Реальний Київ

Позначка: Резерв

  • Світові центробанки закупили понад 20 тонн золота у травні

    Світові центробанки закупили понад 20 тонн золота у травні

    У травні 2025 року центральні банки різних країн поповнили свої золотовалютні резерви на 20,5 тонни золота. Про це свідчать попередні оцінки Всесвітньої ради із золота (World Gold Council, WGC).
    Відповідний показник перевищив квітневий обсяг закупівель (15,6 тонни), однак залишився нижчим за середній рівень закупівель за минулі 12 місяців, що становить близько 27 тонн, відзначають аналітики WGC.
    “Загострення конфлікту на Близькому Сході, ймовірно, підвищило стратегічну привабливість золота для центральних банків, які прагнуть захистити резерви від геополітичних потрясінь”, – прокоментувала аналітикиня Марісса Салім.
    Найбільшими покупцями золота у травні стали:

  • Казахстан – 7,4 тонни
  • Туреччина – 6,4 тонни
  • Польща – 6,2 тонни
  • Китай – 1,9 тонни
  • Чехія – 1,6 тонни
  • Киргизстан – 1,3 тонни
  • Камбоджа – 1 тонна

    • Закупівлі решти центральних банків становили менше однієї тонни.
    Водночас найбільшим продавцем золота став центральний банк Сингапуру, котрий скоротив свої запаси на 5,4 тонни.
    WGC також нагадала про нещодавнє опитування представників центробанків різних країн. Згідно з ним, 43% опитаних очікують, що їхні країни купуватимуть золото протягом наступного року, тоді як 95% респондентів вважають, що запаси золота у міжнародних золотовалютних резервах продовжать зростати.
    Як зазначають респонденти, золото зберігає здатність диверсифікувати та хеджувати активи в умовах кризи та інфляції.

  • У Резерв+ з’явилась функція зняття з розшуку

    У Резерв+ з’явилась функція зняття з розшуку

    Можливість оплати штрафів у межах бета-тесту додали в застосунок Резерв+. Про це повідомляє заступниця міністра оборони України Катерину Черногоренко у Facebook.
    Чиновниця додала, що для того, щоб приєднатися до тестування, слід заповнити форму за посиланням.
    “Усі, хто встигає зробити це вчасно, оплачує тільки половину штрафу – 8500 гривень. Без черг. Без візиту до ТЦК. Це стосується тих, хто не уточнив свої дані до 16.07.2024”, – наголосила чиновниця.
    Вона також наголосила в коментарях до свого допису, що перший час можна буде сплатити тільки ті штрафи, які були нараховані за несвоєчасне уточнення військово-облікових даних.
    Інші штрафи, зокрема за неявку за повісткою, у застосунку можна буде оплачувати згодом.
    Тепер порушників будуть знімати з розшуку автоматично після оплати штрафу.
    Черногоренко уточнила, що після оплати штрафу і зняття статусу “в розшуку” порушників зможуть забронювати.

  • У роботі Резерв+ стався збій

    У роботі Резерв+ стався збій

    У роботі застосунку Резерв+ стався збій. Про це повідомило Міністерство оборони в Телеграм у четвер, 26 червня.
    Вказано, що мова йде про “тимчасові труднощі”.
    “Наразі спостерігаються технічні перебої у роботі застосунку Резерв+. Наші фахівці вже працюють над усуненням проблеми – очікується, що впродовж кількох годин система стабілізується”, – йдеться у повідомленні.
    У відомстві радять у разі потреби скористатися PDF-версією військово-облікового документа.

  • Резерв+ не відстежує геолокацію користувачів – Міноборони

    Резерв+ не відстежує геолокацію користувачів – Міноборони

    Міністерство оборони України спростувало інформацію про те, що застосунок Резерв+ збирає дані користувачів, зокрема їх геолокацію. У відомстві зазначили, що ця інформація є дезінформацією, спрямованою на підірвання довіри до цифровізації та державних застосунків. За даними Міноборони, Резерв+ не відстежує геолокацію користувачів і не збирає цифрові дані. Застосунок працює тільки з інформацією, яку користувач надає самостійно, та пройшов всі необхідні перевірки на відповідність законодавству з питань технічного захисту інформації.

  • Дрони ЗСУ втретє атакували нафтобазу Росрезерву

    Дрони ЗСУ втретє атакували нафтобазу Росрезерву

    У ніч на 23 червня українські безпілотники здійснили атаку на об’єкти в Ростовській області Росії. За інформацією в.о. губернатора регіону Юрія Слюсара, дрони пошкодили промислове підприємство в Каменському районі, що призвело до пожежі. Також були атаковані об’єкти в інших районах області. За даними міністерства оборони РФ, було припущено збиття 14 дронів. У результаті атаки постраждав комбінат Атлас Росрезерв поблизу Каменськ-Шахтинського, що забезпечує армію паливом та мастилами. Це вже третя атака на цей об’єкт, попередні дві відбулися в серпні та листопаді 2024 року. Відтоді в області вночі обмежено швидкість мобільного інтернету з метою забезпечення безпеки населення. Ростовська область регулярно стає мішенню для українських безпілотників через розташування військових об’єктів та підприємств ВПК у цьому регіоні.

  • В Україні з’явиться крипторезерв – зареєстровано законопроєкт

    В Україні з’явиться крипторезерв – зареєстровано законопроєкт

    У Верховній Раді України зареєстрували законопроєкт щодо включення віртуальних активів до золотовалютних резервів країни. Ця ініціатива дозволить Національному банку самостійно вирішувати, чи включати віртуальні активи до державних резервів і які саме активи використовувати. Законодавці вважають, що цей крок допоможе Україні інтегруватися у світові фінансові інновації та зміцнити макроекономічну стабільність. Також зазначається, що ідея створення крипторезерву не нова, і вже деякі країни, такі як США, Сальвадор, Китай та інші, використовують віртуальні активи у своїх резервах. Представники українського парламенту вважають, що цей крок допоможе розвивати цифрову економіку та створити нові можливості для країни.

  • У Резерв+ з’явиться можливість підписання контракту зі ЗСУ

    У Резерв+ з’явиться можливість підписання контракту зі ЗСУ

    Міністерство оборони України планує розширити можливості мобільного застосунку Резерв+, дозволяючи підписувати контракти зі Збройними силами через нього. Заступниця міністра оборони з цифровізації Катерина Черногоренко заявила, що до кінця року у застосунку буде можливість використовувати смартконтракти для приєднання до війська. Цей процес буде подібний до укладання ліцензійних угод у додатках Apple – простий і зручний. При цьому перед підписанням контракту в телефоні відбудеться класичний рекрутинговий процес, як у бізнес-структурах, зі співбесідою та погодженням умов.

  • Резерви України відступили від рекордної позначки

    Резерви України відступили від рекордної позначки

    За підсумками травня міжнародні резерви України впали і станом на 1 червня становили $44,54 млрд, що на 4,6%, або на $2,15 млрд менше, ніж місяць тому. Про це повідомив Нацбанк у п’ятницю, 6 червня.
    “Така динаміка зумовлювалася валютними інтервенціями НБУ та борговими виплатами країни в іноземній валюті”, – йдеться в повідомленні.
    Вказано, що ці витрати були лише частково покриті надходженнями від міжнародних партнерів і розміщенням валютних ОВДП.
    При цьому регулятор підкреслив, що міжнародні резерви залишаються вищими, ніж на початку року, і є достатніми для підтримки стабільності валютного ринку та забезпечують фінансування 5,4 місяця майбутнього імпорту.
    У Нацбанку уточнили, що зміна обсягу резервів також частково пов’язана з його операціями на валютному ринку. У травні НБУ продав $2,96 млрд і купив лише $1,3 млн, тож чистий продаж валюти склав $2,96 млрд.
    Також і вплинули резерви надходження на користь уряду та виплати за обслуговування й погашення державного боргу.
    У травні на валютні рахунки уряду України у центробанку надійшло $1,35 млрд. З цієї суми: $1,12 млрд – від міжнародних партнерів, у тому числі в межах ініціативи G7 ERA, $0,22 млрд – від розміщення валютних ОВДП.
    При цьому Україна спрямувала $310,1 млн за обслуговування та погашення державного боргу, зокрема $184,4 млн – обслуговування та погашення валютних ОВДП, $67,1 млн – обслуговування та погашення боргу перед ЄІБ, $30,2 млн – обслуговування та погашення боргу перед ЄБРР та $28,4 млн – сплата іншим міжнародним кредиторам.
    Крім того, Україна сплатила МВФ $296,3 млн.
    На зміну обсягу резервів вплинула також переоцінка фінансових інструментів, яка збільшила їх на $55,8 млн.

  • Запаси в “кубушці” Кремля скоротилися до мінімуму 2019 року – ЗМІ

    Запаси в “кубушці” Кремля скоротилися до мінімуму 2019 року – ЗМІ

    Фонд національного добробуту (ФНБ) – “кубушка” правлячого режиму РФ продовжує танути. За підсумками травня його розмір зменшився з 11,8 до 11,7 трлн руб. Насправді ж доступні кошти скоротилися набагато більше. Про це свідчить інформація російського Мінфіну, повідомляє видання The Moscow Times.
    Основна частина коштів фонду вже витрачена: вона вкладена в акції Ощадбанку та Аерофлоту, облігації компаній та депозити ВЕБ для фінансування інфраструктурних проектів або підтримки різних компаній та галузей. Вони приносять ФНБ невеликий дохід – 485 млрд. руб. торік. Для цього доступна тільки ліквідна частина фонду – золото, юані та рублі. Їхня сума за травень скоротилася на 454 млрд руб. до 2,84 трлн руб., або 36 млрд дол. на 1 червня.
    І в рублях, і в доларах це мінімум із червня 2019 р., коли в доступній частині так званої “кубушки” було 2,14 трлн.
    Головна причина травневого скорочення ліквідної частини ФНБ – інвестиції у швидкісну залізницю Москва – Санкт-Петербург.
    Фонд розмістив 300 млрд руб. на субординованих депозитах у Ощадбанку, ВТБ, Газпромбанку та Радкомбанку для фінансування будівництва та закупівлі поїздів.
    Мінфін з цією метою продав майже 19 тонн золота та 10,9 млрд китайських юанів із ФНБ. Таким чином “золотий запас” фонду скоротився до 139,5 тонни, а запаси китайської валюти в уряду – до 153,7 млрд юанів.

  • Уряд виділив на виплати за програмою Національний кешбек 2,4 млрд грн

    Уряд виділив на виплати за програмою Національний кешбек 2,4 млрд грн

    Кабмін України виділив з резервного фонду державного бюджету 2,4 млрд грн для виплат за програмою Національний кешбек. Іще 200 млн грн піде на виплати за програмою компенсації вартості української промислової техніки. Про це заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль на засіданні уряду.
    За його словами, програми Національний кешбек та компенсація вартості української промислової техніки створюють стійкий попит на українську продукцію.
    У 2025 році частка української техніки на внутрішньому ринку збільшиться на 5% й запуститься виробництво до 80 її нових видів.
    Від початку повномасштабної війни українські підприємці отримали понад 313 млрд грн кредитних коштів за програмою Зроблено в Україні.
    За рахунок пільгових позик бізнес робить інвестиції, фінансує оборотний капітал, налагоджує переробку та відновлює пошкоджені потужності.
    Раніше голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев оцінив потенціал зростання “нацкешбеку”.
    Накопичений українцями нацкешбек у лютому зменшився на 8%