Реальний Київ

Позначка: Рада

  • Верховна Рада обмежила незалежність НАБУ і САП

    Верховна Рада обмежила незалежність НАБУ і САП

    Верховна Рада проголосувала у другому читанні за законопроєкт №12414 який обмежує незалежність Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури і робить їх залежними від рішень генерального прокурора. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк у Телеграм у вівторок, 22 липня.
    За відповідний законопроєкт з правками проголосували 263 народних обранця.
    Железняк розповів, що деякі депутати перед голосуванням намагалися заблокувати трибуну, бо це “єдиний варіант, як це можна хоч теоретично зупинити” прийняття законопроєкту.
    Трохи пізніше він повідомив, що зареєстрував блокуючу постанову по цьому законопроєкту 12414.
    “Згідно регламенту зараз спікер не має право підписати ці зміни. Але я переконаний, що будуть намагатися це підписати не через два дні, а сьогодні. Їх план все зробити поки не прилетіло від міжнародних партнерів”, – додав Железняк.
    Згідно прийнятого законопроєкту, генпрокурор зможе:

  • передоручати повноваження прокурора САП іншим прокурорам.
  • отримати доступ до матеріалів будь-яких справ і передоручати їх іншим прокурорам;
  • надавати НАБУ письмові вказівки, обовʼязкові до виконання;
  • передоручати кримінальні провадження НАБУ іншим органам досудового розслідування;
  • особисто підписувати повідомлення про підозру високопосадовцям.

    • У НАБУ та САП вважають, що законопроєкт №12414, який схвалила Рада, фактично знищить їхню незалежність та підпорядковує генеральному прокурору.
    “Антикорупційна інфраструктура України, вибудувана з 2015 року, буде зруйнована”, – попередили в НАБУ і САП.

  • НАБУ і САП звернулися до Зеленського

    НАБУ і САП звернулися до Зеленського

    Керівники Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) закликали президента Володимира Зеленського не підписувати законопроект №12414, який фактично руйнує незалежність відомств. Про це сказали директор НАБУ Семен Кривонос і керівник САП Олександра Клименка на брифінгу в Києві у вівторок, 22 липня.
    “Зараз фактично була знищена антикорупційна інфраструктура – те, що створювалося як запит Євромайдану, як запит суспільства, як запит на боротьбу з високопосадовою корупцією. Сьогодні це було знищено, в тому числі особами, щодо яких пред’явлені підозри антикорупційною прокуратурою”, – заявив Кривонос і додав, що НАБУ і САП виступають “категорично проти цього”.
    Він нагадав, що зараз це процес ще можна зупинити.
    “Є ще підпис президента (щоб рішення Верховної Рада вступило в дію – ред.) Ми просимо його не підписувати цей законопроєкт і повернути його з відповідним вето”, – зазначив Кривоніс.
    На його думку, прийняття цього рішення створює також загрозу євроатлантичним прагненням України.
    “Ми точно хочемо бачити Україну світлою, хочемо сильної, потужної антикорупційної інфраструктури, тому що цього заслуговує українське суспільство”, – сказав директор НАБУ.
    Він підкреслив, що останні контррозвідувальні дії СБУ не можуть бути підставою для знищення антикорупційної інфраструктури в Україні.
    “Хочу підкреслити, що ми вітаємо контррозвідувальні заходи, які проводяться Службою безпеки України, з повагою відносимося до будь-якої роботи наших колег-правоохоронців, але точно підкреслюємо, що подібні дії не можуть бути підставою для знищення антикорупційної інституції”, – резюмував Кривонос.
    У свою чергу керівник САП Олександр Клименко констатував, що мова йде про кінець незалежної роботи антикорупційних відомств.
    “Фактично знищується незалежність двох інституцій від будь-якого політичного впливу і тиску на наші розслідування, які будуть проводитися в майбутньому і ті, які вже у нас тривають. Тому в принципі це кінець незалежної роботи двох антикорупційних інституцій”, – сказав він.

  • Алієв назвав шлях відновлення цілісності України

    Алієв назвав шлях відновлення цілісності України

    Президент Азербайджану Ільхам Алієв, виступачючи на Шушинському медіафорумі, дав Україні “головну пораду” – ніколи не погоджуватися на окупацію.
    У нього запитали, що він порадив би українцям як лідер нації, яка змогла після трьох десятків років відновити територіальну цілісність країни. Він відповів, що вже мав змогу відповідати на подібне запитання кілька років тому, і його відповідь не відрізнятиметься від того, що він говорив раніше.
    “Думаю, що це співзвучно і сподіванням українського народу. Ніколи не погоджуватися на окупацію. Ось це головна порада. Це те, що робили ми”, – зазначив Алієв.
    Продовжуючи відповідати на запитання, президент розповів історію своєї країни. Зокрема про те, що період Першої Карабаської війни був для Азербайджану дуже складним, трагічним і з численними жертвами. Постконфліктний період був не менш складним.
    За його словами, в той період населення країни становило 8 млн осіб. Держава мала один із найвищих рівнів на душу населення за кількістю біженців. Бюджет Азербайджану був порожнім і країну ніхто практично не підтримував.
    Таку країну очолив Айдар Алієв, якому вдалося стабілізувати ситуацію і поступово відроджувати державу.
    Невдовзі, країна потроху почала повертати територію, при цьому міжнародна обстановка була проти Азербайджану. Мінська група ОБСЄ була на боці Вірменії, і кожен у ній намагався зробити так, щоб статус-кво не змінювався і ситуація “тривала вічно”. Та Азербайджан не погоджувався з такими реаліями, і у 2020 році почав створювати нові.
    “Повертаючись до того, що я сказав – ніколи не здаватися і ніколи не миритися з порушенням територіальної цілісності”, – наголосив Алієв.
    Алієв додав, що він був президентом Азербайджану 17 років, перш як повернути окуповані території. Утім, він визнав, що віра в справедливість в нього майже зникала.
    “Консолідація, яка дала таку моральну силу мені як президенту, як головнокомандувачу. І я був упевнений, що суспільство і народ буде за мною стояти. І це було, напевно, одним із вирішальних фактів. Так що повернуся до того, з чого почав, ніколи не здаватися”, – резюмував Алієв.

  • Рада перепризначила Сибігу очільником МЗС

    Рада перепризначила Сибігу очільником МЗС

    Українська Верховна Рада підтримала кандидатуру Андрія Сибіги на посаду міністра закордонних справ у новому уряді. Рішення було прийнято під час засідання парламенту 17 липня, де за нього проголосували 271 народний депутат, один виступив проти, 11 утрималися, а 31 не голосували. Це означає, що Сибіга продовжить очолювати МЗС після переформатування уряду, яке відбулося під керівництвом прем’єр-міністра Дениса Шмигаля з 5 вересня 2024 року.

  • Верховна Рада призначила новий склад уряду

    Верховна Рада призначила новий склад уряду

    У Верховній Раді затвердили новий склад Кабінету міністрів, яким очолила прем’єр-міністр Юлія Свириденко. За це рішення проголосували 253 депутати, проти були 13, утримались 23, а 6 не голосували. Список нового уряду включав таких міністрів, як Михайло Федоров (цифрова трансформація), Олексій Соболєв (економіка, довкілля, сільське господарство), Світлана Гринчук (енергетика), Денис Улютін (соціальна політика), Герман Галущенко (юстиція), Тарас Качка (європейська та євроатлантична інтеграція). Деякі міністри зберегли свої посади, а також відбулася реорганізація міністерств.

  • Зеленський зробив заяву про терміни служби в ЗСУ

    Зеленський зробив заяву про терміни служби в ЗСУ

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що українські військові повернуться з фронту лише після перемоги над російськими загарбниками, які очолюються Путіним. Він закликав народних депутатів підтримувати військових на передовій, а не лише у парламенті. Уряд підготував законопроєкт про демобілізацію, але Генштаб ЗСУ вважає, що це може призвести до великої кількості одномоментних звільнень з армії. Тому розглядається новий механізм ротації військових як альтернатива закону про демобілізацію.

  • Рада призначила Свириденко прем’єр-міністром

    Рада призначила Свириденко прем’єр-міністром

    Сьогодні Верховна Рада призначила Юлію Свириденко прем’єр-міністром України. За її кандидатуру проголосували 262 народних депутати, 22 були проти, 26 утрималися, а 22 не голосували. Ця подія сталася під час засідання парламенту у четвер. Різні фракції голосували по-різному, але загалом більшість підтримала Юлію Свириденко. Таким чином, вона стала другою жінкою в історії незалежної України, яка очолила уряд, і першою за останні 15 років.

  • Рада підтримала виплату ₴15 млн родинам загиблих у полоні військових

    Рада підтримала виплату ₴15 млн родинам загиблих у полоні військових

    16 липня Верховна Рада ухвалила закон, який регулює виплату одноразової грошової допомоги родинам військових, які загинули у полоні. Тепер смерть у російських застінках буде прирівнюватися до загибелі на полі бою, що дозволить сім’ям отримувати більшу допомогу. Закон також передбачає виплату грошової допомоги військовим, які отримали поранення або травми під час служби. Сума виплати буде прив’язана до прожиткового мінімуму, а також ураховуватиме статус особи. Ця ініціатива спрямована на підтримку родин воїнів та покращення умов служби українських військових.

  • Рада дозволила військові контракти 60+

    Рада дозволила військові контракти 60+

    Верховна Рада проголосувала за законопроєкт №13229, який дозволяє громадянам віком 60 років і старше добровільно укладати контракти на проходження військової служби під час воєнного стану. Цей законопроєкт передбачає можливість укладати однорічні контракти для осіб віком 60+, які визнані придатними для військової служби. Громадяни можуть бути прийняті на різні посади військовослужбовців з певними умовами. Контракт може бути припинений у разі невідповідності військовослужбовця вимогам. Також згадується про програму добровільного контракту 18-24 для молодих добровольців, яка передбачає фінансову винагороду, професійну підготовку та соціальні гарантії.

  • Верховна Рада відправила у відставку Шмигаля

    Верховна Рада відправила у відставку Шмигаля

    Сьогодні Верховна Рада підтримала відставку прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, і разом з ним уряд. Народний депутат Ярослав Железняк повідомив про це у Телеграмі. За відставку проголосували 261 депутат. Шмигаль, хоча вже відстав, продовжить виконувати свої обов’язки до початку роботи нового уряду.