Верховна Рада ухвалила збільшення видатків на оборону України на 324,7 млрд гривень. Це вже друге збільшення у цьому році. Гроші будуть спрямовані на Збройні сили, Національну гвардію, Службу безпеки України та інші оборонні потреби. Також відомо, що Україна отримає 295 млрд гривень від Євросоюзу в рамках ініціативи G7 ERA. Раніше цього року було вже збільшено видатки на оборону на 412 млрд гривень. Наразі також названо загальні витрати країни на оборону за перші дев’ять місяців цього року.
Позначка: Рада
-
Рада призначила Бережну міністром культури
Верховна Рада призначила Тетяну Бережну на посаду віцепрем’єр-міністра з гуманітарної політики – міністра культури України. Це стало відомо під час засідання у вівторок, 21 жовтня. Тетяну Бережну підтримали 266 депутатів. Прем’єр-міністр Юлія Свириденко представила її в парламенті, підкресливши, що вона має досвід роботи в уряді, міжнародних проєктах і культурній дипломатії. Бережна вже працювала на посаді заступника міністра економіки та має намір розбудовувати культурну політику країни, залучати ресурси у сферу культури та зберігати українську культурну спадщину.
-
В Україні продовжили воєнний стан і мобілізацію
Сьогодні Верховна Рада України у 17-ий раз продовжила дію воєнного стану та загальної мобілізації у країні. За відповідні законопроекти голосували 317 нардепів. Воєнний стан і мобілізацію продовжено на 90 днів, починаючи з 5 листопада 2025 року. Це сталося вперше після вторгнення Росії у 2022 році, коли Україна вперше ввела воєнний стан. З тих пір Верховна Рада кожного разу продовжує їх термін на 90 днів.
-
Зеленський пропонує Раді продовжити воєнний стан
Президент України Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкти про продовження терміну дії воєнного стану і мобілізації в країні. Згідно з цими законопроєктами, пропонується продовжити воєнний стан на 90 днів з 5 листопада 2025 року, а також провести загальну мобілізацію на той же строк. Ці укази набирають чинності разом зі затвердженням відповідного закону. Це буде 17 голосування за продовження воєнного стану та мобілізації з моменту початку вторгнення Росії в Україну. Зазначимо, що з початку війни Верховна Рада вже 16 разів продовжувала термін воєнного стану та мобілізації, останній раз це було зроблено 15 липня 2025 року.
-
Депутати подали до бюджету-2026 поправок на 7 трлн
Голова бюджетного комітету Верховної Ради, Роксолана Підласа, заявила, що було опрацьовано понад 3,3 тисячі поправок до проєкту держбюджету-2026 на суму понад 7,1 трлн грн, що вище, ніж обсяг самого бюджету. Депутати часто не вказують джерела фінансування своїх ідей, але ті, що вказують, пропонують використати резервний фонд та кошти на обслуговування державного боргу. Підласа зауважила, що якщо врахувати всі пропозиції, резервний фонд буде у мінусі на 47 млрд грн, а “військовий резерв” – на 224,2 млрд грн. Бюджетний комітет має завдання зберегти баланс бюджету і не збільшувати дефіцит, тому лише пропозиції з реалістичними джерелами фінансування будуть враховані повністю. Низку ідей комітет передасть уряду для подальшого опрацювання.
-
Ініціатива голови фінкомітету Ради може позбавити пенсій українців – нардеп
Народний депутат України Олексій Гончаренко звинуватив голову фінансового комітету Верховної Ради Данила Гетманцева у тому, що його ініціатива може призвести до позбавлення українців пенсій. Гетманцев пропонує створити офіційний реєстр дропів, до якого потраплять люди, що передають свої банківські картки іншим особам. Це може призвести до обмеження фінансових операцій для таких людей, включаючи навіть припинення отримання пенсій. Гончаренко вважає, що ці заходи не сприятимуть довірі громадян до держави та можуть негативно позначитися на молодому поколінні. Гетманцев стверджує, що такі дії необхідні для боротьби з фінансовими злочинами, а сам законопроект про створення реєстру дропів він обіцяв зареєструвати найближчими днями.
-
Звільнені з полону військові отримуватимуть 50 тис. грн на місяць
Верховна Рада ухвалила законопроєкт №13637, який передбачає щомісячні виплати по 50 тис. грн для звільнених з полону військових, які потребують тривалого стаціонарного лікування, протягом перших трьох місяців лікування. Про це повідомляє Суспільне з Ради.
За відповідне рішення проголосували 244 народні депутати.
Виплати відбуватимуться протягом перших трьох місяців лікування.
Документ передбачає:- щомісячну виплату 50 000 грн військовим, які після звільнення з полону потребують стаціонарного лікування понад 30 днів.
- виплати здійснюватимуться протягом перших трьох місяців лікування.
- документ також врегульовує порядок видачі довідок про травми чи захворювання, отримані під час перебування в полоні.
Нині такі виплати передбачали лише для військових, котрі отримали під час полону травми (поранення, контузії, каліцтва). Новий законопроєкт поширює цю підтримку і на тих, хто отримав або загострив тяжкі захворювання в умовах полону.
Зауважується, що ухвалення має на меті надати необхідну фінансову підтримку та усунути бюрократичні перепони для воїнів, які борються за відновлення свого здоров’я.
Раніше Кабмін оновив порядок надання допомоги Захисникам та Захисницям, котрі повернулися додому з російського полону.
Стало відомо, скількох українців визнали колишніми полоненими -
ВР погодила бронювання для нових працівників підприємств ОПК
Верховна Рада на засіданні 9 жовтня внесла зміни до законодавства щодо тимчасового бронювання військовозобов’язаних на підприємствах критичної інфраструктури та оборонно-промислового комплексу, згідно з якими вони бронюються на 45 днів одразу з моменту підписання трудових договорів. Про це повідомила повідомила народна депутатка Галина Янченко.
За її словами, цей час дасть змогу людям пройти ВЛК, оформити документи й влаштуватися працювати на заводах, “і не ховатися від ТЦК”.
Янченко додала, що законопроєкт писано разом із Мінстратегпромом та оборонними асоціаціями, щоб терміново вирішити проблему кадрового дефіциту на наших збройних підприємствах.
Як повідомлялся, документ пропонує доповнити новим положення ст.25 закону “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, яке дозволяє бронювати військовозобов’язаних, які працюють на критично важливих підприємствах (визначених Кабміном), навіть якщо вони не мають військово-облікового документа, не перебувають на обліку, не оновили дані або перебувають у розшуку. Термін такого бронювання не може перевищувати 45 календарних днів з моменту укладання трудового договору. Це бронювання надається лише один раз на рік. -
Рада підтримала створення нового роду військ – Кіберсил ЗСУ
Верховна Рада підтримала в першому читанні проєкт закону №12349 про створення Кіберсил Збройних Сил України. Законодавчу ініціативу підтримали 255 депутатів, повідомляє Укрінформ.
Документ передбачає створення Кіберсил ЗСУ як органу військового управління, що матиме можливість залучати до свого складу цивільну складову (кіберрезервістів) на період проведення відповідних заходів з кіберстримування.
Відповідним проєктом закону на Кіберсили покладається кібероборона України, захист її суверенітету та територіальної цілісності в кіберпросторі.
Кіберсили ЗСУ організовуватимуть періодичне навчання та злагодженість кіберрезервістів для формування сталого кадрового інтелектуального потенціалу вмотивованих громадян України.
Статус кіберрезервіста не передбачає обов’язкового набуття ним статусу військовослужбовця для залучення до лав Кіберсил, може мати періодичний та тимчасовий характер, ґрунтується на певних особистих навичках особи у певній галузі та її мотивації.
Основними завданнями Кіберсил ЗСУ буде нарощування та ефективне застосування спроможностей кіберстримування, здобуття Збройними силами України військової переваги над противником та послаблення його спроможностей шляхом проведення операцій в електромагнітному спектрі та кіберпросторі. -
Рада провалила призначення суддів КСУ
Верховна Рада так і не змогла призначити двох суддів Конституційного Суду (КС): жодна з чотирьох кандидатур не набрала необхідної кількості голосів – 226+1. Про це повідомляє Інтерфакс-Україна в середу, 8 жовтня.
На посаду судді КС на пленарному засіданні Верховної Ради за результатами конкурсного відбору розглядалися чотири кандидатури: Захар Тропін, Оксана Клименко, Юлія Кириченко, Тарас Цимбалістий.
Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук доручив парламентському комітету з питань правової політики підготувати матеріали для оголошення нового конкурсу з відбору кандидатур на посаду судді КС.
Добором суддів до КСУ займається Дорадча група експертів, яка має оцінити моральні якості і рівень компетентності у сфері права кандидатів від суб’єктів призначення – Верховної Ради, президента і З’їзду суддів України. Після одночасної відставки одразу трьох суддів 27 січня 2025 року КСУ втратив кворум і не міг проводити засідання Великої Палати і Другого сенату. Продовжував роботу лише Перший сенат.
Кворум у КСУ відновився наприкінці червня, коли президент України Володимир Зеленський призначив суддею КСУ за своєю квотою Олександра Водяннікова.
В липні судді у новому складі провели засідання Великої Палати, яка розглядає подання народних депутатів і президента.
Нині з проведенням засідань Великої Палати КС є проблеми, бо в деяких справах судді заявили самовідвід, і їх розгляд призупинився. У суді налічується лишень 12 суддів – критично необхідна кількість для проведення засідання, у разі відводу когось із суддів розгляд справ стає неможливим.
Президент підписав 17 вересня указ про призначення Юрія Барабаша суддею КСУ за своєю квотою. Коли Барабаш складе присягу, у КС налічуватиметься 13 суддів із 18 необхідних.
19 лютого 2025 року ДГЕ передала Верховній Раді і президентові документи для призначення 5 суддів КСУ – 2 за квотою парламенту та 3 за квотою президента.
Також триває конкурс на посаду судді КСУ за квотою З’їзду суддів України.
Судді не обрали нового голову Конституційного суду