Служба безпеки України підтвердила, що дрон Герань-2, яким російські війська атакували Київ, містить компоненти китайського виробництва. Також під час обстрілу Одеси росіяни пошкодили будівлю Генконсульства Китаю. СБУ знайшла в дроні компоненти, виготовлені в Китаї, з маркуванням підприємства Suzhou Ecod Precision Manufacturing Co., Ltd. Ці комплектуючі були вилучені з безпілотників, якими російські окупанти атакували Київ. Служба безпеки класифікує цю атаку як воєнний злочин і розпочала розслідування. Також у Одесі пошкодили будівлю китайського консульства. Глава МЗС заявив, що це свідчить про ескалацію війни та терору з боку Путіна, який залучає до конфлікту інших країн. Міністр закликав США посилити тиск на Росію та її спільників для зупинки агресії та вбивств в Україні.
Позначка: Рф
-
Росіяни пошкодили консульство Китаю в Одесі – у МЗС зауважили іронію
Служба безпеки України підтвердила, що дрон Герань-2, яким російські війська атакували Київ, містить компоненти китайського виробництва. Також під час обстрілу Одеси будівлю Генконсульства Китаю пошкодили росіяни. СБУ виявила комплектуючі з Китаю у дроні, які використовувалися під час нападу на українську столицю. Цей факт класифікується як воєнний злочин, і розпочато кримінальне провадження. У той же час будівля китайського консульства в Одесі зазнала пошкоджень внаслідок російських ударів. Глава МЗС закликав США і міжнародну спільноту посилити тиск на Москву для протидії російській агресії.
-
Віткофф намагається зняти енергосанкції з Росії – ЗМІ
У в адміністрації президента США Дональда Трампа виникла розбіжність щодо політики санкцій проти російської енергетики. Один з представників Білого дому підтримує зняття санкцій на енергоносії з Росії, тоді як міністр внутрішніх справ США настоює на тому, щоб Росію витіснити з енергетичних ринків. Це обговорення відбувається у контексті заяв Трампа про необхідність припинення війни в Україні. Також тривають переговори між Росією і США щодо відновлення роботи “Північного потоку”, що може вплинути на енергетичний сектор Європи. Наразі американські інвестори підтримують цю угоду, що хвилює посадовців у Брюсселі. Експерти вважають, що Трамп і Путін можуть намагатися розділити європейський енергетичний ринок для створення окремих сфер впливу.
-
У Вірменії націоналізують компанію російського мільярдера
Парламент Вірменії ухвалив поправки, які дозволяють націоналізувати компанію “Електричні мережі Вірменії” (ENA), власником якої є російський бізнесмен вірменського походження Самвел Карапетян. За ці поправки проголосували 65 депутатів, проти були 27. Зміни дають право Комісії з регулювання комунальних послуг втручатися в управління енергетичними компаніями у разі порушень. Також передбачено примусовий продаж підприємства за пріоритетним правом викупу за державою. Опозиція критикує ці поправки, назвавши їх “державним рекетом”. Карапетяна затримали за обвинуваченням у закликах до насильницького захоплення влади. Прем’єр-міністр Вірменії оголосив про намір націоналізувати ENA. Карапетян є власником холдингу Ташир і мережі ТРЦ Ріо, а його статки оцінюються в 3,2 млрд доларів.
-
Росія прагне підпорядкувати армії ОДКБ – ISW
Росія активізує спроби включити війська країн ОДКБ до командної вертикалі власних Збройних сил. Зокрема 24 червня Держдума РФ ратифікувала новий протокол ОДКБ, який дозволяє перекидати війська країн-учасниць на територію інших членів альянсу вже через одну добу після ухвалення рішення Радою ОДКБ. Про це мовиться у звіті Інституту вивчення війни (ISW) у середу, 25 червня.
Раніше цей процес займав до 30 днів.
Документ також запроваджує поняття “командування формуваннями” – централізовану структуру, яка керуватиме військами, задіяними у спільних операціях. На думку аналітиків ISW, ця структура буде переважно російською та може стати інструментом Кремля для домінування над військовими союзників.
ISW наголошує, що Москва прагне відновити контроль над збройними силами колишніх радянських республік, формуючи умовну багатонаціональну армію під російським керівництвом.
Тож, західним аналітикам варто враховувати не лише потужності ЗС РФ, а й можливість залучення військ ОДКБ у майбутніх конфліктах – включно з потенційною війною проти НАТО.
Паралельно з цим Росія продовжує адаптуватися до сучасних умов війни, розширюючи використання мотоциклів на передовій в Україні. За даними ISW, ці тактики Кремль може застосовувати і в майбутніх конфліктах за межами України.
Генсек НАТО Марк Рютте заявив, що Росія є найбільшою загрозою для Альянсу і готується до затяжної війни. За його словами, Кремль може бути готовим до нападу на НАТО вже за 3-7 років. Водночас президент України Володимир Зеленський вважає, що Росія не зможе це зробити раніше 2030 року – війна в Україні стримує її ресурси та здатність до підготовки. До ОДКБ входять: Білорусь, Казахстан, Киргизстан, Росія та Таджикистан. Вірменія призупинила свою участь 2024 року.
Раніше Організація договору про колективну безпеку пообіцяла підтримати Росію, якщо в Україну зайдуть європейські миротворці.
Білорусь заявила, що готова відправляти війська на поміч союзникам -
Росія відкрила справу проти Сергія Жадана
Росія порушила кримінальну справу проти українського письменника, волонтера та музиканта Сергія Жадана. В обвинуваченнях звинувачують Жадана у фінансуванні тероризму, дискредитації збройних сил РФ та підтримці диверсійної діяльності. Також згадується його співпраця з українським командиром та створене ним радіо “Хартія”, яке росіяни вважають пропагандистським. У російських документах Жадана називають “ідеологічним натхненником незаконного збройного формування України”. Сам Жадан відреагував на цю ситуацію лаконічно, написавши у Facebook: “Я люблю свою роботу”.
-
ЄС посилить допомогу Україні коштом РФ – ЗМІ
Європейський Союз розробляє план щодо переведення майже €200 мільярдів заморожених російських активів у новий інвестиційний фонд із вищим рівнем ризику. Це дозволить отримувати більший прибуток і направляти його на підтримку України, не торкаючись основного капіталу.Про це з посиланням на джерела повідомляє Politico у четвер, 19 червня.
Заморожені кошти, більшість з яких перебувають на рахунках Euroclear у Бельгії, наразі приносять прибуток від розміщення в низькоризикових інструментах через Нацбанк Бельгії. У 2024 році ці активи вже принесли €4 мільярди прибутку, який був спрямований на обслуговування позики G7 Україні.
Новий підхід передбачає створення спеціального фонду, підконтрольного ЄС, що дозволить вкладати активи у прибутковіші, але ризикованіші інструменти. Водночас основний капітал залишатиметься недоторканим, аби уникнути юридичних ризиків та звинувачень у конфіскації коштів.
Очікується, що міністри фінансів 27 країн ЄС обговорять цю ідею під час неформальної вечері в Люксембурзі вже 19 червня.
Польське головування в Раді ЄС також закликало розглянути подальше використання заморожених активів Росії і запропонувало задіяти нову оборонну програму SAFE для закупівлі зброї для України.
Група G7 минулого року домовилася направити в Україну €45 млрд коштів від інвестування заморожених активів. Частка ЄС у цій допомозі становила €18 млрд, які мають бути виплачені до кінця року, що ставить під питання джерело фінансування для України у 2026 році.
У Брюсселі також шукають юридичний механізм, котрий дозволить обійти можливе вето Угорщини при черговому продовженні санкцій, що загрожує розмороженням активів РФ. Однак поки що знайти надійне рішення не вдалося.
Попри ризики, у ЄС визнають, що без нових джерел прибутку підтримка України може ослабнути. Водночас деякі критики попереджають, що у разі збиткових інвестицій компенсацію доведеться покривати коштом платників податків. -
ЄС інвестує заморожені російські 200 млрд євро – ЗМІ
Європейський Союз розробляє план щодо переведення майже €200 мільярдів заморожених російських активів у новий інвестиційний фонд із вищим рівнем ризику. Це дозволить отримувати більший прибуток і направляти його на підтримку України, не торкаючись основного капіталу.Про це з посиланням на джерела повідомляє Politico у четвер, 19 червня.
Заморожені кошти, більшість з яких перебувають на рахунках Euroclear у Бельгії, наразі приносять прибуток від розміщення в низькоризикових інструментах через Нацбанк Бельгії. У 2024 році ці активи вже принесли €4 мільярди прибутку, який був спрямований на обслуговування позики G7 Україні.
Новий підхід передбачає створення спеціального фонду, підконтрольного ЄС, що дозволить вкладати активи у прибутковіші, але ризикованіші інструменти. Водночас основний капітал залишатиметься недоторканим, аби уникнути юридичних ризиків та звинувачень у конфіскації коштів.
Очікується, що міністри фінансів 27 країн ЄС обговорять цю ідею під час неформальної вечері в Люксембурзі вже 19 червня.
Польське головування в Раді ЄС також закликало розглянути подальше використання заморожених активів Росії і запропонувало задіяти нову оборонну програму SAFE для закупівлі зброї для України.
Група G7 минулого року домовилася направити в Україну €45 млрд коштів від інвестування заморожених активів. Частка ЄС у цій допомозі становила €18 млрд, які мають бути виплачені до кінця року, що ставить під питання джерело фінансування для України у 2026 році.
У Брюсселі також шукають юридичний механізм, котрий дозволить обійти можливе вето Угорщини при черговому продовженні санкцій, що загрожує розмороженням активів РФ. Однак поки що знайти надійне рішення не вдалося.
Попри ризики, у ЄС визнають, що без нових джерел прибутку підтримка України може ослабнути. Водночас деякі критики попереджають, що у разі збиткових інвестицій компенсацію доведеться покривати коштом платників податків. -
Угорщина ветувала план Єврокомісії щодо відмови від енергоносіїв РФ
Угорщина використала своє право вето на підсумковий документ Ради Європейського Союзу з енергетики, який закликав до подальшої роботи над забороною імпорту газу та нафти з Росії. Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив, що енергетична політика є національною компетенцією кожної країни і Єврокомісія не повинна втручатися в це питання. Він також зауважив, що така ініціатива ставить під загрозу суверенітет та енергетичну безпеку Угорщини. У зв’язку зі складною ситуацією на Близькому Сході, Угорщина запропонувала не обговорювати цей план взагалі.
-
США оголосили винагороду у $10 млн за проросійського хакера
У США пропонують винагороду до 10 мільйонів доларів за інформацію про 25-річного хакера Максима Рудометова, якого обвинувачують у створенні вірусу-трояна RedLine. Цей шкідливий софт викрадає особисті дані, банківські картки та криптогаманці, і використовувався для атак на мільйони користувачів по всьому світу, а також на підрядників Пентагону. RedLine став одним з найпоширеніших інструментів серед хакерів, коли Рудометову було лише 20 років. Програму використовували принаймні 20 великих російськомовних хакерських угруповань. RedLine мав можливість блокувати атаки на користувачів, що використовували російську мову. У 2021 році ФБР визнало RedLine загрозою для національної безпеки після злому систем підрядників Міноборони США. За даними слідства, вірус пошкодив мільйони пристроїв у сотнях тисяч мереж. У жовтні 2024 року правоохоронці з Нідерландів та США заблокували сервери RedLine і затримали кілька користувачів. Максим Рудометов народився в Луганську у 1999 році, після чого переїхав до Росії через війну. Його місцеперебування було відоме щонайменше до осені 2024 року, коли він перебував у Краснодарі.