Реальний Київ

Позначка: Репарації

  • Репараційний кредит Україні: ЄЦБ поставив умову

    Репараційний кредит Україні: ЄЦБ поставив умову

    Рішення щодо використання заморожених російських активів для надання Україні так званого “репараційного кредиту” викликає гострі дискусії серед європейських лідерів, адже воно стосується не лише фінансових аспектів, а й міжнародного права. На думку президентки Європейського центрально банку Крістін Лагард, будь-яке використання таких коштів повинно суворо відповідати нормам міжнародного права. Про це повідомляє Reuters.

    Крістін Лагард підкреслила, що для реалізації подібної ініціативи потрібна згода всіх країн, де ці активи заблоковані. Виступаючи в Європарламенті у Страсбурзі, вона попередила про можливі ризики від шкоди довірі до євро, якщо рішення буде юридично спірним. Вона зазначила, що такі дії можуть негативно вплинути на фінансову стабільність ЄС і зменшити привабливість євро для міжнародних інвесторів.

    “З огляду на фінансову стабільність і міцність євро, ми дуже уважно стежитимемо, щоб запропоновані рішення відповідали міжнародному праву та враховували стабільність фінансової системи”, – сказала Лагард.

    Наразі Єврокомісія пропонує використати близько 170 мільярдів євро заморожених активів РФ для допомоги Україні шляхом інвестування цих коштів у безкупонні облігації ЄК під гарантії держав ЄС, а з отриманих ресурсів надати Україні у вигляді “репараційної позики”.

    Тим часом можливість створення “репараційного кредиту” обговорюється на рівні європейських лідерів. Деякі держави, зокрема Бельгія, Люксембург та Франція, висловлюють занепокоєння щодо юридичних наслідків такого кроку. Німеччина, Італія та Франція як учасниці Великої сімки наполягають на узгодженні цього питання з країнами-партнерами, такими як США та Японія.

    Поки що ідея залишається предметом активних дискусій та потребує детального опрацювання з урахуванням як нормативно-правових стандартів, так і потенційного впливу на фінансову стабільність блоку.

    Як відомо, ідею “репараційного кредиту” для Києва, що базується на готівкових залишках російських активів, заморожених на Заході після вторгнення Росії в Україну у 2022 році, запропонувала президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.

    ЄC хоче надати Україні “репараційний” кредит

  • ЄС не зміг затвердити виплату Україні 140 млрд євро коштом Росії – ЗМІ

    ЄС не зміг затвердити виплату Україні 140 млрд євро коштом Росії – ЗМІ

    Лідери країн Європейського Союзу не дійшли згоди щодо пропозиції Єврокомісії про надання Україні “кредиту” у розмірі 140 млрд євро, який мав бути забезпечений замороженими російськими активами. Бельгія відмовилася підтримати ініціативу на неформальному саміті ЄС у Копенгагені, а Франція і Люксембург висловили свою стурбованість юридичними наслідками такої угоди. Пропозиція передбачала використання доходів від заморожених російських активів у бельгійському депозитарії для надання Україні “кредитів” на певний термін. Однак деякі країни виражають побоювання щодо можливих юридичних ризиків і вимагають більше гарантій від усіх держав-членів ЄС. Європейська комісія обіцяла врахувати стурбованість країн і продовжити роботу над пропозицією, але визнала необхідність додаткових консультацій та вивчення юридичних аспектів угоди.

  • ЄC хоче надати Україні “репараційний” кредит

    ЄC хоче надати Україні “репараційний” кредит

    Лідери Європейського Союзу готуються до узгодження нового механізму допомоги Україні – кредиту на суму 140 мільярдів євро, який буде взятий за рахунок заморожених резервів Російського Центробанку. Цей кредит вже назвали “репараційним”. До цього моменту деякі країни ЄС, зокрема Німеччина та Франція, були проти використання російських активів для допомоги Україні через юридичні й фінансові ризики, а також побоювання нового напруження від Росії. Однак недавно канцлер Німеччини Фрідріх Мерц підтримав ідею видати кредит Україні за рахунок російських коштів. Планується узгодження деталей цього плану 1 жовтня, а сам кредит буде погашено лише після компенсації Україні збитків, завданих під час війни. Угорщина та Словаччина, які симпатизують Росії, можуть утруднити реалізацію цього плану. Росія ж негативно реагує на ці плани, називаючи їх крадіжкою на державному рівні та погрожуючи судовими діями.

  • Мерц підтримав “репараційний кредит” Україні

    Мерц підтримав “репараційний кредит” Україні

    Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц запропонував Євросоюзу виділити Україні “репараційний кредит” у 140 млрд євро, використовуючи для цього заморожені активи РФ. Гроші будуть витрачені лише на придбання військового обладнання, а позика повернеться лише після компенсації Україні збитків, завданих під час війни. Кредит буде гарантований європейськими країнами і забезпечений коштами з бюджету ЄС на 2028 рік. Мерц закликав Євросоюз знайти спосіб використання заморожених активів Росії для підвищення вартості агресії для РФ.

  • Мерц відмовив Навроцькому щодо виплати репарацій – ЗМІ

    Мерц відмовив Навроцькому щодо виплати репарацій – ЗМІ

    Під час зустрічі канцлер Німеччини Мерц відмовив президенту Польщі у виплаті репарацій за Другу світову війну. Навроцький вимагав, щоб Німеччина продовжувала виплачувати репарації, але Мерц наголосив, що це питання вже вирішено. Водночас він підтримав Польщу перед загрозою з боку Росії, заявивши, що безпека регіону Балтійського моря і східного фланзу НАТО є пріоритетом для Німеччини.

  • Мерц відмовив Навроцькому щодо вимоги репарацій – ЗМІ

    Мерц відмовив Навроцькому щодо вимоги репарацій – ЗМІ

    Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц на зустрічі з президентом Польщі Каролем Навроцьким відмовився від виплати репарацій за Другу світову війну. Польський президент вимагав, щоб Німеччина продовжувала виплачувати репарації за завдані під час війни збитки, але Мерц заявив, що це питання вже давно вирішене. Тим не менше, він підтримав Польщу перед загрозою з боку Росії і наголосив на важливості спільної безпеки в регіоні Балтійського моря і на сході НАТО.

  • Борис Джонсон закликав Захід надати Укріїні ресурси для боротьби

    Борис Джонсон закликав Захід надати Укріїні ресурси для боротьби

    Колишній прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон виступив на Саміті Свободи в Лондоні, де закликав Захід до посилення санкцій проти Росії та передачі Україні заморожених активів Росії. Він осудив російські удари по цивільних в Україні та вважає, що Росія вже програла війну стратегічно. Джонсон закликав союзників не шукати компромісів із Кремлем, а використовувати силу, оскільки Путін розуміє тільки мову сили. Він також пропонує розморозити російські активи та передати їх Україні як репарації, наголошуючи, що це є абсолютно легально. Саміт Свободи спрямований на зміцнення демократичних союзів у сфері безпеки, оборони та технологій.

  • В ЄС назвали умову повернення Росії заморожених активів

    В ЄС назвали умову повернення Росії заморожених активів

    Росія не одержить назад свої заморожені активи, поки не компенсує завдані Україні збитки. Про це заявила верховна представниця ЄС із зовнішніх відносин і політики безпеки Кая Каллас перед початком неформальної зустрічі міністрів закордонних справ ЄС у форматі Гімніх у Копенгагені, повідомляє Укрінформ.
    Нині понад 205 млрд євро російських активів заморожено в рамках санкцій ЄС, накладених на Москву за її вторгнення.
    “Нам треба глибоко зануритися в тему заморожених активів. Є за і проти. Є певні чутливі моменти, але слід аргументовано обговорити можливі ризики. Звичайно, має бути стратегія виходу із кризи, але ми навіть не можемо уявити, що у випадку припинення вогню ці активи повернуть Росії без того, щоб вона виплатила репарації”, – сказала Каллас.
    Україна та деякі країни ЄС, зокрема Польща та країни Балтії, закликали ЄС конфіскувати активи та використати їх для підтримки Києва.
    Франція, Німеччина та Бельгія, що володіє більшістю активів, відкинули такі заклики.
    Країни додали, що ЄС призначив майбутні прибутки від активів для повернення підтримки Україні, та поставили під сумнів наявність правових підстав для їх конфіскації.

  • Німеччина відмовилася виплачувати компенсації колишнім колоніям

    Німеччина відмовилася виплачувати компенсації колишнім колоніям

    Влада Німеччини визнає “несправедливість, скоєну під час німецького колоніального панування”, втім, не має наміру виплачувати компенсації колишнім колоніям. Про це мовиться у відповіді німецького уряду на парламентський запит опозиційної партії Союз 90/Зелені, інформує Tagesspiegel.
    В уряді нагадали, що “концепція компенсацій у міжнародному праві виникає лише у разі порушення міжнародного зобов’язання”. Тоді як жодних зобов’язань Берлін тоді не мав, акцентується у відповіді. Водночас влада наголосила, що підтримує контакти з багатьма країнами щодо повернення культурних цінностей з колоніальної епохи.
    Опозиція розкритикувала таку позицію уряду, закликавши до “співчуття, а не формальної юридичної відмови»”
    Наприкінці XIX століття Німецька імперія мала колонії в Азії, Океанії та Африці. Її правління там характеризувалося експлуатацією природних ресурсів і людей, насильницькою асиміляцією та геноцидом місцевого населення. За результатами Першої світової війни колонії Німеччини були розподілені між державами-переможцями.

  • Суд зобов’язав РФ виплатити 500 млн гривень збитків п’яти банкам України

    Суд зобов’язав РФ виплатити 500 млн гривень збитків п’яти банкам України

    Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) виграв другий позов до Росії за збитками внаслідок російської агресії для банків, що виводяться з ринку. Про це ФГВФО повідомляє на своєму сайті.
    Господарський суд Києва 17 липня повністю задовольнив позовні вимоги Фонду до країни-агресора на загальну суму 498,5 млн грн. Мова груповий позов, у якому об’єднано п’ять банків: Грін Банк, Ерде Банк, Укргазпромбанк, Банк Таврика та Фортуна-Банк.
    У ФГВФО нагадали, що активи цих банків знаходилися на територіях Донецької та Луганської областей, окупованих Росією у 2014 році. Внаслідок окупації банки втратили змогу розпоряджатися цим майном.
    Загалом збитки банків від дій РФ із 2014 року до початку повномасштабного вторгнення Фонд попередньо оцінює у 84 млрд грн. За цими збитками будуть подані позови.
    Судові рішення в перспективі дозволять порушити питання про стягнення збитків з Росії на міжнародній арені.
    Суди нині розглядають іще два позови Фонду проти РФ: один на 651 млн грн у справі Промекономбанку та груповий позов на понад 920 млн грн за збитками чотирьох інших банків.
    Як ми вже писали, кияни, чиї домівки визнані непридатними для проживання внаслідок ударів Росії, можуть щомісяця отримати 20 тисяч гривень на оренду житла.
    Будуй краще ніж було: в Україні почалося комплексне відновлення