Російський диктатор Володимир Путін у середу, 8 жовтня, прибув із візитом до Таджикистану, попри виданий у 2023 році ордер Міжнародного кримінального суду на його арешт за незаконну депортацію українських дітей. Про візит Путіна повідомила пресслужба Кремля.
У Душанбе Путіна зустрів президент Таджикистану Емомалі Рахмон. Вони обійнялися та потиснули руки. За підсумками зустрічі планується підписання спільної заяви та пакета міждержавних, міжурядових і міжвідомчих документів. Візит триватиме з 8 по 10 жовтня.
Також Путін візьме участь у денному саміті Центральна Азія – Росія. Там планується обговорення питань нарощування співпраці держав регіону в торговельно-економічній, фінансовій, промисловій, логістичній, енергетичній та інших сферах.
Окрім переговорів із Рахмоном, Путін планує зустрітися з президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим. Таджикистан ратифікував Римський статут, тому зобов’язаний виконувати рішення Міжнародного кримінального суду. Ще у 2023 році МКС видав ордер на арешт Володимира Путіна за підозрою в незаконному переміщенні та депортації населення, в тому числі дітей, з окупованих територій України до Росії.
Позначка: Росія
-
Попри ордер МКС: Путін прибув до Таджикистану
-
Страх Росії. Кремль налякав запуск Tomahawk
У російському Міністерстві закордонних справ заявили, що США “повинні розуміти тяжкість наслідків” передачі Україні далекобійних ракет Tomahawk. Як заявив заступник голови МЗС РФ Сергій Рябков, Росія закликає США відповідально підійти до можливого рішення про передачу Україні крилатих ракет Tomahawk.
Росія залякує
“Гіпотетичне застосування таких систем можливе лише з прямою участю американського персоналу. Я сподіваюся, що глибину і тяжкість наслідків прийнятого в цій ситуації того чи іншого рішення добре усвідомлюють ті, хто підштовхує Вашингтон до такого рішення”, – зазначив Рябков.
Заступник російського міністра закликав Білий дім і Пентагон “тверезо, розумно, відповідально підійти до всієї цієї ситуації”.
Як пише WP, це попередження стало частиною постійних спроб Москви відговорити Вашингтон від передачі Україні сучасної зброї. Журналісти додали, що РФ з 2022 року заявляє, що поставки передових систем Україні нібито провокують прямий конфлікт між РФ і країнами НАТО.
Сам Трамп поки не оголошував остаточного рішення про продаж Tomahawk.
“Я хочу з’ясувати, що вони збираються з ними робити. Куди вони їх направлять? Мені потрібно поставити це питання”, — заявив президент США нещодавно в Овальному кабінеті.
Журналісти відзначають, що рішення Трампа ще не остаточне, але будь-яка передача ракет буде значним поворотом у його політиці щодо війни в Україні.
WP також звертає увагу на те, що нинішні попередження Кремля суперечать попереднім заявам. Зокрема, російський диктатор Володимир Путін говорив, що ракети Tomahawk «не змінять баланс сил на полі бою». На фоні цього нинішні сигнали Москви відображають реальну тривогу щодо можливості отримання Україною озброєння дальньої дії.
Журналісти також відзначають, що будь-яке рішення США про поставки Tomahawk залежатиме від обмежень, які Вашингтон встановить на їх використання. До цього часу Трамп зосереджувався на пошуках шляхів завершення війни і нормалізації відносин з Росією: спочатку закликав до припинення вогню, потім зустрівся з Путіним на Алясці, але після цього відмовився наполягати на угоді про мир. Водночас президент США висловлював невдоволення ударами Росії по цивільних об’єктах і визнавав, що Україна здатна повернути втрачені території, а Росія «мала зупинити» війну, додає WP.
Навіщо потрібні ракети
Голова представництва України при НАТО Алена Гетьманчук сказала, що обговорення можливого надання американських ракет Tomahawk має надіслати сигнал Росії.
Гетьманчук сказала, що не має додаткової інформації щодо повідомлень про те, що Трамп зараз розглядає можливість постачання Україні Tomahawk – ракет великої дальності, які можуть уражати цілі в глибині Росії.
Але вона додала, що “важливим моментом тут є чітко дати зрозуміти росіянам, що все можливо. На столі лежать усі варіанти”.
“Протиповітряна оборона надзвичайно важлива, але в кінцевому підсумку вона подібна до знеболювальних, і щоб вразити джерело болю, нам потрібні удари вглиб”, – додала посол. -
Ринок акцій РФ рекордно обвалився після заяв МЗС
Російський ринок акцій відреагував найсильнішим за три роки падінням на різкі заяви Міністерства закордонних справ РФ, яке дало зрозуміти, що надії на закінчення війни в Україні практично зійшли нанівець. Про це пише The Moscow Times в середу, 8 жовтня.
Індекс Мосбіржі опустився до позначки 2563,3 пункту – найнижчою з грудня минулого року, а порівняно із закриттям торгів 7 жовтня обвалився на 4,05% – рекордну величину з вересня 2022 року.
Акції Газпрому подешевшали на 4,1%, Сбера – на 4,9%, ВТБ – на 4,7%, Роснефти – на 2,5%. Цінні папери Сєвєрсталі спікували на 4,9%, Аерофлоту – на 5%. Понад 5% втратили Ростелеком, Інтер РАТ та Магнітогорський металургійний комбінат. На 6,7% впали котирування Мечела. Індекс Мосбіржі падає п’ятий тиждень поспіль, а порівняно зі значеннями лютого, коли почалися переговори лідкрів РФ та США Володимира Путіна та Дональда Трампа, втратив понад 22%, або 1,3 трильйона рублів у перерахунку на капіталізацію.
Обвальне падіння почалося після заяв заступника міністра закордонних справ Сергія Рябкова: він повідомив, що відносини зі США “зруйновані до фундаменту”, зустрічних кроків з боку Вашингтона Кремль не бачить, а імпульс після зустрічі Володимир Путіна та Дональда Трампа на Алясці “вичерпано”.Нагадаємо, напередодні сам Путін на зустрічі з генералами Генштабу РФ заявив, що завдання для них “залишається незмінним” – “забезпечити безумовне досягнення всіх цілей спеціальної військової операції” (так в Росії називають війну проти України – ред.).
-
В ОП розповіли, як змусити росіян відчути війну
Для того, аби росіяни відчули на собі, що таке війна, Україні потрібно більше ракет і важких безпілотників. Про це написав радник голови Офісу президента Михайло Подоляк в Телеграм у середу, 8 жовтня.
Він нагадав, що зараз на фронті тривають важкі бої, проте росіянам не вдається так суттєво просунутись, як розраховував глва Кремля Володимир Путін, анонсуючи “весняно-літній наступ”.
“Тому масовані нічні атаки дронами й ракетами, знищення енергетики та житлових будинків у Чернігові, Сумах, Харкові, Дніпрі – це єдиний ефективний інструмент ведення війни, що залишився в Росії”, – зазначив Подоляк.
За його словами, ставлення росіян до війни зміниться, коли вибухи почнуть лунати у Центральному федеральному окрузі. Адже “Москва гуляє”, поки вибухає “десь у Бєлгороді”.
“Коли зростає кількість відповідних ударів, зростає їхня руйнівна сила та соціальна ціна війни для населення РФ”, – підкреслив Подоляк.
Радник голови ОП зазначив, що для цього Україна потребує далекобійні ракети Tomahawk, Фламінго або важкі дрони. -
Потік трудових мігрантів з Індії до Росії зріс у 22 рази – ЗМІ
Кількість громадян Індії, які приїжджають до Росії з метою працевлаштування, збільшилась у 22 рази за останні п’ять років. Про це пише The Moscow Times в середу, 8 жовтня. Так, якщо в 2020 році реєструвалося всього 813 в’їздів громадян Індії з робочими цілями, то в аналогічний період 2025 їх кількість перевищила 17,7 тисячі.
Головною причиною такого значного зростання експерти називають гостру нестачу робочої сили в Росії – особливо у будівництві, промисловості та сільському господарстві. Основні регіони, куди прямують громадяни Індії, – Москва, Санкт-Петербург, а також Саратовська, Ульянівська та Ростовська області.
Після запровадження обмежень для мігрантів з країн СНД та коригування міграційної політики Росія почала активно залучати трудові ресурси з Південної Азії, головним чином з Індії. За прогнозами експертів, у 2025 році кількість індійських трудових мігрантів може збільшитися вдвічі порівняно з минулим роком. У поточному році виділено близько 71,8 тис. квот для залучення індійських робітників із загальної квоти з іноземних фахівців у 234,9 тис. осіб.Зазначається, що російські компанії також розглядають можливість залучення мігрантів із Непалу, В’єтнаму та Бангладеш. Бізнес, особливо у будівництві, роздрібній торгівлі та сфері послуг, розраховує таким чином компенсувати нестачу трудових ресурсів.
-
ЄС погодив план щодо російських енергоносіїв – ЗМІ
Посли країн Євросоюзу погодилися передати на розгляд міністрів план щодо припинення імпорту російської нафти та газу до 2028 року. Про це повідомило агентство Reuters з посиланням на дипломатичні джерела в середу, 8 жовтня.
Зазначається, що цей крок означає подолання першої політичної перепони на шляху ухвалення закону, за який уряди держав-членів голосуватимуть пізніше цього місяця.
ЄС веде переговори щодо законодавчих пропозицій, які передбачають поетапну відмову від російської нафти та газу до січня 2028 року, намагаючись позбавити Кремль доходів для фінансування війни проти України, – йдеться у публікація.
Сьогодні під час закритої зустрічі посли ЄС домовилися передати запропонований законопроєкт на розгляд міністрів для схвалення на засіданні 20 жовтня, повідомили агентству три дипломати.
За їхніми словами, майже всі країни блоку висловили підтримку плану, що свідчить про його високу ймовірність ухвалення – попри критику з боку Угорщини та Словаччини. Переговори щодо технічних деталей напередодні голосування 20 жовтня ще тривають.
Одне з питань, яке ще не вирішено, це чи потрібно, щоб поставки скрапленого природного газу (СПГ) до Європи отримували попередній дозвіл перед відвантаженням і проходили перевірку походження митними органами під час прибуття в порти ЄС, щоб гарантувати, що газ не має російського походження.
Згідно з планом, імпорт російського газу за новими контрактами має припинитися з січня 2026 року, за короткостроковими чинними контрактами – з червня 2026 року, а за довгостроковими – з січня 2028 року.
Наразі такі країни, як Угорщина, Франція та Бельгія усе ще імпортують російський газ, який становить близько 12% від загального імпорту газу до ЄС. Закон зобов’яже Угорщину та Словаччину розробити національні плани з припинення цих поставок до 2028 року.
Для ухвалення плану буде потрібна кваліфікована більшість держав-членів ЄС – 55%. Після цього країни ЄС та Європарламент розпочнуть переговори щодо остаточного тексту закону.
Окремо ЄС також веде переговори щодо нового пакета санкцій проти Росії, який передбачає заборону на імпорт скрапленого природного газу на рік раніше – з січня 2027 року. -
Росія призупинила угоду з США про утилізацію плутонію
Державна дума Росії ухвалила закон про денонсацію угоди між США і Росії про утилізацію збройового плутонію. Про це повідомляє The Moscow Times в середу, 8 жовтня.
Договір передбачав, що обидві сторони ліквідують по 34 тонни начинки для ядерних ракет, яка на той момент вважалася зайвою для військових цілей. Крім того, анулюється низка протоколів до угоди.
“Збереження зобов’язань РФ за угодою з США щодо плутонію є неприйнятним”, – заявив заступник глави МЗС Росії Сергій Рябков.
Згідно з пояснювальною запискою, причиною денонсації угоди стали “дії США”, а “збереження будь-яких подальших зобов’язань щодо плутонію, що є предметом угоди, видається недоцільним”.
Мета законопроєкту про денонсацію – “запобігання загрозам для національної безпеки Росії”, заявили в комітеті Думи з міжнародних справ.Угода між Росією і США була підписана в серпні 2000 року, і була однією з перших міжнародних угод, ухвалених після інавгурації Володимира Путіна на перший президентський термін. Її ратифікували в 2011 році. Початок переробки обумовленого в договорі плутонію шляхом використання його як компонента палива атомних електростанцій планувався на 2018 рік. Однак Росія призупинила дію документа в 2016 році, звинувативши США в порушенні зобов’язань за договором. У відповідному указі Путіна йшлося про те, що рішення викликане “виникненням загрози стратегічній стабільності в результаті недружніх дій США щодо РФ”.
Кремль тоді також висунув низку вимог, які не стосувалися питання утилізації плутонію. Зокрема РФ вимагала від Вашингтона скорочення військової інфраструктури і чисельності військ США в країнах, що вступили в НАТО після 1 вересня 2000 року, а також скасування санкцій, введених США після окупації РФ Криму і початку війни на Донбасі в 2014 році. Крім цього, Путін хотів домогтися компенсації завданих санкціями і російськими контрсанкціями збитків, а також скасування закону Магнітського, фінансових і візових обмежень щодо росіян, причетних до порушень прав людини. -
У Москві заявили про “втрату імпульсу” до миру
Надії на просування мирної угоди з Україною практично вичерпалися. Про це сказав заступник міністра закордонних справ Росії Сергій Рябков в коментарі російським пропагандистам в середу, 8 жовтня.
На його думку, потужний імпульс, заданий лідерами США і Росії під час особистої зустрічі на Алясці в Анкориджі 15 серпня, значною мірою вичерпано.
“На жаль, доводиться констатувати, що потужний імпульс Анкориджа на користь домовленостей зусиллями противників та зусиллями прихильників війни “до останнього українця” насамперед серед європейців виявився значною мірою вичерпаний”, – заявив Рябков.
Він вважає, що “це результат деструктивної діяльності, насамперед європейців”.
Рябков також попередив, що можлива передача Україні американських крилатих ракет Tomahawk стане “якісною зміною ситуації”.
“Гіпотетичне застосування таких систем можливе тільки з прямим залученням американського персоналу. Я сподіваюся, глибину і тяжкість наслідків прийнятого в цій ситуації того чи іншого рішення добре усвідомлюють ті, хто підштовхує Вашингтон до такого рішення”, – зазначив він.
Заступник російського міністра закликав Білий дім і Пентагон “тверезо, розсудливо, відповідально підійти до всієї цієї ситуації”. -
Туреччина готується коротити закупівлі російського газу
Туреччина створює ґрунт для різкого скорочення закупівель газу в Росії, частка якого на ринку країни за останні два десятиліття вже впала з 60 до 37%. Після вимоги президента США Дональда Трампа про відмову від енергоносіїв із РФ на рівні країн НАТО Туреччина уклала великі контракти на закупівлю американського ЗПГ. Про це повідомляє Reuters.
Загалом Анкара планує закупити американського газу на $43 млрд. Зокрема, у вересні було укладено 20-річну угоду з Mercuria, яка з 2026 року постачатиме на турецький ринок 4 млрд кубометрів ЗПГ щорічно.
Також Туреччина нарощує внутрішній газовидобуток. Власне виробництво та законтрактований імпорт ЗПГ зростуть у Туреччині з 15 млрд кубометрів цього року до більш ніж 26 млрд 2028 року.
В результаті на трубопровідні постачання газу, які, крім Росії, забезпечують Іран і Азербайджан, залишиться 26 млрд кубометрів – в 1,6 раза менше, ніж зараз (53 млрд кубів).
Російські контракти на постачання Туреччини газом обсягом 22 млрд кубометрів на рік за Блакитним потоком і Турецьким потоком близькі до закінчення. Контракт на 16 млрд закінчиться цього року, і домовленості про його продовження поки що немає. Контракт з Іраном на 10 млрд. закінчиться в середині 2026 року, а договори з Азербайджаном загальним обсягом 9,5 млрд. діють до 2030 і 2033 років.
За словами директора з досліджень та розвитку Інституту енергетики та фінансів Олексія Білогір’єва, оскільки Туреччині потрібно менше російського газу, BOTAS теоретично може припинити імпорт із Росії через два-три роки, Втім, вона цього не зробить, тому що продовження закупівель дозволить створити надлишки та за їх рахунок чинити ціновий тиск на інших постачальників.
Як заявив Сохбет Карбуз із паризької Середземноморської організації з енергетики та клімату, швидше за все, Туреччина продовжить деякі з цих контрактів, але вона скоротить обсяги і вимагатиме більш гнучких умов, щоб диверсифікувати джерела пропозиції.
Як відомо, на світовому ринку ЗПГ вже формується надлишок пропозиції, а в 2026-2027 році він буде затоварений, за прогнозом Міжнародного енергетичного агентства (МЕА), в результаті введення в дію численних нових потужностей у Північній Америці, Африці, Катарі. Це робить скраплений газ конкурентоспроможним за ціною з трубопровідним.
Міністр енергетики Альпарслан Байрактар заявив у жовтні, що Туреччина має отримувати газ із усіх доступних джерел, включаючи Росію, Іран та Азербайджан, але зазначив, що американський ЗПГ є дешевшою альтернативою. -
Туреччина готується скоротити закупівлі російського газу
Туреччина створює ґрунт для різкого скорочення закупівель газу в Росії, частка якого на ринку країни за останні два десятиліття вже впала з 60 до 37%. Після вимоги президента США Дональда Трампа про відмову від енергоносіїв із РФ на рівні країн НАТО Туреччина уклала великі контракти на закупівлю американського ЗПГ. Про це повідомляє Reuters.
Загалом Анкара планує закупити американського газу на $43 млрд. Зокрема, у вересні було укладено 20-річну угоду з Mercuria, яка з 2026 року постачатиме на турецький ринок 4 млрд кубометрів ЗПГ щорічно.
Також Туреччина нарощує внутрішній газовидобуток. Власне виробництво та законтрактований імпорт ЗПГ зростуть у Туреччині з 15 млрд кубометрів цього року до більш ніж 26 млрд 2028 року.
В результаті на трубопровідні постачання газу, які, крім Росії, забезпечують Іран і Азербайджан, залишиться 26 млрд кубометрів – в 1,6 раза менше, ніж зараз (53 млрд кубів).
Російські контракти на постачання Туреччини газом обсягом 22 млрд кубометрів на рік за Блакитним потоком і Турецьким потоком близькі до закінчення. Контракт на 16 млрд закінчиться цього року, і домовленості про його продовження поки що немає. Контракт з Іраном на 10 млрд. закінчиться в середині 2026 року, а договори з Азербайджаном загальним обсягом 9,5 млрд. діють до 2030 і 2033 років.
За словами директора з досліджень та розвитку Інституту енергетики та фінансів Олексія Білогір’єва, оскільки Туреччині потрібно менше російського газу, BOTAS теоретично може припинити імпорт із Росії через два-три роки, Втім, вона цього не зробить, тому що продовження закупівель дозволить створити надлишки та за їх рахунок чинити ціновий тиск на інших постачальників.
Як заявив Сохбет Карбуз із паризької Середземноморської організації з енергетики та клімату, швидше за все, Туреччина продовжить деякі з цих контрактів, але вона скоротить обсяги і вимагатиме більш гнучких умов, щоб диверсифікувати джерела пропозиції.
Як відомо, на світовому ринку ЗПГ вже формується надлишок пропозиції, а в 2026-2027 році він буде затоварений, за прогнозом Міжнародного енергетичного агентства (МЕА), в результаті введення в дію численних нових потужностей у Північній Америці, Африці, Катарі. Це робить скраплений газ конкурентоспроможним за ціною з трубопровідним.
Міністр енергетики Альпарслан Байрактар заявив у жовтні, що Туреччина має отримувати газ із усіх доступних джерел, включаючи Росію, Іран та Азербайджан, але зазначив, що американський ЗПГ є дешевшою альтернативою.