Президент США Дональд Трамп анонсував тристоронню зустріч з президентом України Володимиром Зеленським і російським лідером Володимиром Путіним. Про це він сказав у коментарі журналістам в п’ятницю, 25 липня.
Так, у відповідь на запитання про те, чи відбудеться зустріч Путіна і Зеленського, можливо, за участю самого Трампа, глава Білого дому відповів: “Це відбудеться. Але така зустріч мала відбутися ще три місяці тому. Це станеться”.
Також він припустив, що США можуть запровадити вторинні санкції проти Росії раніше, ніж через 50 днів.
“Ми розглядаємо всю цю ситуацію. Можливо, нам доведеться ввести вторинні санкції”, – заявив Трамп.
Як відомо, 14 липня Трамп висловив розчарування Росією та пообіцяв запровадити проти неї “дуже суворі тарифи”, якщо за 50 дів не буде досягнуто угоди про мир в Україні. Разом з тим він пообіцяв постачати більше зброї українцям. Нові партії військової допомоги вже виділені.
Позначка: Путін
-
Трамп анонсував зустріч із Зеленським і Путіним
-
Молот США проти серпа РФ: чи досягне мети Трамп, погрожуючи Путіну
Трохи туману війни Одразу після заяви президента США Дональда Трампа про те, що він відтерміновує антиросійські “санкції з пекла” на строк до 50 днів, в європейських, та й в українських ЗМІ з’явилося чимало ейфоричних настроїв. Заговорили навіть про розворот американської політики щодо України. Втім, при глибшому аналізі ситуації, все стало виглядати трохи не так “рожево” оптимістично. “На мій погляд, рамки занадто розмиті, а рішення, як видається тут, недостатньо чітко сформульовано. Очевидно, що цей 50-денний термін дуже довгий. Путін та Трамп розмовляли телефоном на початку липня. Тепер… Трамп оголошує про свій удар санкціями, “молотом”, але він дає Путіну 50 днів. У сумі це становить 60 днів ((літній наступ РФ – ред.)), і, як ми знаємо з розмови Путіна та Трампа, Путін сказав Трампу, що ескалюватиме ситуацію протягом наступних 60 днів”, – зауважив австрійський військовий історик, викладач військової академії у Вінер-Нойштадті, полковник Маркус Райснер в інтерв‘ю DW. При цьому експерт погоджується з думкою, що Трамп фактично дає Путіну дозвіл на ескалацію в Україні. За його словами, такого висновку можна дійти, якщо уважно послухати Трампа.
По-перше, він обіцяв постачання лише оборонних систем озброєння. Що стосується систем наступального озброєння – тут не було жодного рішення, лише зауваження, що він розгляне це питання.
Але цей 50-денний період дуже довгий; тут може статися багато. З точки зору Росії, це включатиме як мінімум три-п’ять потужних авіаударів, можливо, навіть із більшою частотою, ніж ми бачили останніми днями, – додає Райснер.
При цьому у заяві Трампа була певна двозначність: 17 обіцяних Україні систем ППО Patriot – це означало 17 батарей Patriot, чи 17 пускових установок? Лише згодом військові експерти роз’яснили, що малося на увазі, скоріше всього, 3-4 комплекси, тобто 17 пускових.
І найголовніше – це оборонне озброєння, що допомагає Україні захищатись від відповідних стратегічних повітряних атак з використанням безпілотників, ракет та реактивних снарядів, уточнив він.
Однак виникає питання і про наступальні системи, такі як додаткові крилаті ракети або ракети класу “земля-земля”. Україна також повинна мати можливість чинити відповідний тиск принаймні на своїй території, окупованій Росією. Це можливо лише за наявності досить точних та далекобійних систем зброї.
Втім далеко не все залежить тут від США: останніми роками Україні вдалося вибиратися і з безнадійних ситуацій, визнає Райснер.
Але, за його словами, постачання систем озброєння, звичайно, були важливим фактором – насамперед, надання розвідувальних даних. Але слід чітко розуміти, що окремі системи озброєння також можуть чинити величезний тиск на російську сторону: наприклад, крилаті ракети великої дальності, котрих так потребує наша країна, аби захиститися від агресивної Росії.
Але що ж, Трамп вирішив тиснути на Росію, а Путін – не піддаватися цьому тиску. І роллю “турбонадува” посередин цього строку стала вкрай різка заява сенатора Ліндсі Грема, котрий спрацював “голосом Трампа”. -
Ердоган планує зустріч Трампа і Путіна
Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган повідомив про намір організувати у Стамбулі зустріч президента США Дональда Трампа та російського лідера Володимира Путіна. Про це інформує Анадолу в п’ятницю, 25 липня.
За словами глави Туреччини, він має намір обговорити з лідерами Росії та США питання їхньої можливої зустрічі під час телефонних розмов вже цього тижня.
Цього тижня, провівши переговори з Путіним та Трампом, ми постараємося з’ясувати, чи зможемо ми організувати зустріч цих лідерів у Стамбулі, – сказав він. -
Кремль оцінив шанси на зустріч Путіна з Зеленським
У Москві сумніваються щодо можливості підготувати зустріч російського лідера Володимира Путіна та президента України Володимира Зеленського до кінця серпня. Про це сказав речник Кремля Дмитро Пєсков на брифінгу в п’ятницю, 25 липня.
“Зустріч на найвищому рівні може і повинна поставити остаточну крапку у врегулюванні та зафіксувати усі модальності та домовленості, які належить виробити під час експертної роботи. Робити навпаки неможливо. Чи можна такий складний процес пройти за 30 днів – ну очевидно, що навряд чи”, – сказав Пєсков.
Він також назвав діаметрально протилежними підходи Москви та Києва до проєктів меморандумів Росії та України.
“Зараз підходи до проєктів меморандумів, якими обмінялися під час другого раунду, діаметрально протилежні, навряд чи їх можна наблизити відразу, для цього буде потрібна дуже складна дипломатична робота”, – сказав Пєсков.
Водночас Зеленський напередодні під час спілкування з журналістами заявив про зрушення щодо його можливої зустрічі з Путіним.
“По-іншому з ними (закінчити війну з росіянами – ред.) не вийде. Потрібна адженда такої зустрічі – зустрічі на рівні лідерів. Питання в тому, що ми підіймаємо це питання публічно завжди. І вони зараз в розмові з нами почали про це говорити. Це вже рух в напрямку до якогось формату зустрічі”, – заявив він. -
РФ відповіла на пропозицію зустірічі лідерів країн
На українську пропозицію щодо проведення саміту за участі президента України Володимира Зеленського, турецького лідера Реджепа Ердогана, очільника США Дональда Трампа, а також кремлівського диктатора Путіна відреагував голова російської делегації Володимир Мединський, слова якого у середу, 23 липня, передало російське видання ТАСС.
Так, на українську ініціативу в Росії заявили, що особиста зустріч президентів можлива лише за умови повного узгодження тексту угоди.
Як зазначив Умєров, Україна готова до припинення вогню, зокрема ударів по критичній та цивільній інфраструктурі. Водночас він не уточнив, чи Росія вже офіційно відреагувала на цю пропозицію.
Голова російської делегації визнав, що позиції двох сторін щодо майбутніх меморандумів залишаються далекими одна від одної. Проте він наголосив на важливості продовження контактів як на рівні делегацій, так і робочих груп.
Мединський також підкреслив необхідність ретельної підготовки до потенційної зустрічі Зеленського та Путіна. Він зазначив, що така зустріч можлива лише після остаточного узгодження умов угоди та має стати вирішальним моментом у переговорному процесі, аби “поставити крапку”.
Нагадаємо, що раніше речник Кремля Дмитро Пєсков на брифінгу 23 липня сказав, що зустріч президента України Володимира Зеленського та російського диктатора Володимира Путіна можлива після узгодження проєктів меморандумів, які підготували делегації країн.
Хоча ще вчора у Кремлі відверто заявили, що не чекають “проривів” від третього раунду переговорів Росії та України в Стамбулі.
-
Кремль назвав умову зустрічі Зеленського і Путіна
Зустріч президента України Володимира Зеленського та російського диктатора Володимира Путіна можлива після узгодження проєктів меморандумів, які підготували делегації країн. Про це сказав речник Кремля Дмитро Пєсков на брифінгу у середу, 23 липня.
“Справді, наша делегація вирушила до Стамбула і дійсно сьогодні на вечір там заплановані переговори, це буде третій раунд російсько-українських прямих переговорів”, – розповів він у коментарі російським пропагандистам.
За словами Пєскова, там “обговорюватимуться головним чином питання, пов’язані з тими проектами меморандумів, якими обмінялися в ході другого раунду, і також (планується – ред.) розмова щодо продовження дуже важливого процесу взаємних обмінів”, але при необхідності “будуть підніматися будь-які інші питання”.
У представника Кремля запитали, на які результати очікує російська сторона від нового раунду переговорів.
“Поки що, природно, про це говорити навряд чи можливо. Потрібно подивитися, природно, ніхто легкої дороги не чекає. Звичайно, це буде дуже складна розмова. Проекти (меморандумів – ІФ) діаметрально протилежні”, – сказав Пєсков.
Він також прокоментував висловлювання президента України Володимира Зеленського щодо того, що українська сторона має намір обговорити з росіянами підготовку зустрічі лідерів двох країн.
“Вся робота, яка повинна вестися за погодженням меморандумів, це і є підготовка зустрічі. У цьому плані – так. Але без того, як проробити всю цю складну роботу, вже предметно призначати зустріч навряд чи доцільно. Інакше на вищому рівні доведеться виконувати ось цю чорнову дуже складну і дуже ємну роботу”, – сказав Пєсков.
Як відомо, 2 червня у Стамбулі відбувся другий раунд переговорів делегацій України та Росії. За підсумками зустрічі сторони обмінялися меморандумами, домовились про чергові обміни окремих категорій військових та обін тілами загиблих. Також Київ передав список із кількох сотень викрадених Росією українських дітей. -
Путін дав нові повноваження ФСБ – зовнішня розвідка
Російський диктатор Володимир Путін розширив повноваження ФСБ: іноземні судна зможуть заходити до російських портів тільки за погодженням зі спецслужбою. Про це повідомляє Службу зовнішньої розвідки України.
Путін підписав указ про обмеження доступу іноземних суден до російських портів. Тепер допуск іноземних суден у порти Росії відбуватиметься лиш за погодженням із ФСБ.
Формальною підставною стала стаття 8 федерального закону Про воєнний стан. Вона дозволяє вводити різні обмеження з боку президента.
Розвідка наголошує, що для міжнародних партнерів це підтвердження непередбачуваності та закритості російського режиму.
Також законодавчо розширено повноваження спецслужби з контролю за співробітництвом російських наукових організацій з іноземцями.
На додачу, в РФ планують створити мережу в’язниць та СІЗО для інодумців.
Контроль над морськими шляхами, націоналізація власності, обмеження доступу до інформації, кримінальні переслідування, а також втручання у фінансову та податкову політику – ознаки перетворення РФ на військову диктатуру.
Кремль готується до затяжного протистояння із Заходом і мобілізує ресурси країни без оголошення повномасштабного воєнного стану. -
В Росії померла голова Верховного суду
Голова Верховного суду РФ Ірина Подносова померла в Москві на 72-му році життя. Про це у вівторок, 22 липня, повідомляє російське пропагандистське інформагентство Интерфакс, посилаючись на Верховний суд РФ.
“Колектив Верховного суду Російської Федерації висловлює щирі співчуття рідним та близьким Ірини Леонідівни”, – повідомили в прес-службі суду.
В суді не уточнили причину смерті, проте, за даними деяких джерел, вона “померла внаслідок тяжкої хвороби”.
Підносову було призначено на посаду голови Верховного суду 17 квітня 2024 року, її кандидатуру висунув сам російський диктатор Володимир Путін. При цьому вона очолила суд після смерті його попереднього голови В’ячеслава Лебедєва, який обіймав цю посаду з 1991 по 2024 рік.
Слід зауважити, що Підносова була однокурсницею Путіна в Ленінградському університеті. Голові Кремля нині теж минуло 72 роки. Подносова народилася 29 жовтня 1953 року у Пскові. Здобула юридичну освіту 1970-1975 року в Ленінградському державному університеті ім. Жданова.
У судовій системі почала працювати 1990 року на посаді судді Лузького міського суду Ленінградської області.
У червні 2020 року була призначена на посаду заступника голови ЗС РФ – голови Судової колегії з економічних спорів. Входила до Президії ЗС. -
В Росії померла однокурсниця Путіна, яка очолювала Верховний суд
Голова Верховного суду РФ Ірина Подносова померла в Москві на 72-му році життя. Про це у вівторок, 22 липня, повідомляє російське пропагандистське інформагентство Интерфакс, посилаючись на Верховний суд РФ.
“Колектив Верховного суду Російської Федерації висловлює щирі співчуття рідним та близьким Ірини Леонідівни”, – повідомили в прес-службі суду.
В суді не уточнили причину смерті, проте, за даними деяких джерел, вона “померла внаслідок тяжкої хвороби”.
Подносову було призначено на посаду голови Верховного суду 17 квітня 2024 року, її кандидатуру висунув сам російський диктатор Володимир Путін. При цьому вона очолила суд після смерті його попереднього голови В’ячеслава Лебедєва, який обіймав цю посаду з 1991 по 2024 рік.
Слід зауважити, що Подносова була однокурсницею Путіна в Ленінградському університеті. Голові Кремля теж минуло 72 роки, як і померлій. Подносова народилася 29 жовтня 1953 року у Пскові. Здобула юридичну освіту 1970-1975 року в Ленінградському державному університеті ім. Жданова.
У судовій системі почала працювати 1990 року на посаді судді Лузького міського суду Ленінградської області.
У червні 2020 року була призначена на посаду заступника голови ЗС РФ – голови Судової колегії з економічних спорів. Входила до Президії ЗС.
