РФ різко нарощує зовнішнє кредитування та списання боргів іноземним державам, одночасно поглиблюючи внутрішні бюджетні проблеми й скорочуючи соціальні видатки. Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України у п’ятницю, 5 грудня.
Так, за минулий рік Москва збільшила фінансування Бангладеш, Індії та Єгипту ще на сумарні $3 млрд: борг Бангладеш зріс на $1,3 млрд, Індії – на $800 млн, Єгипту – на стільки ж. Борг білорусі перед рф досяг $7,6 млрд. Паралельно Кремль розширює практику списань: Таджикистану анульовано $300 млн, Кубі надано відстрочку за кредитом на 1,2 млрд євро, білорусь отримала відстрочку на 7–12 років, Гвінеї-Бісау списано $26,7 млн і реструктуровано ще $940 тис., Сомалі дозволено не повертати $691 млн. Загалом африканським державам Москва “пробачила” близько $20 млрд.
У відомстві зауважили, що контраст із внутрішньою ситуацією стає дедалі різкішим. Російські споживачі скорочують базові покупки: 58 % відмовляються від товарів, які купували раніше, 57 % переходять на дешевші аналоги, а 46 % намагаються якомога рідше ходити до магазинів. Частка громадян, яким не вистачає грошей на їжу, стабільно становить 31 %. Тим часом уряд не виконує план зі збору ключових податків: за підсумками року федеральний бюджет недоотримає 5 трлн рублів за сімома основними статтями, що забезпечують половину доходів скарбниці.
Попри це Кремль нарощує військові витрати до рекордних рівнів. На армію та озброєння буде спрямовано 12,93 трлн рублів, майже 30 % бюджету – максимум із часів СРСР. Ще 3,91 трлн піде на “національну безпеку”. Силові структури спільно отримають 16,84 трлн рублів, або 38 % бюджету – у 1,6 раза більше, ніж у 2021 році.
“Ціна такого пріоритету зрозуміла: соціальні видатки скорочуються до 25,1 % з довоєнних 38,1 %, підтримка економіки – до 10,9 % із 17,6 %. Обидва показники впадуть до мінімуму за 20 років”, – резюмували у СЗРУ.
Раніше стало відомо, що Росія планує вдвічі збільшити присутність представників своїх приватних військових компаній (ПВК) у країнах Африки.
Окрім того, очільник ГУР Кирило Буданов зазначав, що Африканський корпус РФ не згортав свою роботу, ба більше – він розширюється.
Росія різко збільшила вплив РПЦ в Африці – ЦПД
Позначка: Росія
-
Росія збільшує фінансування Глобального Півдня – розвідка
-
Моді зробив заяву щодо війни в Україні
Прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді під час зустрічі з Володимиром Путіним заявив, що Нью-Делі не є нейтральною стороною у російсько-українській війні та підтримує зусилля, спрямовані на встановлення миру. Про це повідомляє India Today.
“Індія не є нейтральною. В Індії є сторона, і це – сторона миру”, – наголосив Моді.
За його словами, країна підтримує всі ініціативи, спрямовані на припинення війни.
Разом з тим, Моді назвав Росію “справжнім другом Індії” та зазначив, що з початку повномасштабного вторгнення сторони перебувають у постійному діалозі.
“Довіра – це велика сила… Благополуччя народів лежить на шляху миру. Спільно ми поведемо світ цим шляхом”, – сказав він.
Путін, своєю чергою, подякував Моді за “особисту увагу до українського питання” та заявив, що тривають переговори зі США щодо можливого мирного врегулювання.
За даними видання, протягом минулих 11 років Моді й Путін зустрічалися 19 разів.
Як ми вже писали раніше, Володимир Путін прибув з першим за чотири роки візитом в Індію.
Раніше Путін назвав “дуже корисною” зустріч зі спеціальним представником президента США Стівом Віткоффом та зятем Дональда Трампа Джаредом Кушнером 2 грудня. -
Боротьба з підлодками РФ. Безпека Атлантики
Великобританія та Норвегія підписали оборонну угоду, в рамках якої створять об’єднаний флот, який буде полювати на російські підводні човни в північній Атлантиці. Це необхідно для захисту підводних кабелів, які, за словами британських чиновників, перебувають під все зростаючою загрозою з боку Москви. За даними Міністерства оборони Великобританії, за останні два роки на 30% зросла кількість російських суден, помічених у британських водах.
Об’єднаний флот
ВМС двох країн-членів НАТО будуть використовувати флот фрегатів типу 26 (Type-26) британського виробництва. Прем’єр-міністр Великобританії Кір Стармер назвав угоду історичною, відзначивши, що вона посилює здатність країни захищати свою критично важливу інфраструктуру.
Цього четверга Стармер приймає норвезького прем’єр-міністра Йонаса Стёре на військово-повітряній базі Лоссімут на півночі Шотландії.
Обом сторонам належить вислухати доповіді екіпажів морського патрульного флоту, які ведуть спостереження за російськими суднами, зокрема за Янтарем, який Росія називає океанографічним дослідницьким судном, а інші країни, включно з Великобританією, — кораблем-розвідником.
Британія сильно залежить від мережі підводних кабелів, через які передаються дані. Окрім цього, з сусідами по Північному морю, такими як Норвегія, Великобританію з’єднують важливі нафто- і газопроводи.
Тактика проти Росії
У Північній Європі діятимуть щонайменше 13 протичовнових кораблів об’єднаного флоту — не менше п’яти з них будуть норвезькими.
Вони відстежуватимуть пересування російського флоту у водах між Гренландією, Ісландією та Великобританією, захищаючи підводні кабелі та трубопроводи, критично важливі для британських систем зв’язку, електропостачання та газопостачання.
Угода також передбачає спільні військові навчання та використання британських торпед Sting Ray. Королівська морська піхота Великобританії проходитиме навчання в Норвегії для ведення бойових дій за мінусових температур.
Королівський флот прийме на озброєння сучасні норвезькі протикорабельні ракети Naval Strike Missiles, здатні знищувати ворожі кораблі на відстані понад 160 км.
Угода передбачає і глибшу промислову співпрацю. Великобританія приєднається до норвезької програми розробки інноваційних морських суден забезпечення, які функціонуватимуть як материнські кораблі для безпілотних систем розмінування та підводного бою.
За останні два роки зафіксовано кілька випадків пошкодження підводних кабелів у Балтійському морі, у зв’язку з якими в ЗМІ та офіційних повідомленнях висувалися підозри щодо причетності Росії та її «тіньового флоту». І хоча причетність не була доведена, а шведська прокуратура з одного з інцидентів однозначно заявила, що це не була диверсія, це викликало занепокоєння й інших країн. У вересневому звіті комітету з національної стратегії безпеки Великобританії висловлюється побоювання, що атаки на підводну інфраструктуру можуть призвести до «катастрофічних збоїв» у роботі фінансових і комунікаційних систем, від яких залежать мешканці Великобританії. -
Завод посуду у Білорусі постачає дрони до РФ – ЗМІ
Гомельський завод посуду Сантекс з початку повномасштабного вторгнення постачав російській армії безпілотники в обхід санкцій. Про це йдеться в розслідуванні Білоруського розслідувального центру (БРЦ), яке було опубліковане у четвер, 4 грудня.
Журналісти вивчили митну документацію підприємства, за якою в 2022-2023 роках Сантекс поставив до Росії 309 дронів китайської фірми DJI загальною вартістю 2 мільйони доларів.
Замовлення отримували російські компанії Сантрос та Рустакт, в них спільний власник – уродженець Мінська Павло Нікітін.
Загалом, за даними БРЦ, з 2022 по 2025 рік 14 компаній із Білорусі продали Росії понад 20 тисяч дронів загальною вартістю 34 мільйони доларів.
Крім того, Рустакт зробив 135 платежів гомельському заводу на загальну суму понад 14 мільярдів рублів (більше ніж 152 мільйони доларів) за обладнання, яке ніяк не описане.
Рустакт виробляє дрони-камікадзе ПВХ-1 (ВТ-40 або Судоплат проекту “Судний день”). Для їх складання потрібні різні електронні компоненти, які російська влада імпортує в обхід санкцій.
Згідно з отриманим БРЦ від джерела фінансовим звітом Рустакту, за три роки компанія закупила у трьох китайських фірм 1,3 мільйона літій-іонних акумуляторів, 5,5 мільйона запчастин для радіокерованих моделей, а також майже 3,5 мільйона електродвигунів на суму в 90 мільйонів доларів – цього вистачило б на збірку 870 тисяч коптерів. На це Рустакт витратив 323 мільйони доларів.
У 2023-2024 роках компанія отримала 1,12 мільярда доларів за контрактами з російськими військовими організаціями, серед яких військова частина 45807. Як пише видання, ця частина відповідає за військову безпеку та фінансовий супровід операцій Головного управління Генштабу збройних сил Росії (ГРУ). -
Британія готова передати Україні активи РФ – ЗМІ
Уряд Великої Британії готовий передати на підтримку Україні вісім мільярдів фунтів стерлінгів заморожених у країні російських активів. Лондон хоче укласти угоду з ЄС та іншими країнами, де зберігаються російські гроші, пише The Times.
Зазначається, що у рамках міжнародної ініціативи з посилення тиску на Кремль Велика Британія хоче укласти угоду з Європейським Союзом та іншими країнами, зокрема Канадою, яка могла би розблокувати до 100 мільярдів фунтів для підтримки України.
Ці кошти можуть покрити понад дві третини фінансових потреб України на найближчі два роки – як для продовження оборони, так і для відбудови у разі укладення мирної угоди.
Плани використати заморожені російські активи обговорювалися на зустрічі міністрів закордонних справ НАТО у Брюсселі.
Поряд із британськими 8 млрд фунтів, ЄС намагається використати 90 млрд євро російських активів, розміщених переважно у Бельгії, зокрема у Euroclear.
Втім, Бельгія наразі виступає проти – через ризик, що саме вона може бути зобов’язана відшкодовувати Кремлю ці кошти, якщо виникнуть юридичні претензії. Однак, у четвер у Бельгії заявили, що можуть підтримати передачу коштів Україні у вигляді так званого “репараційного кредиту”, але для цього Євросоюз має виконати три умови.
Також повідомлялося, що канцлер Німеччини Фрідріх Мерц скасував заплановану поїздку до Осло, і їде до Брюсселя з метою переконати Бельгію підтримати 165 млрд євро для України з російських активів. -
У РФ палає черговий НПЗ – соцмережі
У ніч проти п’ятниці, 5 грудня, БПЛА вкотре атакували Сизранський нафтопереробний завод, що у Самарській області, внаслідок чого там сталася пожежа. Відповідні фото і відео поширюються у соцмережі.
Офіційної інформації наразі немає. -
БПЛА атакували порт у Темрюку
У ніч проти п’ятниці, 5 грудня, у порту міста Темрюк, що у Краснодарському краї РФ сталася пожежа. Місцева влада заявила про “атаку БПЛА київського режиму”.
“Через атаку БПЛА київського режиму пошкоджено елементи портової інфраструктури у Темрюку. Сталося загоряння. На місці працюють спеціальні та екстрені служби. За попередньою інформацією, постраждалих немає, персонал евакуйований”, – йдеться в повідомленні оперштабу Краснодарського краю.
Тим часом у соцмережах пишуть, що пожежа сталася на нафтобазі у порту, де палає один з резервуарів.
Також місцеві жителі діляться кадрами пожежі. Нагадаємо, 28 листопада морські дрони СБУ SeaBaby уразили в Чорному морі два підсанкційні нафтотанкери KAIRO та VIRAT, що належать тіньовому флоту Росії. Пізніше на західному узбережжі Африки сталися “зовнішні вибухи” на ще одному танкері тіньового флоту РФ.29 листопада морські дрони повністю вивели з ладу швартовий пристрій Морського терміналу Каспійського трубопровідного консорціуму у Новоросійську, внаслідок чого було зупинено відвантаження нафти.
-
Бельгія назвала умови щодо передачі активів РФ
Премʼєр-міністр Бельгія Барт де Вевер заявив, що його країна, де зберігаються заморожені російські активи, може підтримати передачу їх Україні у вигляді так званого “репараційного кредиту”. Але для цього Євросоюз має виконати три умови. Про це Де Вевер у четвер, 4 грудня, заявив у соцмережі X.
“Поширюється багато неправдивих інсинуацій, щоб чинити на нас тиск, але наші умови є розумними та конструктивними. Ми не збираємося обтяжувати себе безвідповідальними ризиками”, – написав політик.
Де Вевер наголошує, що використання активів, які знаходяться в депозитарії Euroclear, може мати потенційно негативні наслідки як для Бельгії, так і для Європи. Тому однією з умов для підтримки виділення “репараційного кредиту” він називає забезпечення “повної взаємної відповідальності за ризики”.
“Відповідно до чинних двосторонніх угод про захист інвестицій, компенсації за незаконну експропріацію можуть значно перевищувати вартість самих активів і включати складні відсотки, а також нереалізований прибуток. Тому, з нашої точки зору, гарантії повинні з першого ж дня покривати всі потенційні фінансові зобов’язання”, – пояснив бельгійський політик.
Другою умовою де Вевера є “забезпечення ліквідності та захисту від ризиків”. Бельгія хоче запевнитися, що депозитарій Euroclear матиме необхідні ресурси у разі потреби. До прикладу, якщо депозитарій підпаде під російські санкції чи Центробанк РФ вимагатиме компенсації.
Третя умова полягає в тому, що Брюссель очікує справедливого розподілу витрат. За словами де Вевера, участь в операції мають брати всі держави-члени ЄС, які мають на зберіганні російські активи:
“І ми повинні вимагати ці кошти пропорційно і рівномірно від усіх установ, які перебувають на території Європи, і, в ідеалі, навіть ширше, ніж територія Європи – включно з країнами, що входять до “коаліції рішучих”.
При цьому премʼєр Бельгії запевняє, що його країна “повністю підтримує Україну”.
“Ми лояльні до України. Ми завжди обиратимемо мир, свободу і демократію. Ми готові йти на жертви, але не можна вимагати неможливого від нашої країни. Це позиція уряду, і я сподіваюся отримати підтримку парламенту”, – йдеться в заяві Барта де Вевера. -
Зеленський назвав мету зустрічі з командою Трампа
Завдання українських переговорників у США полягає в тому, щоб мати повну інформацію про результати візиту американської делегації до Росії. Про це йдеться у відеозверненні президента України Володимира Зеленського, опублікованому на його сторінці у Facebook.
За його словами, українські представники продовжать розмову в США із командою американського лідера Дональда Трампа.
“Наше завдання зараз – (мати) повну інформацію про те, що прозвучало в Росії, які ще приводи знайшов (російський диктатор Володимир) Путін, щоб затягнути війну та щоб тиснути на Україну, на нас, на нашу незалежність. Україна готова до будь-яких варіантів розвитку подій”, – наголосив голова держави.
Він зауважив, що Україна буде “максимально конструктивно” працювати з усіма партнерами для настання “достойного миру”.
Зеленський підкреслив, що тільки гідний мир означає реальну безпеку, “для цього… і буде потрібна підтримка партнерів”. -
В НАТО закликали готуватися до зростання гібридних загроз
НАТО має бути готове реагувати на зростаючі гібридні загрози, щоб захистити територію своїх держав-членів. Про це заявив верховний головнокомандувач Об’єднаних Збройних сил НАТО в Європі генерал Алексус Гринкевич, повідомляє Reuters.
За його словами, гібридні загрози є реальною проблемою.
“Я дійсно вважаю, що ми можемо очікувати на їх подальше зростання”, – заявив він.
Гринкевич зазначив, що деякі з них були необдуманими, а деякі – навмисними.
Військовий зазначив, що важливо встановити, хто стоїть за гібридними інцидентами, і що НАТО знає, що за деякими з них стоїть Росія.
“Ми також думаємо про те, щоб діяти проактивно. Якщо Росія намагається поставити нас перед дилемою, то, можливо, є способи, як ми можемо поставити дилему перед ними”, – додав він.
Як ми вже писали, російський диктатор Володимир Путін заявив, що Європа “заважає мирним зусиллям” американського президента Дональда Трампа. Очільник Кремля наголосив, що Росія “готова до війни” проти Європи, за умови, якщо “Європа розпочне війну проти Росії”.
У НАТО відповіли на погрози Путіна воювати з Європою