У Румунії заявили, що готові обговорити з Молдовою об’єднання двох країн, якщо Кишинів розглядатиме такий варіант. Про це заявив радник президента Румунії зі зв’язків з румунами в діаспорі, депутат Європарламенту Євген Томак, коментуючи в інтерв’ю Calea Europeana відповідну заяву президентки Молдови Маї Санду.
“На мій погляд, будь-який добросовісний румун, незалежно від того, на якому боці Пруту він проживає, розглядає питання об’єднання двох держав як природний процес”, – сказав євродепутат.
За його словами, Бухарест в будь-який момент готовий сісти за стіл переговорів і серйозно обговорити сценарій об’єднання, але тільки в разі якщо Республіка Молдова вважатиме це прийнятним.
“Це їхнє право вирішувати своє майбутнє”, – додав Томак.
На запитання, чи готова Румунія до сценарію возз’єднання, зокрема з погляду необхідної підтримки з боку партнерів по Європейському Союзу, союзників по НАТО та стратегічного партнера США, радник президента стверджує, що “всі наші партнери знають, що і в Румунії, і в Республіці Молдова живе один і той самий народ”.
Він нагадав, що у 2018 році Румунія одноголосно ухвалила декларацію, у якій висловила готовність у будь-який час обговорити з Молдовою тему об’єднання двох держав. Це офіційна позиція румунської держави, яка відтоді не змінювалася.
“З іншого боку, ми повинні враховувати реалії часу, в якому ми живемо, а саме те, що в Республіці Молдова відбувся масштабний процес дерадянізації, але він не досяг зрілості, яка б дозволила політичній еліті розглядати проблему об’єднання з іншого кута зору, ніж той, що застосовується зараз у Кишиневі”, – наголошує політик.
Він додав, що Румунія цілком підтримує євроінтеграцію Молдови. А ще 50% молдован мають румунський паспорт.
Позначка: Румунія
-
У Румунії відповіли на заяви Молдови про можливе об’єднання країн
-
Санду заявила про готовність проголосувати за об’єднання Молдови та Румунії
Президент Молдови Мая Санду проголосувала б за об’єднання її країни та Румунії, якби відбувся відповідний референдум. Про це глава держави заявила в подкасті британських журналістів.
За її словами, з огляду на велику кількість людей, які підтримували рух національного відродження у 1980-х роках, на той час, ймовірно, можна було б провести референдум за об’єднання з Румунією.
“Наприкінці 1980-х років відбувалися національні відроджувальні рухи і, звичайно, проходили дискусії про возз’єднання з Румунією, оскільки Молдова раніше була частиною Румунії. Але на той час ми не могли знати, скільки людей проголосували б, оскільки референдум не проводився”, – зазначила вона.
Водночас на запитання, чи підтримує вона об’єднання з Румунією, Санду відповіла ствердно.
“Якби ми провели референдум, я б проголосувала за об’єднання з Румунією”, – сказала вона.
Свій вибір голова країни пояснила геополітичною ситуацією навколо Молдови та загалом у світі.
“Такій країні, як Молдова, стає все складніше виживати, існувати як демократія, як суверенна країна. Але як президент Молдови я розумію, що немає більшості, яка б підтримувала об’єднання з Румунією, але є більшість, яка підтримує вступ до ЄС, і ми працюємо над досягненням цієї мети. Це набагато реалістичніша мета, яка допомагає нам захистити наш суверенітет”, – пояснила вона свою думку.Мая Санду проголосувала б за об'єднання її країни та Румунії, якби відбувся відповідний референдум pic.twitter.com/RubaQX1yYp— Максим (@lipcansmaks1) January 12, 2026 Як ми вже писали, в Молдові провели нові обшуки у справі про підготування масових заворушень під час парламентських виборів.
ЄС відкрив технічні перемови щодо трьох кластерів з Молдовою -
Румунія виділить 50 млн євро в рамках PURL
Румунія вирішила приєднатися до механізму, який забезпечує закупівлю зброї у США для України. Про це повідомила глава румунського МЗС Оана Цою.
За її словами, Румунія вирішила підтримати ініціативу PURL, зробивши внесок у 50 мільйонів євро. Цей внесок у PURL здійснюється відповідно до бюджетного ліміту на 2025 рік, додала вона.
“Внесок Румунії в PURL сприятиме досягненню тривалого миру в Україні шляхом зміцнення її потенціалу. Участь Румунії в механізмі PURL під егідою США безпосередньо сприяє зміцненню регіональної безпеки і повністю відповідає зобов’язанням Румунії в рамках НАТО та стратегічного партнерства зі США”, – зазначила Цою. -
Росіяни здобувають паспорти ЄС, привласнюючи особи загиблих українців – ЗМІ
Росіяни уникають санкцій та здобувають “європейське громадянство” за підробленими румунськими документами. Про це мовиться в публікації французької газети Le Monde.
З моменту повномасштабного вторгнення в Україну сотні громадян Росії шахрайським шляхом здобули громадянство Румунії, щоб обійти санкції або жити в Євросоюзі.
На тлі скорочення населення Румунії, яке триває з 1989 року, та виїзду громадян в інші країни ЄС, невеликий муніципалітет Варфу Кимпулуй подвоїв чисельність населення протягом десятиліття. Він зріс з 3420 мешканців у 2011 році до понад 7000 у 2021 році.
“У цьому місті на півночі країни, поблизу України, майже 10 000 осіб було зареєстровано для голосування у 2024 році, але деякі виборчі дільниці зафіксували лише 2% явки на муніципальних виборах, що відбулися в червні того ж року”, – йдеться у статті.
Це викликало підозри у центральної влади. У листопаді 2024 року десятки рейдів викрили шахрайство: жодного буму економіки чи бебі-буму не було, але майже 10 000 громадян Молдови, України та Росії шахрайським шляхом добули собі румунські документи, встановивши фіктивні адреси у Вирфу Кампулуй, іноді без попередньої згоди власників нерухомості.
Фальшиві документи, які нібито виготовлялися роками в обмін на хабарі, як повідомляється, були видані посадовцями двох відділів РАЦС за співучасті місцевих жителів.
За оцінками влади, понад 18 700 вихідців з колишнього СРСР мають у Румунії фіктивні адреси, а деякі з них уже дістали собі румунські паспорти.
“За інформацією журналістських розслідувань і судових джерел, у деяких випадках росіяни навіть привласнювали особи загиблих на фронті українських військових”, – пише видання.
ЗМІ підкреслив, що з 1991 року діє процедура “відновлення” громадянства для тих, хто може довести, що його предки народилися чи проживали на територіях колишнього Королівства Румунія в період 1918−1940 років. До таких територій належать сучасна Молдова та окремі регіони України, зокрема частина Одеської та Чернівецької областей.
У Румунії там сформувалися організовані групи, які використовують прогалини в адміністративній системі для оформлення фальшивих документів. Вони діють відкрито й активно просувають свої послуги: у соцмережах масово з’являється реклама для російськомовної аудиторії з пропозиціями “європейського громадянства”.
Генеральна прокуратура Румунії повідомила про викриття злочинної групи, створеної у 2022 році, що складалась з семи громадян України і співпрацювала з місцевими адвокатами та чиновниками. -
НАТО відкриє новий логістичний хаб для України
У Румунії в січні 2026 року мають намір відкрити другий логістичний хаб для України, котрий працюватиме спільно з хабом у Жешуві. Про це повідомляє DefenseRomania з посиланням на заступника командувача місії НАТО NSATU генерала Майка Келлера.
Новий хаб у Румунії створюють не лише для того, аби сформувати резервний маршрут, але й щоб суттєво підвищити логістичну стійкість усього східного флангу Альянсу, уточнив генерал. Це має зменшити стратегічні ризики та забезпечити стабільніші постачання, зокрема для південних і східних напрямків фронту.
Протягом 2025 року місія вже забезпечила доставку майже 220 тисяч тонн військової допомоги Україні.
Постачання здійснюють у межах механізму PURL (Prioritised Ukraine Requirements List), за яким європейські держави фінансують закупівлю озброєнь у США, а американська сторона забезпечує швидку доставку.
Новий центр перебуватиме під прямим командуванням НАТО і спеціалізуватиметься на передачі артилерії, засобів ППО та РЕБ. -
У Румунії виявили проказу вперше за 40 років
У Румунії зафіксували два випадки прокази, які стали першими в країні Євросоюзу за більш ніж 40 років. Про це напередодні повідомило Reuters з посиланням на Міністерство охорони здоров’я Румунії.
Вказано, що у місті Клуж виявили проказу у двох масажисток 21 та 25 років – громадянок Індонезії, які працювали у спа-центрі. Наразі жінки проходять лікування. Ще двоє людей проходять тестування на хворобу.
Міністр охорони здоров’я Александру Рогобете заявив, що клієнтам спа-центру не слід хвилюватия, оскільки для передачі захворювання необхідний тривалий контакт.
Він розповів, що одна із жинок нещодавно повернулась з Азії, де провела місяць зі своєю матір’ю, яка зараз перебуває в лікарні з тим захворюванням.
Влада закрила спа-центр до завершення розслідування. Останній підтверджений випадок прокази в Румунії був виявлений 44 роки тому. Проказа (лепра, хвороба Гансена) – антропонозна інфекційна хвороба з контактною передачею і хронічним перебігом, яку спричинюють мікобактерії лепри. Перебігає з переважним ураженням шкіри, периферійної нервової системи, іноді переднього відрізку ока, верхніх дихальних шляхів вище гортані, яєчок, а також кисті та стопи. Належить до групи забутих тропічних хвороб. Зустрічається на всіх континентах, найпоширеніша у країнах Африки, Азії, Центральної та Південної Америки. Є найбільш частою причиною каліцтв кисті та третьою за частотою інфекційною причиною сліпоти. -
На кордоні з Румунією запустили цифрову систему в’їзду/виїзду EES
На кордоні між Україною і Румунією введена цифрова система в’їзду/виїзду EES у трьох контрольно-пропускних пунктах. Ця система дозволяє реєструвати установчі та біометричні дані громадян третіх країн, які подорожують до Шенгенської зони. Паспорти скануються, фотографії та відбитки пальців збираються для створення цифрового запису. Запуск системи вже відбувся на деяких пунктах пропуску, а на інших планується до 2026 року.
-
Знищення морського дрона у Румунії: СБУ заперечила втрату Sea Baby
Служба безпеки України не втрачала морських безпілотників під час виконання бойових завдань у Чорному морі. Про це у середу, 3 грудня заявила пресслужба відомства Суспільному, коментуючи знищення морського дрона у Румунії.
У СБУ також наголосили, що жоден із їхніх апаратів не порушував кордон Румунії.
“Усі морські безпілотні апарати СБУ Sea Baby, які задіяні у виконанні бойових завдань в Чорному морі, продовжують їх реалізацію відповідно до затверджених планів та цілей. Жодного із них не втрачено”, – йдеться у повідомленні.
Спецслужба також спростувала інформацію про перебування їхніх дронів поблизу румунського узбережжя і, що “жодна з безпілотних систем СБУ Sea Baby не заходила до територіальних вод Румунії”. Там додали, що операції здійснюються у визначених районах і спрямовані виключно на ураження законних цілей РФ. -
Румунські військові знищили в Чорному морі український морський дрон
Військові водолази ВМС Румунії виконали операцію зі знищення небезпечного об’єкта – українського морського дрона Sea Baby, який утворював загрозу для судноплавства у Чорному морі. Вони ідентифікували дрон та провели його контрольований підрив за допомогою спеціалістів саперної служби. Операція пройшла успішно, дрон був знищений. Військові ВМС Румунії наголосили на важливості свого постійного контролю за морською безпекою, особливо в умовах ризику війни. За часів ведення повномасштабної війни поблизу кордонів Румунії їх ВМС забезпечили безпечний прохід тисяч комерційних суден через акваторію Чорного моря. Відомство також підкреслило, що дрейфуючі морські міни залишаються серйозною загрозою для морської безпеки, і розповіло про успішні випадки їх знешкодження, зокрема сім таких мін було знищено ВМС Румунії за останні чотири роки.
-
Румунія закупить французькі Mistral на понад €600 млн
Міністерство оборони Румунії оголосило, що придбає французькі зенітно-ракетні комплекси Mistral на близько 626 млн євро за угодою про спільні закупівлі з низкою інших країн Європейського Союзу. Про це повідомляє Reuters.
Угоду підписано з Міністерством збройних сил Франції про закупівлю 231 переносного зенітно-ракетного комплексу Mistral виробництва компанії MBDA та 934 ракет до них. Угода також включає навчання, тренажери та логістику.
Міноборони не уточнює, коли обладнання буде поставлене до Румунії.
Спершу румунські законодавці схвалили план закупівлі озброєння у 2022 році. Наразі румунська система протиповітряної оборони включає винищувачі F-16, системи Patriot, реактивні системи HIMARS виробництва Lockheed Martin, південнокорейські ракети малої дальності Chiron та німецькі зенітні установки Gepard.
Румунія також перебуває на завершальній стадії розгортання антидронних систем Merops, поставлених США. Крім того, країна має намір налагодити співпрацю з Україною у розробці безпілотників у межах нового механізму фінансування оборони ЄС.