Президент України Володимир Зеленський у вечірньому відеозверненні в суботу, 29 листопада, повідомив, що наступного дня підпише укази про нові санкції.
“Будуть нові наші санкційні рішення – у розвиток тиску партнерів на Росію за цю війну, і наші санкції, які ми будемо робити фактично спільними з нашими партнерами, щоб світ тиснув на агресора саме так, як це потрібно для послаблення російської здатності воювати. Укази – будуть завтра. Наші пропозиції санкцій будуть передані в усі сильні партнерські юрисдикції”, – йдеться в повідомленні.
Про які саме санкції йдеться, поки що не повідомляється.
Позначка: Санкції
-
Зеленський анонсував укази про нові санкції
-
Британія зробила для Lukoil International виняток із санкцій
Велика Британія тимчасово дозволила бізнес-операції з компаніями Lukoil International, попри те що материнська структура – російський Лукойл – нині під санкціями. Про це йдеться у відповідній заяві британського уряду.
Згідно з генеральною ліцензією британського Міністерства фінансів, до 26 лютого будь-які особи (крім підсанкційних) можуть здійснювати трансакції з Lukoil International та її “дочками”, а також проводити платежі між будь-якими іншими контрагентами в межах таких операцій.
Гроші потраплять на заморожений рахунок або можуть бути сплачені після того, як Lukoil International вийде з-під контролю Лукойлу.
Лукойл має три нафтопереробні заводи в Європі, частки в нафтових родовищах у Казахстані, Узбекистані, Іраку та Мексиці, Гані, Єгипті та Нігерії, а також сотні роздрібних автозаправних станцій у всьому світі, зокрема й у США.
Лукойл потрапив під санкції Великої Британії у середині жовтня, потім компанія опинилася й в американському SDN List.
Як ми вже писали, Мінфін США зробив виняток із санкційного режиму для угорської MOL, щоб та могла продовжити закупівлі нафти Лукойлу до 21 листопада 2026 року. -
Білорусь могла створити дешеву крилату ракету для РФ – ЗМІ
На виставці Dubai Airshow, що проходила в Об’єднаних Арабських Еміратах з 17 по 21 листопада, компанія E-System Solutions презентувала нову ударну систему на базі дешевої крилатої ракети LCCM (Low Cost Cruise Missile) Mk2. Про це у четвер, 27 листопада, повідомляє Defense Express.
Як йдеться у матеріалі, ракета призначена для знищення легкоброньованої та броньованої техніки, командних машин, літаків на аеродромах, пунктів управління й іншого обладнання, зокрема пускових установок ракетних комплексів.
Зазначається, що дальність її ураження становить від 500 до 1000 км, а бойова частина має вагу 25-50 кг залежно від дальності. Аналітики звертають увагу на тенденцію розробки недорогих крилатих ракет, яка активно розвивається на Заході, особливо у США.
За словами Defense Express, довжина ракети складає 3,15 метра, розмах крил – 2,5 метра. Її швидкість досягає 600 км/год, а максимальна висота польоту – 11 500 метрів. Тип системи наведення залишився нерозголошеним, зазначається в EDR Magazine.
Ракета розрахована на використання з різних платформ: наземних катапульт, пускових систем на шасі легкоброньованих машин і морських суден.
Виробництво комплексу вже завершене, і компанія планує найближчим часом провести його випробування.
Щодо виробника, то E-System Solutions заявлена як спільна білорусько-еміратська компанія. Але російські пропагандистські джерела описують її як нещодавно створену організацію фахівців із Білорусі та ОАЕ, яка поки не демонструвала значних успіхів. Аналітики Defense Express припускають, що це може бути та сама компанія, яка раніше представляла макет зенітного комплексу “Бук-МБ2К”.
Цікаво, що представники E-System Solutions зазначили у своїх коментарях про розробку ракети на основі досвіду українського воєнного конфлікту. Це дозволяє припустити можливу співпрацю з російськими інженерами.
“А публічну демонстрацію можна пояснити бажанням кинути “пил в очі” – мовляв, це спільна білорусько-еміратська розробка і РФ тут ні до чого”, – зазначають спеціалісти Defense Express.
Як повідомлялося раніше, в ГУР МО України оприлюднили тривимірну схему російського БпЛА Оріон, а також розкрили інформацію про 43 підприємства, залучених до його виробництва.
ГУР оприлюднило дані про 68 іноземних компонентів російських ракет і дронів
-
Росія втратить $30 млрд нафтогазових доходів – СЗРУ
Санкційний тиск на енергетичний сектор РФ уже позбавив Росію близько 30 млрд доларів доходів від нафти й газу у 2024 році, а наступного року втрати можуть зрости до 50 млрд доларів. Про це повідомила Служба зовнішньої розвідки України під час Київського санкційного саміту у четвер, 27 листопада.
Під час виступу перший заступник голови СЗРУ Олег Луговський наголосив, що енергетичний сектор залишається ключовим джерелом фінансування російської військової машини.
Цього року санкційна коаліція запровадила обмеження стосовно понад 500 суб’єктів енергетичного сектору РФ. Це нафтові танкери, трейдери, фінансові інституції та значна кількість організацій, які є частиною екосистеми російського тіньового флоту.
На сьогодні ціна російської нафти знизилася до рекордних 40 доларів за барель у морських портах. Крім того, дисконт на нафту марки Urals зріс майже вдвічі – з 12 до 20 доларів за барель, а вартість фрахту танкерів збільшилася на 15 %. Починаючи з листопада фіксуємо зменшення експорту росією нафти морем.
“Санкційний тиск призвів до зменшення видобутку нафти в Росії до 30 млн тонн цього року. Цей тренд буде посилюватися”, – наголосив Луговський, додавши, що у 2025 році в РФ відбулося 20% зниження буріння нових свердловин для видобутку нафти.
Як результат – міжнародні санкції призвели до значного дефіциту російського федерального бюджету. Відповідно до оцінок СЗРУ, цього року росія втратить 30 млрд доларів у доходах від нафти та газу та може втратити близько 50 млрд доларів наступного року.Нагадаємо, Банк Росії вперше розпочав реальні продажі фізичного золота з резервів у рамках операцій мінфіну РФ з фінансування державного бюджету.
Раніше повідомляли, що в Росії скорочують соціальні програми та змушують витрачати кошти на армію. Війна в Україні почала бити по кишені росіян.
Путіну доповіли про падіння нафтогазових доходів -
У Києві стартував перший Санкційний саміт
У Києві представники 21 країни, серед яких США, Велика Британія та члени ЄС взяли участь у першому Санкційному саміті. Про це повідомляє Інтерфакс-Україна у четвер, 27 листопада.
“Не маємо жодних ілюзій щодо намірів режиму Путіна: вони не розуміють дипломатії, вони розуміють лише силу. І я думаю, що одним із найсильніших інструментів, які ми маємо, є санкції. І тому чудово, що ми сьогодні говоримо тут про них”, – зазначила під час відкриття саміту посолка ЄС в Україні Катаріна Матернова.
Своєю чергою, радник-уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк зауважив, що за два дні роботи саміту учасники обговорять вплив санкцій та можливість їх посилення у ключових секторах, як-от тіньовий флот, енергетика, фінанси, а також шляхи для зменшення лазівок для обходу санкцій.
Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко, серед іншого, зауважила на необхідності санкцій у фінансовій галузі.
“Зараз ми спостерігаємо, як Росія активно використовує криптовалюти та інші фінансові схеми. Потік коштів сягає мільярдів доларів щомісяця, тому нам потрібно знайти рішення, як його зупинити, і я думаю, що це має бути і може бути частиною сьогоднішнього обговорення”, – зазначила вона.
З необхідністю таких санкцій, особливо в галузі криптовалют, погодився спеціальний посланник з питань виконання санкцій ЄС Девід О’Салліван.
У програмі саміту також відвідування його учасниками Київського інституту судової експертизи, де вони ознайомляться із засобами ураження, в яких Росія використовує іноземні компоненти завдяки обходу санкцій.
Окрім того в п’ятницю до роботи у форуму будуть долучені понад десяток українських громадських організацій та think tank, котрі працюють над санкційною тематикою.
Раніше повідомляли, що все більше старих російських танкерів вичерпують ресурс і потребують утилізації. У результаті плавучий металобрухт перетворюється на справжній, що підриває можливості тіньового флоту, змушуючи продавати підсанкційні судна зі знижкою та шукати способи компенсувати втрати.
Каллас оцінила можливість повернення Росії до G8 -
Росія не готова піти на мирну угоді – Єврокомісія
Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Росія не проявляє готовності припинити війну в Україні та укласти мирну угоду. Вона закликає продовжувати тиск на Росію до тих пір, поки Кремль не змуситься припуститися миру. Фон дер Ляєн стверджує, що поки що немає жодних відомостей про реальну готовність Росії завершити конфлікт. Вона наголошує на необхідності дотримуватися ключових принципів в угоді, включаючи повернення викрадених росіянами українських дітей.
-
Сербія та Болгарія готуються націоналізувати російські НПЗ
Російські нафтопереробні заводи на Балканах, які були під санкціями, можуть змінити власників. Сербія готує поправку до бюджету, щоб викупити НПЗ NIS. Президент Сербії пропонує Москві 50 днів для пошуку нового власника, інакше Сербія введе власне управління на заводі. У США ввели санкції проти Газпром нафти, якому належить контрольний пакет NIS. Тому, якщо санкції не знімуть, NIS може припинити роботу. У Болгарії також готуються придбати активи Лукойла через Болгарський банк розвитку. Документ передбачає збільшення державних гарантій для цього. Лукойл оголосив про продаж іноземних активів після введення санкцій США проти нього.
-
Рютте: Санкції США змусили Путіна приймати непопулярне рішення
Російський президент Володимир Путін розглядає можливість підвищення податків у країні через санкції, які наклали на дві найбільші нафтові компанії Росії США. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте вважає, що це рішення є наслідком економічного тиску, який виник у зв’язку з воєнним конфліктом з Україною. Він стверджує, що такий крок може вплинути на настрої російського суспільства та еліт стосовно подовження війни. Економічний стан Росії погіршується, оскільки ВВП не зростає, активність в промисловості зменшується, а корпоративні прибутки та ринок акцій падають.
-
Співзасновник Лукойлу продав свою частку на $7 млрд
Співзасновник російського нафтового гіганту Лукойл Леонід Федун продав свою частку у 10% компанії за близько $7 млрд. Він продав свою частку на початку 2025 року назад Лукойлу, що дозволило йому “тихо позбутися” активів у Росії. Раніше у жовтні компанія постраждала від санкцій, і почала продавати закордонні активи. Федун зараз проживає в Монако. Хоча колишній співвласник Лукойлу Вагіт Алекперов залишається активним у керівництві компанією, Федун все ж вирішив відступити. США продовжили термін до введення санкцій проти Лукойлу, щоб компанія могла безперешкодно продавати свої міжнародні активи.
-
Каллас оцінила можливість повернення Росії до G8
Висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас виступила у програмі на BBC Radio 4 і заявила, що повернення Росії до формату G8 не має статися. Вона наголосила, що для припинення війни в Україні потрібно домовитися про “мирний план”, який унеможливить повторне вторгнення Росії. Каллас зауважила, що Росія повинна дотримуватися міжнародних угод і скоротити свої збройні сили. Вона вважає, що втручання в справи інших країн без наслідків є неприпустимим. Каллас відкинула можливість повернення Росії до G8 і підтримала спроби досягнення миру в Україні. Вона зазначила, що необхідно розглядати, що саме допомагає приносити мир у країну. Також було повідомлено, що Україна погодилася на “мирний план”, але є деякі деталі, які потрібно вирішити.