Позначка: Репарації

  • ЄС намагається прискорити рішення щодо “репараційного кредиту”

    ЄС намагається прискорити рішення щодо “репараційного кредиту”

    ЄC на тлі чергового охолодження стосунків між Києвом та Вашингтоном схиляється до того, що заморожені активи Росії – єдиний реальний варіант стабільного фінансування для України, оскільки інші джерела поступово вичерпуються. ЄС активізував роботу щодо активів РФ ЄС активізував роботу щодо узгодження схеми використання заморожених російських суверенних активів для надання фінансової допомоги Україні. Про це пише видання Bloomberg.
    Прискоренню процесу сприяв так званий “мирний план” США, в якому серед іншого викладено альтернативні ідеї використання цих коштів.
    Наразі Європа перебуває під сильним тиском, щоб відмовитися від цих активів, адже США у рамках “мирного плану” нещодавно оприлюднили власну ідею використання цих грошей для спільних інвестицій з Росією.
    Через це Європейська комісія планує найближчим часом представити законодавчу пропозицію для використання 140 млрд євро як позики Україні у 2026 та 2027 рр.
    Агентство Reutersз посиланням на представників ЄС повідомило, що ЄС найближчими днями представить законодавчу пропозицію, яка дозволить Блоку використовувати заморожені активи Росії для надання Україні 140 млрд євро кредиту. “Я не бачу жодного сценарію, за якого європейські платники податків мають сплачувати весь рахунок самі. Це неприпустимо. Так само зрозуміло, що будь-яке рішення має ухвалюватися згідно з правилами компетентних юрисдикцій і з повагою до європейського та міжнародного права”, – заявила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн. У Єврокомісії стверджують, що використання заморожених активів Росії є найкращим способом покриття витрат для допомоги Україні. Запропонована позика на 140 млрд євро не передбачає конфіскації коштів Росії, а буде повернута лише за умови, що Москва спочатку сплатить воєнні репарації Києву. План Трампа прискорив роботу ЄК над наданням кредиту Україні “Поява деталей плану, підтриманого США, який, на думку європейських лідерів, “був дуже вигідним для Москви”, зробила роботу над європейською пропозицією “ще більш нагальною”, – сказав один із чиновників ЄСв коментарі Bloomberg. Згідно з оприлюдненими деталями плану США, 100 млрд дол. заморожених російських коштів мали бути інвестовані в очолювані США зусилля з відновлення України, при цьому США отримають 50% прибутку. Також план США передбачає, що Європа має внести 100 млрд дол., а решта заморожених коштів буде інвестована в “окремий американо-російський інвестиційний інструмент” для спільних проєктів.
    Після того, як стали відомі деталі “мирного плану США”, президент ЄК заявила, що ЄС має підтримати Україну. “Ми зобов’язалися покрити фінансові потреби України у 2026 та 2027 роках. Це включає опцію щодо заморожених російських активів”, – сказалаУрсула фон дер Ляєн. Своєю чергою канцлер Німеччини Фрідріх Мерц тежрішуче відхилив пропозиції США щодо використання російських державних активів, заморожених у ЄС. “Уряд США не має права розпоряджатися цими коштами. А вимога, щоб ЄС виділив додаткові 100 млрд дол. на відновлення України неприйнятна”, – наголосив Мерц. Для Бельгії розроблять юридичні гарантії На саміті минулого місяця лідери ЄС не змогли узгодити план використання 140 млрд євро заморожених активів Центрального банку РФ, оскільки не отримали підтримки Бельгії, де зберігається більша частина цих коштів.
    Бельгійська сторона занепокоєна потенційними ризиками, включно з юридичною відповідальністю та можливими претензіями з боку Росії.
    Бельгія наполягає на колективному і прозорому розгляді всіх можливих варіантів перед остаточним рішенням, яке очікується в грудні на саміті Європейської ради. “Ризики мають бути спільними, тобто їх не може нести лише Бельгія. Ми можемо очікувати величезних позовів щодо цих грошей і завданих збитків. Я хочу повної взаємної відповідальності за ризик, бо він є великим.”, – наполягає прем’єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер. Учасники переговорів визнають, що часу залишається мало, але сподіваються на досягнення згоди у грудні.
    Представники ЄС заявили, що ЄК сподівається врахувати занепокоєння Бельгії у проєкті законодавчої пропозиції. Загалом у Європі заморожено 210 млрд євро активів, з яких 185 млрд євро млрд розташовані в Бельгії. Проєкт юридичного тексту має детально розглянути “різні юридичні гарантії”, яких вимагає бельгійський уряд.
    Згідно з планом ЄС, що обговорюється з жовтня, активи будуть надані Україні в кредит. Київ зможе використовувати ці кошти для оборони та потреб регулярного бюджету. Україна поверне позику лише після того, як отримає від Росії репарації за війну. Словаччина та Угорщина теж проти Бельгія не єдина країна, що виступає проти передачі Україні активів РФ. Словаччина теж відмовилась підтримувати “репараційний кредит”.
    За словами прем’єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо, Словаччина не братиме участі в будь-яких юридичних або фінансових схемах щодо вилучення заморожених активів, якщо ці кошти будуть витрачені на військові витрати в Україні.
    Але найбільш активним супротивником ідеї надання Україні “репараційного кредиту” є Угорщина. Її позиція щодо використання ЗРА для допомоги Україні є однією з найбільш послідовних і жорстких у ЄС. Угорщина активно протидіє цьому плану, використовуючи різні інструменти.
    Рішучим кроком Угорщини стало подання позову до Суду ЄС проти рішення Ради ЄС щодо використання доходів від ЗРА. Позов було подано в липні поточного року та прийнято до розгляду в серпні. Метою Угорщини було оскаржити рішення Ради ЄС від травня 2024 р., яке дозволило спрямовувати прибутки від ЗРА до Європейського фонду миру (ЄФМ) для фінансування військової допомоги Україні.
    Будапешт стверджував, що його утримання від голосування під час ухвалення рішення в Раді ЄС не може вважатися фактичною згодою, і що процедура ухвалення рішень була порушена.
    Справа перебуває на стадії судового розгляду. Про всяк випадок існує план “Б” Водночас, оскільки пропозиція щодо довгострокової позики може не бути узгоджена до саміту ЄС 18 грудня, у Брюсселі шукають термінові альтернативи, щоб підтримати Київ.
    За словами чотирьох неназваних посадовців, одним із можливих варіантів є “перехідний” кредит. Цей кредит буде фінансуватися коштом запозичень ЄС і має на меті підтримати Україну в перші місяці 2026-го. Як зазначають джерела, це дасть більше часу для юридичного оформлення повноцінного довгострокового кредиту з використанням російських активів у такий спосіб, що влаштує Бельгію.
    Двоє анонімних дипломатів також розповіли, що Україну можуть попросити погасити “перехідний” кредит ЄС після того, як країна отримає фінансування з довгострокової репараційної позики.
    Проте, як пише Politico, репараційний кредит розглядається як “найкращий варіант” для України у довгостроковій перспективі, оскільки країни-члени ЄС не бажають використовувати кошти зі своїх національних бюджетів через дефіцит.
    Один із дипломатів ЄС заявив, що в Союзі дійсно не бачать іншого можливого варіанту, крім позики на відшкодування збитків. Одним з варіантів може бути поєднання позики на відшкодування збитків з одним з інших варіантів. Але це не повинно займати занадто багато часу…
    Вікторія Хаджирадєва

  • Туск повідомив, коли Київ отримає доступ до заморожених активів РФ

    Туск повідомив, коли Київ отримає доступ до заморожених активів РФ

    На саміті Європейської Ради у грудні планують вирішити питання передачі заморожених російських активів Україні. Польський прем’єр Дональд Туск зазначив, що дискусії на цю тему тривають, але деякі країни, наприклад, Бельгія, висловлюють побоювання щодо відповідальності за таке рішення. Польща пропонує створення загальноєвропейського механізму спільної відповідальності. Також Туск підкреслив, що Україні потрібна фінансова підтримка для війни та оборони, і використання заморожених коштів РФ для цілей відбудови країни є доцільним. Це питання планують остаточно вирішити на саміті Європейської Ради у грудні.

  • Москва відмовилася виконати рішення ЄСПЛ щодо виплат Грузії

    Москва відмовилася виконати рішення ЄСПЛ щодо виплат Грузії

    Росія вирішила не виконувати рішення Європейського суду з прав людини про виплату компенсації в розмірі 253 мільйонів євро Грузії через події 2008 року. Прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що це рішення не буде виконане, оскільки Росія вважає цю тему окремою субстанцією. Європейський суд задовольнив позов Грузії проти Росії, визнаючи порушення прав людини у війні 2008 року, такі як надмірне застосування сили, жорстоке поводження та інші. Росія визнала після війни 2008 року грузинські регіони Абхазія та Південна Осетія “незалежними” і додержує їх під своїм контролем. Крім того, у березні 2022 року Росія вийшла зі складу Ради Європи і припинила виконувати рішення ЄСПЛ, ухвалені після цієї дати.

  • Репараційний кредит Україні: ЄЦБ поставив умову

    Репараційний кредит Україні: ЄЦБ поставив умову

    Рішення щодо використання заморожених російських активів для надання Україні так званого “репараційного кредиту” викликає гострі дискусії серед європейських лідерів, адже воно стосується не лише фінансових аспектів, а й міжнародного права. На думку президентки Європейського центрально банку Крістін Лагард, будь-яке використання таких коштів повинно суворо відповідати нормам міжнародного права. Про це повідомляє Reuters.

    Крістін Лагард підкреслила, що для реалізації подібної ініціативи потрібна згода всіх країн, де ці активи заблоковані. Виступаючи в Європарламенті у Страсбурзі, вона попередила про можливі ризики від шкоди довірі до євро, якщо рішення буде юридично спірним. Вона зазначила, що такі дії можуть негативно вплинути на фінансову стабільність ЄС і зменшити привабливість євро для міжнародних інвесторів.

    “З огляду на фінансову стабільність і міцність євро, ми дуже уважно стежитимемо, щоб запропоновані рішення відповідали міжнародному праву та враховували стабільність фінансової системи”, – сказала Лагард.

    Наразі Єврокомісія пропонує використати близько 170 мільярдів євро заморожених активів РФ для допомоги Україні шляхом інвестування цих коштів у безкупонні облігації ЄК під гарантії держав ЄС, а з отриманих ресурсів надати Україні у вигляді “репараційної позики”.

    Тим часом можливість створення “репараційного кредиту” обговорюється на рівні європейських лідерів. Деякі держави, зокрема Бельгія, Люксембург та Франція, висловлюють занепокоєння щодо юридичних наслідків такого кроку. Німеччина, Італія та Франція як учасниці Великої сімки наполягають на узгодженні цього питання з країнами-партнерами, такими як США та Японія.

    Поки що ідея залишається предметом активних дискусій та потребує детального опрацювання з урахуванням як нормативно-правових стандартів, так і потенційного впливу на фінансову стабільність блоку.

    Як відомо, ідею “репараційного кредиту” для Києва, що базується на готівкових залишках російських активів, заморожених на Заході після вторгнення Росії в Україну у 2022 році, запропонувала президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.

    ЄC хоче надати Україні “репараційний” кредит

  • ЄС не зміг затвердити виплату Україні 140 млрд євро коштом Росії – ЗМІ

    ЄС не зміг затвердити виплату Україні 140 млрд євро коштом Росії – ЗМІ

    Лідери країн Європейського Союзу не дійшли згоди щодо пропозиції Єврокомісії про надання Україні “кредиту” у розмірі 140 млрд євро, який мав бути забезпечений замороженими російськими активами. Бельгія відмовилася підтримати ініціативу на неформальному саміті ЄС у Копенгагені, а Франція і Люксембург висловили свою стурбованість юридичними наслідками такої угоди. Пропозиція передбачала використання доходів від заморожених російських активів у бельгійському депозитарії для надання Україні “кредитів” на певний термін. Однак деякі країни виражають побоювання щодо можливих юридичних ризиків і вимагають більше гарантій від усіх держав-членів ЄС. Європейська комісія обіцяла врахувати стурбованість країн і продовжити роботу над пропозицією, але визнала необхідність додаткових консультацій та вивчення юридичних аспектів угоди.

  • ЄC хоче надати Україні “репараційний” кредит

    ЄC хоче надати Україні “репараційний” кредит

    Лідери Європейського Союзу готуються до узгодження нового механізму допомоги Україні – кредиту на суму 140 мільярдів євро, який буде взятий за рахунок заморожених резервів Російського Центробанку. Цей кредит вже назвали “репараційним”. До цього моменту деякі країни ЄС, зокрема Німеччина та Франція, були проти використання російських активів для допомоги Україні через юридичні й фінансові ризики, а також побоювання нового напруження від Росії. Однак недавно канцлер Німеччини Фрідріх Мерц підтримав ідею видати кредит Україні за рахунок російських коштів. Планується узгодження деталей цього плану 1 жовтня, а сам кредит буде погашено лише після компенсації Україні збитків, завданих під час війни. Угорщина та Словаччина, які симпатизують Росії, можуть утруднити реалізацію цього плану. Росія ж негативно реагує на ці плани, називаючи їх крадіжкою на державному рівні та погрожуючи судовими діями.

  • Мерц підтримав “репараційний кредит” Україні

    Мерц підтримав “репараційний кредит” Україні

    Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц запропонував Євросоюзу виділити Україні “репараційний кредит” у 140 млрд євро, використовуючи для цього заморожені активи РФ. Гроші будуть витрачені лише на придбання військового обладнання, а позика повернеться лише після компенсації Україні збитків, завданих під час війни. Кредит буде гарантований європейськими країнами і забезпечений коштами з бюджету ЄС на 2028 рік. Мерц закликав Євросоюз знайти спосіб використання заморожених активів Росії для підвищення вартості агресії для РФ.

  • Мерц відмовив Навроцькому щодо виплати репарацій – ЗМІ

    Мерц відмовив Навроцькому щодо виплати репарацій – ЗМІ

    Під час зустрічі канцлер Німеччини Мерц відмовив президенту Польщі у виплаті репарацій за Другу світову війну. Навроцький вимагав, щоб Німеччина продовжувала виплачувати репарації, але Мерц наголосив, що це питання вже вирішено. Водночас він підтримав Польщу перед загрозою з боку Росії, заявивши, що безпека регіону Балтійського моря і східного фланзу НАТО є пріоритетом для Німеччини.

  • Мерц відмовив Навроцькому щодо вимоги репарацій – ЗМІ

    Мерц відмовив Навроцькому щодо вимоги репарацій – ЗМІ

    Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц на зустрічі з президентом Польщі Каролем Навроцьким відмовився від виплати репарацій за Другу світову війну. Польський президент вимагав, щоб Німеччина продовжувала виплачувати репарації за завдані під час війни збитки, але Мерц заявив, що це питання вже давно вирішене. Тим не менше, він підтримав Польщу перед загрозою з боку Росії і наголосив на важливості спільної безпеки в регіоні Балтійського моря і на сході НАТО.

  • Борис Джонсон закликав Захід надати Укріїні ресурси для боротьби

    Борис Джонсон закликав Захід надати Укріїні ресурси для боротьби

    Колишній прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон виступив на Саміті Свободи в Лондоні, де закликав Захід до посилення санкцій проти Росії та передачі Україні заморожених активів Росії. Він осудив російські удари по цивільних в Україні та вважає, що Росія вже програла війну стратегічно. Джонсон закликав союзників не шукати компромісів із Кремлем, а використовувати силу, оскільки Путін розуміє тільки мову сили. Він також пропонує розморозити російські активи та передати їх Україні як репарації, наголошуючи, що це є абсолютно легально. Саміт Свободи спрямований на зміцнення демократичних союзів у сфері безпеки, оборони та технологій.