Верховна Рада ухвалила Закон № 4196-ІХ, ініційований народними депутатами, котрий передбачає скасування Господарського кодексу з 28 серпня 2025 року та запроваджує трирічний перехідний період для адаптації державних, комунальних і приватних підприємств. Про це нагадує пресслужба парламенту.
У повідомленні наголосили, що реформа оновлює організаційно-правові форми юридичних осіб, робить їх прозорішими й зрозумілішими, а також усуває дублювання та застарілі норми.
У Мін’юсті нагадали, що з сьогоднішнього дня діє Закон України № 4196-IX “Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб”. Ним офіційно припинено дію Господарського кодексу України та визначено перехідний період тривалістю 3 роки для впорядкування правових режимів і форм діяльності юросіб.
З введенням в дію цього закону розпочинається трирічний перехідний період – як своєрідний “м’який старт” реформи.
“Підсумовуючи результати проведеного аналізу, вважаємо, що суспільні відносини, які охоплював предмет регулювання ГКУ, не залишаться поза межами правового поля, а його скасування не матиме суттєвого впливу на діяльність суб’єктів господарювання як у період реформи, так і після її завершення”, – повідомили у відомстві.
Перші шістьмісяців (до 28.02.2026): суб’єкти управління держвласністю мають ухвалити рішення про припинення державних підприємств – через перетворення (в АТ або ТОВ) чи ліквідацію; можливе також рішення про приватизацію єдиного майнового комплексу.
Якщо у відведений строк рішення не ухвалено, Кабмін приймає рішення про передачу єдиного майнового комплексу такого ДП до сфери управління Фонду держмайна, а ФДМУ протягом року від дати оформлення передачі вирішує питання припинення підприємства або приватизації його комплексу.
Від сьогодні заборонено створювати юросіб у формах державного, комунального, приватного підприємства тощо.
Через три роки (з 28.08.2028) набуде чинності заборона вносити зміни до відомостей у ЄДР щодо державних і комунальних підприємств (крім спеціально передбачених винятків: перетворення/ліквідація, зміна керівника/комісії з припинення, передача до ФДМУ, відкриття справи про банкрутство).
Закон реформує інститути права господарського відання та права оперативного управління. Після завершення перехідного періоду правовий режим майна таких суб’єктів становитиме право власності або узуфрукт (особисте безоплатне володіння й користування державним майном).
Вже з сьогоднішнього дня заборонено закріплювати майно за юрособами на праві господарського відання або оперативного управління.
Реформа торкнеться й підприємств комунальної та приватної форм власності, адже низку організаційно-правових форм (зокрема “підприємство” як таке) виведено з правового поля; діяльність госптовариств регулюється ЦКУ та спеціальними законами.
Уточнюється, що у частині регулювання відносин щодо створення або діяльності товариств, заснованих приватними суб’єктами, слід звертатися до спеціальних законів (наприклад “Про акціонерні товариства” й “Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю”).
Своєю чергою, у Комітеті з питань економічного розвитку ще раз акцентували, що для бізнесу та державних органів важливо вже у перші шість місяців ухвалити рішення про перетворення державних підприємств у сучасні форми – акціонерні товариства чи товариства з обмеженою відповідальністю.
Позначка: Рада
-
В Україні скасували Господарський кодекс
-
Господарський кодекс втратив чинність
Верховна Рада ухвалила Закон № 4196-ІХ, ініційований народними депутатами, котрий передбачає скасування Господарського кодексу з 28 серпня 2025 року та запроваджує трирічний перехідний період для адаптації державних, комунальних і приватних підприємств. Про це нагадує пресслужба парламенту.
У повідомленні наголосили, що реформа оновлює організаційно-правові форми юридичних осіб, робить їх прозорішими й зрозумілішими, а також усуває дублювання та застарілі норми.
У Мін’юсті нагадали, що з сьогоднішнього дня діє Закон України № 4196-IX “Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб”. Ним офіційно припинено дію Господарського кодексу України та визначено перехідний період тривалістю 3 роки для впорядкування правових режимів і форм діяльності юросіб.
З введенням в дію цього закону розпочинається трирічний перехідний період – як своєрідний “м’який старт” реформи.
“Підсумовуючи результати проведеного аналізу, вважаємо, що суспільні відносини, які охоплював предмет регулювання ГКУ, не залишаться поза межами правового поля, а його скасування не матиме суттєвого впливу на діяльність суб’єктів господарювання як у період реформи, так і після її завершення”, – повідомили у відомстві.
Перші шістьмісяців (до 28.02.2026): суб’єкти управління держвласністю мають ухвалити рішення про припинення державних підприємств – через перетворення (в АТ або ТОВ) чи ліквідацію; можливе також рішення про приватизацію єдиного майнового комплексу.
Якщо у відведений строк рішення не ухвалено, Кабмін приймає рішення про передачу єдиного майнового комплексу такого ДП до сфери управління Фонду держмайна, а ФДМУ протягом року від дати оформлення передачі вирішує питання припинення підприємства або приватизації його комплексу.
Від сьогодні заборонено створювати юросіб у формах державного, комунального, приватного підприємства тощо.
Через три роки (з 28.08.2028) набуде чинності заборона вносити зміни до відомостей у ЄДР щодо державних і комунальних підприємств (крім спеціально передбачених винятків: перетворення/ліквідація, зміна керівника/комісії з припинення, передача до ФДМУ, відкриття справи про банкрутство).
Закон реформує інститути права господарського відання та права оперативного управління. Після завершення перехідного періоду правовий режим майна таких суб’єктів становитиме право власності або узуфрукт (особисте безоплатне володіння й користування державним майном).
Вже з сьогоднішнього дня заборонено закріплювати майно за юрособами на праві господарського відання або оперативного управління.
Реформа торкнеться й підприємств комунальної та приватної форм власності, адже низку організаційно-правових форм (зокрема “підприємство” як таке) виведено з правового поля; діяльність госптовариств регулюється ЦКУ та спеціальними законами.
Уточнюється, що у частині регулювання відносин щодо створення або діяльності товариств, заснованих приватними суб’єктами, слід звертатися до спеціальних законів (наприклад “Про акціонерні товариства” й “Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю”).
Своєю чергою, у Комітеті з питань економічного розвитку ще раз акцентували, що для бізнесу та державних органів важливо вже у перші шість місяців ухвалити рішення про перетворення державних підприємств у сучасні форми – акціонерні товариства чи товариства з обмеженою відповідальністю. -
В Україні з 2026 року буде тільки один вид соцдопомоги
Україна планує реформувати систему соціальної підтримки та запровадити єдиний вид виплат – базову соціальну допомогу. Про це свідчить відповідний законопроєкт, який підготувало Міністерство соціальної політики.
В разі ухвалення Верховною Радою закону:
З 1 січня 2026 року нинішні виплати для малозабезпечених сімей та частину інших допомог планують об’єднати в єдину систему.
Допомога буде розраховуватися залежно від доходів сім’ї: як різниця між встановленою державою “базовою величиною” та середнім доходом родини.
Для першого члена сім’ї базова величина становитиме 100%, для кожного наступного – 70%. Для дітей і людей з інвалідністю І-ІІ групи – також 100%.
Адміністратором базової соціальної допомоги рішенням Кабінету Міністрів України пропонують визначити окремий орган.
Нині існує понад 180 різних виплат, частина з яких прив’язана до прожиткового мінімуму, який вже не виконує свою роль індикатора бідності, що робить систему заплутаною та неефективною, пояснили в Мінсоцполітики.
Реформа має:- зробити виплати більш адресними,
- підвищити їхній розмір для найбільш уразливих категорій,
- спростити оформлення через цифрові сервіси (зокрема портал Дія).
Нова система соціальної підтримки також відповідає зобов’язанням України перед МВФ.
Законопроєкт передбачає внесення змін до серії законів, зокрема щодо помочі сім’ям з дітьми, пенсійного страхування та зайнятості.
Як відомо, з 1 липня 2025 року в Україні стартував експериментальний проєкт – базова соціальна допомога.
Уряд погодив збільшення допомоги при народження дитини -
Рада ухвалила закони про спецрежим Defence City
Верховна Рада 21 серпня ухвалила у другому читанні та в цілому два ключові законопроєкти, які закладають основу для реалізації ініціативи Defence City. Про це повідомив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
Мова про:- Законопроєкт №13420 – про внесення змін до Податкового кодексу та інших законів України щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу.
- Законопроєкт №13421 – про внесення зміни до розділу XXI “Прикінцеві та перехідні положення” Митного кодексу України щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу.
“Це фундамент для розвитку українського оборонно-промислового комплексу, який не лише посилить обороноздатність держави, а й створить нові можливості для інвестицій, технологій та робочих місць”, – прокоментував він.
Гетманцев зауважив, що до документи були суттєво доопрацьовані. Відтак, правовий режим Defence City запроваджується до 1 січня 2036 року (або до вступу України в ЄС), замість переліку підприємств ОПК створюється реєстр Defence City під управлінням Міноборони.
Окрім того, розроблені чіткі правила для резидентів: статус, умови його отримання та контроль, що визначаються законом “Про нацбезпеку”.
Також передбачається, що частка кваліфікованого доходу резидента має становити від 75% (для літакобудування – від 50%)
Стосовно інструментів підтримки резидентів режиму, – їм надаватимуться податкові пільги (звільнення від податку на прибуток за умови реінвестування, земельного, нерухомого та екоподатку), спрощені митні процедури та експортний контроль товарів військового призначення, можливість встановлення НБУ особливостей валютного нагляду, а також підтримка релокації та підвищення безпеки виробничих потужностей.
Згідно з онлайн-трансляцією на YouTube нардепа Олексія Гончаренка, рішення щодо прийняття законопроєкту №13420 підтримали 260 парламентарів, а за проєкт закону №13421 нардепи віддали 258 голосів (за необхідного мінімуму 226 голосів). -
Рада підтримала законопроєкт про професійну освіту
Верховна Рада 21 серпня ухвалила законопроєкт про професійну освіту (№13107-д), котрий передбачає збільшення фінансової автономії профтехів і зменшення кількості типів закладів з 18 до двох. Про це повідомила глава уряду Юлія Свириденко, привітавши рішення нардепів.
Документ підтримали 285 депутатів.
Свириденко назвала це важливим кроком на шляху європейської інтеграції та виконання Плану України, що відкриває доступ до близько 390 млн євро підтримки від ЄС.
Вона наголосила, що закон дає професійним коледжам фінансову й управлінську автономію, оновлює зміст освіти у співпраці з бізнесом та запроваджує незалежне оцінювання знань у кваліфікаційних центрах.
“Це дозволить готувати спеціалістів, яких потребує сучасний ринок праці. Уряд щороку інвестуватиме в модернізацію інфраструктури. Це нові майстерні, лабораторії, утеплення гуртожитків та реконструкцію закладів”, – додала прем’єрка.
За словами голови комітету ВР з питань освіти, науки та інновацій Сергія Бабака, ще це +500 млн євро у бюджет країни, “бо проголосований законопроєкт – євроінтеграційний та є маркером програми Ukraine Facility”. Сергій Бабак/Телеграм “Заклад із сучасними, зрозумілими навчальними програмами. З новим управлінським підходом. З можливістю швидко опанувати нову професію – для дорослих та ветеранів війни”, – зазначив він. -
Рада провалила голосування щодо Безуглої
Верховна Рада не набрала достатньої кількості голосів для відсторонення народної депутатки Марʼяни Безуглої від засідань до кінця сесії. Про це повідомив нардеп Ярослав Железняк у Телеграм в четвер, 21 серпня.
“Парламент провалив видалення Марʼяни Безуглої з засідання до кінця своєї сесії”, — написав парламентарій.
За його даними, за відсторонення Безуглої проголосував тільки 141 депутат. Зокрема, з фракції партії Слуга народу за це рішення проголосували 74 з 230 членів, уточнив Железняк.
Напередодні стало відомо, що комітет з питань регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради рекомендував відсторонити Безуглу від наступних двох засідань парламенту “за системне порушення регламенту та антисоціальну поведінку”.
Раніше нардепка Безугла неодноразово ставала фігуранткою різних скандалів і навіть потрапила до бази Миротворця. -
У Раді прийняли рішення відносно Безуглої
Комітет з питань регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради рекомендував відсторонити народну депутатку Мар’яну Безуглу від участі у наступних двох засіданнях парламенту. Про це повідомив нардеп Ярослав Железняк у Телеграм в середу, 20 серпня.
“З третього разу регламентний комітет все ж таки проголосував мою постанову про вилучення Марʼяни Безуглої з засідання Верховної Ради… за системне порушення регламенту та антисоціальну поведінку”, – написав він.
За словами Железняк, відповідну ініціативу підтримали п’ятьма голосами членів комітету, що є мінімально необхідною кількістю.
Сама Мар’яну Безугла не зʼявилася на засідання.
Железняк додав, що завтра з цього приводу відбудеться голосування у Раді і висловив сподівання, що обійдеться “без сюрпризів”.
Раніше нардепка Безугла неодноразово ставала фігуранткою різних скандалів і навіть потрапила до бази Миротворця. -
Рада ухвалила збільшення видатків на 40 млрд
Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт №13439-3 про зміни до держбюджету на 2025 рік, який передбачає збільшення невійськових видатків на понад 40 млрд грн. Про це повідомив нардеп Ярослав Железняк у Телеграм в середу, 20 серпня.
За його даними, законопроєкт підтримали 229 народних обранців.
Згідно з документом, серед основних змін – 25,7 млрд грн на поповнення резервного фонду держбюджету для непередбачуваних військових і гуманітарних видатків та 4,3 млрд грн для збільшення видатків Мінцифри.
Так, Мінцифри виділено 1,4 млрд грн на нову програму закупівлі спеціальної техніки, дронів та обладнання для тестування в бойових умовах, а також 2,8 млрд грн – для фінансування грантів на розвиток виробництва у сфері defense tech.
Крім того, передбачено 4,6 млрд грн на харчування учнів початкових класів в усіх областях та 5-11 класів – на прифронтових територіях, 3,2 млрд грн – на закупівлю лікарських засобів для лікування онкологічних, рідкісних орфанних захворювань, вірусних гепатитів, гемофілії тощо.
На розбудову мережі військових ліцеїв виділяється 1,5 млрд грн субвенції місцевим бюджетам, а на підтримку ветеранів війни і їхніх родин – 1,2 млрд грн. Окремо 1 млрд грн перерозподілено на будівництво нового житла або реконструкцію приміщень для проживання внутрішньо переміщених осіб (ВПО).
Ці додаткові видатки збалансовано за рахунок скорочення інших невійськових видатків на 36,7 млрд грн, з яких 33,6 млрд грн – скорочення обслуговування державного боргу.
Також передбачене переспрямування частини податку на прибуток банків із бюджету Києва до загального фонду держбюджету на суму 8 млрд грн. -
В Україні значно збільшать виплати при народженні дитини
Розмір виплат з державного бюджету при народженні дитини суттєво збільшать в Україні. Відповідний урядовий проєкт №13532 в першому читанні підтримали 290 депутатів. Про це йдеться в повідомленні народного депутата Ярослава Железняка в Telegram.
Він розказав, що проєкт передбачає одноразову виплату в розмірі 50 тисяч гривень усім жінкам, які народили дитину.
Це доповнення до чинної натуральної допомоги “пакунок малюка”, яка продовжить видаватися після пологів.
Така підтримка має посилити фінансову стабільність сімей і полегшити перші місяці догляду за новонародженими.
Окрема категорія допомоги передбачена для одного з батьків, бабусі, дідуся, опікуна або іншого родича, який доглядає за дитиною до одного року.
Розмір цієї допомоги визначить Кабмін після ухвалення закону, але орієнтовно вона також становитиме 7000 гривень грн на місяць.
Ще одна виплата – так звана допомога єЯсла. Її буде одержувати той із батьків (чи опікун), хто вийде на роботу після досягнення дитиною 1 року. Детальні умови буде встановлено додатково.
Метою законопроєкту є створення сприятливих умов для поєднання батьківства з професійною діяльністю. У Мінсоцполітики вважають, що це сприятиме підвищенню зайнятості батьків і розвитку приватної дошкільної освіти.
Зміни посилять мотивацію до працевлаштування серед молодих людей, а також забезпечать кращий догляд за дітьми у ранньому віці.
Також водиться одноразова виплата Пакунок школяра на придбання речей до школи для першокласників. Нині це 5 тисяч гривень.
Як ми вже писали, президент України Володимир Зеленський оголосив про запровадження додаткових 15 днів відпустки для українських військовослужбовців та підписання важливого закону щодо виплат захисникам.
У МОЗ назвали умови виплати 200 тисяч гривень молодим лікарям -
У Раді анонсували відновлення трансляцій засідань
Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук заявив, що прямі трансляції з засідань парламенту повернуть вже у вересні. Про це повідомив нардеп Олексій Гончаренко у вівторок, 19 серпня.
Народний обранець запитав Стефанчука чому досі немає трансляції Ради.
“Стефанчук заявив, що має бути постанова про повернення трансляції Ради з початку нової сесії – з вересня”, – зазначив депутат.
За словами Гончаренка, голова комітету свободи слова Ярослав Юрчишин сказав, що постанова про повернення трансляцій Ради готова та перебуває на погодженні з більшістю.