Парламент ухвалив постанову про утворення Тимчасової слідчої комісії з питань розслідування можливих порушень прав дитини при формуванні та реалізації державної політики щодо охорони дитинства.
Строк діяльності Тимчасової слідчої комісії – один рік з дня її утворення.
Метою створення ТСК є здійснення парламентського контролю шляхом розслідування можливих порушень прав дитини при формуванні та реалізації державної політики у сфері охорони дитинства, зокрема при виконанні програм, стратегій та проєктів, спрямованих на підтримку сім’ї та дітей.
Постанова визначає основні завдання і предмет діяльності комісії, її кількісний склад, строк діяльності та порядок звітування перед Верховною Радою.
Як зазначається у пояснювальній записці, забезпечення прав та інтересів дитини є одним із пріоритетів державної політики України та міжнародним зобов’язанням держави відповідно до Конвенції ООН про права дитини. Створення ТСК визначено як невідкладний крок для посилення парламентського контролю у сфері захисту прав дитини.
Головою ТСК призначено народного депутата із фракції Слуга народу Павла Сушка, його заступницею – депутатку з групи Довіра Ларису Білозір.
Позначка: Рада
-
Рада створила ТСК із розслідування порушень прав дитини
-
Рада підтвердила неможливість місцевих виборів
Верховна Рада проголосувала за постанову №14031 про безперервність функціонування представницьких органів місцевого самоврядування в Україні в умовах військової агресії РФ. Документ підтримали 308 нардепів на пленарному засіданні в середу, 8 жовтня.
Згідно з постановою, організація підготовки та проведення місцевих виборів із дотриманням національного законодавства, європейських стандартів демократичних виборів є неможливими в умовах військової агресії РФ проти України та воєнного стану.
При цьому наголошується, що відповідальність за неможливість своєчасної організації підготовки та проведення місцевих виборів в Україні з дотриманням демократичних виборчих стандартів несе держава-агресор – Росія.
Водночас підкреслюється, що стале функціонування органів місцевого самоврядування та здійснення ними передбачених Конституцією та законами України повноважень є обов’язковими умовами дотримання принципу безперервності влади, забезпечення правопорядку, національної безпеки, оборони держави та життєдіяльності територіальних громад.
Документом підтверджується, що сільські, селищні, міські, районні у містах, районні, обласні ради та сільські, селищні, міські голови, обрані відповідно до закону (крім тих, повноваження яких достроково припинені), здійснюють свої повноваження до обрання нового складу відповідної ради/голови на наступних місцевих виборах та початку здійснення ними своїх повноважень.
Після закінчення збройної агресії РФ та припинення чи скасування воєнного стану рішення про проведення місцевих виборів буде прийнято відповідно до Конституції, Виборчого кодексу та законів нашої держави. -
Рада розгляне законопроєкт про Кіберсили ЗСУ
У Генерального штабу Збройних Сил України повідомили, що 7 жовтня Верховна Рада розглядатиме законопроєкт про створення Кіберсил Збройних Сил України. ЗСУ активно зміцнюють свої здібності у кіберпросторі, та вже сформували підрозділи кіберборотьби для протидії кіберагресії. Цей крок відповідає вимогам указу президента і рішень Ради національної безпеки і оборони. Наразі готується законопроєкт про Кіберсили, який буде розглядатися у Раді. Також згадується про те, що українські кіберфахівці відправили “подарунок” російському диктатору та речнику Кремля з нагоди їхніх днів народження.
-
На оборону – ₴300 млрд: уряд обіцяє виплати військовим без затримок
Міністерство фінансів України планує збільшити видатки державного бюджету на оборону на 300 мільярдів гривень, щоб уникнути затримок у виплатах військовослужбовцям. Голова комітету Верховної Ради з бюджету, Роксолана Підласа, повідомила про це у Facebook. За її словами, кошти будуть залучені через розміщення облігацій внутрішньої державної позики. Також є плани збільшити видатки на оборону у бюджеті на 2025 рік на суму близько 300 мільярдів гривень. Міністерство фінансів планує зареєструвати відповідний законопроект у перших числах жовтня, але це буде можливо лише після погодження Єврокомісією можливості використання кредитів ERA Loans на військові потреби. Парламенту необхідно ухвалити законопроект до 1 листопада.
-
Перейменування копійки на шаг: в Раді зареєстрували проєкт закону
У Верховній Раді України зареєстровано законопроєкт щодо зміни назви розмінної монети країни з “копійки” на “шаг”. Це рішення має як технічне, так і символічне значення, оскільки “копійка” вважається спадщиною радянського минулого, тоді як “шаг” є історичною українською назвою, яка вживалася в давні часи. За словами спікера Верховної Ради, нині “копійка” є в обігу в декількох країнах, тому повернення до “шага” відновить історичну справедливість та підтвердить українську ідентичність. Зміна не потребуватиме додаткових витрат, оскільки монети “копійка” і “шаг” будуть перебувати в обігу паралельно. Національний банк України вже з 2024 року пропонує таку зміну для відновлення історичної справедливості та відродження національних традицій.
-
Верховна Рада почала розгляд держбюджету-2026
У п’ятницю, 19 вересня, Верховна Рада розглянула проєкт державного бюджету України на 2026 рік, який був представлений міністром фінансів Сергієм Марченком. Опозиція не змогла перешкодити початку розгляду держбюджету, оскільки відповідна постанова набрала лише 22 голоси. Глава Бюджетного комітету Роксолана Підласа та голова Ради Руслан Стефанчук закликали депутатів подати свої пропозиції до 1 жовтня. Після цього пропозиції будуть розглянуті та передані уряду для врахування або обґрунтуваної відмови. Розгляд проєкту держбюджету триватиме два місяці.
-
Нардеп: Уряд заклав середній курс долара на наступний рік на рівні 45,7 грн
Уряд встановив прогнозований середній курс долара на наступний рік на рівні 45,7 грн. Цю інформацію оприлюднив народний депутат Олексій Гончаренко у своєму Telegram-каналі. За його словами, цей прогноз ґрунтується на припущенні, що війна триватиме протягом усього 2026 року. Також відомо, що долар знижується на світових ринках через очікування зниження процентних ставок Федеральною резервною системою. У серпні українці почали активніше купувати долари після чотирьох місяців, коли частка євро зростала, а частка долара зменшувалася.
-
Рада ратифікувала угоду про столітнє партнерство з Великобританією
Верховна Рада України затвердила Угоду про сторічне партнерство з Великою Британією. Цей документ встановлює нову довгострокову співпрацю між країнами у сферах безпеки, оборони, економіки, науки, технологій та культурних зв’язків. Особлива увага приділена оборонному напрямку, зокрема Велика Британія зобов’язується надавати військову допомогу Україні на значну суму грошей щорічно до 2030/31 фінансового року. Цей пакет підтримки включає навчання військових, допомогу пілотам та постачання військової техніки, спільне виробництво оборонної продукції та участь у спільних експедиційних взаємодіях.
-
Рада прийняла закон про військового омбудсмена
У Верховній Раді був прийнятий закон про військового омбудсмена у другому читанні. За цей документ проголосували 283 народних депутати. Згідно з ініціативою, тепер військовослужбовці, які вважають, що їхні права були порушені, можуть звернутися з офіційною скаргою безпосередньо до військового омбудсмена. Після цього відбудеться перевірка в його офісі. Загалом, закон визначає правовий статус, завдання та основи діяльності військового омбудсмена, який стане новою установою для захисту прав і свобод військовослужбовців.
-
Рада офіційно відновила трансляції засідань
Сьогодні стало відомо, що Верховна Рада відновила прямі трансляції засідань після майже чотирирічної перерви. Тепер пленарне засідання парламенту можна дивитися онлайн на телеканалі Рада. Раніше трансляції були призупинені через вторгнення Росії та з міркувань безпеки, а доступ журналістів до сесійної зали був обмежений. Проте на початку вересня було проголосовано за відновлення онлайн-трансляцій засідань та скасування годинного мораторію на новини з парламенту.