Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що не довіряє главі Росії Володимиру Путіну, позаяк особисто переконався у його брехні. Про це повідомляє The Guardian у середу, 25 червня.
Рютте пригадав свій досвід спілкування з Путіним після збиття малайзійського Boeing MH17 у липні 2014 року над окупованою частиною Донеччини, коли він ще очолював уряд Нідерландів.
“Я не змінив своєї думки про Володимира Путіна. Я не довіряю цій людині… Путін говорив мені, що його військ не було на Донбасі, що він не має жодного стосунку до України, тощо. Усе це було брехнею”, – заявив він.
Очільник Альянсу акцентував, що глава Кремля намагався розділити Захід, однак у відповідь на агресивні дії Росії до НАТО приєдналися Фінляндія і Швеція.
Крім того, країни Альянсу погодили збільшення оборонних витрат до 5% ВВП.
“Так що він не може бути дуже задоволений, і він не повинен бути дуже задоволений”, – додав Рютте.
Раніше глава Альянсу попередив, що Росія отримає нищівну відповідь, якщо спробує здійснити вторгнення на територію країн НАТО.
Вберегтися від розвалу: як Путін може “промацати” міцність НАТО
Позначка: Путін
-
Рютте розповів, чому не довіряє Путіну
-
Наступні санкції ЄС мають вдарити по військовому бюджету Путіна – МЗС
Міністр закордонних справ України, Андрій Сибіга, заявив про очікування посилення санкційного тиску Євросоюзом на Росію. Він підкреслив це після зустрічі з главою європейської дипломатії Каєю Каллас. Сибіга також обговорив з нею питання щодо вступу України до ЄС, вказавши, що Україна виконала всі вимоги для початку переговорів. Він висловив подяку Євросоюзу за підтримку України, зокрема в оборонній сфері, і подякував Каллас за лідерство в цьому питанні.
-
ЗМІ підрахували, скільки коштуватиме світові війна РФ з НАТО
За даними економічних моделей Bloomberg Economics, у випадку повномасштабної війни Росії проти Європи, світовий ВВП може зменшитися на суму до 1,5 трлн доларів. Російські військові амбіції зростають, що створює загрозу прямої війни між Росією та НАТО. В разі війни, економічні втрати можуть бути значними через руйнування зони бойових дій, зростання цін на енергоносії та обвал фінансових ринків. Сценарій можливої провокації включає інсценування конфліктів та атаки на країни Балтії. НАТО готується до можливих загроз і планує посилити свою обороноздатність на східному фланзі. Країни Балтії вважаються найуразливішими у разі ескалації конфлікту.
-
Путін урізав бюджет після падіння нафтових доходів
Глава Росії Володимир Путін підписав поправки до бюджету на 2025 рік, які передбачають значне скорочення витрат на економіку через обвал нафтово-газових доходів. Ці зміни вплинуть на кілька ключових державних програм. Зокрема, програма розвитку промисловості втратить значну суму грошей, яка була виділена для збільшення виробництва цивільної продукції. Також будуть скорочені видатки на програму “Науково-технічний розвиток РФ”, програму розвитку авіабудування, суднобудування та програму розвитку енергетики. Причиною таких заходів стали падіння цін на нафту та зміцнення курсу рубля, що спричинило значне скорочення доходів бюджету. Мінфін РФ готується до подальших скорочень витрат, в тому числі розглядається можливість перегляду бюджетного правила щодо використання коштів з Фонду національного добробуту. Аналітики попереджають, що якщо ціни на нафту залишаться низькими, Фонд буде вичерпано вже у 2026 році. Також в країні виник конфлікт між урядом і Центральним банком через високу облікову ставку, яка стримує економіку.
-
Диктатор у відчаї: що означають атаки окупантів на мирне населення
Російські війська продовжують атаки по різних містах України, включаючи Київ, Одесу, Дніпро, Запоріжжя, Херсон, Харків та Суми. Одна з ракет влучила в ліцей у Білгород-Дністровському, при цьому загинули двоє людей, а 12 отримали поранення. Міністр освіти Оксен Лісовий підкреслив, що ці напади частина стратегії залякування населення. Росія втрачає війну стратегічно, оперативно та морально, але продовжує тиснути на Україну. НАТО засудив атаки Росії на мирне населення України і підтримує її шлях до членства в альянсі. Звіти про втрати російських військ свідчать про масові втрати ворога. Російська Федерація використовує тактику “жуковщини”, втрачаючи елітних військових та змінюючи їх на цивільних та ув’язнених.
-
Мерц закликав покарати Путіна
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц висловив переконання, що Росія під керівництвом Путіна не проявляє готовності до миру, тому необхідно ввести нові санкції, посилити НАТО та збільшити оборонні можливості Німеччини. Він вважає, що для міцного миру необхідна готовність з усіх сторін, а Росія зараз не проявляє такої готовності. Мерц також зауважив, що Путін продовжує агресію проти України, використовуючи відволікання уваги на Близькому Сході. Канцлер закликав союзників підтримати нові санкції ЄС проти тіньового флоту, який фінансує війну в Росії. Він також підтримав збільшення витрат на оборону країн-членів НАТО. Мерц наголосив, що Німеччина має визнати помилки в ігноруванні попереджень своїх прибалтійських сусідів щодо Росії і прагне стати найсильнішою звичайною армією Європи. Він закликав підготуватися до нової реальності, оскільки спокійні часи можуть не повернутися найближчим часом.
-
Путін зустрівся з главою МЗС Ірану
Глава російського режиму Володимир Путін зустрівся з міністром закордонних справ Ірану Аббасом Аракчі у Москві. Путін висловив підтримку Ірану в умовах загострення ситуації в регіоні та навколо країни. Він засудив агресію проти Ірану та заявив про готовність допомагати іранському народу. Аракчі відповів, що співпраця між Іраном і Росією є важливою, а їхні переговори мають велике значення. Нагадаю, що американські ВПС провели удари по ядерних об’єктах в Ірані, включно з Фордо, і президент Трамп оголосив про їхнє знищення.
-
Сибіга прокоментував ідею посередництва РФ на Близькому Сході
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга виступив проти залучення Росії до вирішення конфлікту між Ізраїлем та Іраном. Він вважає, що Росія не може бути посередником у мирних процесах через свою воєнну політику. Сибіга закликав до вжиття рішучих заходів проти Росії, таких як санкції, ізоляція та конфіскація активів, щоб примусити її до миру. Міністр також нагадав про ракетний обстріл Києва та закликав до активного тиску на Москву через її агресивну поведінку.
-
Глава МЗС Ірану летить до Путіна
Міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі заявив, що вирушає сьогодні до Москви і завтра розраховує зустрітися з Путіним.
Він нагадав, що у Москви та Тегерана підписано угоду про “стратегічне партнерство”.
Раніше заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв сказав, що окремі країни готові передати Ірану свою ядерну зброю, не уточнивши при цьому, буде серед цих країн Росія. -
Україна готує “місяць тиску” на Росію – Сибіга
Президент України Володимир Зеленський поставив українській дипломатії завдання щодо “місяця тиску” на Росію. Про це розповів міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, повідомляє сайт МЗС.
“Перед нами – важливий місяць. Місяць тиску на агресора. Місяць повної дипломатичної мобілізації, повного задіяння дипломатії з метою наближення справедливого та стійкого миру для України”, – пояснив урядовець.
Ключовим завданням є обмеження здатності Росії “виготовляти засоби терору”. Дипломатична система мобілізує всі зусилля напередодні важливих заходів. Зокрема, самітів ЄС і НАТО, які відбудуться наступного тижня.
Міністр уточнив, що в першу чергу мова про зниження стелі ціни на нафту, посилення вторинних санкцій, закриття шляхів обходу обмежень, а також доступу РФ до компонентів для зброї.
“Всі ці дії мають бути скоординовані. Маємо ЄС і його держави-члени, Велику Британію, США, Японію, Австралію та Нову Зеландію. Це найбільші економіки світу та країни, санкції яких найбільш дошкульні та болючі для Росії. Вони можуть мати руйнівний характер для економіки Росії”, – наголосив голова МЗС.
Сибіга додав, що економіка РФ близька до рецесії, а “бравурні” заяви російських чиновників тільки підтверджують цю тезу та наявність системних проблем. Голова МЗС закликав посилити контроль за виконанням вже введених обмежень, а також вводити вторинні санкції.
Окрему увагу він акцентував не необхідності ввести санкції проти всіх, хто допомагає країні-агресору обходити обмеження. Особливий акцент міністр зробив на великих країнах, які є найбільшими імпортерами російської нафти.