До реальних дій далеко З 2022 року Європа зробила величезний крок до зменшення залежності від російського газу, переорієнтувавши поставки та скоротивши споживання. До початку повномасштабного вторгнення країни ЄС були значно залежні від російських енергоносіїв, зокрема газу, який становив близько 45% її імпорту. Наразі ця залежність суттєво зменшилася, але не зникла повністю.За підрахунками Євростату, 2024 року частка російського газу сягнула 19% в загальному обсязі імпорту газу в ЄС.
У 2024 році ЄС все ще імпортував з Росії 52 млрд кубометрів російського газу (32 млрд кубометрів трубопроводами і 20 млрд кубометрів скрапленого природного газу (СПГ), або близько 19% від загального обсягу імпорту газу в ЄС), а також 13 млн тонн сирої нафти і понад 2800 тонн урану в збагаченому або паливному вигляді.
Десять держав-членів імпортували російський газ у 2024 році, три держави-члени все ще імпортували російську нафту, а сім держав-членів імпортували збагачений уран або уранові послуги з Росії.
Втім з 1 січня 2025 року росіянам стало важче продавати Європі “блактине паливо”. Тоді Україна офіційно припинила транзит газу з РФ до ЄС. Це рішення стало знаковим кроком, який завершив майже шістдесятилітню епоху газового транзиту через українську ГТС. Більшість європейських країн, які раніше залежали від цього маршруту, вже знайшли альтернативні способи забезпечення себе паливом.
Однак Росія все ще зберігає можливість постачати великі обсяги газу до Європи, користуючись іншими маршрутами та нерішучістю окремих країн-членів ЄС. Ба більше, попри загальне скорочення, імпорт російського СПГ до ЄС зростав протягом 2023-2024 років, а у січні 2025 року досяг рекордних обсягів.
Тобто, одразу ж після припинення транзиту територією України, у перші тижні 2025 року, 27 країн Європейського Союзу імпортували 837 300 метричних тонн СПГ з Росії. Це рекордний показник у порівнянні з 760 100 тоннами, імпортованими за аналогічний період 2024 року. А Угорщина та Австрія, досі зберігають значну залежність від російських поставок. Особлива увага на СПГ Європейський Союз має намір заборонити імпорт російського трубопровідного газу з 1 січня 2028 року. Проте серед євродипломатів лунають заклики до прискорення цього процесу. Агенція Reuters повідомляє, що провідні законодавці Європарламенту, відповідальні за це питання, запропонували перенести термін заборони на рік раніше – на 1 січня 2027 року.
Незважаючи на ініціативу Європарламенту, дипломати країн-членів ЄС висловлюють сумніви щодо можливості перенесення заборони на рік раніше. Ймовірно, уряди не погодяться на таке прискорення.
Варто зазначити, що для остаточного ухвалення цих заходів необхідне схвалення Європарламенту та кваліфікована більшість голосів країн ЄС. Це означає, що Угорщина та Словаччина, які досі імпортують російський трубопровідний газ і виступають проти таких планів, не зможуть заблокувати рішення.
Важливо пам’ятати, що чинні санкції щодо російського газу стосуються лише трубопровідного газу та передбачають винятки для Угорщини, Словаччини та Греції. На відміну від трубопровідного газу, Євросоюз досі не запроваджував жодних обмежувальних заходів щодо скрапленого природного газу (СПГ) з Росії, про що зауважує DW.
СПГ з Росії продовжують активно закуповувати такі країни, як Іспанія, Франція, Нідерланди та Бельгія. Водночас, Австрія, Польща та країни Балтії вже добровільно відмовилися від “кривавого” палива. Загалом, наразі десять країн ЄС все ще користуються російським газом.
Як зауважує Світлана Романко, виконавча директорка Razom We Stand, європейські політики добре розуміють, що відмова від російського СПГ – це не просто економічне рішення, а політична пастка. У блозі для NVекспертка пояснює: 2024 року ціни на газ у Європі залишалися на рівні 37−42 євро за мегават-годину, що все ще значно перевищує довоєнні показники. Для домогосподарств це означає, що витрати на енергію залишаються високими, а промисловість стикається з конкурентним тиском з боку США та Китаю, де енергоносії дешевші. “Європейські уряди опинилися в політичному капкані: якщо вони підтримають повне ембарго на російський СПГ, не маючи надійної стратегії його заміщення, це може призвести до подорожчання газу і зростання тарифів. Як наслідок, громадяни відреагують невдоволенням, що може змінити розстановку сил на майбутніх виборах”,– каже експертка. Вибори у Франції, Німеччині та Іспанії у 2025−2026 роках стануть лакмусовим папірцем: якщо в цих країнах переможуть популістські сили, санкційна політика щодо Росії може бути переглянута, додає Романко. Однак рішення по газу має бути прийняте найближчим часом, переконана аналітикиня. Бо відкладаючи його, ЄС лише дає шанс Кремлю зберегти свої позиції на європейському ринку. Чи зміниться ситуація до 2028 року Згідно з планом Євросоюзу, до 2028 року пропонується заборонити імпорт російського природного газу безпосередньо з РФ або з інших країн, а також надання послуг російським клієнтам або компаніям, пов’язаним із Росією, на СПГ-терміналах Євросоюзу. Замінити частку російського газу на ринку покликаний СПГ з Катару, США та країн Північної Африки. Крім цього, Єврокомісія робить ставку на подальше зниження газоспоживання.
Імпорт російського газу забороняється з 1 січня 2026 року за новими контрактами (укладеними після 17 червня 2025 року), з 17 червня 2026 року – за короткостроковими контрактами, з 1 січня 2028 року – за довгостроковими контрактами. Це пов’язано з тим, що імпортерам, які уклали довгострокові контракти, може знадобитися більше часу для пошуку альтернативних поставок, оскільки йдеться про набагато більші обсяги, пояснили в Єврокомісії.
Аналогічний перехідний період для пошуку нових постачальників має застосовуватися і до контрактів на поставку трубопровідного газу з РФ для країн, які не мають виходу до моря, постраждали від зміни маршрутів поставок російського газу та пов’язані довгостроковими контрактами.
Таким чином, якщо пропозицію буде затверджено, то з 1 січня 2028 року в ЄС не має надійти жодного кубометра газу з Росії. Втім не варто забувати: навіть якщо все пройде ідеально, як мінімум 2,5 роки Росія отримуватиме від ЄС мільярди, кажуть експерти.
Як справедливо зазначає політичний та економічний експерт Тарас Загородній в інтерв’ю Главреду, Європі слід повністю відмовитися від закупівель нафти і газу у країни-агресора Росії вже зараз. Європейцям треба самим вдаватися до рішучих кроків і запроваджувати санкції щодо Москви, а не вимагати таких рішень лише від президента США Дональда Трампа.
Експерт зазначив, що російські газ і нафту купують не тільки Індія, Китай і Бразилія, а й Європа. І якщо економічні партнери Москви не хочуть припиняти закупівлі, свій крок потрібно зробити європейцям.
Також експерт додав, що Україна здатна припинити закупівлю європейцями російських енергоносіїв. Для цього потрібно підривати танкери, бити по терміналах у Мурманську, які качають скраплений газ, зокрема, і до Європи, підкреслив Тарас Загородній.
Іншими словами, Україна очікує рішучих кроків від Європи не через 3 роки, підтвердив і уповноважений Президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк у ефірі телемарафону. Це варто зробити вже у 19 санкційному пакеті. Власюк зазначив, що зріджений природний газ – одна зі сфер, де Росія продовжує отримувати мільярди від Європейського Союзу. “Ми вважаємо, що цей товар вже давно має бути заміщений іншими країнами. Нам не подобається, що триває “накачування” Росії грошима за їхні ресурси”,- заявив Власюк. Причому, як зазначив комунікаційний менеджер Razom We Stand Максим Гардус в телеефірі, питання доступності газу для європейців після відмови від російського палива взагалі не стоїть, адже газ з РФ Європа замінить скрапленим газом, який постачатимуть США, Нігерія, Марокко, Катар тощо. Крім того, розвиватиметься трубопровідне постачання природного газу, наприклад, з Норвегії, а також з азійських країн.
Валерія Шипуля
Позначка: Санкції
-
Європа хоче відмовитись від кривавого газу раніше: чи можливо це
-
Росія намагається підняти ціни на нафту – експерт
Росія намагається вплинути на світові ціни на нафту, аби штучно стимулювати їхнє зростання. Про це у неділю, 27 липня, в ефірі телеканалу Еспресо повідомив президент Центру глобалістики Стратегія XX Михайло Гончар.
Нафтовий ринок наразі стабільно демонструє низькі цінові показники. Попри це, Росія активно прагне змінити ситуацію, намагаючись створити сприятливі умови для подорожчання. Її дії є прямим наслідком економічних інтересів у енергетичному секторі.
“Йдуть (росіяни. – Ред.) шляхом якихось певних малих кроків, скажемо так. При чому замасковані, на перший погляд, зовсім під інші цілі. Ну, я маю на увазі передусім те, що пов’язано з деякими збуреннями після того, як 21 липня вийшов указ Путіна про певні заходи по перевірці Федеральною службою безпеки всіх суден, передусім танкерів, які заходять в російські порти. Формально це спричинено було тим, що за пів року, що минули, п’ять танкерів, які перевозили російську нафту, стали жертвами, якихось таких атак, внаслідок чого вони були уражені, втратили хід”.
Михайло Гончар підтвердив, що зростання вартості нафти поки не спостерігається. На його думку, тенденція зниження цін триває вже з середини січня, хоча були короткострокові скачки, як-от у червні через напруження між Іраном та Ізраїлем.
Експерт зауважив, що попередні гучні прогнози про карколомне підвищення цін до рівня 100 чи навіть 350 доларів за барель не виправдались. Він підкреслив, що Ормузька протока не була заблокована, а танкерної війни не відбулося, тож очікувані сценарії залишилися на етапі гіпотез.
Нагадаємо, що іноземні нафтові танкери тимчасово не допускаються до завантаження в головних чорноморських портах Росії через нові правила.
Раніше повідомлялося, що РФ може втратити $19 млрд доходів через нову стелю цін на нафту. Нові санкції Євросоюзу, які включають гнучку стелю цін на російську нафту, можуть позбавити російський бюджет кожного п’ятого рубля запланованих нафтогазових доходів.
Підписуйтесь на наші канали та -
Вучич пояснив відмову Сербії карати РФ санкціями
Сербія вирішила не вводити санкції проти Російської Федерації, незважаючи на її військову агресію проти України. Такий крок трактує видання Dnevnik, апелюючи до пояснень президента Сербії Александра Вучича.
За його словами, політика Сербії ґрунтується на принципах і не залежить від моментних вигод або уподобань. Він зазначив, що цей підхід підтримують громадяни держави, в той час як він викликає критику з боку міжнародної спільноти.
“Ми продовжимо вести принципову політику, яку не люблять ні на Заході, ні на Сході, але яку підтримують громадяни Сербії”, – наголосив він.
Окрім цього, президент згадав про дійсну заборону на експорт зброї, яка була запроваджена з 31 липня. На його думку, це рішення вже створює труднощі для роботи оборонної промисловості, а також впливає на здатність забезпечувати оплату праці працівників відповідних підприємств. Він підкреслив: “Сербія не дозволить великим гравцям втягувати нас у свої політичні ігри, наша позиція залишається незмінною – ніяких санкцій”.
Нагадаємо, Сербія наразі продовжує переговори з Росією щодо постачання природного газу, попри рекомендації Євросоюзу повністю відмовитися від імпорту палива з країни-агресорки до 2027 року.
Крім того, раніше стало відомо, що Вучич не підписав спільну декларацію саміту “Україна – Південно-Східна Європа”, яка засуджувала російську агресію та містила заклики до запровадження додаткових санкцій проти Російської Федерації.
-
Вучич спростував слова міністра про можливі санкції проти РФ
Белград не запроваджуватиме санкцій проти Росії. Про це заявив президент Сербії Александар Вучич, коментуючи слова міністра європейської інтеграції Неманьї Старовича про те, що країна запровадить санкції проти Москви, коли стане членом ЄС, передає Dnevnik у неділю, 27 липня. За словами Вучича, Белград продовжуватиме політику, яка “була принциповою і яка досі виявилася правильною”. За його словами, вона не сподобалась ні на Заході, ні на Сході. Він додав, що Старович говорив “необережно, але він говорив інакше”.
“Мені шкода, що деякі наші друзі в російських ЗМІ чекають, щоб знайти щось, за що можна критикувати Сербію, і мені шкода, що у нас на внутрішній політичній арені є багато людей, які швидше кинуться захищати росіян, ніж вони коли-небудь кинуться захищати Сербію. Я маю розчарувати їх усіх разом, Сербія не запровадить санкції проти Росії”, – заявив Вучич.
-
Зеленський ввів у дію нові санкції РНБО
Президент Володимир Зеленський підписав указ, яким увів у дію рішення Ради нацбезпеки і оборони щодо запровадження нових персональних санкцій. Відповідний указ №554/2025 від 27 липня оприлюднений на сайті Офісу президента. Глава держави ввів у дію санкції РНБО проти понад 90 російських компаній, які постачають рідкісноземельні метали воєнно-промисловому комплексу РФ.
Уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк у коментарі Суспільному заявив, що санкції запроваджено проти компаній та осіб, які займаються видобуванням та переробкою рідкісноземельних металів для виробництва безпілотників.“Ми працюємо над тим, щоб і міжнародні партнери ухвалили аналогічні санкції. Обмеження поставок у цих секторах означатиме конкретне зменшення спроможності Росії на полі бою”, – зазначив він.
Також президент запровадив санкції, які синхронізовані із санкціями Європейського Союзу. Так Україна запровадила санкції проти компаній з Росії, Китаю, ОАЕ, Ірану тощо.“Структури, які пов’язані з тіньовим флотом, постачанням товарів подвійного призначення в обхід санкцій, а також з російським ВПК. Близько 40% нових європейських санкційних цілей уже були раніше внесені до санкційного списку України, що свідчить про ефективну координацію підходів”, — повідомив Власюк.
Нагадаємо, країни ЄС схвалили 18 пакет санкцій проти Росії. До списку увійшли 22 російські та два китайські банки, чотири компанії, пов’язані з Російським фондом прямих інвестицій, 34 нових суб’єктів, пов’язаних з ВПК Росії і Білорусі.
-
Західні санкції посилюють ізоляцію Калінінграда – розвідка
Після запровадження санкцій у 2022 році витрати Росії на транзит вантажів зросли, особливо на маршрутах до Калінінградської області, котра не має сухопутного сполучення з рештою території РФ.Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України у неділю, 27 липня.
Як зауважується, раніше більшість постачань здійснювалися через Литву, однак через квоти та обмеження цей маршрут значно втратив у доступності.
У розвідці пояснили, що завантаження змістилося на морські шляхи: якщо у 2019 році каботаж становив 0,4 млн тонн, то у 2024 році лише компанія Оборонлогістика перевезла понад 2 млн тонн. Втім, поромна інфраструктура виявилася перевантаженою – черги, дефіцит місць і скорочення фоту ускладнюють постачання.
Російський малий бізнес опинився в найгіршому становищі: великі оператори завчасно резервують місця завдяки адміністративному ресурсу, фактично витісняючи дрібних перевізників з ринку.
“Санкції не лише дестабілізують логістику, але й поглиблюють соціально-економічні дисбаланси в регіоні, демонструючи вразливість системи”, – резюмували у СЗРУ. -
Лукашенко використовує мігрантів для тиску на ЄС – СЗР
Білоруський диктатор Олександр Лукашенко використовує територію своєї країни для транзиту нелегальних мігрантів з Африки, Близького Сходу та Афганістану в Європу для тиску на країни ЄС. Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України.
“Політичні режими, які мають досвід використання мігрантів як геополітичного інструменту, знову опиняються в центрі уваги”, – зазначили в розвідці.
Лукашенко намагається переправляти через білоруську територію нелегалів до Польщі. Частина потоків прибуває з Лівії – напряму або через Росію, що вказує на координацію між Мінськом і Москвою.
Сценарій повторює кризу 2021 року, коли режим Лукашенка організував масове проникнення мігрантів на кордони ЄС, намагаючись обміняти зниження напруги на зняття санкцій.
В СЗРУ додали, що цей шантаж не спрацював: обмеження тільки посилилися, а дипломатична ізоляція Мінська – поглибилася.
Попри тотальну залежність від Кремля, Лукашенко діє гнучко. Сьогодні він продовжує заробляти на транзиті мігрантів, але уникає відвертої ескалації, щоб не втратити залишки політичних контактів у Європі, зокрема з Угорщиною, яка послідовно виступає проти міграції. -
Російська металургія стрімко втрачає прибутки через санкції
Найбільші сталеливарні компанії Росії повідомляють про стрімке падіння прибутків. Причинами називають зростання кредитних ставок, скорочення внутрішнього попиту та санкції, які обмежують доступ до зовнішніх ринків.Про це повідомляє The Moscow Times у п’ятницю, 25 липня.
Магнітогорський металургійний комбінат – один з найбільших у Європі й другий за обсягами виробництва у РФ – за результатами першого півріччя знизив прибуток у 9 разів, до 5,6 млрд рублів. Виторг компанії, що належить мільярдеру Віктору Рашнікову (статки $9,6 млрд, за даними Forbes), скоротився на третину, тоді як показники EBITDA – більш ніж удвічі.
Грошовий потік ММК став від’ємним: у другому кварталі витрати перевищили надходження на 4,9 млрд рублів.
Сєвєрсталь мільярдера Олексія Мордашова (статки $28,5 млрд) також завершила півріччя з негативним грошовим потоком у 29,1 млрд рублів. Виторг групи, що об’єднує вісім заводів, зменшився на 16% у річному вимірі, водночас чистий прибуток скоротився удвічі, до 15,5 млрд рублів.
Вже третій квартал поспіль компанія не виплачує дивіденди та повідомляє про різке падіння попиту на сталь у РФ – на 15% цього року після зниження на 6% торік.
“Металургія почувається дуже погано”, – охарактеризував ситуацію економіст Микола Кульбака. За його словами, санкції вдарили по сировинному експорту РФ, і внутрішнього споживання недостатньо, оскільки російська економіка поступово стагнує.
Темпи зростання ВВП сповільнилися втричі, тоді як обсяги будівництва впали майже на третину – до мінімуму за минулі три роки.
Прогноз споживання на цей рік для росіян досить песимістичний, оскільки попит на сталь у РФ може впасти з 43-45 млн тонн до 39 млн тонн.
Уряд Росії розглядає можливість зниження податків для металургів, заявив у червні міністр промисловості та торгівлі РФ Антон Аліханов. Мова, зокрема, про коригування формули акцизу на рідку сталь.
Аналітики ПСБ вважають, що гіпотетичне відновлення ринку можливе не раніше кінця 2025 – початку 2026 року. -
Молот США проти серпа РФ: чи досягне мети Трамп, погрожуючи Путіну
Трохи туману війни Одразу після заяви президента США Дональда Трампа про те, що він відтерміновує антиросійські “санкції з пекла” на строк до 50 днів, в європейських, та й в українських ЗМІ з’явилося чимало ейфоричних настроїв. Заговорили навіть про розворот американської політики щодо України. Втім, при глибшому аналізі ситуації, все стало виглядати трохи не так “рожево” оптимістично. “На мій погляд, рамки занадто розмиті, а рішення, як видається тут, недостатньо чітко сформульовано. Очевидно, що цей 50-денний термін дуже довгий. Путін та Трамп розмовляли телефоном на початку липня. Тепер… Трамп оголошує про свій удар санкціями, “молотом”, але він дає Путіну 50 днів. У сумі це становить 60 днів ((літній наступ РФ – ред.)), і, як ми знаємо з розмови Путіна та Трампа, Путін сказав Трампу, що ескалюватиме ситуацію протягом наступних 60 днів”, – зауважив австрійський військовий історик, викладач військової академії у Вінер-Нойштадті, полковник Маркус Райснер в інтерв‘ю DW. При цьому експерт погоджується з думкою, що Трамп фактично дає Путіну дозвіл на ескалацію в Україні. За його словами, такого висновку можна дійти, якщо уважно послухати Трампа.
По-перше, він обіцяв постачання лише оборонних систем озброєння. Що стосується систем наступального озброєння – тут не було жодного рішення, лише зауваження, що він розгляне це питання.
Але цей 50-денний період дуже довгий; тут може статися багато. З точки зору Росії, це включатиме як мінімум три-п’ять потужних авіаударів, можливо, навіть із більшою частотою, ніж ми бачили останніми днями, – додає Райснер.
При цьому у заяві Трампа була певна двозначність: 17 обіцяних Україні систем ППО Patriot – це означало 17 батарей Patriot, чи 17 пускових установок? Лише згодом військові експерти роз’яснили, що малося на увазі, скоріше всього, 3-4 комплекси, тобто 17 пускових.
І найголовніше – це оборонне озброєння, що допомагає Україні захищатись від відповідних стратегічних повітряних атак з використанням безпілотників, ракет та реактивних снарядів, уточнив він.
Однак виникає питання і про наступальні системи, такі як додаткові крилаті ракети або ракети класу “земля-земля”. Україна також повинна мати можливість чинити відповідний тиск принаймні на своїй території, окупованій Росією. Це можливо лише за наявності досить точних та далекобійних систем зброї.
Втім далеко не все залежить тут від США: останніми роками Україні вдалося вибиратися і з безнадійних ситуацій, визнає Райснер.
Але, за його словами, постачання систем озброєння, звичайно, були важливим фактором – насамперед, надання розвідувальних даних. Але слід чітко розуміти, що окремі системи озброєння також можуть чинити величезний тиск на російську сторону: наприклад, крилаті ракети великої дальності, котрих так потребує наша країна, аби захиститися від агресивної Росії.
Але що ж, Трамп вирішив тиснути на Росію, а Путін – не піддаватися цьому тиску. І роллю “турбонадува” посередин цього строку стала вкрай різка заява сенатора Ліндсі Грема, котрий спрацював “голосом Трампа”. -
Іран і Європа почали ядерні переговори
Представники Франції, Великої Британії та Німеччини зустрілися з іранськими дипломатами в Стамбулі, що провести переговори про ядерної програми Тегерану. Про це повідомляє французький телеканал France 24.
Перемови почались о 09:30 за київським часом та триватимуть близько до 15:30 за київським часом.
ЗМІ нагадав, що це перша зустріч, яка відбулась після нападу Ізраїлю на Ірану в середині червня, який спровокував 12-денне протистояння між обома країнами.
З того часу європейські країни погрожують Тегерану відновити санкції Організації об’єднаних націй (ООН) до кінця серпня. Можливість відновити санкційний режим закінчується вже в жовтні.
Напередодні переговорів речник Міністерства закордонних справ (МЗС) Ірану Есмаїл Бакаї заявив, що зустріч стане “випробуванням реалізму для європейців і цінною нагодою виправити їхні погляди на ядерне питання Ірану”.
Як ми вже писали, наприкінці червня президент США Дональд Трамп допустив можливість пом’якшення санкцій стосовно Ірану.
Іран назвав умову обговорення зі США ядерної угоди