмовник видання.
Він нагадав, що всі великі західні компанії, котрі ведуть бізнес у Росії, є “своєрідними заручниками”. Для виходу з російського ринку вони повинні отримати дозвіл уряду на продаж свого бізнесу. Водночас угоду часто неможливо узгодити, навіть якщо компанія знайшла відповідного покупця, котрий задовольняє всі вимоги.
Американський Citibank, один із найбільших західних банків на російському ринку, що входив у топ-20 країни за розміром активів, ухвалив рішення позбутися бізнесу в Росії ще до початку повномасштабної війни – у 2021 році. Однак після повномасштабного вторгнення банк постав перед неможливістю реалізувати рішення.
Втім, банк активно скорочував діяльність у країні: обсяг виданих кредитів зменшено на 98%, припинено обслуговування всіх ощадних та накопичувальних рахунків, а також дебетових карт. У листопаді 2024 року Citibank закрив останнє працююче відділення для роздрібних клієнтів.
Угоду щодо продажу залишкового бізнесу не вдавалося погодити, але минулими тижнями прогрес раптово “прискорився”, розповів FT один із учасників угоди.
У середу, 12 листопада, Путін підписав розпорядження, що дозволяє Citibank продати російські активи “Ренесанс Капіталу” – фінансовій групі, якою до 2024 року володів мільярдер Михайло Прохоров, колишній кандидат у президенти, котрий набрав 8% голосів на виборах 2012 року. Сума угоди в документі не розкривалася. -
FT: Путін дозволив Citibank піти з РФ у спробі врятувати відносини зі США
Кремль дозволив американському Citibank покинути Росію, щоб надіслати сигнал США про готовність відновити відносини після скасування запланованого саміту Володимира Путіна та Дональда Трампа у Будапешті. Про це повідомляє Financial Times, посилаючись на колишнього російського високопосадовця.
“Момент складний. Очевидно, є очікування, що нинішня адміністрація США, яка дуже орієнтована на бізнес, може бути [сприйнятлива] до цього жесту”, – пояснив співрозмовник видання.
Він нагадав, що всі великі західні компанії, котрі ведуть бізнес у Росії, є “своєрідними заручниками”. Для виходу з російського ринку вони повинні отримати дозвіл уряду на продаж свого бізнесу. Водночас угоду часто неможливо узгодити, навіть якщо компанія знайшла відповідного покупця, котрий задовольняє всі вимоги.
Американський Citibank, один із найбільших західних банків на російському ринку, що входив у топ-20 країни за розміром активів, ухвалив рішення позбутися бізнесу в Росії ще до початку повномасштабної війни – у 2021 році. Однак після повномасштабного вторгнення банк постав перед неможливістю реалізувати рішення.
Втім, банк активно скорочував діяльність у країні: обсяг виданих кредитів зменшено на 98%, припинено обслуговування всіх ощадних та накопичувальних рахунків, а також дебетових карт. У листопаді 2024 року Citibank закрив останнє працююче відділення для роздрібних клієнтів.
Угоду щодо продажу залишкового бізнесу не вдавалося погодити, але минулими тижнями прогрес раптово “прискорився”, розповів FT один із учасників угоди.
У середу, 12 листопада, Путін підписав розпорядження, що дозволяє Citibank продати російські активи “Ренесанс Капіталу” – фінансовій групі, якою до 2024 року володів мільярдер Михайло Прохоров, колишній кандидат у президенти, котрий набрав 8% голосів на виборах 2012 року. Сума угоди в документі не розкривалася. -
Зустріч Трампа з Путіним: Рубіо назвав єдину умову
Вірогідність зустрічі лідерів США та Росії залежить виключно від впевненості в тому, що такі переговори принесуть конкретний результат для припинення війни в Україні.
Про це сказав журналістам державний секретар США Марко Рубіо за результатами міністерського засідання G7 у Канаді, повідомляє Bloomberg у четвер, 13 листопада.
“Обидві сторони домовилися, що наступна зустріч наших президентів має дати конкретні результати. Ми мусимо бути певними, що маємо реальний шанс досягти чогось позитивного”, – заявив глава американської дипломатії.
Рубіо також додав, що у Вашингтоні прагнуть завершення війни. Однак США націлені на продуктивність таких зустрічей, а не на порожні домовленості.
“Ми не можемо просто далі зустрічатися заради зустрічей”, – підкреслив держсекретар США.
Раніше повідомлялося, що міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров зробив заяву про можливість двосторонньої зустрічі президента США Дональда Трампа та російського лідера Володимира Путіна в столиці Угорщини. За його твердженням, зустріч російського та американського президентів не відбулась після того, як Трамп отримав певні “неофіційні доповіді”.
Нагадаємо, минулого тижня Трамп заявив про готовність обговорити можливу зустріч із Путіним у Будапешті. Він вказав на високу ймовірність таких переговорів, проте уточнив, що скасовував раніше заплановану зустріч через відсутність суттєвих перспектив для рішень.
-
Епштейн стверджував, що допомагав росіянам “зрозуміти Трампа” – ЗМІ
За кілька тижнів до зустрічі Дональда Трампа з Володимиром Путіним у Гельсінкі 2018 року Джейфрі Епштейн нібито намагався передати повідомлення росіянам. Про це пише Politico.
24 червня 2018 року Епштейн написав електронного листа Торбйорну Яґланду, колишньому прем’єр-міністру Норвегії та голові Ради Європи, з пропозицією порекомендувати Путіну обговорити ситуацію через Сергія Лаврова, міністра закордонних справ Росії. У цьому ж листуванні Епштейн стверджував, що раніше спілкувався щодо Трампа з Віталієм Чуркіним, який був постійним представником Росії при ООН до своєї смерті в 2017 році.
“Чуркін був чудовий. Після наших розмов він зрозумів Трампа. Це не складно: йому потрібно виглядати так, ніби він щось отримує – ось і весь секрет”, – написав Епштейн.
Яґланд відповів, що планує зустріч із помічником Лаврова наступного дня і готовий передати послання. Чи відбулася ця зустріч, залишилося невідомим.
Саміт між Трампом і Путіним у липні 2018 року викликав хвилю критики на міжнародному рівні через вкрай поступливу позицію американського президента. У день події колишній міністр фінансів США Ларрі Саммерс звернувся до Епштейна в листі з питанням, чи володіють росіяни компроматом на Трампа.
Епштейн відповів наступного дня: “Моя пошта переповнена такими коментарями. Думаю, Трамп вважає, що все пройшло чудово – що він зачарував свого опонента. Він просто не усвідомлює символізму. Як і більшості речей”.
Він описав поведінку президента на зустрічі з Путіним “передбачуваною”.
Білий дім утримався від коментарів щодо листів, але речниця Каролайн Левіт заявила, що “єдиний висновок із цих електронних листів – це те, що президент Трамп не зробив нічого поганого”.
Нагадаємо, Трамп розповів, що дружив із Епштейном, але посварився з ним через працівниць спа-центру у своїй резиденції у Мар-а-Лаго. Епштейн переманював їх до себе попри протести Трампа. За інформацією ЗМІ, з матеріалів розслідування по справі Епштейна було видалено імена десятків відомих людей, включаючи Трампа.
Справа Епштейна: у США з’явилися нові листи із згадками Трампа
-
Лавров зробив заяву щодо зустрічі Путіна і Трампа
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров зробив заяву про можливість двосторонньої зустрічі президента США Дональда Трампа та російського лідера Володимира Путіна в столиці Угорщини. Його слова передають російські медіа з посиланням на інтерв’ю італійському виданню Corriere della Sera.
За твердженням Лаврова, Москва досі “готова до російсько-американського саміту в Будапешті”.
Він додав, що зустріч російського та американського президентів не відбулась після того, як Трамп отримав певні “неофіційні доповіді”. Про які саме доповіді йдеться, російський міністр не уточнив.
Нагадаємо, президент США Дональд Трамп прокоментував можливість зустрічі з главою Кремля Володимиром Путіним у Будапешті, заявивши, що “шанс є завжди”.
Раніше ЗМІ писали, що угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан під час свого візиту у Вашингтон до президента США спробує переконати Трампа провести зустріч із кремлівським правителем Володимиром Путіним.
Лавров зробив заяву щодо переговорів зі США -
Казахстан підписав стратегічне партнерство з РФ
Казахстан та Росія підписали Декларацію про перехід двосторонніх відносин на рівень “всеосяжного стратегічного партнерства та союзництва”. Про це повідомила пресслужба глави Казахстану.
Переговори Токаєва та Путіна відбулися у Кремлі у розширеному складі за участю делегацій обох країн. Під час зустрічі обговорювали політичну, торгівельно-економічну, інвестиційну та гуманітарну взаємодію.
“Казахстан та Росія – найближчі партнери, друзі й надійні союзники одне для одного. Це підтверджується конкретними справами. Росія – один із провідних торгово-економічних партнерів Казахстану, займає перше місце з інвестицій. Минулого року в нас торговельний оборот становив понад 27 мільярдів. За 9 місяців цього року вже 20 мільярдів”, – заявив Путін.
Токаєв додав, що “між Казахстаном і Росією не існує нерозв’язних питань” та зауважив, що країни близькі до підписання важливих угод, котрі відкриють шлях до будівництва АЕС у Казахстані.
Путін зазначив, що нині розглядається можливість розширення постачання російського газу до Казахстану, особливо в північні та східні регіони.
На зустрічі обговорювали безперебійну роботу Каспійського трубопровідного консорціуму (КТК).
Крім того, сторони планують активізувати співробітництво у видобутку рідкісноземельних металів та запустити до кінця 2025 року перший ракетний комплекс у рамках спільного проєкту “Байтерек”.
Нагадаємо, раніше Трамп заявив, що Казахстан стане новим учасником “Авраамових угод”, які передбачають нормалізацію відносин між Ізраїлем і мусульманськими державами.
Крок у бік ЄС та України: який сюрприз готує Путіну Казахстан -
Пентагон планував вивести війська з країн Балтії – конгресмен
Пентагон справді розглядає варіант скорочення військової присутності США в країнах Балтії. Такі дії з боку Вашингтона є поганим сигналом для європейських союзників, адже це саме те, чого сподіваються росіяни. Конгрес буде протидіяти цьому. Про це свідчить інтерв’ю конгресмена від Республіканської партії США Дона Бекона балтійському виданню Delfi.
Він підтвердив, що в Пентагоні місяць тому деякі чиновники почали говорити про те, що прагнуть скоротити військову присутність США в країнах Балтії та відповідне фінансування.
За його словами, це вкрай погана ідея та вкрай поганий сигнал – росіяни якраз цього й сподіваються.
“Якщо вона (РФ – ред.) збирається кинути виклик НАТО, то це буде в країнах Балтії, тому що, очевидно, країни Балтії знаходяться далі на периферії. Туди важче доставити війська. І я думаю, якщо росіяни захочуть кинути виклик рішучості НАТО, то вони зроблять це там”, – пояснив він.
Бекон зазначив, що з моменту, як він почув про плани Пентагона, Конгрес встиг відкинути ці плани, тому міністерство знизило активність в цьому напрямку. Тепер Пентагон мовчить, тому ступінь актуальності його планів незрозуміла.
Бекон розкритикував чиновників Пентагона, які заговорили про скорочення присутності США в країнах Балтії.
“Вони (конгресмени – ред.) мають менталітет 1930-х років, і їхні пропозиції не працюють. Тому моє завдання вказати на це і привернути до цього увагу. Я вважаю, що у Пентагоні погане керівництво, і надіюся, що згодом його замінять”, – сказав він.
Бекон також припустив, що деякі рішення в Пентагоні приймаються без схвалення з боку президента. Зокрема, оголошення Пентагона про нібито скорочення присутності в Румунії, схоже, саме з таких. Конгрес вже виступив проти та обіцяє запобігти таким крокам Пентагона.
“Путін любить чути такі речі, але я думаю, що це надсилає поганий сигнал НАТО і, зокрема, тим, хто перебуває на кордоні з Росією, наприклад, країнам Балтії. Це жахливий сигнал. Я також вважаю, що це поганий сигнал для України, якщо ми скоротимо нашу присутність у Румунії”, – резюмував він. -
У РФ 76% чиновників влаштували родичів у владу
Згідно з дослідженням видання Проект, три чверті російських чиновників мають родичів, які також працюють у держуправлінні або бізнесі, пов’язаному з державою. Родинні зв’язки еліти охоплюють різні галузі, включаючи промисловість, фінанси, оборону, енергетику, сільське господарство, медіа та соцмережі. Дослідження також показало, що багато сучасних чиновників є спадкоємцями радянських номенклатурних династій. Зокрема, у Раді Федерації, Державній Думі, Управлінні справами президента та інших владних структурах велика кількість керівників мають родичів у владі. Серед найбільш впливових осіб з численними родичами у владі виділяють голову Чечні Рамзана Кадирова та президента РФ Володимира Путіна, у якого також чимало родичів на високих посадах. Крім того, інші впливові особи в Росії, такі як олігархи та силовики, також формують свої клани з численними родичами у владному апараті.