Позначка: Санкції

  • НПЗ Індії призупинили нові замовлення на російську нафту – ЗМІ

    НПЗ Індії призупинили нові замовлення на російську нафту – ЗМІ

    Нафтопереробні заводи Індії не робили нових замовлень на закупівлю російської нафти з моменту введення американських санкцій, бо чекають на роз’яснення від уряду та постачальників. Про це, посилаючись анонімні джерела, повідомляє інформаційне агентство Reuters у вівторок, 28 жовтня.
    Деякі нафтопереробні заводи звертаються до спотових ринків, щоб задовольнити свої потреби в нафті. Державна компанія Indian Oil оголосила тендер на закупівлю нафти, а конгломерат Reliance Industries збільшив обсяги закупівель на спотових ринках.
    “Ми повинні переконатися, що наші закупівлі не пов’язані з організаціями, що потрапили під санкції, оскільки банки не будуть здійснювати платежі”, – зазначило третє джерело.
    Іще одне джерело повідомило, що компанія чекає, чи зможе вона отримати вантажі від трейдерів або організацій, що не потрапили під санкції.
    За даними Міжнародного енергетичного агентства, за перших дев’ять місяців 2025 року Індія закуповувала 1,9 млн барелів нафти на день, що становить 40% від загального обсягу експорту Росії.
    Reuters у четвер, 23 жовтня, повідомило, що індійські нафтопереробні заводи готові різко скоротити імпорт російської нафти, щоб дотриматися нових санкцій США.
    Як відомо, Трамп планує зберегти 50% мита на індійський імпорт поти, поки Індія купує російську нафту.
    Індія почала скуповувати нафту з Іраку та Катару – Bloomberg

  • США запровадили санкції проти нафтового сектору Росії

    США запровадили санкції проти нафтового сектору Росії

    Міністерство фінансів США ввело санкції проти двох найбільших нафтових компаній Росії. Вони стали найжорсткішим кроком Вашингтона у цьому секторі за останні два роки. Якими можуть бути наслідки для країни-агресора та чи продовжить США посилювати санкційний тиск на РФ? Кого стосуються санкції До чорного списку Міністерства фінансів США потрапили державна корпорація “Роснєфть”, приватний холдинг “Лукойл” та понад тридцять їхніх дочірніх структур. “З огляду на відмову президента Путіна покласти край цій безглуздій війні, Міністерство фінансів вводить санкції проти двох найбільших нафтових компаній Росії, які фінансують військову машину Кремля”- наголосив міністр фінансів США Скотт Бессент. Під ударом опинилися не лише виробничі, а й логістичні ланки, що забезпечують видобуток, транспортування та морський експорт сирої нафти.
    Серед компаній, які підпали під обмеження, фігурують “Лукойл-Пермь”, “Лукойл-Западная Сибирь” , “Лукойл-Калининградморнефть” – три ключові філії, що відповідають за видобуток нафти в основних басейнах країни. Разом вони щороку переробляють понад 40 млн т сировини, або близько 15% загального російського видобутку.
    До санкційного списку також внесено Куйбишевський нафтопереробний завод потужністю понад 7 млн т, який забезпечує пальним центральні регіони Росії, а також Rosnefteflot і Prime Shipping – операторів танкерного флоту, що контролюють перевезення нафти через Новоросійськ, Приморськ і Калінінград.
    За оцінками партнерів Razom We Stand, аналітиків CREA, саме ці компанії забезпечують близько третини морських перевезень російської нафти, що дає Кремлю щонайменше 1,5–2 млрд дол. доходу на місяць. Санкції – це політичний сигнал Більшість експертів вважають, що санкції проти “Лукойла” та “Роснефті” важливі, але не призведуть до негайних переговорів. “Ділова столиця” пише, що до всіх попередніх санкцій Росія пристосовувалася протягом 3-4 місяців. Ці не стануть виключенням.
    Проте збільшення видобутку нафти країнами Перської затоки та часткова зміна позиції Індії можуть зробити ці санкції набагато складнішими для РФ.
    Також варто звернути увагу, що можливості викуповувати надлишки російської нафти (якщо Індія зменшуватиме закупівлі) не безлімітні. А тому з великою долею імовірності Росія може зіткнутися в перспективі 2-4 місяців з серйозним обвалом нафтових надходжень (якнайменше 10-15%). Але для цього мають збігтися всі фактори.
    Та навіть за таких обставин це не означає, що Путін сяде за стіл переговорів вже завтра. Поки ці санкції – відкладена в часі проблема. І саме так до неї ставиться Путін. Крім іншого, він знає: в певний момент Захід скаже: “Ми не можемо допустити повного приниження РФ”.
    Як пише Уніан, експерти як у США, так і в ЄС визнають обмежений характер нових санкцій. “Роснєфть” і “Лукойл” давно не мають прямих контрактів із американськими контрагентами, а більшість їхніх експортних угод обслуговуються через банки в Китаї, Індії, ОАЕ та Туреччині.
    Без запровадження вторинних санкцій проти покупців російської нафти – передусім індійських та китайських нафтопереробників – нові обмеження залишатимуться радше політичним сигналом, ніж економічним ударом.
    Водночас ефект санкцій має різноспрямований характер. З одного боку, потенційне скорочення обсягів продажу може поступово обмежити експортні доходи Росії, особливо якщо вторинні санкції ускладнять логістику для “тіньового флоту”. З іншого – вже наявне зростання цін на нафту може частково або навіть повністю компенсувати втрати у фізичних обсягах експорту. За підрахунками Bloomberg Energy Intelligence, підвищення середньої ціни Brent на 4 дол. за збереження нинішніх обсягів експорту приносить Росії додатково близько 28 млн дол. щодня – суму яка може нівелювати початковий вплив санкцій у короткостроковій перспективі.
    Таким чином, крок Вашингтона є радше попереджувальним жестом, що демонструє готовність США повернутися до активнішої санкційної політики у сфері енергоресурсів. Реальний вплив стане відчутним лише у випадку, якщо США зможуть переконати своїх союзників приєднатися до обмежень, а також запровадять контроль за покупцями російської нафти поза межами “Великої сімки”. Інакше нові санкції ризикують залишитися лише символічним нагадуванням про те, що фінансова та логістична ізоляція Росії залишається незавершеною. Чи посилюватимуть США санкції надалі залежить від ЄС Відомо, що США можуть не зупинитися на запровадженні санкцій проти нафтової галузі РФ, там розробляють нові пропозиції щодо тиску на РФ. “Адміністрація президента США Дональда Трампа підготувала додаткові санкції, які можуть застосувати до ключових сфер російської економіки, якщо російський диктатор Володимир Путін продовжить вести війну в Україні”, – пише Reuters. Деякі з додаткових санкцій, які підготували США, спрямовані на банківський сектор РФ та інфраструктуру, які використовуються для постачання нафти на ринок.
    Також відомо, що деякі законодавці відновлюють спроби просунути давно застряглий двопартійний законопроєкт про санкції проти Росії. За словами одного зі співрозмовників видання, Трамп готовий підтримати цей пакет.
    Проте США спочатку хочуть, щоб ЄС посилила свій тиск на РФ.
    Один високопоставлений американський посадовець розповів Reuters, що хотів би, щоб європейські союзники зробили наступний великий крок щодо РФ, який може полягати у додаткових санкціях або митах.
    Своєю чергою один з високопоставлених чиновників ЄС наголосив, що ЄС буде складніше ввести повні блокувальні санкції проти “Лукойлу”, ніж США, адже ця компанія сильно повʼязана з європейською економікою. Відомо, що “Лукойл” володіє нафтопереробними заводами у Болгарії та Румунії, а також маж розгалужену мережу автозаправних станцій по всьому континенту. “Я думаю, що нам потрібно знайти спосіб розірвати зв’язки… перш ніж ми зможемо ввести повні санкції”, – додав чиновник ЄС. Поки не ясно, чи справді Вашингтон зробить якісь нові кроки проти РФ у найближчому майбутньому, проте очевидно, що адміністрація США має добре розроблений набір інструментів для подальшого підвищення ставок після того, як Трамп вперше з моменту повернення на посаду ввів санкції проти Росії. Реакція Росії Президент РФ Володимир Путін відреагував на нові санкції проти РФ з боку США.
    Він заявив, що нові санкції США “мають серйозний характер” та матимуть наслідки для РФ, проте нібито не несуть глобальної загрози для російської економіки. “На російському економічному самопочутті санкції США проти “Роснєфті” та “Лукойлу” не позначаться”, – сказав він. Путін додав, що такі санкції “не зміцнюють” російсько-американські відносити.
    Своєю чергою спецпредставник РФ Кирило Дмитрієв заявив, що санкції американського лідера не вплинуть на Росію, а навпаки обернуться зростанням цін на заправках у США. “Вони абсолютно ніяк не вплинуть на економіку Росії, вони просто призведуть до зростання цін на автозаправках у США”,- вважає він. За словами Дмитрієва, причина полягає в тому, що ціни на нафтових ринках вже зросли і будуть рости далі. Тому позиції Байдена, помилкові наративи Байдена, які намагаються нав’язати адміністрації Трампа, ми бачили, що вони ніколи не спрацьовували, – наголосив спецпредставник РФ.
    Водночас експерти вважають позитивним сигналом для України запровадження санкцій проти нафтової галузі РФ з боку США. Зокрема, старший науковий співробітник в американському аналітичному центрі “Рада з міжнародних відносин” Ліана Фікс каже, що минулого разу США знадобилася зустріч на Алясці, щоб усвідомити, що з російського боку немає гнучкості. Цього разу це усвідомлення відбулося до зустрічі, що є хорошим сигналом.
    Вікторія Хаджирадєва

  • США дали Німеччині півроку, щоб вирішити питання з Роснефтью

    США дали Німеччині півроку, щоб вирішити питання з Роснефтью

    США запропонували Німеччині шестимісячний термін, щоб урегулювати питання німецьких активів Роснефти. Таким чином це дасть змогу тимчасово звільнити їх від дії американських санкцій. Про це з посиланням на поінформовані джерела повідомило інформаційне агентство Bloomberg.
    Адміністрація Трампа дала на здогад Берліну, що розглядає можливість видачі для Rosneft Deutschland обмеженої загальної ліцензії, яка не підлягає продовженню.
    Влада ФНР оцінює ідею і найближчими днями відповість, заявили джерела. Міністр економіки та енергетики Німеччини Катерина Райхе має намір обговорити питання на зустрічі міністрів енергетики та екології G7 у Торонто цього тижня.
    Міністерство економіки Німеччини повідомило, що перебуває в контакті з відповідною владою США і прагне якнайшвидше прояснити юридичні питання, але відмовилося коментувати деталі.
    Уряд Німеччини взяв активи Роснефти під зовнішнє управління після початку українського конфлікту у 2022 році і з того часу кілька разів продовжував цей захід.
    Берлін домовився з Москвою про продаж німецьких підрозділів, але переговори з Катаром як покупцем зірвалися через розбіжності стосовно ціни. Rosneft Deutschland має частки в трьох НПЗ Німеччини, на які припадає 12% загальної переробної потужності країни, включаючи завод PCK Raffinerie GmbH у Шведті під Берліном.
    Їй також належить частка у Трансальпійському нафтопроводі.

  • В’єтнам таємно закуповує у Росії озброєння – NYT

    В’єтнам таємно закуповує у Росії озброєння – NYT

    В’єтнам провів одну з найбільших закупівель озброєнь у Росії, зберігаючи це в таємниці. Незважаючи на посилення зв’язків із США за президента Джо Байдена, Москва продовжувала активно розвивати відносини з Ханоєм, використовуючи хаотичну зовнішню політику Дональда Трампа на свою користь.

    Дослідження, опубліковане в New York Times, засноване на аналізі документів, включаючи дані від Ростеху та інтерв’ю з чиновниками з різних країн, розкриває серію закупівель російської військової техніки в’єтнамськими військовими. Воно також описує таємні схеми оплати та зміну офіційної позиції В’єтнаму, який поступово віддалявся від США та зближувався з Росією. Після паузи, пов’язаної з початком війни в Україні та західними санкціями, Ханой відновив переговори про нові постачання озброєнь із Москви вже у 2024 році, причому з приходом Трампа цей процес став ще швидшим.

    Влітку почали з’являтися чутки про підписання нових договорів між Росією та В’єтнамом на великі постачання оборонних комплексів. В’єтнамські військові джерела повідомили NYT, що сума угоди сягає $8 мільярдів та включає 40 сучасних винищувачів. Також із документів випливає, що В’єтнам планував отримати дев’ять систем радіоелектронної боротьби для Су-35 вже в 2024 році, а додаткові компоненти для наземних систем перешкод мали бути доставлені до 2025 майже за $190 мільйонів.

    $8 мільярдів надано В’єтнаму Росією у вигляді кредиту для закупівлі озброєнь. Разом з цим запроваджено особливу схему розрахунків через спільні нафтові підприємства двох країн, що дозволяє уникати транскордонних переказів через SWIFT та приховувати фінансові операції від західних санкційних органів. Однак процес стикається з труднощами: співробітники Ростеху часто скаржаться на затримку платежів через необхідність обходу санкцій через сторонні компанії.

    Крім того, деякі в’єтнамські фірми потрапили під експортний контроль Європи та США, що свідчить про їхню участь у підтримці російських військових дій в Україні. При цьому оновлення озброєнь залишається важливим завданням для В’єтнаму, який свідомо диверсифікує постачання.

    Раніше повідомлялося, що Росія і В’єтнам розробили схему, яка дозволяє приховати платежі за постачання зброї та уникнути західних санкцій.

    Нагадаємо, у травні Росія і В’єтнам домовилися провести переговори і підписати угоду про будівництво атомних електростанцій на останній території.

  • Нафта стабілізувалася після недавнього зниження

    Нафта стабілізувалася після недавнього зниження

    Ринок продовжує оцінювати вплив надлишкової пропозиції та західних санкцій проти російських нафтових компаній. Ціни на нафту залишаються відносно стабільними після двох днів падіння, оскільки інвестори аналізують ситуацію. Про це у вівторок, 28 жовтня, повідомляє Bloomberg.

    Ф’ючерси на нафту WTI утримувалися близько 61 долара за барель, тоді як Brent завершила торги в понеділок нижче позначки 66 доларів. Обсяги морських перевезень сирої нафти досягли рекордного рівня, що відображає зростання світових запасів. Додатковим фактором тиску на ринок може стати очікуване рішення OPEC+ про збільшення видобутку, яке може бути ухвалене цього тижня.

    Санкції США проти великих російських нафтових компаній також привертають увагу ринку. Минулого тижня вони спричинили короткочасне підвищення цін. Як стало відомо, Вашингтон запропонував Німеччині відстрочку на шість місяців для вирішення питання з активами компанії Роснефть, що тимчасово зніме з них дію санкцій.

    Джерела, знайомі з ситуацією, зазначають, що адміністрація президента Дональда Трампа прагне ускладнити російську торгівлю шляхом підвищення її вартості та ризиків, уникаючи при цьому різкого росту цін на світовому ринку.

    Ціни на нафту тим часом рухаються до третього послідовного місячного падіння. Побоювання перенасичення ринку підтримують тиск на нафтові котирування, тоді як виробники країн OPEC+ і незалежні постачальники продовжують збільшувати обсяги видобутку.

    Трейдери також уважно стежать за перебігом переговорів між США та Китаєм, які можуть завершитися укладанням торговельної угоди. У четвер на саміті мають зустрітися Дональд Трамп і Сі Цзіньпін після досягнення переговорниками фінальної домовленості щодо ключових параметрів угоди.

  • Лукойл оголосив про продаж іноземних активів

    Лукойл оголосив про продаж іноземних активів

    Російська нафтова компанія Лукойл оголосила про намір продати міжнародні активи після того, як проти неї та її дочірніх підприємств запровадили санкції США. Про це повідомила пресслужба компанії.

    “У зв’язку із запровадженням обмежувальних заходів проти компанії та її дочірніх підприємств деякими державами, компанія оголошує про свій намір продати свої міжнародні активи. Розгляд пропозицій від потенційних покупців розпочато”, – йдеться у заяві.

    У Лукойлі зазначили, що продаж відбуватиметься в межах ліцензії, виданої Управлінням з контролю за іноземними активами (OFAC) Мінфіну США. За необхідності компанія планує звернутися щодо продовження дії ліцензії, аби забезпечити безперебійну роботу міжнародних активів до завершення угод. Лукойл займається розвідкою, видобутком, переробкою, маркетингом і дистрибуцією нафти та газу як у Росії, так і за кордоном.

  • Орбан поїде до Трампа говорити про російську нафту

    Орбан поїде до Трампа говорити про російську нафту

    Премʼєр-міністр Угорщини Віктор Орбан вважає помилкою санкції США проти великих російських нафтовидобувних компаній. Про це політик заявив в інтервʼю La Reppubblica.
    Незабаром Орбан відвідає з візитом Вашингтон, де обговорить з президентом США питання санкцій проти російської нафти.

    “Ми розмірковуємо над тим, як побудувати стійку систему для економіки моєї країни, тому що Угорщина дуже залежить від російської нафти і газу. Без них ціни на енергоносії злетять до небес, що спричинить дефіцит наших запасів”, – заявив він.

    На питання, чи не пішов Трамп “занадто далеко, зробивши помилку”, премʼєр Угорщини відповів: “З угорського погляду, так. Тому ми спробуємо знайти вихід, особливо для Угорщини”.

    Нагадаємо, 22 жовтня США ввели санкції проти російських нафтових компаній Роснефть і Лукойл. Санкції забороняють транзакції з підсанкційними компаніями та усіма їхніми дочірніми структурами. Переговорник російського правителя Володимира Путіна – Кирило Дмитрієв – перебуваючи з візитом у США, пригрозив зростанням цін на американських заправках після нових санкцій Вашингтона.

  • Посланий посланець: чому Кирило Дмитрієв зазнав фіаско у США

    Посланий посланець: чому Кирило Дмитрієв зазнав фіаско у США

    Місія неможлива Спецпредставник президента Росії Кирило Дмитрієв, котрого кремлівський диктатор Путін терміново послав до Вашингтона після запроваджених санкцій США, заявив про “титанічні спроби”зірвати діалог Кремля з американською стороною. “Ми бачимо титанічні спроби зірвати будь-який діалог Росії та США, внести дуже багато дезінформації”, – наголосив Дмитрієв. За його словами, нині нібито відбуваються спроби заблокувати донесення інформації щодо позиції Кремля до керівництва США. “Зокрема, ми підтверджуємо, що вирішення українського конфлікту можливе лише при викоріненні причин цього конфлікту”, – зазначив посланець Путіна. Але при цьому він не уточнив, з ким саме веде перемовини – лише вказавши, що вони відбуваються “у дуже серйозному тоні, у дуже серйозний час”. Правда, така конспірація недоречна: відомо, що контактом у Вашингтоні є його бізнес-партнер і друг президента США Дональда Трампа – Стів Віткофф. “Ми налаштовані на конструктивний діалог і на чітке донесення позиції Росії щодо багатьох пунктів. Так, Росія хоче мирного рішення, але безумовно поваги до всіх інтересів Росії”, – додав Дмитрієв. Й – найголовніше – він “викотив” американцям “простий” план РФ по припиненню війни, що містить всього три пункти: гарантії безпеки ля України (що вже само по собі є оксюмороном, якщо РФ їх “забезпечує”); територіальне питання в регіонах з російськомовним населенням; питання нейтралітету України, “яке є важливим для безпеки Росії”
    Водночас представник Кремля заперечив російські удари по цивільних українцях, у том числі й знищення приватного дитячого садку в Харкові днями. А також відмовився визнавати очевидні проблеми російської економіки, котрі вже не сховаєш закриттям статистики або бравурними офіційними реляціями про успіхи.
    Що ж, попри все невизнання Путіним реальності, візит Дмитрієва до США недарма збігся з оголошенням нових американських санкцій проти двох найбільших російських нафтових компаній – кроком, котрий має на меті посилити тиск на Кремль і змусити Путіна зупинити агресію. Внаслідок цього Індія повністю, а Китай частково призупиняє закупівлю російської нафти, про це відзвітував сам Трамп. Тож у Москві таки перелякалися.
    Але, попри свіжі американські санкції, Дмитрієв заявив, що діалог між Москвою і Вашингтоном триватиме, лише “за умови поваги до інтересів Росії”.
    То чи вдасться РФ вчергове викрутитися, або ж ситуація для росіян дійсно заходить у глухий кут?
    Цього разу навряд чи, вважають фахівці – спираючись, зокрема, на заяви американських офіційних осіб. Так, міністр фінансів США Скотт Бессент в інтерв’ю для CBS News заявив, що посланник глави Кремля є російським пропагандистом, який бреше про наслідки санкцій.
    Разом із тим у Бессента запитали, чи помиляється посланник Путіна, і коли Росія реально відчує наслідки нових санкцій. “Що ж, я думаю, Росія відразу ж відчує удар. Можу вам сказати, що ми вже бачили, як Індія повністю припинила закупівлі російської нафти. Багато китайських нафтопереробних заводів зупинилися”, – заявив глава Мінфіну США. Старий спосіб і козир перед Китаєм Відчуваючи неминучість провалу, Путін, перевдягнувшись у сталінський френч, вдався до старого перевіреного способу – лякати Захід “ядеркою”.
    У такому вигляді він і заслухав доклад глави російського Генштабу Валерія Герасимова про появу у Росії нової зброї – ракет 9М730 із ядерною енергетичною установкою Буревісник. Герасимов повідомив Путіна, що під час випробувань 21 жовтня ракета подолала відстань до 14 тисяч км, провівши у повітрі близько 15 годин. На пропагандистському телеканал Росія-1 розповіли, що ракета запускалася літаком стратегічної авіації РФ з аеродрому Українка в Амурській області. Телеканал також показав кадри, на яких вивозять замасковану тканиною ракету.
    З моменту першого оголошення про Буревісник у 2018 році Путін позиціонував цю зброю як відповідь на вихід Вашингтону у 2001 році з Договору про обмеження систем протиракетної оборони та розширення НАТО, нагадав журналіст і блогер Майкл Накі на своєму YouTube-каналі.
    Заява Путіна – це його перше серйозне брязкання ядерною зброєю з тих пір, як Трамп повернувся в офіс у січні, вважає Ханна Ноте з Центру дослідження нерозповсюдження імені Джеймса Мартіна, що спеціалізується к контролі над озброєннями. За її словами, цей крок більше націлений на Вашингтон, і це може бути відповіддю на зняття адміністрацією Трампа обмежень на використання Україною західної зброї великої дальності для ударів по всій території Росії чи підкріпленням пропозиції Москви продовжити СНО-3, пише New York Times.
    Тож спецпредставник Путіна Дмитрієв повідомив у Телеграмі, що мета його поїздки до США, зокрема – розповісти про успішні випробування Буревісника і про те, що російська економіка знаходиться в хорошому стані. Ще одним сигналом було тренування стратегічних ядерних сил Росії. “Однак ви не бачите ажіотажу у світових ЗМІ та взагалі загальної істерики з приводу всіх цих випробувань. Справа ось у чому: Буревісник, навіть якщо уявити, що він існує, нікому не потрібен. У чому ідея Буревісника? Що він літає скільки завгодно, бо у нього там ядерний моторчик. Я спрощую, але базово так. Потенційно це уможливлює посилене маневрування – ну, типу вона може кружляти до посиніння. Це має знижувати можливості її збиття. Але це впливає ні на що, бо вся історія з ядерною зброєю упирається не у фізичну можливість завдати удару. Вона є вже багато десятиліть. Росія має величезний арсенал ядерних зарядів і засобів доставки. Тому Буревісник, знову ж таки, якщо він існує, нічого у цьому розкладі не змінює. Це питання політичної волі, а чи не наявність технічних засобів”, – вказує Накі. Якщо говорити про завдання ядерного удару по Україні, то і зараз ніяких перешкод для завдання одиночного ядерного удару немає. Все, що стримує Путіна – це дії у відповідь. Причому не лише від країн НАТО, а й від союзників Китаю, продовжує він.
    Для багатьох великих світових гравців застосування ядерної зброї, за його словами – це червона лінія, щочітко позначена. “Китай уже обсікав Путіна, коли той захоплювався ядерною риторикою. Та сама історія з Індією. Якщо Росія застосує ядерну зброю, вона стане справжнім ізгоєм, а не та профанація, що продовжується протягом майже чотирьох років. Також країни НАТО висловлювали готовність вступити у війну конвенційними засобами у разі, якщо Росія зазнає ядерного удару. У тому числі США говорили, що вони можуть це зробити. Тому тут Буревісник не впливає взагалі”,- підкреслює Накі. Отже, сильний тиск на Росію з боку США відбувається прямо напередодні зустрічі Трампа з Сі Цзиньпіном у Південній Кореї. То чи не є це ще одним способом отримання американцями “козиру” для перемовин (через ослаблення молодшого партнера КНР, котрим є наразі Росія)? Відповісти на це питання можна буде вже днями.
    Ірина Носальська

  • ЄС готує новий план фінансування України – ЗМІ

    ЄС готує новий план фінансування України – ЗМІ

    Країни ЄС можуть спільно взяти на себе боргове зобов’язання на десятки мільярдів євро в межах Плану Б для підтримки України на плаву після того, як Бельгія відхилила плани використати для цього заморожені активи РФ. Про це повідоляє Politico із посиланням на трьох дипломатів ЄС в понеділок, 27 жовтня.
    Очікується, що цей план буде включено до документа, який Єврокомісія надасть країнам ЄС найближчими тижнями. Також буде надано доопрацьований план щодо використання заморожених активів РФ та третю опцію – взагалі відмовитися від фінансової підтримки України. Дипломати наголошують, що цей третій варіант може підтримати лише Угорщина.
    За даними видання, кілька лідерів європейських країн виступили з пропозицією про те, щоб спільно взяти кредит під час саміту ЄС, що пройшов минулого тижня, після того, як стало зрозуміло, що Бельгія все ще боїться можливих наслідків використання активів РФ.
    Журналісти пишуть, багато європейських країн і так перебувають у боргах, а тому – воліли б все ж таки використовувати заморожені активи РФ.
    У свою чергу Україна зіткнеться з серйозними фінансовими труднощами наприкінці першого кварталу 2026 року, якщо не отримає нового вливання. Європа наразі є єдиним надійним варіантом.

  • ЗМІ пояснили, чи запрацюють нові санкції США проти Росії

    ЗМІ пояснили, чи запрацюють нові санкції США проти Росії

    Думка ринку нафти полягає в тому, що західні санкції проти російського експорту не дуже ефективні, бо ринок швидко знаходить способи зберігати потік поставок. Будь-які нові заходи лишень ненадовго підштовхують ціни нагору, після чого ефект розсіюється на тлі практично безперервних потоків. Про це повідомляє у своєму матеріалі інформаційне агентство Reuters.
    Історія може повторитися і з санкціями Трампа проти Лукойлу та Роснефти, оголошеними на тому тижні.
    Два нафтові гіганти РФ виробляють близько 5% світового видобутку нафти — приблизно 5,3 млн. барелів на добу, з яких на експорт йде близько 3,5 млн. б/с. Світовий бенчмарк Brent у моменті підскочив майже на 9% після оголошення нових заходів, досягнувши 24 жовтня 3-тижневого піку $66,78 за барель.
    Стрибок відчутний, але не такий, яким міг бути, якби ринок серйозно чекав на ризик втрати до 3,5 млн б/д на морському ринку.
    ЗМІ припускає, що російські експортери зможуть обійти нові санкції, задіявши тіньовий флот танкерів, посередників та банківські схеми, які не використовують долар США.
    Водночас нові санкції підвищують ризики для переробників у Китаї та Індії – єдиних великих покупців російської нафти. Імовірно, вони вимагатимуть більших знижок, щоб продовжувати імпорт.
    Крім того, використання тіньового флоту та трейдерів-посередників збільшує вартість доставки російської нафти. Відключення російських нафтових компаній від доларової банківської системи також накладає додаткові витрати.
    Західні санкції поки що не помітно впливають на готовність президента Володимира Путіна завершити конфлікт, і навряд чи призведуть до істотного скорочення обсягів експорту. Але вони ускладнюють Росії продаж нафти, а прибуток на барель може знизитися.
    Багато залежатиме від того, чи вдасться Трампу укласти торгові угоди з Індією та Китаєм і чи ввійде російська нафта до пакету переговорів.
    Поки що російська нафта, швидше за все, продовжить текти на ринок. Головний ризик для ринку в тому, що вона все більше перетворюється на політичний інструмент в умовах широкої розбудови світової торгівлі при Трампі.