Президент Азербайджану Ільхам Алієв, виступачючи на Шушинському медіафорумі, дав Україні “головну пораду” – ніколи не погоджуватися на окупацію.
У нього запитали, що він порадив би українцям як лідер нації, яка змогла після трьох десятків років відновити територіальну цілісність країни. Він відповів, що вже мав змогу відповідати на подібне запитання кілька років тому, і його відповідь не відрізнятиметься від того, що він говорив раніше.
“Думаю, що це співзвучно і сподіванням українського народу. Ніколи не погоджуватися на окупацію. Ось це головна порада. Це те, що робили ми”, – зазначив Алієв.
Продовжуючи відповідати на запитання, президент розповів історію своєї країни. Зокрема про те, що період Першої Карабаської війни був для Азербайджану дуже складним, трагічним і з численними жертвами. Постконфліктний період був не менш складним.
За його словами, в той період населення країни становило 8 млн осіб. Держава мала один із найвищих рівнів на душу населення за кількістю біженців. Бюджет Азербайджану був порожнім і країну ніхто практично не підтримував.
Таку країну очолив Айдар Алієв, якому вдалося стабілізувати ситуацію і поступово відроджувати державу.
Невдовзі, країна потроху почала повертати територію, при цьому міжнародна обстановка була проти Азербайджану. Мінська група ОБСЄ була на боці Вірменії, і кожен у ній намагався зробити так, щоб статус-кво не змінювався і ситуація “тривала вічно”. Та Азербайджан не погоджувався з такими реаліями, і у 2020 році почав створювати нові.
“Повертаючись до того, що я сказав – ніколи не здаватися і ніколи не миритися з порушенням територіальної цілісності”, – наголосив Алієв.
Алієв додав, що він був президентом Азербайджану 17 років, перш як повернути окуповані території. Утім, він визнав, що віра в справедливість в нього майже зникала.
“Консолідація, яка дала таку моральну силу мені як президенту, як головнокомандувачу. І я був упевнений, що суспільство і народ буде за мною стояти. І це було, напевно, одним із вирішальних фактів. Так що повернуся до того, з чого почав, ніколи не здаватися”, – резюмував Алієв.
Позначка: Рада
-
Алієв назвав шлях відновлення цілісності України
-
Рада перепризначила Сибігу очільником МЗС
Українська Верховна Рада підтримала кандидатуру Андрія Сибіги на посаду міністра закордонних справ у новому уряді. Рішення було прийнято під час засідання парламенту 17 липня, де за нього проголосували 271 народний депутат, один виступив проти, 11 утрималися, а 31 не голосували. Це означає, що Сибіга продовжить очолювати МЗС після переформатування уряду, яке відбулося під керівництвом прем’єр-міністра Дениса Шмигаля з 5 вересня 2024 року.
-
Верховна Рада призначила новий склад уряду
У Верховній Раді затвердили новий склад Кабінету міністрів, яким очолила прем’єр-міністр Юлія Свириденко. За це рішення проголосували 253 депутати, проти були 13, утримались 23, а 6 не голосували. Список нового уряду включав таких міністрів, як Михайло Федоров (цифрова трансформація), Олексій Соболєв (економіка, довкілля, сільське господарство), Світлана Гринчук (енергетика), Денис Улютін (соціальна політика), Герман Галущенко (юстиція), Тарас Качка (європейська та євроатлантична інтеграція). Деякі міністри зберегли свої посади, а також відбулася реорганізація міністерств.
-
Зеленський зробив заяву про терміни служби в ЗСУ
Президент України Володимир Зеленський заявив, що українські військові повернуться з фронту лише після перемоги над російськими загарбниками, які очолюються Путіним. Він закликав народних депутатів підтримувати військових на передовій, а не лише у парламенті. Уряд підготував законопроєкт про демобілізацію, але Генштаб ЗСУ вважає, що це може призвести до великої кількості одномоментних звільнень з армії. Тому розглядається новий механізм ротації військових як альтернатива закону про демобілізацію.
-
Рада призначила Свириденко прем’єр-міністром
Сьогодні Верховна Рада призначила Юлію Свириденко прем’єр-міністром України. За її кандидатуру проголосували 262 народних депутати, 22 були проти, 26 утрималися, а 22 не голосували. Ця подія сталася під час засідання парламенту у четвер. Різні фракції голосували по-різному, але загалом більшість підтримала Юлію Свириденко. Таким чином, вона стала другою жінкою в історії незалежної України, яка очолила уряд, і першою за останні 15 років.
-
Рада підтримала виплату ₴15 млн родинам загиблих у полоні військових
16 липня Верховна Рада ухвалила закон, який регулює виплату одноразової грошової допомоги родинам військових, які загинули у полоні. Тепер смерть у російських застінках буде прирівнюватися до загибелі на полі бою, що дозволить сім’ям отримувати більшу допомогу. Закон також передбачає виплату грошової допомоги військовим, які отримали поранення або травми під час служби. Сума виплати буде прив’язана до прожиткового мінімуму, а також ураховуватиме статус особи. Ця ініціатива спрямована на підтримку родин воїнів та покращення умов служби українських військових.
-
Рада дозволила військові контракти 60+
Верховна Рада проголосувала за законопроєкт №13229, який дозволяє громадянам віком 60 років і старше добровільно укладати контракти на проходження військової служби під час воєнного стану. Цей законопроєкт передбачає можливість укладати однорічні контракти для осіб віком 60+, які визнані придатними для військової служби. Громадяни можуть бути прийняті на різні посади військовослужбовців з певними умовами. Контракт може бути припинений у разі невідповідності військовослужбовця вимогам. Також згадується про програму добровільного контракту 18-24 для молодих добровольців, яка передбачає фінансову винагороду, професійну підготовку та соціальні гарантії.
-
Верховна Рада відправила у відставку Шмигаля
Сьогодні Верховна Рада підтримала відставку прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, і разом з ним уряд. Народний депутат Ярослав Железняк повідомив про це у Телеграмі. За відставку проголосували 261 депутат. Шмигаль, хоча вже відстав, продовжить виконувати свої обов’язки до початку роботи нового уряду.
-
Рада підтримала збільшення видатків на оборону
Верховна Рада прийняла у першому читанні законопроєкт, який передбачає зміни до державного бюджету для фінансування сектору безпеки і оборони. За цим законопроєктом передбачено збільшення видатків на 412,4 млрд гривень, з яких майже 402 млрд гривень припадають на загальний фонд. Головні отримувачі коштів будуть Міноборони, МВС, ГУР Міноборони, СБУ та інші структури. Ці додаткові видатки планується забезпечити за рахунок збільшення доходів держбюджету через різні джерела, зокрема ПДФО, податок на прибуток підприємств та кошти від Національного банку.
-
Рада ухвалила вихід України з Конвенції про заборону протипіхотних мін
Українська Рада ухвалила закон, який тимчасово призупиняє дію Конвенції про заборону протипіхотних мін для країни. Це рішення прийнято у зв’язку із потребою зміцнення обороноздатності України через збройну агресію Росії. Україна має право на самооборону, тому вирішила переглянути свої міжнародні зобов’язання, щоб захистити свою територіальну цілісність та суверенітет. Однією з причин цього рішення є те, що Російська Федерація не є учасницею Конвенції, що створює нерівні умови. Дія Конвенції буде зупинена до припинення збройної агресії Росії. Це також відкриває можливість для отримання додаткової військово-технічної допомоги від інших держав. Після набрання законом чинності Україна офіційно повідомить про це інших учасників Конвенції та Раду безпеки ООН. Раніше президент підписав рішення про вихід з Оттавської конвенції, що забороняє застосування протипіхотних мін.