Двоє українців були затримані в Польщі та Румунії під звинуваченням у диверсії. За даними розвідки Румунії, вони планували підпалити штаб-квартиру Нової пошти в Бухаресті. Чоловіки відправили до поштової штаб-квартири посилки з запалювальними пристроями, прихованими в навушниках та автомобільних деталях. Також в посилках були GPS-компоненти для відстеження та дистанційного підриву заряду. Згідно з повідомленням, затримані були частиною мережі диверсантів, які діяли на користь спецслужб Росії.
Позначка: Румунія
-
В Румунії стався вибух на заводі російського Лукойлу: є потерпілий
Нафтопереробний завод Petrotel Lukoil у румунському місті Плоєшть, який належить російській компанії Лукойл, став місцем вибуху, що стався 20 жовтня. Пожежа не виникла, але одна людина отримала серйозні травми. Потерпілого госпіталізували з черепно-лицевою травмою та травмою лівої нижньої кінцівки. Вибух стався в приміщенні, яке належить економічному оператору, який займається виробництвом і розподілом нафтопродуктів. Причини вибуху поки що невідомі, але екстрені служби румунського міста проводять розслідування. У травні цього року європейські розвідувальні служби попередили про можливі акти насильства і диверсій з боку Росії по всьому континенту.
-
Глава проросійської партії Румунії пригрозила Зеленському “переламати ноги”
Євродепутатка з ультраправими поглядами від Румунії, Діана Йованович-Шошоаке, яка очолює партію S.O.S. Romania, налаштована радикально щодо президента України Володимира Зеленського. Гучну заяву про те, що вона “переламає ноги” Зеленському, якщо той матиме намір виступити в румунському парламенті, політикиня оприлюднила через допис у Facebook у неділю, 19 жовтня.
Йованович-Шошоаке відвідала Москву на запрошення Міжнародної асоціації Друзі Росії, яку очолює пропагандист П’єтро Страмецці. У рамках візиту вона взяла участь у відкритій зустрічі цієї організації.
Виступаючи, євродепутатка торкнулася подій жовтня 2023 року, коли Зеленський перебував у Бухаресті, та наголосила, що саме завдяки її діям вдалося зірвати його звернення до румунських парламентарів. За її словами, президент України не має права виступати в румунському парламенті.
Вона заявила, що захист незалежності Румунії, а також реакція на тих, кого вважає ворогами народу, є її пріоритетним завданням.
“Якщо він наважиться прийти до мого парламенту, я йому ноги переламаю! Нехай не наважується виголошувати промову в моєму парламенті. Чому я кажу “мій парламент”? Тому що Конституція Румунії говорить, що ми, парламентарі, є представниками румунського народу, єдиними, хто може представляти суверенітет румунського народу. Я зобов’язана перед румунами захищати суверенітет і незалежність моєї країни й реагувати на ворогів мого народу”, – заявила вона.
У своїх коментарях депутатка також торкнулася питання румунської громади в Україні, згадуючи про “понад мільйон” румунів, чиї права, на її думку, систематично порушуються. Вона звинувачує українську владу в забороні використання румунської мови і практикування православ’я для представників цієї громади.
Йованович-Шошоаке зазначила, що її виступ викликав захоплення і отримав оплески присутніх на зустрічі. Учасники заходу нібито високо оцінили її позицію, яку вона доповнила християнськими та націоналістичними аргументами.
Лідерку S.O.S. Romania неодноразово звинувачували в тісних зв’язках із Москвою. Улітку 2024 року, під час свого першого виступу в Європарламенті, вона критикувала ЄС, заявивши, що допомога Україні призводить до “руйнування Румунії”, і закликала припинити постачання зброї для Збройних сил України.
Як повідомляли ЗМІ у 2023 році, запланований виступ президента України Володимира Зеленського в парламенті Румунії було скасовано через депутатів із проросійськими поглядами. Тоді саме Йованович-Шошоаке виступила проти промови українського лідера, назвавши його нацистом, про що писало G4Media. У день, коли Зеленський мав з’явитися у парламенті, вона прийшла зі своєю версією карти Великої Румунії.
Уже в 2025 році політикиня звернулася до президента Росії Володимира Путіна з листом, який назвала “посланням миру”. У ньому вона порушувала питання про повернення територій, які, на її думку, Україна утримує незаконно.
Згодом, у березні того ж року, Служба безпеки України заборонила Йованович-Шошоаке в’їзд до України терміном на три роки.
Нагадаємо, міністерка закордонних справ Румунії Оана Цою різко висловилась щодо російських провокацій, пов’язаних із запуском безпілотників, які порушили повітряний простір її країни. Вона заявила про намір звернутися до Генеральної Асамблеї ООН із закликом про суворе дотримання санкцій проти Росії.
-
У Бухаресті через вибух у багатоповерхівці загинули троє людей
Уранці 17 жовтня в столиці Румунії Бухаресті стався потужний вибух в одному з багатоповерхових будинків. За даними рятувальників, загинули троє людей, а 13 отримали травми та опіки. П’ятьох найважчих постраждалих госпіталізували. Вибух пошкодив два верхні поверхи будинку та призвів до пошкоджень іншого будинку та ліцею. Учнів та вчителів евакуювали, на місці події працюють рятувальники та дрон ISU. Пошуково-рятувальна операція триває. Свідки заявили про запах газу поблизу будівлі. Нагадаємо, нещодавно в Берліні та на військовому заводі у США теж сталися вибухи, внаслідок яких постраждали люди.
-
Румунія запровадить “золоту візу” за інвестиції від €400 тисяч
У Румунії планують запустити програму “Residency by Investment Program”, яка дозволить громадянам третіх країн отримати п’ятирічний дозвіл на проживання за умови інвестиції не менше €400 000. Ця програма також передбачає можливість подачі заявки на отримання громадянства після п’яти років проживання. Інвестори матимуть вибір між кількома опціями, такими як купівля облігацій, нерухомості, інвестиції у фонди або акції румунських компаній. Заявники також повинні підтвердити законність джерел коштів та пройти перевірку від урядових служб безпеки. Нова програма доповнить існуючі способи отримання дозволу на проживання в Румунії і буде схожа на інші програми інвестиційного проживання в країнах Європи.
-
Союзники Києва в ЄС живлять воєнну машину РФ – ЗМІ
Попри чотири роки війни Росії проти України, коли ЄС суттєво підтримує Київ зброєю та гуманітарною допомогою, низка країн-членів блоку, включаючи деяких союзників України, у 2025 році наростила імпорт російської нафти й газу, порівняно з попереднім роком. Серед таких країн – Угорщина, Франція, Бельгія, Нідерланди, Румунія, Хорватія та Португалія. Про це повідомляє агенство Reuters.
У публікації йдеться, що з 2022 року Євросоюз зміг зменшити свою залежність від Росії в енергетичному секторі на 90%, проте значні комерційні платежі за енергоносії залишаються. Зокрема, на фоні цього сім країн збільшили витрати на імпорт. Франція у 2025 році наростила закупівлі на 40%, до €2,2 млрд, а Нідерланди збільшили на 72%, до €498 млн. Угорщина та Португалія також показали зростання – на 11% та рекордні 167% відповідно.
Критика такої залежності ЄС від російських енергоносіїв не є новою. Свого часу президент США Дональд Трамп під час виступу на Генеральній Асамблеї ООН висловив незадоволення такою політикою ЄС, звинувативши європейських лідерів у подвійних стандартах. Він зазначав, що ЄС продовжує закуповувати нафту та газ у Росії, тим часом підтримуючи Україну.
8 жовтня посли країн Європейського Союзу погодилися рухати вперед план припинення імпорту російських енергоносіїв до 2028 року. Це рішення стало важливим кроком у рамках законодавчого процесу перед голосуванням урядів країн-членів.
Окремо варто згадати про Естонію, уряд якої вже ухвалив рішення повністю заборонити ввезення природного газу з Росії з 2026 року. Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна заявив, що країна прагне досягти повної заборони на постачання скрапленого природного газу з РФ.
Крім того, європейські держави підтвердили США готовність повністю припинити закупівлю газу, нафти та продуктів їх переробки з Росії до кінця 2026 року.
-
Укрзалізниця запроваджує новий міжнародний маршрут
Укрзалізниця оголосила про запровадження нового міжнародного маршруту з Києва до Бухареста, який стартує 10 жовтня. Поїзд прокладатиме шлях через Вінницю, Жмеринку, Могилів-Подільський, Велчинець, Унгени, Ясси і завершить свою подорож у Бухаресті. Графік руху такий: відправлення з Києва о 06:30, прибуття до Бухареста о 06:47 наступного дня. У зворотному напрямку, поїзд відправлятиметься з Бухареста о 19:10 і прибуде до Києва о 19:41 наступного дня. Міністерство розвитку громад та територій наголосило, що цей новий маршрут сприятиме інтеграції України в європейський транспортний простір.
-
Парламентські вибори розпочалися у Чехії
У Чехії розпочалися парламентські вибори, які триватимуть два дні. Лідером в опитуваннях є Андрей Бабіш, який обіцяє підвищення зарплат та економічне зростання, але відмовляється від допомоги Україні. Його партія ANO очікується отримати більше 30% голосів, але можливо не зможе утворити більшість у парламенті. Партія Spolu також має шанс зберегти більшість, якщо інші політичні сили не наберуть необхідну підтримку. Бабіш критикував ініціативу Чехії з постачання снарядів для України, називаючи її “гнилою”.
-
У Румунії скасували виступ російської оперної співачки Нетребко
Посольство України в Румунії та активісти змогли скасувати виступ російської оперної співачки Анни Нетребко у місті Клуж-Напока. Румунська сторона виявила розуміння та солідарність з Україною, не дозволивши їй виступити через підтримку Росії в українському конфлікті. Україна застосувала санкції проти Нетребко через її публічну підтримку російської політики. Співачка, яка має австрійське громадянство, підтримувала війну Росії на Донбасі та їздила до оккупованого Донецька. Також наголошується на необхідності тривалої міжнародної ізоляції Росії у зв’язку з агресивною політикою та воєнними злочинами.
-
Румунія планує виробляти дрони спільно з Україною
Глава Міністерства закордонних справ Румунії Оана Цою заявила, що її країна планує спільно з Україною швидко розпочати виробництво дронів для внутрішнього використання та постачання їх країнам Євросоюзу та НАТО. Вона пояснила, що це рішення пов’язане зі зростанням загрози для країн Євросоюзу та НАТО від Росії, яка порушувала повітряний простір країн-членів НАТО. Цою також зазначила, що Румунія підтримала збільшення американських військ на своїй території для підтримки операцій з дозаправки літаків на Близькому Сході.