Якщо Росія отримає увесь Донбас в межах мирної угоди, то тоді вона точно продовжить агреію проти України. Про це сказала високий представник ЄС з питань закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас перед засіданням міністрів закордонних справ ЄС у Брюсселі в понеділок, 15 грудня.
“Донбас – це не кінцева мета Путіна. Якщо вони (роіяни – ред.) отримають Донбас, то фортеця впаде, і тоді вони точно продовжать захоплювати всю Україну. Якщо Україна піде (з Донбасу – ред.), то інші регіони також опиняться в небезпеці. Ми знаємо це з історії, і ми повинні засвоювати її уроки. Для сталого миру не повинно бути жодного умиротворення агресора”, – наголосила Каллас.
На її думку, потенційні гарантії безпеки для України “не можуть бути паперами чи обіцянками”.
“Це мають бути реальні війська й можливості, щоб Україна могла захистити себе… За останні 100 років Росія напала щонайменше на 19 країн, на деякі навіть по три-чотири рази. Жодна з цих країн ніколи не нападала на Росію, тому РФ не потрібні жодні гарантії безпеки. Гарантії безпеки потрібні всім іншим”, – зазначила вона і додала, що країни прагнуть бути частиною НАТО, бо вони не хочуть, аби Росія вторглася до них.
Очільниця дипломатії ЄС назвала поточний тиждень “дуже важливим” у вирішенні питання щодо фінансування України, й наголосила, що “на столі є кілька варіантів”.
“Найбільш надійним варіантом є репараційна позика, і саме над цим ми працюємо. Ми ще не досягли мети, і це стає дедалі складніше, але ми працюємо. У нас ще є кілька днів”, – резюмувала Каллас.
Раніше президент Володимир Зеленський розповів про “компромісне бачення” США щодо контролю над нині підконтрольним Україні Донбасом. Воно полягає у тому, що ЗСУ виходять з території Донеччини, а російські війська туди не заходять.
Тим часом у Кремлі вимагають виведення українських військ з Донбасу, назвавши це умовою для припинення вогню.
Позначка: Росія
-
Каллас попередила щодо здачі Донбасу
-
Москву атакували дрони, лунали вибухи
У ніч проти 15 грудня Москву атакували безпілотники, в російській столиці лунали вибухи. Про це повідомляють росЗМІ.
Зазначається, що вибухи лунали в Істрінському районі Москви. Через атаку дронів тимчасово зупиняли роботу аеропортів Домодєдово та Жуковського. Згодом ці обмеження зняли. Мер Москви Сергій Собянін заявив, що російська ППО нібито збила 15 дронів. “Фахівці екстрених служб працюють на місці падіння уламків”, – додав він. Міністерство оборони РФ заявило про 130 збитих дронів. Зокрема, 25 – над територією Московського регіона. Увага! Відео 18+, містить ненормативну лексику!
Атака на Москву триває від вечора 14 грудня. До цього про вибухи та роботу ППО повідомляли мешканці підмосковного міста Кашира.Нагадаємо, вночі 11 грудня в аеропортах РФ затримувалися 50 літаків через атаку невідомих безпілотників на Москву. Атака БпЛА: під Москвою прогриміли потужні вибухи
-
WSJ: Мирні переговори стають боротьбою США і Києва
Переговори між Україною та США перетворилися на протистояння, в якому Росія навіть не бере прямої участі. Процес пошуку миру між Україною, Європейським Союзом і Сполученими Штатами стикається з серйозними розбіжностями. Вашингтон прагне швидкого завершення війни, бажано до кінця року, тоді як Київ і Брюссель наполягають на врегулюванні значущих суперечностей перед ухваленням будь-яких рішень. Про це повідомляє Wall Street Journal.
Як зазначає видання, адміністрація Дональда Трампа чинить тиск на президента України Володимира Зеленського, закликаючи його погодитися на мирну угоду з Росією. Україна ж не готова відводити війська з контрольованих територій Донецької та Луганської областей. Київ і європейські партнери вимагають чітких гарантій від США щодо дій у разі порушення Росією можливих домовленостей або нового нападу.
У публікації зазначено, що офіційні представники РФ називають американський мирний план прийнятною базою для обговорення, проте його остаточне схвалення залишається під питанням. При цьому європейські лідери переконані, що Москва не зацікавлена у завершенні війни. Вони побоюються, що перемога Росії в Україні може стати прецедентом для нових конфліктів із сусідами в Європі.
“Те, що відбувається в Україні, може статися і з країнами-союзниками”, – цитує ЗМІ слова генерального секретаря НАТО Марка Рютте, які він промовив у Берліні.
Журнал також підкреслює, що американський план передбачає пункт, згідно з яким Київ мав би відмовитися від спроб повернути окуповані Росією території. Це може трактуватися як фактичне визнання анексії Росією частини України.
Також угода може ускладнити перспективи вступу України до НАТО. У разі підтримки цього плану Вашингтоном можливе відновлення російського доступу до глобальної економіки та міжнародних проєктів.
У матеріалі зазначаєтсбя, що Велика Британія, Франція та інші європейські держави підготували детальні пропозиції щодо надання допомоги Україні, включаючи ймовірне використання сил безпеки. Ці ініціативи вже обговорювалися з американськими військовими посадовцями, однак офіційного рішення щодо допомоги від США ще немає. Українська сторона натомість наполягає на оформленні юридично зобов’язуючих гарантій безпеки на кшталт статті 5 НАТО.
З іншого боку, Кремль категорично проти включення до мирного плану пропозицій, розроблених Києвом і Брюсселем, особливо тих, що стосуються створення демілітаризованої зони в Донецькій області. Радник Кремля Юрій Ушаков заявляє, що Росія готова твердо відстоювати свої позиції.
Нагадаємо, українсько-американські переговори, що тривали понад п’ять годин у Берліні 14 грудня, поки що не привели до остаточних рішень і продовжаться наступного дня.
Як ми писали, спеціальний представник президента США Стів Віткофф повідомив, що під час переговорів у Берліні з українською делегацією щодо “мирного плану” для України було “досягнуто відчутного прогресу”.
-
Кінець ізоляції: США повертають Росію у G20
Російська делегація прибула до Вашингтона, де візьме участь у першому засіданні шерп G20 під головуванням Сполучених Штатів після тривалого періоду дипломатичної ізоляції. Про це в понеділок, 15 грудня, повідомляє РБК-Україна, спираючись на інформацію з російських медіа.
Згідно з інформацією, російську делегацію очолює шерпа РФ Світлана Лукаш. У її супроводі перебувають представники Міністерства закордонних справ, Міністерства фінансів та адміністрації президента.
Засідання шерп і фінансових представників країн-членів G20 заплановані на 15-16 грудня. Присутність Росії на форумі сигналізує про прагнення США залучити її до обговорень ключових економічних і геополітичних тем, водночас зберігаючи контроль над порядком денним.
Плани США на період їхнього головування у G20 у 2026 році включають акценти на дерегулювання економіки, забезпечення стабільних і доступних постачальних ланцюгів енергоресурсів та інтеграцію новітніх технологій. Очікується, що такі заходи сприятимуть зміцненню глобальної стабільності та безпеки, а також створенню умов для більш прозорого міжнародного діалогу.
G20 – це неформальне об’єднання 19 провідних економік світу, Африканського Союзу та Європейського Союзу. Їхня частка становить 85% глобального ВВП і 75% світової торгівлі, а населення цих країн охоплює дві третини планети.
До складу G20 входять 19 країн-членів: Австралія, Аргентина, Бразилія, Велика Британія, Індія, Індонезія, Італія, Канада, Китай, Мексика, Німеччина, Південна Корея, Саудівська Аравія, Туреччина, Франція, США, Японія, Південна Африка та Росія.
Засідання G20 проводяться на рівні лідерів країн, міністрів фінансів і центральних банків, а також шерп – координаторів та представників урядів.
Останнім часом ця організація приділяє значну увагу питанням геополітики, роблячи її важливою платформою для вирішення світових криз і гарантування економічної стабільності.
Раніше полвідомлялося, що колумніст видання Bloomberg Марк Чемпіон вважає, що США дозволили Росії активізувати свою діяльність на сході України, припинивши військову допомогу та пом’якшивши політику щодо вступу Києва до НАТО.
Спроба стерти пам’ять про Чорнобиль: США голосують в ООН разом з РФ
-
РФ не змогла запустити космічну ракету через технічні проблеми
Запланований на 15 грудня запуск ракети-носія Протон-М з космодрому Байконур у Казахстані перенесли. Це вже другий схожий інцидент для Росії під час запусків космічних апаратів з цього майданчика. Про це напередодні повідомила російська державна корпорація Роскосмос.
Як зазначається, ракета мала доставити на орбіту гідрометеорологічний супутник. Проте під час стандартних передстартових перевірок було виявлено локальну проблему в роботі розгінного блоку.
З метою її усунення старт ракети відклали.
Заступник генерального директора корпорації Іван Данилов заявив, що “фронт роботи вже визначено, після проведення необхідних заходів продовжиться підготовка ракети-носія у штатному режимі”.
Ракета Протон, яка перебуває в експлуатації ще з середини 1960-х років, невдовзі повинна бути замінена сучаснішими ракетами Ангара.
Як повідомлялося раніше, 27 листопада на Байконурі під час запуску корабля Союз МС-28 до Міжнародної космічної станції було пошкоджено єдиний стартовий стіл для російських пілотованих місій.
Російська космічна галузь злітає з орбіти – розвідка
-
Фінляндія скликає саміт країн східного флангу ЄС
У столиці Фінляндії, Гельсінкі, 16 грудня зберуться лідери восьми країн східного флангу Європейського Союзу. Основна мета зустрічі полягає в обговоренні кроків із посилення обороноздатності блоку та забезпечення надійного захисту його кордонів у контексті потенційного ризику з боку Росії. Про майбутній саміт у неділю, 14 грудня, повідомив прем’єр-міністр Фінляндії Петтері Орпо, якого цитує Bloomberg.
До участі в саміті запрошені представники Фінляндії, Швеції, Польщі, Естонії, Латвії, Литви, Румунії та Болгарії. Коментуючи значення цієї зустрічі, Петтері Орпо наголосив, що Росія залишається джерелом серйозної загрози для Європи як сьогодні, так і в майбутньому. Особливо це стосується східних кордонів ЄС.
“Росія є загрозою сьогодні, завтра і в довгому майбутньому. Найбільший тиск чиниться на східні околиці Європи”, – наголосив Орпо.
Під час саміту учасники планують звернутися до керівництва ЄС із закликом активізувати фінансування оборонних програм. Найбільша увага буде приділена зміцненню прикордонних заходів безпеки, розвитку протиповітряної оборони, боротьбі з безпілотниками та розширенню можливостей сухопутних військ.
Як зазначив Орпо, на пілотні проєкти наразі виділено приблизно 1,5 мільярда євро. Проте країни Східного флангу сподіваються на значно більші обсяги фінансування у наступному багаторічному бюджеті ЄС, який почнеться з 2027 року. Очікується, що фонд на оборону в цьому бюджеті може досягти 135 мільярдів євро.
Також Європейський Союз зіткнувся з труднощами у виконанні планів масштабного переозброєння. Оборонна галузь стикається з нестачею кваліфікованих кадрів, необхідних для задоволення зростаючих потреб блоку. У відповідь на цю проблему Європейська комісія підготувала план перекваліфікації до 600 тисяч працівників для роботи у сферах оборонної промисловості.
-
У Бєлгороді заявили про вибухи і значні руйнування
У Бєлгороді повідомили про ракетний обстріл, який спричинив значні пошкодження інженерної інфраструктури. За словами губернатора Бєлгородської області В’ячеслава Гладкова, удар по місту призвів до серйозних руйнувань.
Гладков зазначив, що внаслідок обстрілу було ушкоджено інфраструктуру, та надав фото наслідків, де зображення частково заблюрене. Водночас місцеві жителі через соцмережі повідомляють про густий дим у районі ТЕЦ Луч. У декількох районах міста зафіксовано перебої з електропостачанням.
Також пабліки публікують кадри підтвердження події.
За інформацією російського ЗМІ, всього було чути щонайменше 5-6 вибухів у районі опівночі. Попередньо, над містом збили кілька ракет. Раніше на території всієї Бєлгородської області було оголошено ракетну небезпеку, влада закликала по можливості залишатися вдома і не підходити до вікон, – йдеться в повідомленні.
-
Чотири країни ЄС виступили проти репараційного кредиту Києву
Італія, Болгарія та Мальта приєдналися до Бельгії, яказапропонувала шукати альтернативні схемі кредитування України замість репатріаційного кредиту за рахунок заморожених активів РФ. Про це у п’ятницю, 12 грудня повідомило Politico.
Зазначається, що ці чотири країни ЄС у спільній заяві закликали Єврокомісію та Раду ЄС відмовитись від використання заморожених російських активів для підтримки України.
Вони наполягають продовжувати вивчати альтернативні механізми, які відповідали б законодавству ЄС та міжнародному праву, мали б передбачувані параметри і мінімізували ризики. Йдеться про так званий “План Б” – випуск спільного боргу ЄС для фінансування України в наступні роки.
Разом з тим, ця ідея стикається з низкою проблем: вона може збільшити державні борги Італії та Франції і потребує одностайності серед усіх членів ЄС, що дозволяє країнам, зокрема, дружній до Кремля Угорщині, заблокувати рішення.
Видання пише, що публічна критика Бельгії, Італії, Мальти та Болгарії зменшує шанси Єврокомісії домовитися про політичну угоду на наступному саміті.
Водночас, навіть якщо до Бельгії, Болгарії, Мальти та Італії приєднаються угорська та словацька сторони, вони все одно складають меншість. Проте публічна критика цих країн зменшує шанси Єврокомісії на досягнення політичної угоди на саміті наступного тижня.
Видання нагадує, що в Італії урядова коаліція розділена через допомогу Україні: прем’єрка Джорджія Мелоні підтримує санкції проти Росії, тоді як її заступник Маттео Сальвіні займає проросійську позицію і підтримує плани США щодо завершення війни в Україні.
Як повідомлялося, 12 грудня посли Європейського Союзу погодили механізм безстрокового замороження €210 млрд російських активів у Європі, який має не допустити їхнього повернення Росії поза санкційним режимом. -
Посолка ЄС прокоментувала рішення щодо активів РФ
Росія не отримає доступу до своїх заморожених активів у Європі навіть через “задні двері”. Про це завила посолка ЄС в Україні Катаріна Матернова на своїй Facebook-сторінці у п’ятницю, 12 грудня.
Вона зазначила, що сьогодні (у п’ятницю – ред.) з Брюсселя надійшла “одна з найкращих новин” за останні дні.
“Сьогодні Рада, тобто держави-члени, ухвалила чітке рішення: Росія не отримає доступу до заморожених активів свого Центрального банку, що зберігаються на території Європейського Союзу. Ні безпосередньо, ні через “задні двері”, – заявила посолка.
Вона пояснила, що Європейський Союз заблокував будь-який переказ цих коштів назад до Росії.
“Причина проста і справедлива: якщо Москва відновить доступ до цих грошей, вони будуть безпосередньо використані для фінансування російської агресії проти України. Для Росії це погана новина. Менше грошей на війну, менше можливостей обійти санкції і менше можливостей чинити тиск на Європу за допомогою гібридних атак і економічного примусу”, – підкреслила глава посольства США.
Матернова додала, що ці заходи є тимчасовими, але вони залишатимуться в силі, доки Росія продовжуватиме свою агресивну війну і загрожуватиме безпеці Європи.
Вона також висловила сподівання, що наступного тижня ми, можливо, побачимо подальші рішення щодо заморожених активів.
Як повідомлялося, посли Європейського Союзу погодили механізм безстрокового замороження €210 млрд російських активів у Європі, який має не допустити їхнього повернення Росії поза санкційним режимом. -
Трамп хоче поділити сфери впливу з Китаєм і РФ – ЗМІ
Президент США Дональд Трамп змінює стратегію по відношенню до Китаю. Новий підхід передбачає заміну традиційної американської політики стримування на розподіл сфер впливу. Про це у п’ятницю, 12 грудня, пише Axios.
Видання зауважує, що останнім часом Трамп “звучить як найбільший китайський голуб у Вашингтоні”.
Зазначається, що зміну курсу видно на прикладі низки рішень Трампа – зокрема, його відмови запровадити санкції проти Китаю після торішніх масштабних кібератак та скасування заборони на експорт високопродуктивних чіпів Nvidia H200 до КНР. Це означає різкий розворот у його зовнішній політиці, адже під час першої каденції Трамп сам прагнув обмежити доступ Пекіна до американських технологій.
Подібний зсув від конфронтації до пошуку компромісів, за даними Axios, простежується і в підході Трампа до Росії. Зазначається, що глава Білого дому демонструє готовність прийняти військові здобутки, яких Москва досягла в Україні. Так, адміністрація Трампа схиляє Київ до передачі Росії всієї території Донбасу, подаючи це як шлях до “нової ери стратегічної стабільності” у відносинах між США та РФ.
Трамп також виступає за повернення Росії до складу G7 – формату, з якого Москву виключили після окупації Криму у 2014 році. Також зазначається, що оприлюднена Білим домом Стратегія національної безпеки США нині виглядає більш прихильною до РФ, ніж до європейських союзників.
У запропонованій Трампом моделі взаємодії великих держав стабільність постає як наслідок домовленостей щодо розподілу сфер впливу. Для Сполучених Штатів це передбачає посилення контролю над Західною півкулею, протидію Венесуелі, союзниці Китаю та Росії, а також чіткі застереження Пекіну й Москві від втручання у внутрішні справи США.