У Росії обмежили доступ до 15 європейських медіа у відповідь на обмежувальні заходи ЄС щодо восьми російських ЗМІ. Про це повідомило Міністерство закордонних справ РФ у понеділок, 30 червня.
У заяві зовнішньополітичного відомства зазначмлм, що рішення, мовляв, ухвалили, “у відповідь” на 16-й пакет санкцій Європейського Союзу, ухвалений 24 лютого 2025 року – у третю річницю повномасштабного вторгнення РФ в Україну.
У російському МЗС стверджують, що заблоковані видання нібито “поширювали недостовірну інформацію”.
Наразі перелік заблокованих ЗМІ у Москві не оприлюднили.
ЄС у межах 16-го пакета санкцій обмежив доступ до низки російських медіа, зокрема EADaily, Lenta, NewsFront і “Красная звезда”.
Євросоюз продовжив економічні санкції проти РФ
Позначка: Росія
-
У Росії заблокували 15 європейських видань
-
Голова Сбєрбанку попередив про складні часи в російській економіці
Голова Сбербанку РФ Герман Греф заявив, що проблеми в російській економіці, спричинені зростанням військових витрат, інфляцією та підвищенням ключової ставки, не вдасться швидко вирішити. Про це повідомляє The Moscow Times у понеділок, 30 червня.
“Наступний, 2026 рік, також, схоже, буде не з найпростіших”, – заявив він у понеділок на щорічних зборах акціонерів банку.
За його словами, на ситуацію впливатимуть геополітичні чинники, динаміка ВВП та ставки Центрального банку РФ.
Глава Сбербанку також визнав погіршення якості кредитного портфеля банку. За його словами, зростає кількість звернень щодо реструктуризації боргів як від бізнесу, так і від фізичних осіб.
“Сподіваюся, як завжди, ми зможемо знайти спільні плани проходження цих складних часів”, – сказав він.
За інформацією Bloomberg, російські банкіри в неформальних розмовах попереджають про загрозу банківської кризи протягом 12 місяців через зростання заборгованості за кредитами.
Співрозмовники агентства оцінили обсяг потенційної проблеми у трильйони рублів. У статистиці ЦБ РФ ця криза поки не відображена: офіційно проблемні кредити становлять близько 4% у бізнесу та трохи понад 5% – у фізичних осіб. Проте багато позичальників просто відтерміновують платежі, тож проблеми не потрапляють до звітності.
Навіть аналітики близького до уряду РФ Центру макроекономічного аналізу і короткострокового прогнозування, попереджають, що у у зоні ризику перебувають підприємства, на які припадає 17% загальної виручки економіки.
Серед найбільш вразливих галузей аналітики назвали: рибну та добувну промисловість, виробництво одягу та шкіряних виробів, автомобільну промисловість і торгівлю, нафтопереробку, інженерне будівництво, водний транспорт і поштовий зв’язок.
Окрім банківських боргів, в РФ фіксується також зростання неплатежів між компаніями. Із жовтня минулого року до березня 2025-го їх обсяг зріс на 11,6%, тоді як в обробній промисловості – майже на 40%. Це рекордні показники з часів пандемії.
Раніше Греф заявив, що російська економіка опинилася в умовах “ідеального шторму”, сформованого низкою проблем. -
Лавров зробив заяву про “крах НАТО”
Країнам НАТО не слід збільшувати оборонні витрати до 5% ВВП, якщо вони хочуть зберегти свій Альянс. Таку точку зору озвучив глава МЗС РФ Сергій Лавров в понеділок, 30 травня.
Російський міністр прокоментував висловлювання очільника МЗС Польщі Радослава Сікорського про те, що на путінську Росію чекає крах через нарощування військових витрат.
“Напевно, він передбачає, якщо він такий провісник, що катастрофічне, за моїми оцінками, збільшення бюджету країн НАТО теж призведе до краху цієї організації”, – сказав Лавров за підсумками наради глав МЗС країни ОДКБ.
Міністр нагадав, що днями глава Кремля Володимир Путін анонсував скорочення військових витрат, частка яких у бюджеті РФ вже досягла рекордних значень з часів СРСР. Лавров похвалив Путіна за те, що той нібит “керується здоровим глуздом, а не вигаданими і не висмоктаними з пальцями погрозами, як це роблять країни-члени НАТО”.
Нагадаємо, минулого тижня на саміті в Гаазі лідери країн НАТО затвердили рекордні витрати у 5% ВВП на оборону. Також у підсумковій декларації Росію було названо довгостроковою серйозною загрозою для євроатлантичної безпеки.
-
Біля берегів Лівії вибунув танкер, який заходив в російські порти
Біля берегів Лівії вибухнув нафтовий танкер Vilamoura, що перевозив 1 мільйон барелів нафти. Судно двічі заходило в російські порти, передає Bloomberg.
Зазначається, що танкер буксирують до Греції, де фахівці оцінять завдані пошкодження. За словами представника компанії TMS Tankers, вибух призвів до затоплення машинного відділення, і в корпус надходить вода. Точна причина вибуху поки невідома.
Як відомо, Vilamoura зайшла в російський порт Усть-Луга на початку квітня, де завантажила нафту казахського походження. У травні вона також зайшла на термінал Каспійського трубопровідного консорціуму біля російського порту Новоросійськ, який завантажує в основному казахську нафту.
Заданими компанії-менеджера, забруднення навколишнього середовища внаслідок інциденту не сталося. Члени екіпажу не постраждали.
За інформацією консалтингової компанії Vanguard Tech, від початку року аналогічні вибухи сталися ще з чотирма суднами. Після таких інцидентів судновласники почали використовувати водолазів і підводні дрони для перевірки обшивки суден на наявність мін та інших загроз. -
Глава МЗС Вірменії порадив Лаврову не втручатися у справи країни
Міністр закордонних справ Вірменії Арарат Мірзоян закликав голову МЗС Росії Сергія Лаврова не втручатися у внутрішні справи Вірменії. Про це він заявив 30 червня на спільній пресконференції з главою європейської дипломатії Каєю Каллас у Єреван, інформує News.am.
Коментар очільника вірменського МЗС стосувався заяви Лаврова щодо слідчих дій та затримань щодо вірменських священнослужителів.
“До пресконференції я встиг ознайомитися з коментаремколеги Лаврова. Інформація Лаврова є неповною і неточною. Якщо не помиляюся, він використав формулювання “боротьба влади проти церкви”. Це не відповідає дійсності. У Вірменії не ведеться боротьба проти церкви. Йдеться про участь окремих священнослужителів у політичній діяльності”, – наголосив Мірзоян.
Він додав, що, за інформацією правоохоронців, мова про причетність до підготовки або ініціювання незаконного перевороту.
“Це юридичний процес і внутрішня справа Вірменії. Було б краще, якби Лавров не втручався у внутрішні справи Вірменії”, – зазначив міністр.
Також Мірзоян звернувся до російських депутатів і медіа, закликавши їх “з повагою ставитися до суверенітету Вірменії та більше не втручатися у її справи”. -
Нюрнберг для росіян: як працюватиме новий Спецтрибунал
Навіщо потрібен Спеціальний трибунал Історія створення Спеціального трибуналу – це хроніка наполегливої дипломатичної та юридичної боротьби України та її союзників, спрямованої на заповнення прогалини у міжнародному праві.
Справа в тім, що наявні інституції, зокрема Міжнародний кримінальний суд (МКС), не мали юрисдикції щодо злочину агресії, скоєного Росією. МКС має юрисдикцію розслідувати тільки військові злочини, злочини проти людяності та геноцид в Україні, але він не має юридичних повноважень для переслідування злочину агресії проти України, оскільки до початку війни ні Росія, ні Україна не ратифікували Римський статут. Україна, до слова, вже ратифікувала документ.
Повернемось до Спецтрибуналу. Протягом 2022-2023 років низка ключових міжнародних організацій ухвалила резолюції на підтримку створення цього органу:- Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) стала однією з перших міжнародних інституцій, що рішуче підтримала ідею, ухваливши відповідні резолюції.
- Європейський парламент також неодноразово закликав до створення Спецтрибуналу.
- Ідею підтримали парламентські асамблеї НАТО та ОБСЄ.
Для практичної реалізації ініціативи було створено неформальну “Core Group” (Ключову групу). Перше засідання групи відбулося у січні 2023 року за участі 21 країни, а згодом коаліція значно розширилася.
Важливим переговорним майданчиком стала Гаага (Нідерланди) – світова столиця правосуддя. Саме тут проходили ключові дискусії щодо юридичної моделі трибуналу, його статуту та механізмів фінансування. Розглядалися різні варіанти: створення трибуналу на основі угоди між Україною та ООН, або ж на базі багатосторонньої угоди за підтримки регіональних організацій, таких як Рада Європи.
Ключовий прорив стався у 2024-2025 роках. Політична підтримка почала трансформуватися в конкретні юридичні кроки.
Важливою датою стало 25 червня 2025 року. Тоді у Страсбурзі Президент України Володимир Зеленський та Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе підписали угоду про створення Спеціального трибуналу для розслідування злочинів агресії проти України, аналогічного трибуналу в Нюрнберзі після Другої світової війни.
Разом з угодою було оприлюднено і статут майбутнього судового органу. Яким буде трибунал для Росії Спеціальний трибунал буде створено у межах Ради Європи. Він переслідуватиме вище політичне та військове керівництво Росії, а також лідерів країн, які підтримали її агресію, зокрема Білорусі та Північної Кореї. Йдеться про злочин агресії – незаконне застосування збройної сили проти України.
За даними Офісу президента, статут новоствореного трибуналу не містить жодних згадок про персональні імунітети. Це означає, що під слідством можуть опинитися і Путін, і Лавров, і Мішустін. Імунітет не стане перешкодою, хоча обвинувальні акти й ордери на арешт можна буде видавати лише після зняття недоторканності.
Трибунал отримає міжнародну суб’єктність і стане незалежною інституцією. Підставою для його діяльності є стаття 8 Римського статуту, що визначає воєнні злочини, які підпадають під юрисдикцію Міжнародного кримінального суду (МКС).
Окремий блок у роботі трибуналу стосуватиметься компенсації завданих збитків, зокрема шляхом переказу заморожених російських активів.
Водночас цей спецтрибунал не дублює функції Міжнародного кримінального суду, а лише доповнює їх. У разі передачі обвинуваченого до МКС, процес у спецтрибуналі буде призупинено, написала у Facebook заступниця керівника Офісу президента України Ірина Мудра. “Створення спецтрибуналу відкриває можливість для першого офіційного міжнародного визнання злочину агресії з боку Росії, починаючи з 2014 року. Його обвинувальні акти стануть юридичним підтвердженням того, хто, коли і як розпочав цю війну, подібно до того, як це зробив Нюрнберзький трибунал”,- написала Мудра. Швидко не буде Очікується, що суд винесе рішення щодо злочинів близько 20 представників вищої влади Росії. На відміну від Міжнародного кримінального суду, їх можна судити заочно – in absentia. Але, зазначає в розмові з виданням Наше время заступниця голови фракції “Слуга народу” у Верховній Раді України Євгенія Кравчук, навіть заочно Путін навряд чи виявиться підсудним. Згідно зі статутом трибуналу, у так званої “трійки” – глави країни, глави уряду та міністра закордонних справ – є “функціональний імунітет”. Можна готувати розслідування – усе буде передано до суду. Але, поки особа обіймає цю посаду, рішення суду чи розгляд справи буде призупинено.
Крім того, зазначає обвинувач і керівник слідчої групи Міжнародного кримінального трибуналу у справах колишньої Югославії (1994–2010р.р.) Володимир Точиловський, існують скептичні оцінки можливостей Трибуналу. Адже його діяльність, каже експерт в розмові з Радіо Свобода, може звестися до вироків, винесених у заочних судових процесах при відсутності обвинувачених на лаві підсудних.
Разом з тим, каже Точиловський, створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії, після Нюрнберзького та Токійського, може скласти прецедент судового механізму кримінального переслідування політичних лідерів за злочин агресії.
Втім голова Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв застеріг щодо завищених очікувань від роботи майбутнього Спецтрибуналу, аби не наступило швидкого розчарування, оскільки його робота може бути довготривалим процесом.
Нардеп в коментарі Укрінформу заявив, що створення Спецтрибуналу не значить, що Путін і його поплічники вже за місяць опиняться в тюрмі. Однак це означає, що можуть бути розглянуті всі справи та будуть зафіксовані всі факти всіх абсолютно злочинів росіян проти України. І можуть бути винесені нехай і заочні, але вироки, які вже самі по собі будуть відповідати нормам міжнародного права.
Потураєв підкреслив, що створення Спецтрибуналу буде також “сигналом для міжнародних партнерів, які вагаються, чи хочуть ставати відкритішими до співпраці з Росією”.
Але чи уловлять ці сигнали американці? Демарш США триває -
“Імперіалізм Росії”. Як Путін образив Азербайджан
Протягом останніх місяців відносини між Азербайджаном та Росією складаються не найкращим чином. Минулого тижня масла у вогонь підлили масові затримання азербайджанців у російському Єкатеринбурзі, під час яких правоохоронці РФ жорстоко вбили двох людей на етнічному підґрунті.
Таким чином рейди в Єкатеринбурзі переросли з дипломатичного скандалу у широкі зміни у відносинах колишніх союзників. Детальніше про ситуацію – далі у сюжеті. Відміна усіх заходів Азербайджан скасував усі культурні заходи, заплановані російськими державними та приватними установами, на знак протесту проти загибелі двох азербайджанців після поліцейських рейдів у російському місті Єкатеринбург.
Міністерство закордонних справ Азербайджану 28 червня заявило, що Зіяддін та Гусейн Сафарови загинули під час рейду, проведеного російською владою. Баку назвав вбивства “етнічно мотивованими публічними та навмисними незаконними діями” та заявив, що дії Росії “останнім часом набули систематичного характеру”.
Міністерство закордонних справ Азербайджану зажадало “негайного розслідування справи та якомога швидше притягнути до відповідальності винних у цьому неприйнятному акті насильства”. Що відомо про операцію російських силовиків Рейд, у результаті якого загинули двоє чоловіків та ще дев’ять отримали тяжкі поранення, за інформацією російських ЗМІ, був частиною розслідування нерозкритого вбивства 2001 року.
Жертв ідентифікували як Зіяддіна та Гусейна Сафарових, обом приблизно по 60 років.
Сайфаддін Гусейнлі, брат одного із загиблих, розповів азербайджанському громадському мовнику ITV, що його братів закатували до смерті “без будь-якого суду чи розслідування, незважаючи на їхню невинність”. Однак офіційна причина смерті ще не оголошена.
“Так звані російські правоохоронні органи вривалися в будинки посеред ночі, били та забирали людей, як тварин”, – сказав Гусейнлі.
У суботу міністерство викликало повіреного у справах посольства Росії в Баку Петра Волокових, вимагаючи повного розслідування та притягнення винних до відповідальності. Очікується, що тіла братів Сафарових будуть перевезені до Азербайджану в понеділок.
Суд у Єкатеринбурзі направив шістьох громадян Азербайджану, затриманих під час рейду, до СІЗО. Усі шестеро заперечують свою провину. Захист заявив, що вони піддавались тортурам. Водночас російська влада та державні ЗМІ стверджують, що затримані мають російські паспорти. “Репресії, шовінізм та імперіалізм” Уряд Азербайджану оголосив про скасування запланованого візиту віце-прем’єр-міністра Росії Олексія Оверчука.
“Уряд Азербайджану не вважає за доцільне за нинішніх обставин візит Оверчука чи будь-якого іншого офіційного представника Росії до країни”, – повідомляють державні ЗМІ.
Окрім цього на азербайджанському телебаченні Росію звинуватили у “репресіях, шовінізмі та імперіалізмі”.
“Що трапилося, Путін? Вас турбує, що Азербайджан став сильною країною вперше за 200 років, повернув землі та відновив суверенітет?” – сказав ведучий, додавши, що Москва звикла до панування над народами, які насильно включила до свого складу.
Зазначимо, що відео поширюють російські канали, які занепокоєні, що азербайджанці почнуть “діяти проактивно” в столиці РФ та інших регіонах.
Сьогодні МВС Азербайджану заявили, що поліція проводить операцію в офісі російського інформаційного агентства Sputnik-Азербайджан у Баку (ЗМІ припинило свою діяльність у лютому, але його співробітники продовжували працювати).
Зараз будівлю взято під контроль правоохоронними органами. Місцеві ЗМІ повідомляють, що під час операції азербайджанські силовики затримали двох співробітників Федеральної служби безпеки (ФСБ) Росії, які працюють у цьому агентстві. Як РФ втрачає союзників Загалом, напруженість між Баку та Москвою продовжує загострюватися в останні місяці після того, як Росія збиття літака Азербайджанських авіаліній, в результаті якого загинуло 67 пасажирів. Відтоді парламент країни звинуватив РФ у лютневій кібератаці, а президент країни Ільхам Алієв відмовився відвідувати парад Перемоги в Москві в травні.
Оскільки відносини погіршуються, Україна прагне налагодити їх з Баку. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга також відвідав Азербайджан у травні.
У лютому офіс Алієва оголосив про надання Україні гуманітарної допомоги на суму 1 мільйон доларів у вигляді електрообладнання для підтримки енергомережі країни в умовах російських атак.
Головний регіональний ворог Азербайджану, Вірменія, яка також є історичним союзником Москви, також фактично розірвала відносини з Кремлем.
Раніше цього року Єреван офіційно підписав закон про початок процесу вступу Вірменії до Європейського Союзу. Це рішення було прийнято на тлі посилення розбіжностей у відносинах з Росією після того, як Кремль не зміг запобігти наступу Азербайджану в Нагірному Карабаху у вересні 2023 року, що призвело до масового виїзду вірменського населення регіону. -
Кремль шкодує про скасуванням культурних заходів РФ в Азербайджані
У Кремлі висловили жаль через реакцію Азербайджану на події в Єкатеринбурзі та заявили, що дії правоохоронців “не мають ставати приводом для політичних демаршів”. Про це інформують росЗМІ у понеділок, 30 червня.
“Ми щиро шкодуємо з приводу таких рішень. Важливо, мабуть, продовжити роботу з роз’яснення причин і характеру тих подій, які, на думку азербайджанської сторони, стали підставою для таких демаршів. Ми вважаємо, що все, що відбувається, пов’язане з роботою правоохоронних органів і не може й не повинно бути приводом для такої реакції”, – заявив прессекретар глави Росії Дмитро Пєсков.
Так він прокоментував скасування в Азербайджані культурних заходів за участі Росії, візиту парламентської делегації до РФ і виклик російського дипломата до МЗС.
Рішення ухвалили після затримань у Єкатеринбурзі кількох осіб у справі про замовні вбивства в межах перерозподілу сфер впливу в бізнесі.
“Ми зацікавлені й надалі розвивати наші добрі відносини з Азербайджаном”, – акцентував Пєсков.
На запитання, чи планується розмова між Путіним та Ільхамом Алієвим, Пєсков відповів, що наразі така розмова не запланована.
“Але, з іншого боку, якщо вона знадобиться, вона, безумовно, відбудеться у найкоротші терміни”, – вважає він.
Тим часом уБаку поліція провела обшуки в редакції російського пропагандистського агентства Sputnik-Азербайджан, повідомляє місцеве видання Qafqazinfo. Правоохоронці взяли під контроль будівлю, де розташована редакція.
У Міністерстві внутрішніх справ Азербайджану підтвердили проведення операції та пообіцяли згодом надати подробиці.
Діяльність агентства була офіційно заборонена в лютому, однак агентство продовжувало роботу, всупереч законодавству, і, як зазначається, “проводило інформаційну політику, що суперечить інтересам країни”.
За даними Minval, співробітники Sputnik продовжували відвідувати офіс, отримувати зарплати, брати участь у заходах і заявляли, що очікують на швидке відновлення повноцінної роботи агентства.
Заборона Sputnik і закриття “Русского дома” в Баку відбулися після катастрофи літака азербайджанської авіакомпанії AZAL.
Нинішні обшуки відбуваються на тлі нового загострення у відносинах між Баку та Москвою. -
Євросоюз продовжив економічні санкції проти РФ
Євросоюз офіційно продовжив ще на шість місяців економічні обмежувальні заходів проти Росії через її агресивну війну в Україні – до 31 січня 2026 року. Про це повідомила Європейська рада в понеділок, 30 червня.
“Ці економічні заходи, вперше запроваджені у 2014 році, були значно розширені з лютого 2022 року у відповідь на неспровоковану, невиправдану та незаконну військову агресію Росії проти України”, – йдеться у повідомленні.
У Європейській раді нагадали, що наразі санкції складаються з широкого спектру секторальних заходів, включаючи обмеження на торгівлю, фінанси, енергетику, технології та товари подвійного використання, промисловість, транспорт та предмети розкоші, заборону мовленнєвої діяльності дезінформаційних ЗМІ, що підтримуються Кремлем. Запроваджено заходи, які дозволяють ЄС протидіяти обходу санкцій.
Загалом з 24 лютого 2022 року ЄС ухвалив 17 жорстких пакетів санкцій у відповідь на повномасштабне вторгнення Росії в Україну.
“Доки незаконні дії Російської Федерації продовжують порушувати фундаментальні норми міжнародного права, включаючи, зокрема, заборону на застосування сили, доцільно зберігати чинність усі заходи, запроваджені ЄС, та вживати додаткових заходів, якщо це необхідно… Європейський Союз залишається готовим посилити тиск на Росію, зокрема шляхом запровадження подальших санкцій”, – додали європейські дипломати. -
Митрополит УПЦ МП отримав 11 років тюрми заочно
Підсанкційний митрополит Луганської єпархії УПЦ МП Василь Поворознюк отримав 11 років позбавлення волі заочно за співпрацю з російськими окупантами на тимчасово захоплених територіях. Про це повідомила СБУ в понеділок, 30 червня.
Вказано, що Поворознюк одним з перших на Луганщині публічно підтримав повномасштабну війну РФ проти України. А у вересні 2022 року він прибув до Кремля для участі у церемонії так званого “приєднання” тимчасово окупованих територій України до складу Росії.
“Крім того, у травні того ж року Поворознюк поширював ворожу пропаганду під час засідання “круглого столу” у Луганську. Цей захід проводили під керівництвом гауляйтера Пасічника і активно висвітлювали кремлівські медіа”, – йдеться в повідомленні.
Також клірик неодноразово давав інтерв’ю російським пропагандистам, де закликав до продовження війни проти України та захоплення нових територій нашої держави.
На підставі зібраних доказів суд визнав клірика винним за статтею про пособництво державі-агресору (ч.1 ст.111-2 Кримінального кодексу України). Він отримав 11 років позбавлення волі заочно. Додатково суд постановив позбавити Поворознюка права обіймати будь-які посади в релігійних організаціях на строк 13 років.
За рішенням суду буде конфісковано і передано в дохід держави все належне клірику майно. Мова йде про дві квартири: одна в Бориспільському районі Київщини, інша – в Луганській області, а також приватний будинок на Вінниччині. Також серед конфіскованого – два авто, серед яких Toyota Land Cruiser 200. “Оскільки засуджений переховується від правосуддя на тимчасово окупованій частині території Луганщини, тривають комплексні заходи для притягнення його до відповідальності”, – додали в СБУ. Раніше у Хмельницькій області священник УПЦ МП отримав чотири роки ув’язнення. Славутський міський районний суд визнав його винним за два статтями Кримінального кодексу.
УПЦ МП на Сумщині закликала вірян бути вірними Онуфрію в разі окупації