Росія відкинула заклик канцлера Німеччини Фрідріха Мерца до перемир’я у війні проти України на час Різдва. Кремль заявив, що таке перемир’я залежатиме від того, чи буде досягнуто мирної угоди.
Перемир’я не буде
“Ми будемо робити все, щоб звертатися далі до росіян, до російського уряду, щоб хоча б на час Різдва припинити бойові дії. Тому що протягом останніх тижнів і місяців війна в основному знищує цивільне населення, садочки, школи, це терор цивільного населення в Україні. І, можливо, російський уряд має залишки людяності і може залишити людей у спокої на кілька днів хоча б протягом Різдва”, – заявляв Мерц.
Він припускав, що якщо таке перемир’я відбудеться, це може бути початком конструктивних тверезих переговорів, які приведуть до тривалого миру в Україні.
“Ми хочемо миру. Ми не хочемо перемир’я, щоб дати перепочинок Україні і підготуватися до продовження війни”, — сказав представник Кремля Дмитро Пєсков.
Росія вже не раз відмовлялася від пропозицій перемир’я або припинення вогню.
“Ми хочемо зупинити цю війну, досягти наших цілей, забезпечити наші інтереси і гарантувати мир в Європі на майбутнє”, — сказав також Пєсков.
Що далі з переговорами
Після переговорів України і США в Берліні американська сторона планує взаємодію з Москвою, після чого має знову відбутися американо-українська зустріч – ймовірно, вже наступних вихідних.
“Далі Сполучені Штати Америки, я думаю, найближчими днями проведуть консультації з росіянами, а після цього проведуть консультації з президентом США, після цього наші команди зустрінуться. Я думаю, наші переговорні команди зустрінуться в Сполучених Штатах Америки найближчим часом – думаю, може, навіть на вихідних”, – сказав він.
“А далі, після, відповідно, цієї зустрічі, буде видно. Будемо думати про зустріч на рівні лідерів, принаймні з президентом Сполучених Штатів… Я думаю, що коли ми доопрацюємо документи або наблизимося ближче до остаточного варіанту документів, – ми з ним зустрінемося”, – додав Зеленський.
Крім того, Зеленський на брифінгу згадав, що хотів би провести зустріч у такому форматі, як це було в Берліні, у Києві.
“Ми зустрілися у такому форматі вперше… Я хотів, щоб і Стів (Віткофф), і Джаред (Кушнер), і Гринкевич (головнокомандувач Об’єднаними Збройними силами НАТО в Європі генерал Алексус Гринкевич), головний військовий представник команди Сполучених Штатів, і інші – я дуже хотів, щоб ми в цьому колі спілкувалися у Києві. Я знаю, що з тих чи інших причин американська команда не приїхала до нас. У мене до них немає жодних питань”, – сказав він.
Зеленський зазначив, що незважаючи на багато раундів детальних переговорів про можливі гарантії безпеки, деякі питання залишаються невирішеними – зокрема, щодо того, чи будуть ці гарантії безстроковими.
“Я не можу сказати, на скільки років це, і чи будуть ті чи інші гарантії обмежені якимись строками. Ми це ще не обговорюємо”, – заявив він, розповідаючи про переговори з США.
Натомість Зеленський зазначив, що ключовою і дуже важливою для України вимогою є те, що ці гарантії “повинні бути проголосовані в Конгресі США”. “Ми віримо, що такі (ратифіковані Конгресом) гарантії працюватимуть”, – пояснив він.
Володимир Зеленський повторив тезу про те, що обговорювані гарантії безпеки побудовані за принципом статті 5 Вашингтонського договору НАТО, хоча не деталізував, що саме вкладається в цей термін.
Втім, навіть у разі погодження гарантій Україна не матиме впевненості в тому, що агресія точно не повториться, пояснив президент. Тому окремою позицією в переговорах щодо гарантій безпеки є порядок дій партнерів у разі, якщо незважаючи на наявні гарантії, Росія здійснить новий напад на Україну.
“Ми хочемо розібрати, як реагуватимуть партнери на повторну агресію. Повірте, я ставлю партнерам не дуже комфортні питання, – розповів він, – Також, якщо буде агресія, як реагуватимуть Сполучені Штати Америки? Як діятимуть партнери європейські? Як реагуватиме світ? Санкції, зброя, відповіді на морі, на полі бою тощо.”.
Крім того, президент Зеленський на пресконференції кілька разів підкреслив, що окремою гарантією безпеки, на думку України, є членство в Європейському Союзі, “тому що це геополітичне рішення”.
Пєсков заявив, що Москва поки не отримала інформації про результати переговорів, що відбулися в Берліні, щодо плану припинення війни в Україні.
Позначка: Росія
-
Без перемир’я на Різдво. РФ проти
-
В Росії спрогнозували погіршення економічної ситуації у 2026 році
Усі ключові ризики розвитку російської економіки реалізувалися у 2024-2025 роках. Про це мовиться у преамбулі оновленого прогнозу Інституту народногосподарського прогнозування РАН (ІНП).
Експерти інституту зазначають, що через негативні демографічні тенденції в Росії загострюється дефіцит робочої сили, зростає технологічне відставання від розвинених країн і Китаю, скорочуються доходи від експорту вуглеводнів та сировинна рента. Водночас збільшується оборонне навантаження на бюджет і посилюється санкційний тиск.
За таких умов, вважають в ІНП, збалансувати бюджет РФ можливо лише шляхом обмеження видатків. У поєднанні з високою ключовою ставкою це, на думку аналітиків, “зумовлює погіршення економічної ситуації у 2026 році”.
Фахівці інституту заявляють, що період так званого “керованого охолодження” економіки завершився. У січні-вересні спостерігалася стагнація, а у вересні зростання ВВП у річному вимірі сповільнилося до нуля. Оцінка помісячної динаміки ВВП з урахуванням сезонності свідчить про фактичну зупинку економічного зростання з листопада 2024 року. Прискорення на початку четвертого кварталу експерти розглядають як разовий чинник, зокрема реакцію споживчого попиту на оголошене підвищення ПДВ і перенесення майбутніх покупок.
Структура економічного зростання суттєво звузилася. Якщо у 2024 році обробна промисловість, фінансовий сектор і державне управління забезпечували близько 60% зростання ВВП, то у першому півріччі їхній внесок сягнув 130%, що означає падіння в інших секторах. У промисловості зростають лише виробництва, пов’язані з ВПК, тоді як випуск товарів тривалого споживання та інвестиційної продукції стабільно скорочується.
Особливе занепокоєння в інституті викликає падіння інвестицій. У другому кварталі вони з урахуванням сезонності знизилися на 1,7% порівняно з попереднім кварталом, у третьому – ще на 1,4%. Непрямі індикатори вказують на продовження цієї тенденції.
У третьому кварталі Росстат уперше з 2022 року зафіксував реальне падіння інвестицій – на 3,1% у річному вимірі. Зниження відбулося у двох найбільших напрямах капітальних витрат: в інфраструктуру та в “машини й обладнання”, що, на думку аналітиків, свідчить про припинення зростання економічного потенціалу.
Експерти зазначають, що інвестиційна криза перейшла у відкриту фазу. За оцінками аналітичних центрів, інвестиційна активність продовжує знижуватися, а пропозиція інвестиційних товарів залишається близькою до мінімальних показників минулих років.
Своєю чергою, МВФ і Світовий банк прогнозують для Росії кілька років стагнації з темпами зростання близько 1% на рік.
-
Російський уряд прогнозує дефіцит бюджету до 2042 року
Російський уряд прогнозує дефіцит федерального бюджету до 2042 року. Це випливає з опублікованого документа з прогнозом соціально-економічного розвитку на найближчі два десятиліття, пишуть росЗМІ у вівторок, 16 грудня.
У прогнозі враховано два сценарії – базовий та консервативний. В обох витрати перевищуватимуть доходи протягом усього періоду.
За базовим сценарієм дефіцит РФ у 2042 році сягне 21,6 трлн рублів (2,9% ВВП), тоді як у консервативному – 54,7 трлн рублів (8,4% ВВП).
Витрати зростуть майже втричі: у базовому сценарії – до 125,8 трлн руб. (17% ВВП), у консервативному – до 144,5 трлн (22,2% ВВП). Прогнозується, що доходи бюджету РФ зростатимуть у середньому на 2,1% щорічно, нафтогазові – на 3%.
Водночас частка доходів від нафти та газу знизиться з 4% до 1,9% ВВП.
Одночасно з цим доходи від ПДВ залишаться на нинішньому рівні – 7,5% ВВП, від ПДФО – 0,3%, а від податку на прибуток зростуть з 1,7% до 1,8%. Своєю чергою, рубль опуститься до 133 руб. за долар у 2042 році. -
Зеленський: Україна прагне одержати €45 млрд з активів РФ вже в 2026 році
Президент України Володимир Зеленський надіється на одержання Україною 40-45 млрд євро коштом заморожених активів РФ вже в 2026 році. Проте голова держави наголошує: загальна сума збитків, завданих Україні російською агресією, значно більша, ніж загальний розмір цих активів. Про це український лідер сказав на спільній з прем’єр-міністром Нідерландів Діком Схоофом прес-конференції у Гаазі у вівторок, 16 грудня.
“Ми розраховуємо, що можемо отримати 40-45 мільярдів євро на 26-й рік і так далі, розраховуючи на загальну суму 210 мільярдів… Навіть ніхто б не думав про ті чи інші альтернативи, бо зруйновано все на втроє більшу суму, ніж 200 мільярдів. Це справедливо, що росіяни повинні платити за руйнування, але все одно навіть 210 буде недостатньо”, – сказав Зеленський.
Він наголосив, що відновлення – “це наступні кроки”.
“Ми сьогодні говоримо про термінові речі: ми маємо виробляти дрони, ми маємо недостатнє фінансування, ми маємо виробляти іншу зброю, ми маємо купувати в Америці ППО, в Європі інші засоби, включаючи також ППО. Ми розуміємо, що подарунків у нас немає”, – пояснив президент.
Водночас він зауважив значну підтримку та двосторонні договори з країнами-партнерами, зокрема Нідерландами.
“Але сьогодні заморожені активи, вони могли б, напевно, якось збалансувати деякі зменшення в тих чи інших країнах. Тому що це була, дійсно, така серйозна підтримка. Я не бачу без цієї підтримки можливості стояти економічно міцно для України. Я не бачу, що ми зможемо покрити такий дефіцит якимось незрозумілими альтернативами або незрозумілими обіцянками… Тут важливо, що в цілому лідери, більшість, за те, щоб знайти Україні цю фінансову підтримку”, – додав Зеленський. -
В Україну з Росії та ТОТ вернули 60 громадян
Україні повернули з Росії й тимчасово окупованих територій (ТОТ) 60 українських громадян. Про це розповів уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець у Telegram.
Повернення громадян відбулось за результатами зустрічі Лубінця із російською уповноваженою з прав людини Тетяною Москальковою та з керівниками місій Міжнародного комітету Червоного Хреста в Україні та Росії.
Під час зустрічі передали 2000 з гуманітарною допомогою для українських військовополонених та листи від рідних; були досягнуті домовленості щодо верифікації осіб, зниклих безвісти за особливих обставин та передані списки; передали списки з числа окремої категорії громадян: важкопоранені і важкохворі.
За результатами попередньої системної роботи сторони провели процедуру взаємного воззʼєднання сімей. На територію України з РФ та ТОТ повернулися 15 українських громадян, більшість з яких маломобільні.
Також було забезпечене повернення для 56-річної жінки, яка перенесла інсульт і є маломобільною особою. З 2022 року вона вимушено перебувала у Росії; її дочка звернулася до Офісу омбудсмана з проханням допомогти у виїзді.
Іще 45 українських громадян повернулись в Україну – це особи, яких утримували в пунктах тимчасового тримання іноземців на території РФ. -
Європарламент прискорив розгляд “репараційного кредиту” Києву
Депутати Європейського парламенту вирішили застосувати прискорену процедуру для розгляду пропозиції про “репараційний кредит” для України. Про це повідомляє прес-служба Європарламенту.
“У вівторок (16 грудня – ред.) парламент шляхом голосування підняттям рук підтримав запит на прискорення законодавчого процесу за проектом закону про надання кредиту Україні”, – мовиться в повідомленні.
Гроші від “репараційного кредиту” планують спрямувати на підтримку фінансових потреб України та її державного бюджету, зокрема й військові спроможності, а також оборонною промисловістю країни та її інтеграцією в європейську оборонно-промислову базу.
Після рішення про прискорення процедури депутати Європарламенту ухвалять свою позицію щодо “репараційного кредиту” перед початком переговорів з урядами держав-членів на наступній пленарній сесії, яка пройде з 19 по 22 січня 2026 року.
У Європарламенті звернули увагу, що рішення про “репараційний кредит” має бути схвалено лідерами країн-членів ЄС на саміті, який відбудеться 18-19 грудня.
Як відомо, 12 грудня Євросоюз ухвалив рішення про безстрокову заморозку російських активів на території Європи в обсязі близько 210 млрд євро. Переважна частина активів належить Центральному банку РФ і зберігається у бельгійському депозитарії Euroclear.
Згодом стало відомо, що 18 грудня Єврорада збереться, щоб остаточно узгодити деталі репараційного кредиту для України і розв’язати проблеми, що залишаються, зокрема гарантії всіх урядів ЄС для Бельгії.
МЗС назвало п’ять причин для репараційної позики -
Міжнародна комісія з компенсації Україні збитків працюватиме в Нідерландах
Компенсаційна комісія, яка займатиметься питанням компенсації збитків, завданих Україні внаслідок повномасштабної російської агресії, буде розташовуватися в Нідерландах. Про це заявив прем’єр-міністр Нідерландів Дік Схооф під час спільного з президентом України Володимиром Зеленським брифінгу в Гаазі, повідомляє Укрінформ.
“Було прийнято резолюцію з проханням до Нідерландів прийняти Компенсаційну комісію. Ми із задоволенням погодимося на це”, – запевнив голова нідерландського уряду.
За його словами, практично щодня Росія здійснює безжальні атаки проти українського населення, економіки та інфраструктури.
“Будинки обстрілюють, підприємства знищують, енергетичні об’єкти зазнають серйозних пошкоджень. Такі цілеспрямовані напади не можуть бути безкарними. Сьогодні ми разом підписали рішення про створення компенсаційної комісії, яка зосередиться на компенсації завданих збитків вашій країні.
Нідерланди також заявили про готовність розмістити тут цю інституцію під егідою Ради Європи… Раніше ми вже запропонували себе як країну для розміщення Реєстру збитків, завданих агресією РФ проти України, що відповідає нашій традиції – саме тут, у цій міжнародній столиці миру і справедливості, у Гаазі”, – сказав він.
Схооф також відзначив, що нині ще не вирішене питання, чи готовий Путін справді зробити кроки до миру.
“Поки що ніщо на це не вказує. Тому ми маємо й надалі посилювати тиск на Росію та підтримувати Україну на всіх рівнях, насамперед у військовій сфері”, – наголосив урядовець. -
Ердоган зробив заяву на тлі збиття дрона над Чорним морем
Анкара застерігає російську та українську сторони від дій, що можуть створити загрозу судноплавству в Чорному морі. Про це заявив президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган після інциденту зі збитим безпілотником у районі Чорного моря, повідомляє місцева газета Daily Sabah
“Нещодавні взаємні атаки створюють серйозну загрозу морському судноплавству в Чорному морі. Атаки, цілями яких стають комерційні та цивільні судна, невигідні нікому. Ми передали чіткі попередження щодо цієї проблеми обом сторонам”, – заявив турецький лідер.
З такою заявою глава Туреччини виступив у вівторок, 16 грудня, на заході за участю турецьких дипломатів в Анкарі.
Однак саме питання дрона над Чорним морем турецький президент не прокоментував.
Як відомо, Міністерство оборони Туреччини заявило в понеділок увечері, що винищувачі F-16 ВПС Туреччини збили безпілотник, який наблизився до повітряного простору країни з боку Чорного моря.
За даними турецького міністерства, дрон втратив керування, тому турецькі військові його знищили.
Туреччина готова надати майданчик для перемовин щодо України – МЗС -
Путін ухвалив вилучення житла в окупованих регіонах України
Окупаційна “влада” в Донецькій, Луганській, Херсонській та Запорізькій областях здобула право вилучати житло українців, що втекли від війни, до 2030 року. Відповідний закон підписав 15 грудня російський диктатор Володимир Путін, повідомляє The Moscow Times.
“Житлові будинки, квартири та кімнати, які мають ознаки безгосподарного майна”, що перебувають на захоплених територіях, визнаватимуться власністю регіонів або їх муніципалітетів. Критерії “безхазяйності” визначать самі окупаційні адміністрації за погодженням з Росреєстром та Росмайном.
Утім, навіть відсутність даних про власника або неможливість встановлення його за наявними документами не буде перешкодою для вилучення.
Законом передбачено різні варіанти використання конфіскованого майна. Його можуть передати громадянам Росії, які проживають на окупованих територіях і втратили житло “через бойові дії, диверсії, теракти чи акти агресії проти РФ”.
“Влада” також може виділяти вилучені об’єкти як службове житло держслужбовцям, військовим, чиновникам, працівникам правоохоронних органів, вчителям та лікарям.
В націоналізованій нерухомості дозволено розміщувати (за договором соцнайму) місцевих жителів, “які перебувають на обліку як нужденні”. Після них відкриється шлях до приватизації.
У законі йдеться про компенсації, на які можуть претендувати колишні власники квартир та будинків, що втратили право власності. Проте мовиться тільки про тих, хто дістав собі громадянство Росії. Порядок компенсацій визначить окупаційна влада.
Контролювати вилучення та розподіл “безгосподарного” житла буде команда віце-прем’єра РФ Марата Хуснулліна, який очолює наглядову раду Фонду розвитку територій. -
МЗС назвало п’ять причин для репараційної позики
Рішення щодо репараційного кредиту за рахунок активів Росії є терміновим і критично важливим для України. Його необідно ухвалити вже цього тижня. Про це повідомило МЗС з посиланням на заяву очільника відомства Андрія Сибігу у вівторок, 16 грудня.
За його словами, “настав час дозволити повне використання заморожених активів Росії для підтримки України”.
На думку Сибіги, є щонайменше п’ять причин, чому цей крок необхідно здійснити саме зараз.
Він нагадав, що глава Кремля Володимир Путін “вважає, що Європа роздроблена і слабка”.
“Він розраховує, що європейська підтримка України поступово ослабне. Навпаки, цей крок зірве його плани і змусить його перерахувати свої сили”, – написав міністр.
Сибіга вважає, що “це рішення зміцнить суверенітет, самостійність і єдність Європи як потужної геополітичної сили”.
“Воно продемонструє всім, що загроза довгостроковому миру і безпеці Європи шляхом нападу на суверенну європейську країну має свою ціну”, – зазначив глава МЗС.
Також Сибіга наголосив, що цей крок дозволить Європі забезпечити довгострокову підтримку України, підвищити самостійність нашої країни і підняти моральний дух українців в той момент, коли це найбільш необхідно.
“По-четверте, це питання справедливості: в першу чергу за завдані збитки повинен платити агресор, а не європейські платники податків. Немає нічого більш справедливого. Цей крок також послужить уроком для всіх потенційних агресорів у всьому світі: агресія не приносить винагороди, навпаки, ви заплатите за свої дії”, – заявив він.
Наостанок Сибіга підкреслив, що рішення про повне використання заморожених активів Росії не завадить мирному процесу, а, навпаки, зміцнить українську позицію за столом переговорів і стимулює мирний процес, посиливши тиск на Росію і змінивши розрахунки Москви.