Верховна Рада не набрала достатньої кількості голосів для відсторонення народної депутатки Марʼяни Безуглої від засідань до кінця сесії. Про це повідомив нардеп Ярослав Железняк у Телеграм в четвер, 21 серпня.
“Парламент провалив видалення Марʼяни Безуглої з засідання до кінця своєї сесії”, — написав парламентарій.
За його даними, за відсторонення Безуглої проголосував тільки 141 депутат. Зокрема, з фракції партії Слуга народу за це рішення проголосували 74 з 230 членів, уточнив Железняк.
Напередодні стало відомо, що комітет з питань регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради рекомендував відсторонити Безуглу від наступних двох засідань парламенту “за системне порушення регламенту та антисоціальну поведінку”.
Раніше нардепка Безугла неодноразово ставала фігуранткою різних скандалів і навіть потрапила до бази Миротворця.
Позначка: Рада
-

Рада провалила голосування щодо Безуглої
-

У Раді прийняли рішення відносно Безуглої
Комітет з питань регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради рекомендував відсторонити народну депутатку Мар’яну Безуглу від участі у наступних двох засіданнях парламенту. Про це повідомив нардеп Ярослав Железняк у Телеграм в середу, 20 серпня.
“З третього разу регламентний комітет все ж таки проголосував мою постанову про вилучення Марʼяни Безуглої з засідання Верховної Ради… за системне порушення регламенту та антисоціальну поведінку”, – написав він.
За словами Железняк, відповідну ініціативу підтримали п’ятьма голосами членів комітету, що є мінімально необхідною кількістю.
Сама Мар’яну Безугла не зʼявилася на засідання.
Железняк додав, що завтра з цього приводу відбудеться голосування у Раді і висловив сподівання, що обійдеться “без сюрпризів”.
Раніше нардепка Безугла неодноразово ставала фігуранткою різних скандалів і навіть потрапила до бази Миротворця. -

Рада ухвалила збільшення видатків на 40 млрд
Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт №13439-3 про зміни до держбюджету на 2025 рік, який передбачає збільшення невійськових видатків на понад 40 млрд грн. Про це повідомив нардеп Ярослав Железняк у Телеграм в середу, 20 серпня.
За його даними, законопроєкт підтримали 229 народних обранців.
Згідно з документом, серед основних змін – 25,7 млрд грн на поповнення резервного фонду держбюджету для непередбачуваних військових і гуманітарних видатків та 4,3 млрд грн для збільшення видатків Мінцифри.
Так, Мінцифри виділено 1,4 млрд грн на нову програму закупівлі спеціальної техніки, дронів та обладнання для тестування в бойових умовах, а також 2,8 млрд грн – для фінансування грантів на розвиток виробництва у сфері defense tech.
Крім того, передбачено 4,6 млрд грн на харчування учнів початкових класів в усіх областях та 5-11 класів – на прифронтових територіях, 3,2 млрд грн – на закупівлю лікарських засобів для лікування онкологічних, рідкісних орфанних захворювань, вірусних гепатитів, гемофілії тощо.
На розбудову мережі військових ліцеїв виділяється 1,5 млрд грн субвенції місцевим бюджетам, а на підтримку ветеранів війни і їхніх родин – 1,2 млрд грн. Окремо 1 млрд грн перерозподілено на будівництво нового житла або реконструкцію приміщень для проживання внутрішньо переміщених осіб (ВПО).
Ці додаткові видатки збалансовано за рахунок скорочення інших невійськових видатків на 36,7 млрд грн, з яких 33,6 млрд грн – скорочення обслуговування державного боргу.
Також передбачене переспрямування частини податку на прибуток банків із бюджету Києва до загального фонду держбюджету на суму 8 млрд грн. -

В Україні значно збільшать виплати при народженні дитини
Розмір виплат з державного бюджету при народженні дитини суттєво збільшать в Україні. Відповідний урядовий проєкт №13532 в першому читанні підтримали 290 депутатів. Про це йдеться в повідомленні народного депутата Ярослава Железняка в Telegram.
Він розказав, що проєкт передбачає одноразову виплату в розмірі 50 тисяч гривень усім жінкам, які народили дитину.
Це доповнення до чинної натуральної допомоги “пакунок малюка”, яка продовжить видаватися після пологів.
Така підтримка має посилити фінансову стабільність сімей і полегшити перші місяці догляду за новонародженими.
Окрема категорія допомоги передбачена для одного з батьків, бабусі, дідуся, опікуна або іншого родича, який доглядає за дитиною до одного року.
Розмір цієї допомоги визначить Кабмін після ухвалення закону, але орієнтовно вона також становитиме 7000 гривень грн на місяць.
Ще одна виплата – так звана допомога єЯсла. Її буде одержувати той із батьків (чи опікун), хто вийде на роботу після досягнення дитиною 1 року. Детальні умови буде встановлено додатково.
Метою законопроєкту є створення сприятливих умов для поєднання батьківства з професійною діяльністю. У Мінсоцполітики вважають, що це сприятиме підвищенню зайнятості батьків і розвитку приватної дошкільної освіти.
Зміни посилять мотивацію до працевлаштування серед молодих людей, а також забезпечать кращий догляд за дітьми у ранньому віці.
Також водиться одноразова виплата Пакунок школяра на придбання речей до школи для першокласників. Нині це 5 тисяч гривень.
Як ми вже писали, президент України Володимир Зеленський оголосив про запровадження додаткових 15 днів відпустки для українських військовослужбовців та підписання важливого закону щодо виплат захисникам.
У МОЗ назвали умови виплати 200 тисяч гривень молодим лікарям -

У Раді анонсували відновлення трансляцій засідань
Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук заявив, що прямі трансляції з засідань парламенту повернуть вже у вересні. Про це повідомив нардеп Олексій Гончаренко у вівторок, 19 серпня.
Народний обранець запитав Стефанчука чому досі немає трансляції Ради.
“Стефанчук заявив, що має бути постанова про повернення трансляції Ради з початку нової сесії – з вересня”, – зазначив депутат.
За словами Гончаренка, голова комітету свободи слова Ярослав Юрчишин сказав, що постанова про повернення трансляцій Ради готова та перебуває на погодженні з більшістю. -

Після поштовху. Рада повернула незалежність НАБУ
Верховна рада України ухвалила закон, який відновлює незалежність антикорупційних органів. Минулого тижня було прийнято інший закон, який підпорядковував антикорупційні органи Генпрокуратурі. Прийняття закону стало причиною наймасштабніших з початку війни протестів в Україні, а також викликало різку критику Києва з боку західних партнерів. Реагуючи на суспільний спротив і занепокоєння партнерів, Володимир Зеленський подав до Верховної Ради законопроєкт, який, за його словами, забезпечить “силу системі правопорядку” і збереже “всі норми для незалежності антикорупційних інститутів”. У Національному антикорупційному бюро заявили, що законопроєкт Зеленського відновить усі повноваження та гарантії незалежності для НАБУ і САП.
Положення закону
“За” прийняття президентського закону в цілому проголосували 331 парламентарій. Засідання парламенту навіть уперше з початку повномасштабного вторгнення транслювали в прямому ефірі. Документ повертає скасовані раніше гарантії незалежності НАБУ і САП. Таким чином, Спеціалізована антикорупційна прокуратура буде самостійно здійснювати процесуальне керівництво розслідуванням справ Національного антикорупційного бюро, а не під контролем генерального прокурора.
Водночас протягом шести місяців після набрання законом чинності Служба безпеки України має перевірити співробітників НАБУ, САП та інших органів, які мають допуск до державної таємниці, на предмет співпраці з державою-агресором.
Кожні два роки співробітники цих органів проходитимуть внутрішню перевірку на поліграфі за методологією, погодженою з СБУ.
Реакція на рішення Ради
У Німеччині очікують, що Україна продовжить зусилля у боротьбі з корупцією після затвердження закону №13533, покликаного виправити ситуацію з незалежністю НАБУ і САП.
У німецькому МЗС назвали голосування за закон “позитивним і необхідним кроком на шляху до відновлення втраченого довіри”.
“Тепер необхідно продовжити реформи у сфері боротьби з корупцією”, – зазначається у заяві.
Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн і голова Європейської ради Антоніу Кошта привітали ухвалення в Україні закону, який має відновити незалежність НАБУ і САП.
Кошта і фон дер Ляєн назвали “позитивним кроком” появу підпису президента України Володимира Зеленського під законом №13533.
“Реформи у сфері верховенства права і боротьби з корупцією в Україні мають продовжуватися. Вони залишаються надзвичайно важливими для просування України європейським шляхом”, – йдеться у заяві.
ЄС продовжуватиме підтримувати ці зусилля, запевнили Кошта і фон дер Ляєн.
Питання залишилися
В Єврокомісії нагадали, що очікують від України прогресу у боротьбі з корупцією шляхом впровадження реформ, зокрема призначення керівника Бюро економічної безпеки.
Спікер Єврокомісії Гійом Мерсьє зазначив, що в короткостроковій перспективі Єврокомісія очікує від України прогресу у сфері верховенства права за різними питаннями.
“По-перше, Україна має розпочати якнайшвидше призначення голови Бюро економічної безпеки”, – зазначив він.
Як наступні кроки спікер ЄК вказав відновлення роботи міжнародних експертів у складі Вищої кваліфікаційної комісії з відбору суддів, призначення чотирьох суддів Конституційного суду, які пройшли міжнародну перевірку, відмову від “проблемних проєктів поправок до Кримінального кодексу”, а також ухвалення закону про адміністративне судочинство.
“Таким чином, прогрес на всіх цих фронтах у різних сферах верховенства права є для нас справді важливим кроком”, – підсумував спікер.
“Щодо сьогоднішнього голосування, яке щойно відбулося у Верховній Раді, то Рада відновила ключові заходи обережності, що забезпечують незалежність антикорупційних органів. На нашу думку, новий закон вирішує основні проблеми, пов’язані з незалежністю НАБУ і САП”, – заявив Мерсьє.
“Однак хочу підкреслити: це – ще не завершення процесу. Процес вступу України до ЄС вимагатиме постійних зусиль, спрямованих на забезпечення ефективної спроможності боротися з корупцією і дотримання принципу верховенства права”, – наголосив спікер Єврокомісії.
Він підкреслив, що в ЄС сподіваються, що Україна “швидко виконає ці зобов’язання і вживе рішучих заходів у сфері верховенства права”.
“Ми продовжуємо уважно стежити за ситуацією і залишаємося готовими підтримувати Україну в цьому процесі”, – повідомив Гійом Мерсьє. -

Закон щодо НАБУ та САП набув чинності
Закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення повноважень Національного антикорупційного бюро України та Спепіалізованої антикорупційної прокуратури” 31 липня набув чинності. Документ опублікували в офіційному виданні Верховної Ради Голос України.
Глава держави підписав документ після того, як його підтримав 331 народний депутат. При цьому взагалі не було голосів “проти” або “утримався”.
Також нардепи віддали 326 голосів за те, щоб законопроєкт було невідкладно підписано.
Документ закріплює процесуальну незалежність керівника і прокурорів САП від генпрокурора. Він встановлює, що детектив НАБУ виконує вказівки лише прокурора САП, а також передбачає, що детективи НАБУ при здійсненні оперативної та оперативно-технічної діяльності виконують доручення лише детектива НАБУ або прокурора САП.
Також закон повертає прокурору САП право віднести кримінальне провадження детективам НАБУ, при цьому, генпрокурор таке право втрачає. Детективам НАБУ повертається право за рішенням саме директора НАБУ за погодженням з прокурором САП розслідувати кримінальні правопорушення, віднесені до підслідності слідчих інших органів. Погодження генпрокурора вимагатись не буде.
Як відомо, 22 липня Верховна Рада проголосувала за законопроєкт №12414 у другому читанні. Це рішення обмежило незалежність НАБУ та САП і зробило їх залежними від рішень генпрокурора. Закон тоді ж підписали спікер парламенту Руслан Стефанчук і президент Володимир Зеленський. Це відбувалося на тлі акцій протесту у Києві та інших містах України. Люди вимагали ветувати закон.
Вже 24 липня, на тлі занепокоєння західних партнерів, Зеленський вніс до Ради законопроєкт, який передбачає скасування обмежень попереднього закону.
Єврокомісія оцінила закон про НАБУ і САП -

Рада схвалила додаткові 412 млрд на оборону
Верховна Рада ухвалила за основу та в цілому законопроєкт №13573 про зміни до держбюджету на 2025 рік, який передбачає збільшення видатків на оборону на 412,3 млрд грн. Про це стало відомо під час трансляції засідання парламенту на каналі Рада у четвер, 31 липня.
Відповідне рішення підтримали 332 депутати. Законопроєкт був поданий сьогодні керівництвом Ради на заміну аналогічному проєкту №13439-3, який раніше ухвалили в першому читанні. З попереднього документа прибрали деякі додаткові видатки.
Згідно з ухваленим документом, 115 млрд грн спрямовується на грошове забезпечення військовослужбовців усіх Сил оборони, 216 млрд грн – на закупівлю та виробництво озброєння, військової техніки і дронів. Решта коштів покриє інші потреби війська.
Крім того, законопроєкт передбачає новий розподіл ПДФО з 1 серпня 2025 року: 60% надходжень спрямовуватиметься Міноборони на закупівлю дронів, зброї та військової техніки, 30% – Держспецзв’язку на дрони, 10% – на потреби бригад.
Фінансування планується забезпечити за рахунок збільшення залучення коштів від ОВДП на 184,9 млрд грн, перевиконання власних доходів бюджету на 147,5 млрд грн, зменшення витрат на погашення ОВДП на 65,1 млрд грн та зменшення видатків на обслуговування боргу на 11,2 млрд грн. -

Нардеп Костюк вийшов з фракції Слуга народу
Народний депутат Дмитро Костюк оголосив про свій вихід з фракції Слуга народу. Про це стало відомо під час трансляції засідання парламенту на каналі Рада у четвер, 31 липня.
“Я виходжу з депутатської фракції Слуга народу. Це моя реакція на голосування минулого тижня (ухвалення законопроєкту №12414 про обмеження незалежності НАБУ і САП)”, – сказав він.
Костюк нагадав, що був учасником Революції гідності і завжди був за європейський вибір України.
“Є багато запитань до НАБУ та САП. Піару безкінечно, але посадок топ-корупціонерів замало. Але саме створення антикорупційної інфраструктури стало одним з головних результатів Революції Гідності”, – спідкреслив нардеп.
За словами Костюка, він був обраний тільки завдяки президенту Володимиру Зеленському і завжди його підтримував. Але фракцію змушують голосувати за норми, яких він не підтримує.
“Якщо у фракції такі лідери – це не моя фракція”, – резюмував він.
Дмитро Костюк був обраний до Верховної Ради по мажоритарному округу у Житомирській області. Раінше він працював журналістом.
Як відомо, 22 липня Верховна Рада проголосувала за законопроєкт №12414 у другому читанні. Це рішення обмежило незалежність НАБУ та САП і зробило їх залежними від рішень генпрокурора. Закон тоді ж підписали спікер парламенту Руслан Стефанчук і президент Володимир Зеленський. Це відбувалося на тлі акцій протесту у Києві та інших містах України. Люди вимагали ветувати закон.
Вже 24 липня, на тлі занепокоєння західних партнерів, Зеленський вніс до Ради законопроєкт, який передбачає скасування обмежень попереднього закону. -

Рада транслюватиме засідання щодо НАБУ та САП
Засідання Верховної Ради щодо відновлення незалежності Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури транслюватиметься онлайн 31 липня на YouTube каналі парламенту. Про це повідомив голова комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин.
“Засідання Верховної Ради України про повернення незалежності НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури буде транслюватися онлайн на YouTube каналі парламенту. Нашу вимогу таки почули і, хоча б частково, реалізували. Вітаю всіх причетних. Вмикайте з 12.00 і контролюйте парламент”, – зазначив Юрчишин.
Нардеп припустив, що “це перший крок до поновлення онлайн-трансляцій. Маємо домовленість з Ruslan Stefanchuk знайти рішення для цього”.
Як відомо, 22 липня Верховна Рада проголосувала за законопроєкт №12414 у другому читанні. Це рішення обмежило незалежність НАБУ та САП і зробило їх залежними від рішень генпрокурора. Закон тоді ж підписали спікер парламенту Руслан Стефанчук і президент Володимир Зеленський. Це відбувалося на тлі акцій протесту у Києві та інших містах України. Люди вимагали ветувати закон.
Вже 24 липня, на тлі занепокоєння західних партнерів, Зеленський вніс до Ради законопроєкт, який передбачає скасування обмежень попереднього закону.
Комітет Ради схвалив законопроєкт щодо НАБУ і САП