Позначка: Росія

  • Путін відреагував на заяву Трампа про “паперового тигра”

    Путін відреагував на заяву Трампа про “паперового тигра”

    Глава Росії, Володимир Путін, відреагував на вислови президента США, Дональда Трампа, який назвав Росію “паперовим тигром”. Путін виступив на Валдайському клубі, де відзначив, що Росія не є слабкою країною, як стверджується. Він викликав НАТО і самого Трампа, запитавши: якщо Росія – “паперовий тигр”, то що тоді НАТО? Путін заявив, що заходи мають спробувати розібратися з цим “паперовим тигром”.

  • В енергетиці Росії системний провал – ЦПД

    В енергетиці Росії системний провал – ЦПД

    Український керівник Центру протидії дезінформації повідомив, що енергетичний сектор Росії переживає серйозні проблеми через системний провал і дефіцит потужностей у 25 ГВт. Він зазначив, що російська влада не інвестує в розвиток своїх електростанцій і втрачає резерви через санкції та застаріле обладнання. За словами експерта, ситуація у сфері енергетики Росії є критичною, і навіть без ударів з боку України система вже починає розпадатися. Він також попередив, що у 42 регіонах РФ вже введені обмеження споживання електроенергії у пікові години. Крім того, керівник ЦПД зазначив, що будівництво атомних блоків у країнах Африки є нерентабельним, особливо в умовах кризи енергопостачання в російських містах. Російський експерт вважає, що санкції завдали серйозної шкоди енергетичній інфраструктурі Росії, але влада не має плану виходу з цієї ситуації.

  • РФ “належним чином” відреагує на Tomahawk – Кремль

    РФ “належним чином” відреагує на Tomahawk – Кремль

    Росія погрожує “належною відповіддю” у разі передачі Україні американських ракет Tomahawk. Речник Кремля вважає, що це може значно посилити напруженість і вимагатиме відповіді з боку Росії. Україна звернулася до США з проханням надати їй ці ракети, а також розвідувальні дані для можливих ракетних ударів углиб території Росії. Це викликало серйозну реакцію з боку російського уряду, який погрожує адекватною відповіддю в разі втручання у свої справи.

  • В Росії зафіксували один із найбільших за 10 років стрибків цін на бензин

    В Росії зафіксували один із найбільших за 10 років стрибків цін на бензин

    У вересні середня роздрібна ціна на бензин в Росії зросла на 2,48%, що стало рекордним зростанням з початку 2010-х років. Це третій раз за останні 10 років, коли ціни на пальне підвищилися так суттєво. За рік ціни на бензин зросли на понад 11%, що є найтривалішим періодом двозначної інфляції з 2011 року. Це може призвести до зростання цін на інші товари та продукти. На початку вересня у Росії сталася криза на паливному ринку через атаки дронів на нафтопереробні заводи. Уряд РФ намагається вирішити проблему шляхом імпорту бензину з Китаю, Сінгапуру та Південної Кореї, а також збільшенням закупівель у Білорусі та зниженням екологічних стандартів для НПЗ.

  • “Демократичні сили РФ” отримають голос у ПАРЄ

    “Демократичні сили РФ” отримають голос у ПАРЄ

    Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила рішення створити платформу для спілкування з “російськими демократичними силами у вигнанні”. Це означає, що у цій організації буде створена можливість для діалогу з представниками опозиції з Росії, які змушені були виїхати з країни. Головний лобіст проекту, Володимир Кара-Мурза, назвав цей день історичним для Ради Європи. Він зазначив, що це дозволить російській опозиції мати свій голос у цьому важливому європейському органі. Ухвалення цього рішення підтримала більшість депутатів, хоча деякі країни, зокрема Україна, Туреччина, Британія та Іспанія, утрималися. Поки що це лише принципове рішення, але конкретні деталі, такі як склад учасників, будуть узгоджені пізніше. Учасники платформи зобов’язані дотримуватися ряду принципів, серед яких підтримка територіальної цілісності України, Грузії та Молдови, а також заборона демонструвати державні символи РФ. Асамблея також закликала країни-члени надавати підтримку російській опозиції в екзилі.

  • “Демократичні сили РФ” отримають голос у ПАСЕ

    “Демократичні сили РФ” отримають голос у ПАСЕ

    Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила рішення створити платформу для взаємодії з “російськими демократичними силами у вигнанні”. Це рішення було прокоментовано як історичний день у Раді Європи. Платформа дозволить російським опозиціонерам мати голос у найбільшій європейській організації. Українські представники підтримували ідею формування платформи для “справжніх” борців проти путінського режиму та корінних народів, яких утискає Росія. Рішення про створення платформи підтримала більшість депутатів, хоча деякі країни утрималися. Поки лише принципово ухвалено рішення про створення платформи, а точні деталі будуть визначені пізніше. Учасники платформи повинні дотримуватися 15 принципів, серед яких визнання територіальної цілісності України та підтримка створення Спецтрибуналу за агресію проти України. Асамблея також закликала держави-члени Ради Європи надавати підтримку російській опозиції в вигнанні.

  • ЄС не зміг затвердити виплату Україні 140 млрд євро коштом Росії – ЗМІ

    ЄС не зміг затвердити виплату Україні 140 млрд євро коштом Росії – ЗМІ

    Лідери країн Європейського Союзу не дійшли згоди щодо пропозиції Єврокомісії про надання Україні “кредиту” у розмірі 140 млрд євро, який мав бути забезпечений замороженими російськими активами. Бельгія відмовилася підтримати ініціативу на неформальному саміті ЄС у Копенгагені, а Франція і Люксембург висловили свою стурбованість юридичними наслідками такої угоди. Пропозиція передбачала використання доходів від заморожених російських активів у бельгійському депозитарії для надання Україні “кредитів” на певний термін. Однак деякі країни виражають побоювання щодо можливих юридичних ризиків і вимагають більше гарантій від усіх держав-членів ЄС. Європейська комісія обіцяла врахувати стурбованість країн і продовжити роботу над пропозицією, але визнала необхідність додаткових консультацій та вивчення юридичних аспектів угоди.

  • Німеччина заблокувала видачу гуманітарних віз росіянам

    Німеччина заблокувала видачу гуманітарних віз росіянам

    Німеччина припинила видавати гуманітарні візи росіянам та білорусам. Раніше ці візи видалися лише у виняткових випадках для тих, хто ставав жертвою політичних переслідувань або критикував владу у своїх країнах. Програма видачі гуманітарних віз була запущена у травні 2022 року, але в серпні 2025 року була призупинена. Новий уряд вирішив припинити прискорену процедуру видачі гуманітарних віз для росіян і білорусів. Також заявлено, що інші шляхи для отримання віз для тих, хто потребує захисту, ускладнені. Правозахисники вважають малоймовірним повернення до попереднього обсягу видачі гуманітарних віз.

  • До суду скерували справу гендиректора Ростеху та олігарха Гінера

    До суду скерували справу гендиректора Ростеху та олігарха Гінера

    Державне бюро розслідувань завершило розслідування щодо генерального директора Ростеху Сергія Чемєзова та олігарха Євгена Гінера з Кремля. Їх обвинувачують у сприянні Росії у захопленні Криму та постачанні зброї для війни проти України. Слідство стверджує, що вони допомагали в реалізації злочинного плану для контролю над територією та населенням Криму в енергетичній сфері. Вони будували та вводили в експлуатацію електростанції для забезпечення електроенергією військових частин, які брали участь у військовій агресії проти України. Також їх підозрюють у співпраці з підприємством, яке виготовляло бойові патрони для військових формувань РФ, що воюють проти України. Крім цього, Чемєзов виправдовував збройну агресію РФ проти України у відео на YouTube. Фігурантів обвинувачують у діях, що призвели до порушення Конституції та загибелі людей, а також у виправданні збройної агресії РФ.

  • Білорусь відновила поставки бензину в Росію – розвідка

    Білорусь відновила поставки бензину в Росію – розвідка

    У Росії відновилися поставки бензину з Білорусі через Петербурзьку біржу через високий попит та зупинки нафтопереробних заводів. Після майже річної перерви поставки зросли на 36% у порівнянні з попереднім роком. Також укладено контракт між білоруським підприємством та російським заводом на постачання продукції цивільного призначення. Обидва підприємства перебувають під міжнародними санкціями, але співпрацюють у військово-промисловій галузі. Росія активно залучає Білорусь до підтримки своєї економіки та оборонного сектору, використовуючи білоруські ресурси для власних потреб.