Росіяни заговорили про нову зустріч з українською делегацією в Стамбулі. Володимир Путін заявив, що Москва готова до проведення третього раунду переговорів з Україною. За його словами, обидві сторони підтримують оперативний контакт.
Нова дата
Глава Кремля стверджує, що зараз голови делегацій обговорюють можливу дату нової зустрічі. Путін також заявив, що проєкти меморандумів між країною-агресором Росією та Україною про припинення вогню мають стати основною темою наступного раунду переговорів.
Раніше президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган заявив, що Анкара і надалі докладатиме зусиль для дипломатичного завершення війни Росії проти України і працюватиме над продовженням Стамбульського процесу.
2 червня в Стамбулі відбулася друга зустріч делегацій України та країни-агресора Росії. Як стверджують російські ЗМІ, вона тривала понад годину. Сторони домовилися про обмін військовополоненими у форматі “всіх на всіх” двох категорій — тяжко поранених і тяжкохворих та молодих військових віком до 25 років.
Військова допомога Україні
Посол Міністерства закордонних справ країни-агресора РФ з особливих доручень Родіон Мірошник заявив, що участь або співучасть інших країн у війні — це ключовий момент, який, на думку РФ, “повинен бути зупинений у будь-якому вигляді”. І у вигляді постачань озброєнь, і у вигляді навчання українських військових. Він вважає, що припинення цих програм стане демонстрацією прагнення врегулювати війну.
Варто нагадати, що Родіон Мірошник – колишній прес-секретар екс-глави Луганської ОДА Олександра Єфремова, а також лідера Партії регіонів Віктора Януковича. Він також є колишнім депутатом Луганської облради від Партії регіонів та екс-керівником Луганської обласної телерадіокомпанії України.
Колаборант відігравав одну з ключових ролей у підтримці російської окупації Луганської області. У 2015 році як представник окупованої Луганської області у тристоронній контактній групі він приєднався до переговорів щодо мирного врегулювання ситуації на сході України. У вересні 2017 року Луганська прокуратура оголосила Мірошника у розшук.
В серпні 2023 року Родіон Мірошник отримав від окупантів нову посаду — “посол з особливих доручень МЗС Росії з питань злочинів київського режиму”. У червні 2024 року Євросоюз ввів проти нього санкції.
Мертвий формат?
Перший заступник міністра закордонних справ Сергій Кислиця заявив, що для досягнення прогресу у врегулюванні війни потрібна зустріч Путіна з президентом України Володимиром Зеленським. Кислиця сказав, що не знає дати наступного раунду переговорів між делегаціями України та РФ.
На його думку, окрім домовленостей про обміни військовополоненими, Стамбульський формат не може суттєво змінити складену ситуацію.
«Враховуючи диктаторський характер режиму в Росії, лише одна людина уповноважена — сама себе уповноважила — приймати ті рішення, які здатні покласти край війні або встановити стійке припинення вогню», — зазначив перший заступник голови МЗС.
Кислиця розповів, що під час двох раундів переговорів у Стамбулі українська делегація наполягала на необхідності підготовки зустрічі Зеленського і Путіна.
“У росіян же зовсім інша логіка — що спочатку ми повинні виконати їхні вимоги, а вже потім зустрінуться лідери”, — зазначив він.
За словами Кислиці, без зустрічі двох лідерів, або трьох, разом з президентом США Дональдом Трампом, “навряд чи можна досягти приголомшливих рішень”.
Позначка: Путін
-
Третя зустріч у Стамбулі. Нові вимоги РФ
-
Путін анонсував скорочення військових витрат
Росія може скоротити бюджетні витрати на “оборону”, зростання яких стало однією із причин збільшення темпів інфляції. Про це заявив правитель РФ Володимир Путін на прес-конференції у Мінську, передають росЗМІ у п’ятницю, 27 червня.
“Так, у нас немаленькі (оборонні – ред.) витрати сьогодні, це 6,3% ВВП. Багато це чи мало? Я вважаю, що багато, і це, звичайно, одна з проблем, у тому числі для бюджету, які ми маємо вирішувати. І ми вирішуємо її гідно”, – сказав російський диктатор.
За словами Путіна, 6,3% ВВП – це 13,5 трлн рублів (сумарний обсяг ВВП у грошовому вимірі – 223 трлн рублів). “Ми заплатили за це (зростання бюджетних видатків – ред.) інфляцією, але ми зараз боремося із цією інфляцією”, – зазначив очільник Кремля.“Ми-то плануємо скорочення витрат на оборону…Ми – так, хочемо завершити спеціальну військову операцію (так влада Росії називає повномасштабну війну проти України – ред.) з потрібним нам результатом. Звичайно, але на це все і розраховується у нас, саме під це, а не під агресивні плани щодо Європи і країн НАТО. І ми плануємо зменшувати витрати. А вони планують – збільшувати. Так хто себе веде агресивно?” – сказав Путін.
Нагадаємо, раніше Путін підписав поправки до бюджету на 2025 рік, які передбачають значне скорочення витрат на економіку після обвалу нафтово-газових доходів. Проблеми в економіці РФ накопичуються. Чи скоро колапс
-
Путін оцінив меморандуми України і Росії
Український і російський меморандуми щодо мирного врегулювання прямо протилежні, але переговори і проводяться для пошуку шляхів зближення позицій. Таку заяву зробив диктатор РФ Володимир Путін у Мінську за підсумками візиту до Білорусі в п’ятницю, 27 квітня.
“Як і очікувалося, це два абсолютно протилежні меморандуми, але переговори для того і організовуються і проводяться, щоб шукати шляхи зближення, а те, що вони були прямо протилежними, тут нічого дивного немає”, – заявив він.
Путін зазначив, що попередні домовленості передбачали проведення чергового раунду переговорів після обміну полоненими і Роія до цього начебто готова.
“Ми готові таку зустріч провести в Стамбулі, а коли конкретно, це керівники переговорних груп з обох сторін, а вони знаходяться в постійному оперативному контакті один з одним, зідзвонюються, і, на мій погляд, це вже непогано. Вони зараз між собою домовляються щодо чергової зустрічі”, – розповів глава Кремля.
На думку Путіна, предметом наступного раунду перегововорів “має бути обговорення меморандумів як з одного, так і з іншого боку”.
Як відомо, у травні 2025 року Україна та Росія відновили прямі переговори. Другий раунд відбувся 2 червня у Стамбулі. За його підсумками вдалося домовитись про обміни полоненими, а також репатріацію 6 тисяч тіл загиблих військових. Також Київ передав список із кількох сотень викрадених Росією українських дітей.
У свою чергу росіяни передали свій так званий “меморандум” і заявили, що пропонують Києву тимчасове припинення вогню на окремих ділянках фронту.
Тим часом Кремль висунув умову для наступних переговорів з Україною. При цьому спершу очікувалось, що дату наступного раунду переговорів оголосять після 22 червня. -
Путін назвав “корисною” конфіскацію активів Росії
Глава Росії Володимир Путін заявив, що вилучення західними країнами російських золотовалютних резервів, мовляв, прискорить регіоналізацію платіжних систем і матиме позитивний ефект для глобальної економіки. Його цитують росЗМІ.
“Постійно говорять про те, що збираються наші гроші вкрасти. Але щойно це станеться, рух у бік регіоналізації платіжних систем прискориться і набуде, без жодних сумнівів, незворотного характеру. А це загалом корисно для світової економіки. Можливо, за це й варто заплатити”, – сказав Путін.
Він також заявив, що з юридичного погляду правильніше називати такі дії не “крадіжкою”, а “грабунком”.
“Базова освіта у мене юридична. Крадіжка – це таємне викрадення майна. А тут усе відбувається відкрито, отже, це грабіж”, – вважає господар Кремля.
За його словами, Росія продовжить розвивати власні інструменти для міжнародних фінансових розрахунків.
Окремо Путін акцентував на обмеженості співпраці з міжнародними фінансовими інституціями, зокрема Світовим банком, звинувативши у “політичній заангажованості”. Він наголосив, що Москва послідовно знижує залежність від західних економічних структур.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року країни Заходу запровадили санкції проти Центрального банку РФ і Фонду національного добробуту, заморозивши активи, розміщені у державах G7. Станом на початок 2022 року, за даними Центробанку РФ, міжнародні резерви Росії становили: $207 млрд у євро, $67 млрд у доларах США, $37 млрд у британських фунтах і ще $64 млрд в інших валютах, зокрема японській ієні, канадському та австралійському доларах.
У 2024 році країни G7 погодили механізм використання прибутків від заморожених активів РФ для підтримки України: ці кошти спрямують на погашення кредиту для Києва на суму близько $50 млрд.
У березні 2025 року група сенаторів США з обох партій закликала адміністрацію президента Дональда Трампа вжити рішучіших заходів. Вони запропонували не обмежуватися лише прибутками, а передати Україні всю заморожену суму – понад $300 млрд – та переконати союзників у G7 зробити так само.
Раніше повідомляли, що Росія у межах угоди з США може віддати 300 млрд доларів заморожених активів на відновлення України. -
Пєсков заснув під час виступу Путіна
Прес-секретар голови правлячого режиму РФ Володимира Путіна Дмитро Пєсков заснув просто під час виступу свого шефа. Про це свідчить відповідний ролик, що потрапив у Мережу.
Курйоз стався на пленарному засіданні Євразійського економічного форуму, який цього року проходить у Мінську.
Під час виступу хазяїн Кремля заявив, що обсяг товарообігу ЄАЕС відповідає провідним світовим економічним країнам.
Водночас він поскаржився на проблеми у діалозі зі Світовим банком “через ангажованість західних фінансових інститутів”. Зауважимо, що в Євразійський економічний союз входять Вірменія, Білорусь, Казахстан, Киргизстан та Росія. -
Ердоган зробив заяву щодо Трампа і Путіна
Президент США Дональд Трамп готовий приїхати до Туреччини участі в переговорах щодо завершення війни в Україні. Про це сказав турецький президент Реджеп Таїп Ердоган, повідомляє TRT Global у четвер, 26 червня.
Так, Ердоган розкрив деталі розмови з Трампом на саміті НАТО в Гаазі у Нідерландах.
“Якщо для врегулювання російський президент Володимир Путін приїде в Стамбул або Анкару, я теж приїду в Стамбул або Анкару”, – процитував Ердоган слова Трампа журналістам на борту літака після повернення з саміту.
Турецький лідер підкреслив готовність своєї країни йти на рішучі кроки заради мирного врегулювання: “Якщо для вирішення потрібно копати колодязь голкою, ми це зробимо”.
Ердоган нагадав про переговори в Стамбулі, які “прочинили двері до миру”, і висловив готовність провести третій раунд переговорів.
“Кінцева мета – організувати зустріч на рівні лідерів у нашій країні і побудувати довгоочікуваний мир”, – сказав він.
За словами Ердогана, війну в Україні регіон “вже не в змозі витримувати”.
“Ми твердо говоримо: ця війна має закінчитися”, – резюмував він. -
Трамп зробив заяву про Путіна і Зеленського
Російський диктатор Володимир Путін “хоче завершити війну” проти України. Але зараз він “помиляється у своїх діях”. Про це заявив президент США Дональд Трамп за підсумками саміту НАТО в Гаазі в середу, 25 червня.
Американський лідер також зазначив, що він не виключає, що цілі правителя Росії можуть не обмежуватися Україною.
“Я знаю одне. Він (Путін – ред.) хоче залагодити ситуацію. Він хоче вийти з цього. Для нього це безлад. Він зателефонував днями. Він запитав: “Чи можу я допомогти вам з Іраном?”. Я відповів: “Ні, ти можеш допомогти мені з Росією”, – сказав Трамп.Президент похвалився, що США за останні тижні вдалося залагодити конфлікти між Індією і Пакистаном, Косово і Сербією. Також Вашингтон хоче “помирити” Конго і Руанду.
“Я вважаю його (Путіна – ред.) людиною, яка, на мою думку, була введена в оману. Я дуже здивований, чесно кажучи. Я думав, що ми легко владнаємо це питання”, – скав американський лідер.
Водночас Трамп висловив сподівання, що угоди між Україною і Росією вдасться досягти. Однак, за його словами, зупинити війну складно через проблеми у відносинах із лідерами РФ та України.
Президент США зазначив, що його обіцянка завершити війну Росії проти України протягом 24 годин після інавгурації була “сарказмом”.
“Війна в Україні складніша, ніж будь-хто міг уявити собі. Володимир Путін більш складна людина і, на жаль, у мене були проблеми з президентом Зеленським. І це складніше, ніж будь-яка війна”, – заявив Трамп.
-
Путін не поїде на саміт до Бразилії через ордер МКС
Російський диктатор Володимир Путін не буде брати участі у саміті БРІКС у Бразилії в липні через ордер на арешт Міжнародного кримінального суду. Про це заявив помічник очільника Кремля Юрій Ушаков, повідомляють росЗМІ в середу, 25 червня.
За його словами, правитель Росії братиме участь у заходах саміту БРІКС у Бразилії “за допомогою відеозв’язку”.
“Це пов’язано з певними складнощами в контексті вимог МКС. Ви знаєте, саме в цьому контексті бразильський уряд не міг зайняти чітку позицію, яка дозволила б нашому президенту взяти участь у цьому засіданні”, – заявив Ушаков.
У Бразилії Росію представлятиме міністр закордонних справ Сергій Лавров.
У 2023 році Путін пропустив саміт БРІКС у Південній Африці. Ця країна, як і Бразилія, є учасником МКС і була зобов’язана заарештувати російського диктатора згідно з виданим ордером. У 2024 році візит Путіна до Монголії став першим візитом до держави-учасниці Римського статуту МКС після того, як суд видав ордер на його арешт.
-
Рютте розповів, чому не довіряє Путіну
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що не довіряє главі Росії Володимиру Путіну, позаяк особисто переконався у його брехні. Про це повідомляє The Guardian у середу, 25 червня.
Рютте пригадав свій досвід спілкування з Путіним після збиття малайзійського Boeing MH17 у липні 2014 року над окупованою частиною Донеччини, коли він ще очолював уряд Нідерландів.
“Я не змінив своєї думки про Володимира Путіна. Я не довіряю цій людині… Путін говорив мені, що його військ не було на Донбасі, що він не має жодного стосунку до України, тощо. Усе це було брехнею”, – заявив він.
Очільник Альянсу акцентував, що глава Кремля намагався розділити Захід, однак у відповідь на агресивні дії Росії до НАТО приєдналися Фінляндія і Швеція.
Крім того, країни Альянсу погодили збільшення оборонних витрат до 5% ВВП.
“Так що він не може бути дуже задоволений, і він не повинен бути дуже задоволений”, – додав Рютте.
Раніше глава Альянсу попередив, що Росія отримає нищівну відповідь, якщо спробує здійснити вторгнення на територію країн НАТО.
Вберегтися від розвалу: як Путін може “промацати” міцність НАТО -
Наступні санкції ЄС мають вдарити по військовому бюджету Путіна – МЗС
Міністр закордонних справ України, Андрій Сибіга, заявив про очікування посилення санкційного тиску Євросоюзом на Росію. Він підкреслив це після зустрічі з главою європейської дипломатії Каєю Каллас. Сибіга також обговорив з нею питання щодо вступу України до ЄС, вказавши, що Україна виконала всі вимоги для початку переговорів. Він висловив подяку Євросоюзу за підтримку України, зокрема в оборонній сфері, і подякував Каллас за лідерство в цьому питанні.