Російський виробник титану ВСМПО-Авісма з 1 грудня вирішив перевести частину своїх працівників на чотириденний робочий тиждень. Це стосується переважно адміністративного персоналу, який не задіяний у основному виробництві. Компанія пояснила таке рішення потребою зберегти операційну стабільність. Працівникам обіцяють можливість професійного навчання під час скороченого робочого тижня, який діятиме до травня 2026 року. Зазначено, що деякі робітники вже втратили роботу ще з жовтня. Причиною змін у графіку роботи стали проблеми зі зниженням обсягів виробництва та прибутків компанії після зменшення замовлень від Boeing та інших авіакомпаній. Це змусило ВСМПО-Авісма прийняти рішення про скорочення робочого тижня, яке стало поширеним серед великих російських підприємств через загальне погіршення економічної ситуації в країні.
Позначка: Санкції
-
Швеція закликала Європу перейти “у режим війни”
Європа повинна бути готова до можливої війни з Росією як морально, так і технічно. Про це заявив міністр оборони Швеції Пол Йонсон в інтерв’ю RND.
“Потрібна зміна ментальності: ми маємо перейти у “режим війни”, щоб рішуче стримувати загрозу, захищати і зберігати мир. Росія постійно перевіряє нашу єдність і рішучість. Але Путін не досягне успіху. Поточна ситуація в галузі безпеки загострила нашу пильність”, – наголосив Йонсон.
За його словами, 90% населення Швеції підтримують цей курс, виступаючи за збільшення витрат на оборону, а також хочуть зберегти або розширити допомогу Україні.
“Близькість до Росії навчила нас одному: мир – це не дар, мир – це те, що ми повинні захищати щодня”, – зазначив Йонсон.
У зв’язку з цим він закликав європейських союзників нарощувати військові постачання Україні та посилювати санкції проти Росії. На думку Йонсона, передусім слід посилити обмеження щодо енергетичного сектору та “тіньового флоту” Кремля, а також використати заморожені активи Росії для інвестицій в оборону України.
“Тільки так Путін зрозуміє, що ця війна загрожує його власній владі і не може бути виграна”, – акцентував міністр. Він також додав, що Росія не здатна досягти успіху на полі бою: за минулий рік “понад 300 тисяч її солдат були вбиті або поранені” заради захоплення “менше 0,5% території України”.
Окрім того, Йонсон закликав союзників завдавати у відповідь удари у разі вторгнення російських винищувачів і безпілотників на територію НАТО.
“Ми – оборонний альянс, це правда, і наші заходи продумані й пропорційні, але ми завжди будемо реагувати. Росія має знати: якщо її військовий корабель або винищувач вторгнеться в наш повітряний простір або води, ми будемо змушені видворити його, а якщо того вимагатимуть обставини – навіть збити”, – наголосив міністр.
У вересні Йонсон заявляв, що Швеція буде захищати свої кордони і за потреби використовувати Збройні сили. Зокрема, військовослужбовцям дозволили застосовувати зброю проти об’єктів, що вдираються у повітряний простір країни, – з попередженням або без нього.
Раніше у НАТО попередили, що Росія має амбіції, які не обмежуються її агресією проти України і становлять реальну загрозу для союзників по Північноатлантичному альянсу. Рютте попередив про зростаючу загрозу з боку РФ -
Зупинити розмовами Путіна не вийде – Зеленський
Війна триває лише тому, що Росія не хоче її завершувати. Зупинити розмовами правителя РФ Володимира Путіна не вийде – потрібен тиск. Про це заявив президент Володимир Зеленський в Telegram у неділю, 19 жовтня. “Україна ніколи не прагнула війни. Ми погодилися на безумовне припинення вогню, шукали можливості для миру й самі не раз пропонували світу, як зупинити удари в небі, на землі та в морі. Але саме Росія постійно гальмує цей процес – маніпулює, затягує переговори, тероризує наших людей повітряними ударами, нарощує штурми на фронті. Війна триває лише тому, що Москва не хоче її завершувати”, – наголосив глава держави. Зеленський зазначив, що майже щодня російські терористи здійснюють сотні атак на критичну й цивільну інфраструктуру України. Лише цього тижня Росія застосувала проти України понад 3270 ударних дронів, 1370 керованих авіабомб і майже 50 ракет різних типів. “Ми постійно посилюємо наш захист, працюємо з нашими партнерами заради зміцнення ППО: програма PURL, інвестиції в українську оборонку, двосторонні та багатосторонні формати. Зупинити розмовами Путіна не вийде – потрібен тиск. Світ бачить, що Росія реагує на силу, отже, мир завдяки силі може спрацювати. Україна не подарує терористам жодної винагороди за їхні злочини, і ми розраховуємо на підтримку наших партнерів саме такої позиції. Потрібні рішучі кроки від США, Європи, країн G20, G7. Потрібно захистити життя”, – заявив президент.
-
Австрія більше не блокує 19 пакет санкцій проти РФ
Австрія згодилася на ухвалення 19-го пакета санкцій Євросоюзу проти Росії, що вирішує одну з основних перешкод перед голосуванням. Міністерство закордонних справ Австрії повідомило, що країна підтримує тиск на Росію та схвалить пакет санкцій. Єврокомісія планує опублікувати лист з розглядом застережень Словаччини. Міністри закордонних справ ЄС зберуться у Люксембурзі для остаточного узгодження санкцій. Раніше ухвалення пакета санкцій було ускладнене через вимогу Австрії щодо зняття санкцій з частини російських активів для компенсації штрафів Raiffeisen Bank International. Однак інші країни ЄС не підтримали цю пропозицію. Для ухвалення пакета санкцій необхідна одноголосна підтримка 27 держав-членів ЄС.
-
ЗМІ описали можливий маршрут Путіна до Будапешта
Російському президенту Володимиру Путіну для зустрічі з американським президентом Дональдом Трампом у Будапешті доведеться облетіти більшість країн Європейського Союзу через санкції та заборону на користування їх повітряним простором для російських літаків. Це означає, що йому доведеться летіти більш ніж 5000 км, що збільшить час польоту на три години порівняно з прямим маршрутом. Експерти зауважують, що навіть обхідний маршрут над Чорним морем може мати ризики через військову активність у цьому регіоні. Найімовірнішим маршрутом вважається коридор через повітряний простір Туреччини та Сербії.
-
Ціна російської нафти впала нижче $50 за барель
Ціни на російську нафту, зокрема на марку Urals, вперше з весни впали нижче $50 за барель. У порту Приморськ котирування цього тижня опустилися до $47,4 за барель. Це сталося через зниження світових цін на нафту, які оновили мінімум з травня. Причиною падіння була угода про перемир’я між Ізраїлем і ХАМАС, яка знизила напруженість на Близькому Сході і зменшила ризики для танкерів, що проходять Суецьким каналом і Червоним морем. ОПЕК+ також нарощує видобуток нафти, що може призвести до рекордного надлишку нафти у світі – 4 млн барелів на добу, за прогнозами Міжнародного енергетичного агентства. Падіння цін на нафту створює проблеми для російського бюджету, який вже втратив значну частину доходів від сировини. Нові санкції Євросоюзу можуть позбавити Росію значної частини запланованих доходів від нафтогазової галузі.
-
Німеччина конфіскує 720 млн євро в російського банку
У вищому земельному суді у Франкфурті-на-Майні розглядається справа про конфіскацію 720 мільйонів євро з рахунку банку РФ, на який були накладені європейські санкції у 2022 році. Цю інформацію поширили агентство dpa та газета Die Zeit, посилаючись на судові документи. Федеральна прокуратура Німеччини ініціювала цю справу. Ім’я банку не розголошується, а дата слухань поки не визначена. Конфіскація стала можливою через порушення заборони на розпорядження замороженими коштами через агресію Росії проти України. ЗМІ повідомляють, що банк намагався вивести кошти, але цю операцію відхилили. Тепер порушено справу за підозрою у порушенні заборони на розпорядження замороженими коштами. Канцлер ФРН Фрідріх Мерц підтримав ідею використання заморожених активів Центробанку Росії для надання Україні безвідсоткових кредитів на суму 140 мільярдів євро. Європейський Союз наблизився до вирішення проблеми репараційного “кредиту” для України, повідомляють ЗМІ.
-
Росія остаточно програла справу ЮКОСа на $50 млрд
У Верховному суді Нідерландів відхилили касаційну скаргу Росії у справі нафтової компанії ЮКОС. Суд підтвердив рішення Апеляційного суду Амстердама, яке зобов’язувало Росію виплатити колишнім акціонерам ЮКОСу 50 мільярдів доларів. Москва відмовилася виконувати це рішення, стверджуючи, що воно було призначене з політичних мотивів. Колишні акціонери ЮКОСу продали товарні знаки Росії в Нідерландах і продовжують судові процеси у ряді інших країн.
-
Євросоюз націлився на €25 млрд активів Росії – ЗМІ
Європейський союз розглядає можливість передачі Україні 140 мільярдів євро, які знаходяться на російських заморожених рахунках. Крім того, Єврокомісія розглядає можливість залучення додаткових коштів з приватних російських банківських рахунків. Ця ініціатива передбачає надання позики Україні для розвитку оборонної промисловості та інтеграції її в європейську оборонну сферу. Питання щодо юридичної доцільності та національних гарантій ще потребує уточнень, але ця ініціатива вже обговорюється на рівні Європейської ради та планується для подальших переговорів.
-
Індійські НПЗ вперше купили нафту в Гайані – ЗМІ
Індійські нафтопереробні заводи вперше купили нафту у країни Південної Америки – Гайани. Два індійські НПЗ придбали чотири мільйони барелів гайанської сирої нафти від американської компанії Exxon. Це стало можливим завдяки зростанню видобутку нафти в Гайані, де консорціум на чолі з Exxon запустив новий комплекс для видобутку нафти. Постачання цієї нафти до Індії планується розпочати наприкінці 2025 або на початку 2026 року. Це допоможе Індії диверсифікувати свої поставки нафти та частково замінити імпорт російської нафти.