У Євросоюзі обговорюють можливість введення 19-го пакету санкцій проти Росії. Глава європейської дипломатії Кая Каллас зазначила, що це вже 19-й пакет санкцій і процес ускладнюється через те, що ЄС складається з 27 різних країн. Вона відзначила, що дебати продовжуються, але сподівається на результат до європейського саміту, який відбудеться наступного тижня. Навіть якщо ухвалення рішення затримається, робота продовжиться, і Каллас впевнена, що врешті-решт отримають результат. Саміт Європейської Ради планується на 23-24 жовтня у Брюсселі.
Позначка: Санкції
-
Експорт нафтопродуктів із РФ скоротився на 17% після атак дронів – ЗМІ
У вересні морський експорт нафтопродуктів із Росії зменшився на 17,1% порівняно з попереднім місяцем і становив 7,58 млн тонн. Це стало наслідком зниження виробництва пального через атаки дронів на кілька нафтопереробних заводів. У серпні та вересні під ударами безпілотників опинилися великі підприємства, такі як Кіришінєфтєоргсінтез, Волгоградський НПЗ Лукойла та НПЗ Роснєфті. Через аварійні зупинки низки НПЗ експорт пального зменшився, але постачання сирої нафти зросло. Обсяги експорту нафтопродуктів через балтійські порти скоротилися на 15,4%, а через чорноморські та азовські порти – на 23,2%. У той же час, експорт з арктичних портів Мурманськ і Архангельськ зріс, а в портах Далекого Сходу зменшився. Українські дрони DeepStrike уразили 85 об’єктів на території Росії, що призвело до кризи на паливному ринку Росії. G7 планують позбавити Росію половини доходів від нафти.
-
Китайський експорт до РФ впав до мінімуму з лютого
Вересні експорт китайських товарів до Росії показав найбільше падіння за останні сім місяців, знизившись на 21% у порівнянні з попереднім роком до 63,11 млрд юанів. Це мінімум з лютого. Загалом за перші дев’ять місяців 2025 року експорт з Китаю до Росії зменшився на 10,6%. У той же час, експорт з Росії до Китаю показав зростання на 3,8% у вересні. Загальний обсяг торгівлі між країнами за період січень-вересень збільшився на 8,6% до 1,17 трлн юанів.
-
Тепер час грає на користь України – Каллас
Європейський Союз продовжує збільшувати тиск на Росію, щоб виснажити її військову економіку, тим самим підтримуючи Україну. Верховний представник ЄС з питань закордонних справ та політики безпеки Кая Каллас заявила це на пресконференції в Києві разом з міністром закордонних справ України Андрієм Сибігою. Вона наголосила, що кожен євро, який ЄС забирає у Росії, не може бути використаний на війну. ЄС підтримує Україну і виділив рекордні обсяги військової допомоги, а санкції суттєво обмежили фінансування війни Росії. Каллас також оголосила про нові заходи, спрямовані на позбавлення Росію енергетичних, фінансових і торговельних доходів. Ці кроки мають зробити військову економіку Росії ще слабшою через її внутрішні проблеми. Крім того, ЄС виділив додаткові 100 млн євро на допомогу Україні на зиму та перші 10 млн євро на створення спеціального трибуналу для розгляду злочинів Росії.
-
Понад 80 військових заводів РФ досі не під санкціями – ГУР
Більше половини компаній ростехнологічного холдингу Технодинаміка поки що не потрапили під санкції. Загалом 86 з 145 підприємств холдингу не мають обмежень. Ці компанії важливі для виробництва зброї, боєприпасів, броні, безпілотних літальних апаратів та іншої військової техніки. Вони також займаються ремонтом стратегічних бомбардувальників та виробництвом компонентів для ракетних систем і бронетехніки. Ці компанії не підпадають під санкції країн санкційної коаліції, що може ускладнити їх постачання та зменшити виробництво озброєння.
-
У Росії збільшилась кількість жертв авіакатастроф – розвідка
Рівень смертності в російській комерційній авіації у 2025 році вже перевищив показники за два попередні роки разом. На тлі санкцій, зношеного авіапарку та дефіциту запчастин катастрофи стають дедалі частішими, тоді як уряд РФ скорочує фінансування галузі. Про це інформує СЗРУ.
Зростання смертності спостерігається і в авіації загального призначення: у 2024 році сталося 40 інцидентів із 64 жертвами, тоді як роком раніше – лише 21 інцидент і 20 загиблих.
Офіційна Москва пояснює ситуацію “порушеннями повітряного законодавства”, звинувачуючи авіакомпанії у недотриманні правил техобслуговування. Тоді як насправді ключові причини – старіння авіапарку, дефіцит запчастин та відтік кадрів. Після санкцій російські перевізники втратили доступ до західних літаків, а основне навантаження лягло на радянські Ан-2, Ан-24 та вертольоти Мі-8, яким понад пів століття. Їхня інтенсивна експлуатація різко підвищила рівень аварійності.
Для ремонту старих машин використовують деталі зі складів або розібраних літаків. Молоді пілоти відмовляються працювати на техніці, старшій за них самих, тоді як досвідчені фахівці масово залишають професію. Як наслідок – багато компаній фізично не здатні дотримуватися вимог авіаційних правил, оскільки виробництво більшості їхніх бортів припинилося ще за СРСР.
У відомстві відзначили, що попри це уряд РФ планує скоротити фінансування програми “Виробництво літаків і вертольотів” у 2026 році в 1,6 раза – зі 139,6 млрд до 85,7 млрд рублів. У 2027-му видатки також зменшаться – зі 109,7 млрд до 86,9 млрд рублів (мінус 21 %).
Найбільше урізання стосується держпідтримки авіакомпаній, котрі оновлюють парк для внутрішніх перевезень. Так, у 2026 році субсидії зникнуть повністю, тоді як у 2025-му становили 1,3 млрд рублів після скорочення з початкових 4,1 млрд. Компенсації витрат на техобслуговування літаків також зменшаться – з 6,1 млрд у 2025 році до 3,6 млрд у 2026-му. Раніше стало відомо, що правлячий режим Росії вирішив віднести дані про економіку та зовнішню торгівлю до державної таємниці. Тепер для заспокоєння суспільства оприлюднюватимуть тільки вибіркові показники, вигідні владі.Як відомо, Держдума РФ схвалила в першому читанні урядові поправки до федерального бюджету на 2025 рік. Вони передбачають збільшення в понад утричі бюджетного дефіциту до рівня 2024 року. Канібалізм знищує російську цивільну авіацію
-
Російський автогігант програє ринок китайським брендам – СЗРУ
Російський автогігант АвтоВАЗ занурюється в глибоку кризу – попри мільярдні держдотації, завод скорочує персонал, урізає зарплати й втрачає дилерів. Продажі падають, моделі провалюються, а ринок заполонили китайські авто, які витісняють російського виробника навіть усередині країни. Про це повідомяє Служба зовнішньої розвідки України.
Влітку завод публічно визнав серйозність проблем. На підприємстві почалися масові звільнення, а зарплати знизили з 120 до 45 тисяч рублів. Персонал змусили письмово відмовитися від премій і надбавок, щоб скоротити витрати. Частина заводів перейшла на чотириденний робочий тиждень, а обсяг виробництва зменшили через різке падіння попиту.
Як зазначається, модель E-Largus виявилася повним провалом – її продажі надзвичайно низькі, а склади дилерів переповнені нереалізованими автомобілями. Не краща ситуація з другим поколінням Lada Vesta – численні збої в рульовому механізмі вже призвели до травмувань водіїв, а Національний автомобільний союз вимагає масштабної перевірки діяльності заводу.
Попри відсутність конкуренції та монопольне становище на внутрішньому ринку, продажі не зростають. Аналітики говорять про глибокі структурні проблеми компанії, які ігноруються роками.
Втім, орім внутрішніх проблем, на ситуацію впливає й зовнішній чинник – засилля китайських автомобілів. За минулі два роки російський авторинок фактично заполонили китайські бренди, які пропонують технічно сучасніші та надійніші моделі. Їхня частка на ринку перевищує половину всіх нових продажів, а дилери дедалі частіше відмовляються співпрацювати з російськими виробниками, обираючи вигідніші контракти з китайськими партнерами. Це призводить до стагнації автомобільного ринку РФ.
На тлі економічного занепаду “АвтоВАЗ” запустив чергову “ініціативу”, що вже викликала обурення серед партнерів-дилерів. Завод зобов’язує усіх офіційних дилерів укласти договір на встановлення системи відеоспостереження з підрядником, якого обрав автовиробник.
“Кожному дилеру потрібно встановити в середньому 12 камер відеоспостереження. Обслуговування однієї камери коштує 45 тисяч рублів на рік. У масштабах усієї мережі – це приблизно півмільярда рублів щорічно”, – відзначили у відомстві.
Найбільше невдоволення викликає вимога надати АвтоВАЗу цілодобовий доступ до камер, встановлених у салонах офіційних дилерів, котрі є незалежними компаніями. Партнери вважають це грубим втручанням у комерційну автономію та порушенням принципів ринку.
Офіційно завод пояснює, що це потрібно для аналізу клієнтопотоку та рівня задоволеності. Проте дилери заявляють, що фактично мова про цифрове стеження.
Аналітики попереджають, що така політика лише поглибить конфлікт між виробником і дилерами, а також ще більше підірве довіру до бренду на ринку, який без іноземних партнерів не здатен створити сучасну продукцію самостійно та повністю залежить від державного фінансування.
Як ми вже писали, ринок нових автомобілів у Росії за перше півріччя скоротився на 26,3% – до 530 375 машин. Натомість продажі нових люксових авто зросли на 19% – з січня по червень у країні було продано 320 таких машин.
Лідером преміального сегменту стала марка Rolls-Royce – продано 100 авто, що на 56% більше за аналогічний період минулого року. Частка в сегменті становить 31%. Друге місце посів Bentley з 90 проданими машинами (+4%). Далі йдуть Lamborghini (72 авто, -5%), Ferrari (43 авто, +115%), Aston Martin (11 авто, +83%) та Maserati (4 авто, -75%).
“Зерно за авто”: ЗМІ дізнались про бартер між Росією та Китаєм -
Китай закликав США відмовитися від “митних погроз”
Китай закликав США припинити погрози підвищенням мит і попередив про готовність до дій у відповідь, якщо Вашингтон продовжить тиск. У Пекіні заявили, що Вашингтон має повернутися до переговорів для врегулювання торговельних суперечок. Про це пише Bloomberg.
Президент США Дональд Трамп у п’ятницю оголосив про запровадження додаткового 100% мита на китайські товари та обмеження експорту “будь-якого критично важливого програмного забезпечення” з 1 листопада. Це сталося після того, як Китай ввів нові портові збори для американських суден, розпочав антимонопольне розслідування проти Qualcomm Inc. і оголосив масштабні обмеження на експорт рідкоземельних металів та інших критичних матеріалів.
У КНР пояснили, що ці дії мають оборонний характер і стали відповіддю на нові обмеження з боку США після переговорів у Мадриді у вересні. Там наголосили, що постійні погрози високими митами “не є правильним шляхом взаємодії з Китаєм” і що Пекін “рішуче вживатиме заходів для захисту своїх законних інтересів”.
Минулого тижня Китай запровадив нові експортні обмеження на рідкоземельні метали та інші стратегічні матеріали. Тепер іноземним експортерам, які використовують навіть незначну кількість китайських рідкоземів, потрібна експортна ліцензія. Під контроль також підпадає обладнання й технології для переробки рідкоземів і виробництва магнітів.
Перед ухваленням рішень Китай повідомив про них інші країни через двосторонні механізми контролю за експортом.
Пекін зазначив, що заздалегідь оцінив можливий вплив обмежень на промислові та логістичні ланцюги й вважає його мінімальним. Китай також заявив про готовність підтримувати діалог із партнерами для збереження стабільності глобальних постачань.
Нові портові збори для американських суден почали діяти в той самий час, коли США планують запровадити нові тарифи на великі китайські судна, що заходять до американських портів.
У КНР акцентували, що американські заходи проти китайських морських, логістичних і суднобудівних компаній завдають шкоди інтересам Китаю та негативно впливають на атмосферу двосторонніх переговорів. Нагадаємо, президент США Дональд Трамп скасував зустріч із главою Китаю Сі Цзіньпіном і пригрозив Пекіну великими митами через обмеження експорту рідкоземельних металів.
КНР запроваджує портовий збір для суден під прапором США
-
Росія наклала санкції на Renault за допомогу Україні
Російський уряд вніс французький автоконцерн Renault SAS до списку санкцій на тлі повідомлень про “виробництво компанією дронів для України”. Відповідну постанову опублікували на офіційному порталі правової інформації, повідомляє видання The Moscow Times.
Російські санкції передбачають такі заходи:- заборона фігурантам списку на вчинення правочинів, включно із зовнішньоторговельними контрактами,
- обмеження на виконання зобов’язань перед підсанкційними компаніями за вже укладеними угодами,
- заборона на проведення платежів, вигодонабувачами яких є особи з переліку, а також на операції з цінними паперами.
“Російський уряд склав цей санкційний список у травні 2022 року. До нього входить ще одна категорія компаній, які потрапили під обмеження: юрособи, щодо яких застосовуються спеціальні економічні заходи (тут не йдеться про їхню діяльність у військовій сфері)”, – сказано повідомленні.
Концерн Renault відкрив перший офіс у Росії ще у 1992 році, а в 1998-му підписав угоду з урядом Москви про створення спільного підприємства Автофрамос. До 2005 року на його базі було створено завод повного циклу.
Потім компанія поетапно збільшила свою частку в підприємстві до 100%, а в 2014 році підприємство було перейменовано в ЗАТ Рено Россия.
У квітні 2022-го, після початку російського вторгнення в Україну, автоконцерн, який посідав майже 30% вітчизняного авторинку, ухвалив рішення передати свої підприємства в РФ державі за символічну ціну в один рубль, здобувши при цьому опціон на шість років з можливістю викупу свого бізнесу в країні.
“Після відходу компанії московський завод Рено Россия перепрофілювали в автомобільний завод Москвич, де потім почали складати під радянським брендом копії китайських машин із закуплених у Пекіні комплектів”, – пише видання.
Як відомо, на початку червня Себастьєн Лекорню, тоді ще голова Міноборони Франції говорив про те, що Париж відстає від Києва у сфері безпілотників, а тому анонсував посилення співпраці. Він вважає, що для складання дронів не варто залучати французьких працівників, бо в України досить людей для виконання цієї роботи. -
Україна запровадила нові санкції проти Росії
Україна запровадила нові санкції проти Росії в суботу, 11 жовтня. Тепер під обмеження потрапили особи і компанії, які причетні до підтримки воєнної машини РФ і обходу санкцій. Про це розповів президент України Володимир Зеленський на своєму каналі в Telegram.
“Сьогодні ми синхронізували санкції з Японією – я підписав відповідний указ. У списку санкцій керівники й компанії, які забезпечують прибутками російську воєнну машину, постачають зброю, критичні компоненти, обладнання”, – мовиться в його повідомленні.
Він зазначив, що санкції проти РФ, які були запроваджені за час війни, стали глобальною формою взаємодії, яка відновлює реальну силу справедливості.
“І в Росії відчуваються наслідки санкцій світу, і буде ще більше тиску за цю війну”, – написав президент.
Від червня цього року Україна ухвалила для нашої юрисдикції вже вісім санкційних пакетів. Зокрема, синхронізовано санкції із США, Канадою, Великою Британією, Японією та всі пакети санкцій Євросоюзу.
Під санкції потрапили 8 фізичних та 14 юридичних осіб, зокрема:- гендиректор Алроси Павло Маріничев, компанія якого забезпечує російський бюджет прибутками від видобутку алмазів;
- директор Тульського патронного заводу Сергій Лукін;
- представник північнокорейської компанії KOMID Рім Йон Хьок, який бере участь у постачанні зброї до Росії.
Санкції застосовані до підприємств російського ОПК, зокрема до Стауту й Центру інноваційних технологій та інжинірингу, що постачають електронні компоненти, обладнання й системи зв’язку для російської армії.
Під санкції потрапила приватна військова компанія “Конвой”, яка створена на тимчасово окупованій території України та яку фінансують російський олігарх Аркадій Ротенберг і підсанкційний банк ВТБ. ПВК Конвой була створена восени 2022 року у тимчасово окупованому Криму.
У 2023 році була інформація, що ПВК діє на херсонському напрямку після того, як спочатку обороняла російські логістичні лінії на трасі Мелітополь-Джанкой.