Репараційна позика, для якої у ЄС планують використати заморожені активи РФ, піде на потреби української армії у разі, якщо війна триватиме, і на відновлення та макрофінансову стабільність у разі настання миру. Про це у понеділок, 15 грудня заявив президент Володимир Зеленський, відповідаючи на запитання журналістів, передає Укрінформ.
“Сьогодні репараційна позика або будь-який формат, який розрахований на суму російських заморожених активів – це від 150 до 200, 210 млрд доларів, це Game Changer (чинник, що змінює гру – ред.). Це фінансова гарантія безпеки для України. На жаль, ми повинні думати і про план Б. План А – закінчення війни. План Б – продовження російської агресії. Якщо план Б, і російська агресія продовжується (…), ми розраховуємо на, як мінімум 40-45 млрд євро на рік фінансової допомоги. Тобто транш цієї репараційної позиції”, – розповів Зеленський.
За його словами, під час війни ці кошти будуть використані на підтримку армії, оборонного сектору – зброю, ППО, а також на фінансові потреби.
Якщо війни не буде, ці кошти, як розповів президент, будуть спрямовані на відбудову України та як вливання у макрофінансову стабільність.
“Уявіть собі, якщо немає війни, то 45 млрд на рік – це дуже серйозне вливання в макрофінансову стабільність України, в наше відновлення і знов-таки в ту саму “критичку”, але вже не про підтримку йдеться, а про відновлення її”, – сказав Зеленський.
Він також наголосив, що ці кошти у будь-якому випадку стануть частиною гарантій безпеки.
“Це дійсно частина наших гарантій безпеки, як п’ята стаття НАТО, як зброя”, – зауважив глава держави.
Зеленський додав, що якщо будуть проблеми з репараційною позикою, Україна розраховує “на альтернативні шляхи”, хоча вони й будуть складнішими.
Як повідомлялося, 12 грудня посли Європейського Союзу погодили механізм безстрокового замороження €210 млрд російських активів у Європі, який має не допустити їхнього повернення Росії поза санкційним режимом. Угорщина і ще кілька країн виступають проти цього. Єврорада збереться 18 грудня, щоб остаточно узгодити деталі репараційного кредиту і розв’язати проблеми, що залишаються.
Позначка: Репарації
-
Зеленський розповів, на що піде репараційна позика
-
Чи зможе Орбан зірвати вступ України в ЄС та залишити її без грошей
Єврокомісія висловлює обурення щодо можливості того, що прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан може спробувати перешкодити вступу України до ЄС та продовжити антиукраїнську політику. Проте, вони готові до цього та мають плани, як протистояти. Політики обговорюють можливість вступу України до ЄС у 2027 році, яка стала амбітною ціллю для українського уряду. Ця ідея виникла на фоні швидкої європейської інтеграції країни та геополітичних обговорень. Єврокомісія впевнена, що Орбан не зможе зірвати вступ України до ЄС та намагається знайти способи обійти його можливе вето. Також розглядаються інші стратегії, які можуть допомогти Україні швидше наблизитися до членства в ЄС, навіть у разі опозиції з боку Угорщини.
-
У Єврокомісії вважають, що “репараційна позика вистоїть у суді”
Паола Пінью, головна речниця Європейської комісії, заявила, що пропозиція щодо репараційного кредиту для України є юридично обґрунтованою і відповідає вимогам зацікавлених сторін. Вона наголосила, що забезпечується широкий спектр гарантій щодо розподілу ризиків. Пінью також зазначила, що тривають переговори для врахування та вирішення всіх питань. Європейська комісія впевнена, що їхні пропозиції відповідають усім вимогам та ринковим занепокоєнням і будуть успішними у суді.
-
Три вимоги Бельгії для розблокування “репараційного кредиту”
Прем’єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер заявив про підтримку України та готовність надати їй “репараційний кредит” за рахунок заморожених активів Росії, але поставив три умови. Перша умова – забезпечення повної взаємної відповідальності за ризики. Друга умова – забезпечення ліквідності та захисту від ризиків. Третя умова – справедливий розподіл витрат між всіма державами-членами ЄС. Єврокомісія планує конфіскувати 210 млрд євро російських резервів для виділення репараційного кредиту Україні. Однак США намагаються заблокувати цей кредит, стверджуючи, що заморожені активи слід використовувати для мирного врегулювання конфлікту між Росією та Україною.
-
В ЄС знову обговорять використання активів РФ
Лідери Європейського Союзу продовжують обговорювати питання використання заморожених російських активів для підтримки України. На наступному саміті Європейської Ради, який відбудеться 18 грудня, планують обговорити це питання. Під час зустрічі в Брюсселі лідери зазначили важливість фінансової підтримки для України в контексті геополітичної ситуації. Бельгія висловила готовність передати заморожені російські активи Україні у вигляді “репараційного кредиту”, але це потребує певних умов, які поки не виконані через блокування Угорщиною альтернативного рішення.
-
У війни не європейське обличчя: невже Бельгія проти репарацій Україні
Слово – не горобець Ідея озброювати Україну за рахунок російських заморожених активів витає у повітрі вже давно. З цього приводу Європейська комісія запропонувала механізм, згідно з яким з активів РФ, заморожених у Європі, може бути виданий reparations loan – кредит для України. Сума такого кредиту оцінюється у приблизно у 130 млрд євро, залежно від остаточної оцінки потреб країни на 2026-2027 роки.
За планом, активи не будуть конфісковані у класичному сенсі: власність за РФ формально зберігається, але ці активи “зв’язані”. Й випуск кредиту передбачає, що Україна віддає гроші тільки якщо РФ потім заплатить повноцінні репарації.
За заявами президента Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн та інших європейських представників, якщо РФ не погодиться на виплату репарацій, активи залишатимуться заблокованими, але в цьому випадку Україна зможе використати кошти кредиту.
Звичайно, така схема є нестандартною з правової точки зору, й існують застереження, чи не буде її визнано незаконною як примусову конфіскацію. Дипломатичні представники заявляють, що це має бути виправдано як компенсація за шкоду, а не як звичайне відбирання коштів.
На сьогодні ця пропозиція ще не схвалена остаточно, проти цього є серйозні політичні й юридичні заперечення. Певні сумніви щодо легальності такого кроку: чи не буде це фактично конфіскацією, що заборонено міжнародним правом, якщо не буде вироку чи рішення, котре визнає заборгованість РФ перед Україною?
Найбільш принципову позицію займає Бельгія (саме там зберігається основна частина активів у депозитарії Euroclear). Ця країна стурбована можливими фінансовими ризиками: наприклад, у разі, якщо санкції з РФ знімуть, або якщо буде судовий виклик, хто у такому випадку нестиме відповідальність?
Тож робота над механізмом не згорнута, але й остаточного рішення немає.
Між тим днями сталася надзвичайна подія, пов’язана саме з процесом виділення Україні reparations loan. “Колись ця війна припиниться. Але Росія ніколи не програє цю війну. Навіть не бажано, щоб країна з ядерною зброєю програла війну і стала повністю нестабільною. Це навіть не в наших інтересах. Тож це ілюзія, що колись ми повернемо заморожені активи, бо Росія програє війну і буде змушена їх віддати”, – сказав прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер, відповідаючи на запитання головного редактора видання La Libre Доріана де Меюса. Водночас де Вевер вимагає від урядів європейських країн фінансових гарантій його державі, що перевищуватимуть суму кредиту. Також він хоче, аби термін дії цих гарантій перевищував дію санкцій ЄС проти Москви. У Євросоюзі називають такі вимоги “порожньою перевіркою”: чотири дипломати блоку сказали Politico, що не можуть погодитися на ці умови, адже це поставить фінансову життєздатність їхніх держав у залежність від рішення суду. Потенційно ті повинні будуть виплатити мільярди євро через кілька років після закінчення війни в Україні.
При цьому де Вевер вважає, що після завершення війни держава-агресор має самостійно відмовитися від усіх своїх активів або їхньої частини, повідомляє ТСН. Дивна раптова наївність для прем’ра багатої та сильної європейської країни, чи не так?
Й, безумовно, його скандальна заява щодо “не поразки” РФ дозволяє розрізнити, розмежувати наявні технічні проблеми й необхідну для прийняття цього складного рішення політичну волю. Перше відлуння й перспективи Звичайно, на ці слова аж бігом відгукнулися деякі “друзі війни” у самій Росії та за її межами. Але цитувати російські інформаційні сміттєзвалища або “політиків” цієї країни-терориста сенсу немає. Тож варто звернути увагу на реакцію деяких псевдонейтральних країн, найперше КНР.
Так, у Пекіні не вважають, що використання заморожених активів РФ для України сприятиме просуванню мирних переговорів. На цьому наголосив офіційний представник МЗС Китаю Лінь Цзянь, пише УНН 3 грудня. “Усі сторони повинні створити позитивну атмосферу та сприятливі умови для просування мирних переговорів та політичного вирішення кризи в Україні, а не навпаки”, – наголосив нещодавно Цзянь, відповідаючи на питання про ініціативу ЄС щодо надання кредиту Україні за рахунок заморожених російських активів. Тож слова прем’єра Бельгії – це дуже важлива заява. Й вона, вірогідно, взагалі є ключем до розуміння нового світоустрою, наголошує політтехнолог Михайло Шейтельман. “Те, що заявив прем’єр-міністр Бельгії – це ключ до розуміння чи, навпаки, нерозуміння нового устрою світу”, – вважає він. Але, на думку Шейтельмана, це аж ніяк не було спробою “відмазатися там і не брати участь” у допомозі Україні. “Адже він сам каже: “Ми Україні готові допомагати, хочемо допомогти і готові давати гроші”. Але ось ці заарештовані активи не готові. Тобто, він не ворог Україні, безумовно. Мало того, він друг Україні, прем’єр-міністр Бельгії друг України, тому мені у десять разів образливіше. Коли кажуть вороги подібні речі, то я все це розумію. Але коли кажуть друзі, мені дуже прикро. Тому що далі він насправді виступив із великою промовою. Ця мова про майбутній світоустрій говорить більше, чим будь-який статут ООН, чим будь-який виступ там Трампа чи когось ще – про те, в якому світі нам з вами належить жити чи не належить. Якщо він матиме рацію, це буде огидний світ”, – наголошує Шейтельман. То чи може щось змінитися у цій історії найближчим часом, попри всі скандальні заяви?
За словами представників Єврокомісії, робота над механізмом виділення репараційного кредиту Україні триває, й він лишається на порядку денному як ймовірне рішення для фінансування нашої країни у 2026-2027 роках.
Однак у цьому питанні існує певний розкол: з одного боку ті, хто вважає, що заморожені активи РФ це логічний і моральний ресурс, аби підтримати Україну, не навантажуючи платників податків (це глава дипломатії ЄС Кая Каллас, канцлер ФРН Фрідріх Мерц, ЄК). З іншого боку є ті, хто наголошує на ризиках (юридичних, фінансових, репутаційних) і не готовий, аби одна країна (Бельгія) взяла відповідальність за всі наслідки (це де Вевер, бельгійські міністри). Є також наголос на тому, що навіть ті, хто підтримує цю ідею, вимагають обережності й не просто політичних, а юридично зобов’язуючих гарантій (Мерц, ЄК).
Та якщо як мінімум 65% населення і 15 країн ЄС підтримають ініціативу, то існує шанс, що рішення про надання Україні reparations loan все-таки буде ухвалено, пише Reuters.
Проте у випадку, якщо правові або політичні бар’єри не буде подолано (зокрема, небажання країн-депозитаріїв ризикувати), цей механізм може бути заморожений або змінений на щось інше, менш ризиковане.
Зокрема, як пише Politico, найбільш імовірною альтернативою буде випуск додаткових боргових зобов’язань ЄС для покриття дефіциту бюджету України. Втім, цю ідею не підтримує більшість європейських урядів, бо вона передбачає використання коштів платників податків.
Ірина Носальська -
Москва погрожує ЄС війною через суверенні активи
За використання російських активів РФ погрожує ЄС арештом майна європейських інвесторів на своїй території та позовами до різних судів. Які з цих погроз реальні, чому Росія активізувалась у цьому питанні та як просувається надання Україні репараційного кредиту? Судова війна протягом 50 років Голова російського банку ВТБ Андрій Костін попередив, що якщо ЄС використає заморожені суверенні активи Росії для фінансування кредиту Україні, Москва розпочне масштабну судову війну, що може тривати 50 “років навіть після встановлення миру”. “Європа прагне воювати чужими руками та чужими коштами – це вершина цинізму. Жодного виправдання цьому немає”, – заявив Костін. За його словами, Росія застосує дзеркальні заходи у відповідь: арешт майна європейських інвесторів на російській території; подання позовів до російських судів, а також до судів Бельгії та Міжнародного суду ООН.
Водночас Костін уперше публічно визнав можливість компромісу: якщо заморожені кошти будуть спрямовані на відновлення України в рамках великої мирної угоди (наприклад, через спільний фонд США – Росія), Москва готова розглянути такий варіант. “Якщо Росія дасть згоду – будь ласка. Питання полягає лише в домовленостях. Рано чи пізно угода буде укладена. Життя показує, що компроміси необхідні. Росія також готова до них”, – наголосив банкір. Дзеркальна відповідь неможлива Водночас не все з того, чим погрожує РФ, вона реально може здійснити.
Росія гарантовано подасть численні позови до міжнародних, європейських та російських судів, оскаржуючи конфіскацію. Мета цих позовів – не стільки виграти, скільки затягнути процес на роки, зробити його максимально складним та дорогим для ЄС і, найголовніше, заблокувати передачу коштів Україні.
Росія може націлитися на фінансові активи та цінні папери іноземних інвесторів з “недружніх країн”, які досі зберігаються на спеціальних рахунках та заблоковані. Москва вже взяла під “тимчасове управління” активи деяких західних компаній. У відповідь на конфіскацію суверенних активів можуть бути проведені подальші акти експропріації або жорсткіші заходи щодо тих західних компаній, що ще залишаються у РФ.
Водночас західні санкції значно зменшили обсяг іноземних активів у РФ, тому симетрична відповідь (еквівалентна 300 млрд дол.) неможлива. Проте дії проти європейських інвесторів можуть завдати їм значних локальних збитків.
Росія часто погрожує, що конфіскація її активів підірве довіру до євро та західної фінансової системи загалом. Хоча цей аргумент стримує деякі країни ЄС, більшість експертів вважають, що конфіскація активів країни-агресора, що порушила міжнародне право, є унікальним прецедентом і навряд чи змусить більшість інвесторів масово виводити кошти з ЄС чи США. Проблеми з репараційним кредитом Наразі є дві невтішні новини щодо надання Україні кредиту коштом активів РФ. По-перше: Європейський центральний банк (ЄЦБ) відмовився надавати гарантії щодо виплат “репараційного кредиту” Україні на суму 140 млрд євро. По-друге: Бельгія продовжує відмовлятись від надання Україні коштів із заморожених активів РФ.
Тож, ЄЦБ дійшов висновку, що пропозиція ЄК порушує його мандат. “ЄЦБ відмовився стати гарантом з виплати 140 млрд євро Україні, завдавши удару по планах ЄС залучити “репараційну позику”, забезпечену замороженими російськими активами”, – пише Financial Times. Це є технічним, але фундаментальним застереженням, яке базується на ключових правилах роботи ЦБ.
ЄК запропонувала, щоб ЄЦБ виступив у ролі кредитора для бельгійського депозитарію Euroclear. Ця роль мала б забезпечити Euroclear тимчасову ліквідність на випадок кризи або швидкого судового рішення, щоб не допустити дефолту.
ЄЦБ відмовився, керуючись своїми основними принципами: за договорами ЄС, ЄЦБ суворо заборонено надавати пряме фінансування урядам або покривати фінансові зобов’язання держав-членів. У ЄЦБ вважають, що ця пропозиція ЄК фактично рівнозначна прямому фінансуванню, оскільки регулятор покривав би фінансові зобов’язання країн-членів.
Також ця практика, відома як “монетарне фінансування”, заборонена, оскільки вона може призвести до високої інфляції та втрати довіри до євро як єдиної валюти та до самого регулятора на міжнародних ринках. Головний мандат ЄЦБ – це забезпечення цінової стабільності, а не покриття фінансових ризиків політичних рішень.
Відмова ЄЦБ стала серйозним ударом по плану. Це фактично усунуло ключового фінансового гаранта, без якого ризики для Euroclear і для Бельгії значно зросли.
Ця відмова додала аргументів Бельгії, яка вимагала повних та надійних гарантій від ЄС, щоб не нести одноосібно фінансових ризиків у разі російських позовів. Відсутність підтримки ЄЦБ лише посилила її занепокоєння.
Після того, прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер в інтерв’ю виданню La Libre зробив скандальну заяву, що Росія не програє війну в Україні. “Хто справді вірить, що Росія програє в Україні? Росія не програє. Це байка, повна ілюзія. Навіть небажано, щоб вони програли, щоб у країні, яка володіє ядерною зброєю, не панувала нестабільність”, – сказав він. Вевер заявив про “неймовірний тиск” навколо питання вилучення заморожених активів Росії. При цьому він вперто називає спробу передати кошти агресора Україні “крадіжкою”. “Крадіжка заморожених активів іншої країни, її суверенних фондів добробуту, ніколи раніше не робилася. Це гроші ЦБ Росії. Навіть під час Другої світової війни гроші Німеччини не конфіскувалися, а були заморожені”, – заявив він. Не все це втрачено Росія саме зараз активізувала свої погрози у питанні використання її заморожених активів, оскільки ЄС перейшов до практичного етапу розробки механізму для виділення великого кредиту Україні.
Це вже не просто розмови, а формування конкретних юридичних та фінансових схем, які мають на меті використати ці кошти, що є значним кроком уперед.
Основна мета Кремля – залякати європейські країни та зупинити цей процес, який Москва вважає неправомірним. І, як бачимо на прикладі Бельгії, на жаль, це працює.
Водночас попри труднощі ЄК не покидає спроб надати репараційний кредит Україні коштом активів РФ.
Після того, як ЄЦБ відхилив роль фінансового гаранта для великого кредиту Україні, забезпеченого замороженими російськими активами, ЄК одразу почала розробляти альтернативні пропозиції. Суть цих пошуків полягає в тому, щоб знайти спосіб забезпечити необхідну ліквідність для цієї позики, але вже без участі ЦБ.
Найбільш обговорюваний варіант передбачає, що всі 27 країн-членів ЄС спільно гарантують покриття потенційних збитків. Замість того, щоб одна Бельгія була відповідальною за весь ризик, усі члени ЄС вносять фінансові зобов’язання або створюють спеціальний фонд, щоб Euroclear або Бельгія могли звернутися до нього у випадку непередбачуваних судових рішень. Це безпосередньо задовольняє ключову вимогу Бельгії про солідарність та розподіл ризиків.
Інший варіант передбачає, що загальний бюджет ЄС виступатиме кінцевим гарантом покриття втрат. Це складний шлях, оскільки вимагає одностайної згоди всіх країн ЄС на використання бюджету в такому контексті, і він також викликає спротив у деяких держав.
Також ЄК готує юридичне рішення, щоб нівелювати побоювання Бельгії щодо репараційного кредиту.
ЄК хоче скористатися положенням статті 122 Договору про ЄС, що дозволяє урядам ухвалювати рішення “в дусі солідарності між державами-членами щодо заходів, які відповідають економічній ситуації”. ЄК хоче інтерпретувати це положення таким чином, що для схвалення продовження санкцій буде достатньо голосів кваліфікованої більшості. Це допоможе уникнути вето Угорщини чи Словаччини. Ця стратегія є способом “забезпечити підтримку Бельгії”.
Ці пропозиції зараз є предметом інтенсивних переговорів перед ключовим самітом. Рішення щодо того, чи будуть надані ці фінансові гарантії і чи вдасться врешті-решт переконати Бельгію, очікується на найближчому засіданні лідерів ЄС.
Вікторія Хаджирадєва -
Заморожені активи РФ. Чого боїться Бельгія
Євросоюз запропонував перетворити російські державні активи на суму 140 млрд євро (163 млрд доларів), що зберігаються в Бельгії, на репараційний кредит для фінансової допомоги Києву наступного року. За нього активно виступає канцлер Німеччини Фрідріх Мерц. Але проти такого плану виступає Бельгія. Там стверджують, що такий крок у короткостроковій перспективі поставить під загрозу мирну угоду і може призвести до судових позовів з боку Росії в майбутньому.
Глухий кут
Росія засудила пропозицію ЄС, а один із провідних російських банкірів пригрозив Євросоюзу 50-річними судовими тяжбами, якщо ідею буде реалізовано.
Європейська комісія має намір запропонувати способи виходу з цієї глухої ситуації, але міністр закордонних справ Бельгії Максим Прево вважає, що в документі, який комісія збиралася опублікувати цієї середи, побоювання бельгійців не враховані в достатній мірі.
Країни ЄС уже витрачають на допомогу Україні відсотки, які накопичуються на приблизно 210 млрд євро (245 млрд доларів) заморожених російських активів. Але питання, чи використовувати самі ці активи, виявилося значно складнішим.
Страх Бельгії
Лідери країн Євросоюзу планують винести ідею репараційного кредиту на голосування на саміті ЄС 18-19 грудня. Однак перспективи домовленості залишаються вкрай невизначеними.
Бельгія виступає головним критиком цієї схеми, тому що більша частина заморожених ЄС активів — 185 млрд євро (216 млрд доларів) — зберігається в Euroclear, брюссельському центральному депозитарії цінних паперів.
На думку бельгійської влади, у разі ускладнень через кредит, забезпечений замороженими активами, саме Бельгія опиниться під ударом можливих позовів з боку Росії.
“Якщо Росія подасть на нас до суду, у неї будуть усі шанси виграти, а ми, Бельгія, не зможемо повернути ці 200 млрд євро (233 млрд доларів), бо ця сума дорівнює цілому річному федеральному бюджету країни, — заявив Максим Прево. — Для Бельгії це буде банкрутство”.
Прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер надіслав листа голові Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн, у якому заявив, що вважає пропозицію ЄС «в корені неправильною».
Вевер заявив, що країни ЄС мають надати Бельгії юридичну гарантію, що у разі провалу кредиту Україні або скасування санкцій проти Росії вони розділять із Бельгією фінансові ризики.
Ситуація ускладнюється тим, що Європейський центральний банк заявив, що не зможе в такому разі надати країнам ЄС екстрену фінансову підтримку.
Бельгійський прем’єр запропонував Євросоюзу виділити Україні 45 млрд євро (52 млрд доларів) у вигляді кредиту на наступний рік, використовуючи механізми, які можна задіяти в рамках існуючого спільного бюджету 27 країн-членів ЄС.
Однак канцлер Німеччини Фрідріх Мерц вважає, що це не найкращий вихід.
Він заявив, що використання заморожених російських активів для підтримки України стає дедалі нагальнішим питанням і закликав лідерів ЄС об’єднатися навколо цієї ініціативи. Верховний представник ЄС з закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас погоджується з Мерцем. Вона стверджує, що репараційний кредит посилить позиції Європи у протистоянні з Москвою і підштовхне Володимира Путіна до мирних переговорів.
Росія пообіцяла вжити відповідних заходів, якщо Євросоюз вирішить використати заморожені російські державні активи для надання кредиту Україні. -
МЗС Бельгії розкритикувало план ЄК щодо росактивів
Міністр закордонних справ Бельгії Максим Превоперед висловив непогоду з приводу оновленого плану Єврокомісії щодо передачі Україні заморожених російських активів. Він вважає цей план неприйнятним і навіть небезпечним. Бельгія виступила з жорсткою критикою щодо репараційного кредиту, який є складовою цього плану. Міністр наголосив, що Бельгія розуміє необхідність фінансової підтримки України, але вважає інші варіанти, наприклад, запозичення коштів на ринку, кращими. Крім того, він звинуватив Європу в ігноруванні позиції Бельгії та знеціненні їхніх аргументів.
-
ЄЦБ не підтримав “репараційний кредит” Україні під активи РФ – ЗМІ
Європейський центральний банк відмовився підтримати ідею про надання Україні гарантії на отримання 140 мільярдів євро під заставу російських активів, які знаходяться у бельгійському депозитарії Euroclear. ЄЦБ вважає, що ця пропозиція порушує його мандат, оскільки може розглядатися як пряме фінансування урядів. Єврокомісія почала працювати над альтернативними пропозиціями для надання тимчасової ліквідності для підтримки України. Бельгія виступає проти використання російських активів для позики Україні, вважаючи це неправильним і не враховуючи раніше висловлені застереження.