Позначка: Робота

У Держдепі США почалися масові звільнення

Державний департамент США розпочав масові звільнення своїх співробітників у рамках кампанії з радикального скорочення федерального державного апарату, оголошеної президентом Дональдом Трампом. Про це у п’ятницю, 11 липня, пише агентство Associated Press. За словами високопосадовця відомства, який говорив на умовах анонімності, повідомлення про звільнення вже отримали 1107 цивільних службовців і 246 співробітників дипломатичної служби.

Це сталося після того, як Верховний суд США скасував тимчасову заборону, раніше накладену судом нижчої інстанції, на масові скорочення держслужбовців.

За даними The Washington Post, співробітники Держдепартаменту отримують повідомлення про звільнення електронною поштою і відразу після цього їх відправляють в адміністративні відпустки. Співробітників дипломатичної служби офіційно буде звільнено через 120 днів після отримання повідомлення, цивільних службовців – через 60 днів.

Раніше мова йшла про те, що у Держдепі планують звільнити близько 15% працівників відомства.

Нагадаємо, у Пентагоні планують скоротити від 50 до 60 тисяч цивільних робочих місць. Адміністрація Трампа також планує скорочення персоналу в ЦРУ та інших підрозділах розвідки.

12.07.2025
Литва відтермінувала для українських біженців вимогу щодо знання мови

Уряд Литви схвалив відтермінування на пів року вимоги, згідно з якою від українських біженців, які планують влаштувалися на роботу або вже працюють, вимагатимуть знання литовської мови.
Про це у середу, 9 липня, повідомляє литовський мовник LRT.

“Згідно з рішенням, мовна вимога буде призупинена ще щонайменше на шість місяців – до закінчення статусу тимчасового захисту, наданого українцям”, – йдеться у повідомлені.

Зазначається, що спочатку Міністерство освіти, науки та спорту Литви пропонувало не застосовувати мовну вимогу протягом чотирьох років від набуття статусу тимчасового захисту. Пізніше відомство запропонувало скасувати відстрочку у 2028 році, але відмовилося від цієї ідеї після тиску з боку інших міністерств.

Міністр культури Литви Шарунас Бірутіс раніше стверджував, що відстрочка мовної вимоги не виправдана. А у письмовій заяві, яку опублікував у середу його прессекретар, посадовець сказав, що нова пропозиція міністерства – це “баланс між необхідністю та реальною можливістю”.

“Володіння литовською мовою є ключовим фактором успішної інтеграції у литовське суспільство. Відтермінування не прискорюють цей процес, а також не допомагають людям ефективніше отримати доступ до ринку праці або державних послуг”, – сказав він.

За даними Департаменту міграції, з лютого 2022 року в Литві зареєстровано приблизно 96 тисяч українських біженців. Станом на вересень минулого року працевлаштованими в країні були близько 33 900 українців.

10.07.2025
Starlink здобув остаточний дозвіл на роботу в Індії

Американська компанія Starlink здобула ліцензію від космічного регулятора Індії на запуск комерційних послуг у країні. Таким чином вона подолала останню регуляторну перешкоду для виходу постачальника супутникового зв’язку на місцевий ринок. Про це повідомляє Reuters, посилаючись на три поінформовані джерела.
Компанія американського бізнесмена Ілона Маска з 2022 року чекає на ліцензії на комерційну діяльність в Індії.
Минулого місяця вона здобула ключову ліцензію від Міністерства зв’язку Індії на запуск роботи, та чекала на дозвіл від Департаменту космічних досліджень Індії.
Starlink стане третьою компанією, що має дозвіл від Індії зайти на місцевий ринок. Індія схвалила заявки OneWeb від компанії Eutelsat та Reliance від Jio для надання відповідних послуг у країні.
Тепер Starlink треба створити наземну інфраструктуру, а також пройти тестування і довести, що вона відповідає стандартам безпеки.

09.07.2025
Метінвест увійшов в топ рейтингу ЗМІ найкращих роботодавців України

Група Метінвест Ріната Ахметова увійшла до ТОП-10 найкращих роботодавців України у 2025 році, та стала лідером взаємодії бізнесу з закладами освіти. Сформував рейтинг журнал ТОП-100. Рейтинги найбільших, спільно з діловим порталом Delo.ua, а експертне журі визначало 100 найкращих роботодавців України. Про це повідомила пресслужба холдингу у вівторок, 8 липня.
Вказано, що Метінвест посів восьме місце серед найкращих роботодавців України. Також до першої десятки увійшли компанії АТБ, МХП, Нова пошта, ОККО, ДТЕК, Київстар, МакДоналдз в Україні, Farmak та Астарта.
“Перемогу у спецномінації Лідер взаємодії бізнесу з закладами освіти компанія здобула за створення першого приватного гірничо-металургійного університету Метінвест Політехніка. Метінвест спрямував 513 млн грн у розвиток університету, сплачує за навчання та надає стипендії найкращим студентам. Виш готує кадри європейського рівня”, – йдеться у повідомленні.
Також повідомляється, що директорка зі сталого розвитку і взаємодії з персоналом групи Метінвест Тетяна Петрук стала третьою в рейтингу найкращих HR-керівників України, який сформував журнал ТОП-100. Рейтинги найбільших. До першої п’ятірки увійшли представники Київстару, Kernel, Нової пошти та Астарта-Київ.
Раніше Метінвест назвали найкращим роботодавцем для ветеранів і студентів. У холдингу розробили комплексну екосистему реінтеграції колишніх військових, яка охоплює підтримку в усіх сферах роботи та життя.
Також Метінвест посів перше місце у рейтингу найбільших приватних бізнесів України, з виторгом у 270,5 млрд грн.

08.07.2025
Україна не готова до чотириденного робочого тижня – Держзайнятості

Європейські країни все активніше впроваджують чотириденний робочий тиждень, тоді як в Україні така модель поки що не має законодавчої підтримки. Через війну український ринок праці працює за спеціальним законом, ухваленим на період воєнного стану, який дозволяє збільшити тижневе навантаження до 60 годин. Про це повідомили у Державній службі зайнятості у понеділок, 7 липня.
Натомість у мирний час перехід на коротший робочий тиждень є предметом обговорення.
Так, Ісландія вже впровадила новий графік для 90% працівників, Бельгія дозволила працювати чотири дні по 10 годин, а Німеччина після пілотного проєкту частково перейшла на новий формат. Польща нещодавно запустила експериментальну програму за підтримки Міністерства праці.
В Україні такі зміни на рівні державної політики не обговорюються. Як пояснила заступниця начальника управління по роботі з роботодавцями Державної служби зайнятості Євгенія Підлісна, наразі немає законодавчих ініціатив щодо скорочення тривалості робочого тижня, однак у базі служби є 876 вакансій із неповним графіком по всій країні.
Чотириденний робочий тиждень в Україні тестувався лише в окремих компаніях. Наприклад, у 2019 році ІТ-компанія Brighta провела пілотний експеримент, що спершу показав позитивні результати: зменшення вигорання та підвищення задоволеності працівників. Утім, з часом компанія постала перед зниженням продуктивності в окремих підрозділах і переглянула своє рішення.
Як показує досвід інших країн, скорочений тиждень найкраще працює в ІТ-сфері, креативних і аналітичних галузях, а найменш ефективний – у виробництві, сфері послуг, агросекторі та в роботі з погодинною оплатою.

07.07.2025
Україна не готова до чотириденного робочого тижня – Держслужба зайнятості

Європейські країни все активніше впроваджують чотириденний робочий тиждень, тоді як в Україні така модель поки що не має законодавчої підтримки. Через війну український ринок праці працює за спеціальним законом, ухваленим на період воєнного стану, який дозволяє збільшити тижневе навантаження до 60 годин. Про це повідомили у Державній службі зайнятості у понеділок, 7 липня.
Натомість у мирний час перехід на коротший робочий тиждень є предметом обговорення.
Так, Ісландія вже впровадила новий графік для 90% працівників, Бельгія дозволила працювати чотири дні по 10 годин, а Німеччина після пілотного проєкту частково перейшла на новий формат. Польща нещодавно запустила експериментальну програму за підтримки Міністерства праці.
В Україні такі зміни на рівні державної політики не обговорюються. Як пояснила заступниця начальника управління по роботі з роботодавцями Державної служби зайнятості Євгенія Підлісна, наразі немає законодавчих ініціатив щодо скорочення тривалості робочого тижня, однак у базі служби є 876 вакансій із неповним графіком по всій країні.
Чотириденний робочий тиждень в Україні тестувався лише в окремих компаніях. Наприклад, у 2019 році ІТ-компанія Brighta провела пілотний експеримент, що спершу показав позитивні результати: зменшення вигорання та підвищення задоволеності працівників. Утім, з часом компанія постала перед зниженням продуктивності в окремих підрозділах і переглянула своє рішення.
Як показує досвід інших країн, скорочений тиждень найкраще працює в ІТ-сфері, креативних і аналітичних галузях, а найменш ефективний – у виробництві, сфері послуг, агросекторі та в роботі з погодинною оплатою.

07.07.2025
Не Європа: чому у нас працює втричі менше людей з інвалідністю, ніж в ЄС

Немає контакту Серед українців – близько 3 млн осіб з інвалідністю. “У нас 3 млн людей з інвалідністю і, на жаль, тільки близько 420 тисяч з них працюють, це трохи більше ніж 16%. В той час як в європейських країнах цей відсоток стартує від 50%. Тому нам точно є до чого прагнути”, – сказала міністр соцполітики Оксана Жолнович в ефірі телемарафону “Єдині новини”. Підприємці, які взяли участь в опитуванні, оприлюдненому Конфедерацією роботодавців України, вказали на недоліки, що заважають працевлаштуванню людей з інвалідністю. “Головною проблемою у працевлаштуванні людей з інвалідністю є їх фізична відсутність у регіоні, де працюють підприємства. Причому відсутність як людей потрібної кваліфікації, так і інформації про них. Роботодавці не мають можливості напряму або через посередників вийти на контакт з такими людьми для того, щоб запросити їх на роботу або принаймні поінформувати про такі можливості”, – зауважив радник Конфедерації Родіон Колишко у коментарі Укрінформу. Зазначається, що 92% опитаних роботодавців вказали, що не відчувають підтримки у пошуках працівників з інвалідністю ні від державних органів, ні від приватних агентств із працевлаштування, ні від громадських організацій.
За результатами опитування, 60% підприємств не можуть знайти людей з інвалідністю потрібної кваліфікації для найму на роботу. Тому 48% респондентів шукали працівників з інвалідністю через знайомих, ще 27% знайшли їх за сприяння Держслужби зайнятості.
Окрім того, серед основних проблем, що виникають при працевлаштуванні працівників з особливостями, 23% роботодавців назвали труднощі при створенні архітектурної доступності, 22% опитаних бракує коштів на розумне пристосування робочого місця особи з інвалідністю, 18% назвали відсутність доступної інформації щодо внесення змін до посадових інструкцій, нормативів виробітку, графіку робіт.
Але попри це 90% керівників підприємств розуміють важливість пристосування робочого місця під потреби конкретного працівника з інвалідністю, 73% зазначили, що вони адаптували робочий простір за власний кошт, 20% скористалися державною підтримкою для облаштування робочих місць.
Варто зазначити, що за рахунок компенсацій роботодавцям фактичних витрат за облаштування робочих місць для осіб з інвалідністю І та ІІ групи від Держслужби зайнятості в 2024 році було створено робочі місця для майже 1,9 тис. працівників, з них 164 – з інвалідністю І групи. У 2025 році в держбюджеті передбачено близько 300 млн грн, яких має вистачити на облаштування 5 тис. інклюзивних робочих місць. Без вибору Громадська спілка “Ліга сильних”теж провела комплексне дослідження, поспілкувавшись також і з самими людьми з інвалідністю. “Поміж цифр, які мене особливо вразили, – те, що 68% учасників проведено в межах дослідження опитування говорили, що їм вистачає коштів лише на харчування та одяг. І тільки 3% сказали, що можуть дозволити собі придбати якісь дорогі речі”, – сказала виконавчий директор спілки Дар’я Сидоренко під час презентації результатів дослідження “Потреби людей з інвалідністю у засобах до існування та доступу до ринку праці в умовах війни в Україні”. Серед інших неприємних вражень вона назвала й те, що більшість опитаних кажуть, що готові виконувати будь-яку, навіть найбільш некваліфіковану роботу. А це, на думку Сидоренко, свідчить не про їхню гнучкість, а про те, що в них немає особливого вибору. Тому виникає ризик загроз залучення людей з особливими потребами у різні неправомірні схеми, а також вчинення проти них різних злочинів.
В цілому ж, запевняє експерт, результати дослідження свідчать про те, що люди з особливими потребами – неоцінений потенціал в Україні з огляду на те, що триває війна, зростає кількість інвалідів, посилюються проблеми на ринку праці. На її думку, критично важливо створювати такі умови, щоб люди з пораненнями могли якнайшвидше повернутися до активного способу життя. Коли чекати змін Міністр соцполітики зауважила, що нині в Україні ухвалені нові законодавчі норми, спрямовані на те, щоб кожна людина, яка хоче і може працювати, отримала таку можливість. Ці зміни наберуть чинності вже з 1 січня 2026 року.
Зокрема, передбачене виконання квоти у 4 % при працевлаштуванні осіб з інвалідністю. Ця норма буде поширена на всі підприємства, в тому числі й державної сфери, на державні органи, органи місцевого самоврядування.
Також, за її словами, буде скасовано обмеження щодо сфер зайнятості для осіб з інвалідністю. Їх залишать тільки на ті сфери, де робота людини з особливостями може загрожувати життю або здоров’ю її самої чи оточуючих. “Ще ми запроваджуємо підтримку роботодавцю у вигляді компенсації за те, що працевлаштована ним людина з інвалідністю виконуватиме свої обов’язки не з повною продуктивністю. Саме цю різницю, цей відсоток, ми надаватимемо у вигляді субсидії”, – додала Жолнович. До слова, Кабмін погодив законопроєкт, який передбачає значне посилення відповідальності за порушення правил паркування на місцях, призначених для людей з інвалідністю.
Як повідомило Міністерство у справах ветеранів, відповідні зміни пропонують внести до Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Законопроєкт передбачає, зокрема, збільшення штрафів за незаконну зупинку чи стоянку на місцях для людей з інвалідністю порушникам загрожує штраф у розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 5100 грн (зараз це покарання становить від 60 до 100 таких мінімумів).
За офіційними даними, кількість порушень правил зупинки, стоянки та паркування на місцях для людей з інвалідністю щорічно зростає: у 2023 році було зафіксовано 5756 випадків, а у 2024 – вже 7259. Тож ухвалення урядового законопроєкту допоможе зменшити кількість правопорушень і створити комфортні умови для людей з інвалідністю.
Цей проєкт закону незабаром направлять до Верховної Ради. Наскільки швидко його розглянуть та ухвалять – залежить від народних депутатів.
Галина Гірак

27.06.2025
Середня зарплата зросла на чверть

Попри складні економічні умови, викликані війною РФ проти України, ринок праці продовжує адаптуватися та демонструвати ознаки відновлення. Водночас в одних регіонах ситуація стає кращою, а в інших погіршується. Кого шукають роботодавці та скільки готові платити? Де платять найбільше Одним із показників адаптації ринку праці до війни стало зростання середньої заробітної плати. За інформацією Держстату середня зарплата в Україні зросла до 23 460 грн. У порівнянні з 2024 р. (+майже 2 тис. грн), це близько 560 дол. проти 535 дол. минулого року.
За даними платформи з пошуку роботи Work.ua, у червні 2025 р. середня зарплата в Україні досягла 25 тис. грн, що на 25% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Водночас експерти відзначають, що зростання є нерівномірним – у різних регіонах динаміка суттєво відрізняється.
Деякі міста демонструють стрімке зростання доходів, тоді як в інших підвищення зарплат залишається помірним. “Чим далі від лінії фронту, тим роботодавці платять вищі зарплати. З гарячих зон бізнес взагалі переїжджає і знайти роботу там важко. Це особливості працевлаштування будь-якої країни, в якій точиться війна. Працювати в умовах високої ймовірності втрати бізнесу – це важко і в цьому немає сенсу”, -каже Олександр Охрименко, президент українського аналітичного центру. Найвищі середні зарплати платять: у Києві -29 500 грн, Львові -26 тис.грн, Ужгороді -25 тис.грн, Дніпрі -24 тис.грн, Одесі -23 600 грн, Чернівцях -23 500 грн, Івано-Франківську -22 800 грн та Хмельницькому -22 500 грн.
Далі йдуть регіони з середньою зарплатою від 20 тис.до 22 тис.грн. До них відносяться: Харків, Рівне, Тернопіль – по 22 тис.грн,
Вінниця, Черкаси – по 21 500 грн, Луцьк – 21 тис.грн, Полтава -20 500 грн, Запоріжжя, Житомир, Миколаїв – по 20 тис.грн.
Найнижчий рівень зарплат – менш як 20 тис.грн – зафіксовано у таких містах, як: Кропивницький -19 500 грн, Чернігів -19 100 грн, Херсон -18 500 грн, Суми -18 тис.грн.
Найпомітніше зростання середньої зарплати порівняно з червнем 2024 р.спостерігається у Рівному – на 26%. Високі темпи також демонструють Хмельницький та Ужгород (+25%).
Утім, у деяких регіонах зростання значно повільніше. У Житомирі, Миколаєві та Івано-Франківську середня заробітна плата збільшилася лише на 14% за рік. А найменше зростання зафіксовано у Херсоні -лише 9%.
Загалом, ситуація на ринку праці в Україні залишається нерівномірною. Попри те, що в середньому зарплати демонструють зростання, рівень доходів у різних регіонах істотно відрізняється. Факторами, що впливають на ці тенденції, залишаються рівень ділової активності, безпекова ситуація, попит на спеціалістів та розвиток локальних економік. Пропозиція та попит зростають Ринок праці в Україні у 2025 р. демонструє активність і зростання як пропозиції, так і попиту. Попри збільшення кількості вакансій і резюме, проблема браку кадрів і невідповідність професій залишається актуальною. Висока інфляція стримує зростання реальних зарплат, а перспективи підвищення мінімальної заробітної плати в найближчі роки залишаються обмеженими. “Учервні 2025 р. ринок праці відчуває зростання як попиту, так і пропозиції”, – йдеться в макроекономічному прогнозі НБУ. У травні зросла як кількість нових вакансій, так і резюме (у середньому вакансії зросли на 7% р/р, а резюме – на 36% р/р). Випереджаюче зростання резюме дещо пом’якшило проблему браку працівників, хоча вона залишається суттєвою й продовжує обмежувати діяльність підприємств. Зберігається також значна невідповідність між професіями.
Брак працівників і надалі підтримує зростання номінальних зарплат, проте висока інфляція зумовлює повільніше підвищення реальних зарплат.
За даними сайтів пошуку роботи, очікування шукачів роботи щодо оплати праці є зіставними з пропозиціями роботодавців, що обмежує потенціал суттєвішого зростання зарплат в майбутньому.
Зростає роль нецінових методів конкуренції за працівників (надання житла, дистанційна робота тощо). Кого шукають працедавці Попри покращення ситуації на ринку праці, головною проблемою залишається невідповідність між тим, кого шукають компанії, та тим, що готові пропонувати кандидати. Про це свідчить аналіз ринку праці, який провели Федерація роботодавців України разом із Державною службою зайнятості та Helvetas Ukraine.
Аналіз цей об’єднав два дослідження: “Зареєстроване безробіття в Україні: потреби, особливості, оцінки 2024–2025” і “Дослідження ринку праці 2024–2025: запит бізнесу, виклики та стратегія впливу”.
Дослідження продемонструвало, що найдефіцитнішими є професії у сферах водопостачання (53% незакритих вакансій), охорони здоров’я (46,2), енергетики (44,1), освіти (40) і в сільському господарстві (39%). Разом із тим 32% бізнесів планують наймати працівників 2025 р., щоб закрити вакансії. При цьому 31,7% роботодавців повідомили, що мали труднощі з пошуком персоналу торік. Найбільш відчутна ця проблема для малих і середніх підприємств. Разом з тим опитування зареєстрованих безробітних свідчать, що лише 31% із них готові офіційно працевлаштуватися.
Серед найбільш затребуваних робітничих спеціальностей – очікувано трактористи (3 тис. вакансій), електрогазозварники (1,9 тис.), водії (2,6 тис.), швачки (1,8 тис.), слюсарі (3 тис. вакансій).
Водночас значна частина безробітних прагне реалізувати себе у сферах, які мають низький попит із боку роботодавців. “Це створює замкнене коло: люди прагнуть до професій, які не гарантують зайнятості, але вони самі про це не знають. І замість системної переорієнтації та допомоги їм у розумінні професійного шляху ми спостерігаємо розчарування, зниження мотивації та втрату довіри до системи”, – прийшли до висновку організатори дослідження. Роботодавці під час опитування зазначили, що головною проблемою під час пошуку персоналу є нестача кваліфікації у працівників і відсутність мотивації.
Важливим кроком для розв’язання проблем ринку праці та безробіття повинна стати перекваліфікація тих, хто не має роботи. Однак, як свідчать результати дослідження, понад 44% безробітних не вірять, що нова професія щось змінить у їхньому житті, а ще 32% зупиняє на шляху до перекваліфікації сам процес навчання. Це свідчить про низьку мотивацію та недостатню профорієнтацію. Багато людей не знають, що перекваліфікація може бути адаптована до їхніх потреб і можливостей. Прогнози щодо зарплат Прогноз щодо збільшення зарплат на цей рік не дуже втішний. Державний бюджет на 2025 р. не передбачає підвищення мінімальної зарплати. Всі законопроєкти про підвищення зарплати, зокрема про поетапне підвищення з 1 липня 2025 р., були заслухані та зняті з розгляду.
За інформацією НБУ середня мінімальна зарплата наступного року зросте до 8 370 грн, а у 2027 р. становитиме 8 950 грн.
Своєю чергою Мінфін заклав наступні показники мінімальної заробітної плати у бюджетній декларації на 2026 – 2028 роки: 2026 р. – 8 688 грн; 2027 р. – 9 374 грн; 2028 р. – 10 059 грн.
Водночас Федерація профспілок України пропонує встановити мінзарплату на 2026 р. на рівні 12 195 грн.
Вікторія Хаджирадєва

26.06.2025
В ООН сказали, скільки Польща заробила на українських біженцях

За три роки перебування українські біженці сприяли зростанню ВВП Польщі на понад 320 млрд злотих (близько 85 млрд доларів за поточним курсом НБУ), тоді як витрати Польщі на допомогу Україні під час війни становили лише 2,3 млрд доларів. Про це у четвер, 12 червня, повідомляє Організація об’єднаних націй (ООН) з посиланням на звіт аудиторської компанії Deloitte, у якому ішлося про вплив українських біженців на економіку Польщі.
Згідно зі звітом, економіка Польщі демонструвала стабільне зростання з 2022 року, коли почалася повномасштабна війна Росії проти України. У перший рік ВВП зріс на 1,5%, у 2023-му – на 2,2%, а в 2024 році – на 2,7%.
Аналітики зазначають, що польська економіка отримала мільярдні надходження завдяки присутності українських біженців, витративши при цьому значно менше.
Зокрема, з 22 лютого 2022 року до 10 червня 2025-го Польща витратила:
9,2 млрд злотих (2,3 млрд доларів) – на гуманітарну та військову допомогу Україні;
31,1 млрд злотих – на програми підтримки біженців.

Загальні витрати склали 40,3 млрд злотих, або приблизно 10 млрд доларів.
Натомість приріст ВВП за цей самий період сягнув 328,6 млрд злотих (близько 85 млрд доларів). Таким чином, доходи від присутності українців перевищили витрати у 8,5 раза. Лише у 2024 році економічний ефект сягнув 25 млрд доларів – ця сума повністю перекриває витрати за всі три роки.
За даними ООН, позитивна динаміка помітна і в держбюджеті Польщі:

2022 рік – зростання на 2% (+25 млрд злотих),
2023 – на 2,75% (+39,1 млрд),
2024 – на 2,94% (+47 млрд).

Експерти Deloitte пояснюють цей ефект тим, що українці активно працюють, сплачують податки й соціальні внески, а також приносять у країну гроші, які привезли із собою.

13.06.2025