США вшосте відтермінували санкції проти сербської нафтогазової компанії NIS, що перебуває у власності Росії. Про це заявила міністерка енергетики Сербії Дубравка Джедович Ханданович у середу, 27 серпня, повідомляє Reuters.
Відстрочка діятиме до 26 вересня.
“Метою є виключення NIS із санкційного списку Управління з контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США (OFAC)”, – цитує Reuters заяву міністерки.
OFAC спершу запровадило санкції проти Газпром нафти та її дочірніх структур 10 січня, надавши компанії 45 днів для виходу зі складу акціонерів NIS.
Компанія NIS, у якій Газпром нафті належить 44,9%, Газпрому 11,3%, а уряду Сербії – 29,9%, управляє єдиним у Сербії нафтопереробним заводом у місті Панчеве під Белградом.
Позначка: Санкції
-
США вшосте відтермінували санкції проти “дочки” Газпрому
-
Лукашенко пропонує США за пом’якшення санкцій звільнити політв’язнів – ЗМІ
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко веде переговори з представниками США, на яких обговорюється питання звільнення політв’язнів. Формальний глава РБ пропонує в обмін на звільнення ув’язнених пом’якшити санкції. Про це повідомляють джерела польського видання Rzeczpospolitа.
ЗМІ зазначає, що рішення може зачепити “більшу частину” з решти 1300 заручників режиму, яких потім вивезуть в одну з країн ЄС. Лукашенко плекає надію “виканючити” в Заходу в обмін на таку “поступку” скасування санкцій, особливо тих, які були накладені на білоруську авіакомпанію Белавиа.
Обмеження щодо згаданої компанії запровадили після примусової посадки пасажирського літака Ryanair 2021 року з колишнім головним редактором телеграм-каналу NEXTA Романом Протасевичем на борту.
Другим пріоритетом для правлячого режиму Білорусі є зняття обмежень із заводу Беларуськалий – найбільшого в Європі виробника калійних добрив.
Білоруський диктатор прагне налагодити добрі стосунки з президентом США Дональдом Трампом, щоб “вийти з ізоляції”, зазначає одне з джерел.
Слід зауважити, що 21 серпня білоруські ЗМІ писали, що Сполучені Штати вже почали знімати санкції з бізнесу в Білорусі. Зокрема, мова була про зареєстровану в Білорусі та на Кіпрі будівельну компанію Дана Холдінгс сербських бізнесменів Карічів, а також з її керівника, громадянина Сербії та Кіпру Небойші Каріча.
Відомо, що між сім’ями Карічів та Лукашенка існують тісні зв’язки. Крім того, невістка Лукашенко обіймає важливу керівну посаду в цій компанії.
Раніше Лукашенко запевняв, що нібито не збирається відпускати політв’язнів, про що його просив президент США Дональд Трамп.
Зеленський наклав санкції на спонсорів війни РФ -
Трамп заговорив про санкції проти РФ і України
Президент США Дональд Трамп заявив, що може розпочати “економічну війну” проти Росії, якщо вона уникатиме переговорів щодо припинення війни проти України. При цьому претензії він висловив також в бік України. Про це Трамп сказав під час засідання американського уряду у вівторок, 26 серпня.
“Зеленський теж не зовсім невинний. Для танго потрібні двоє”, – сказав він під час спілкування з журналістами, додавши, що наразі він має добрі стосунки з українським президентом.
За словами американського лідера, він буде домагатися зустрічі між президентом України Володимиром Зеленським та російським диктатором Володимиром Путіним.
“Я хочу, щоб ця угода була завершена. У мене є дуже серйозний план, якщо доведеться його застосувати, але моє головне бажання – покласти цьому край. Думаю, в багатьох аспектах Путін готовий, але буває так, що він готовий, а Зеленський – ні. Це виглядає приблизно так: “А хто сьогодні готовий сісти за стіл?” Мені потрібно зібрати обох одночасно, і я хочу, щоб усе це закінчилося”, – сказав Трамп.
Відповідаючи на запитання про наслідки для Росії від відмови від переговорів про припинення війни, Трамп заговорив про “економічну війну”, яка, за його словами, буде важкою, особливо для Росії. Водночас, він додав, що не хоче цього.
Говорячи про свої відносини із Зеленським, Трамп охарактеризував їх як “нормальні”. При цьому зазначивши, що зараз вони зовсім інші, ніж раніше, бо США більше не платять гроші Україні. -
Знову 2 тижні. Новий ультиматум Путіну від Трампа
Дональд Трамп продовжує погрожувати Володимиру Путіну ультиматумами та страшними наслідками. Нещодавно він знову дав Путіну “ще пару тижнів” і пригрозив, що якщо прогресу на шляху до миру не буде, він “прийме дуже важливе рішення”.
Дуже важливе рішення
Під час пресконференції в Овальному кабінеті в понеділок, 25 серпня, Трамп заявив, що він “рішуче втрутиться”, якщо угода про припинення бойових дій не буде укладена протягом найближчих двох тижнів.
“Подивимося, що станеться протягом наступного тижня або двох, і тоді я втручатимусь. Якщо мені доведеться бути там, я буду там, і ми або укладемо угоду, або ні”, — сказав він.
Трамп також додав, що між російським диктатором і президентом України існує “величезна неприязнь”. Водночас він підкреслив, що хоче, щоб Володимир Путін і Володимир Зеленський зустрілися.
“Між цими двома є величезна особиста неприязнь, і нам доведеться це виправити. Але я хотів би, щоб вони спочатку зустрілися. Вони хочуть, щоб я був там. Можливо, я буду там, а можливо, ні. Подивимося”, — сказав американський президент.
Ще Трамп заявив, що знову розмовляв з Путіним після їхньої розмови минулого понеділка — і дав зрозуміти, що він “розчарований” продовжуючимися російськими атаками на Україну.
Порожні погрози?
Єдина санкція за війну в Україні, яку Трамп ввів після всіх своїх погроз, була спрямована проти Індії — за купівлю російської нафти. Але й у цьому експерти побачили спробу вибити поступки в торгових переговорах з Індією, скоріше ніж інструмент тиску на Путіна.
Додаткові мита Трампа проти Індії набирають чинності цього тижня, 27 серпня, і теоретично здатні відбити у неї бажання купувати в Росії нафту — її головний експортний продукт.
Однак на практиці малоймовірно, що Росія втратить Індію як покупця, кажуть експерти. Вони впевнені, що Трамп скоро скасує й ці мита, а разом з ними — єдину серйозну непряму або пряму санкцію проти Кремля, ухвалену в його другий термін при владі.
Росія, нафта і війна були лише приводом для введення цих мит, погоджується колишній чиновник мінторгу США, а нині експерт дослідницького центру CSIS Білл Райнш. Справжня причина — непоступливість Індії в торгових переговорах з Трампом, впевнений він.
У США до Індії три претензії, нагадує його колега з CSIS Філіп Лак, колишній економіст Держдепу США в адміністрації Джо Байдена. По-перше, високі мита на імпорт американських товарів. По-друге, неготовність відкривати свій ринок для американської сільськогосподарської продукції. І лише по-третє — купівля нафти у Росії. Тому мита проти Індії як спосіб змусити Путіна зупинити війну викликають питання.
Удар по дипломатії Трампа
Тупикова ситуація зі зустріччю Путіна і Зеленського стала черговим ударом по зусиллях Трампа покласти край війні РФ проти України, пише Bloomberg.
Челночна дипломатія президента США з Путіним і Зеленським протягом цього місяця збільшила ймовірність перших особистих переговорів. Однак, констатує агентство, ці надії впали, оскільки диктатор тягне зі зустріччю з президентом України.
Але якщо Трамп раптом передумає, розсердиться і вирішить покарати Путіна за непоступливість, то у нього є вторинні санкції проти покупців російських енергоресурсів.
Експорт нафти і газу дозволяє Кремлю фінансувати війну. США давно ввели повне ембарго, а Європа — часткове, проте Росія перенаправила поставки в Китай і Індію і продовжує продавати відносно невеликі обсяги на європейському ринку, передусім у Угорщині та Словаччині, де влада лояльна Путіну.
А якщо не вторинні санкції проти покупців російських енергоресурсів, то набір інструментів для тиску на Путіна у Трампа обмежений, каже експерт з американських санкцій Річард Нефью. -
Біля Чукотки вибухнув танкер “тіньового флоту” РФ
Біля берегів російської Чукотки 25 серпня стався вибух на танкері Онемен АТ Анадирьморпорт. Про це повідомила адміністрація морського порту.
Там заявили, що за 110 км від Анадиря на судні був “хлопок” парів паливної рідини без подальшого займання.
Відомо про двох постраждалих членів екіпажу.
Тоді як Центрі протидії дезінформації повідомляє, що російські пропагандисти підкреслюють відсутність розливу нафтопродуктів, насправді намагаючись применшити значення аварії. Втім, цей інцидент підтверджує тривожну тенденцію та вкотре демонструє: технічний стан російського танкерного флоту перебуває на критично низькому рівні.
В умовах санкцій Москва не має доступу до якісного ремонту й сертифікованих комплектуючих, тому регулярні аварії стали буденністю.
“Вибухи, пожежі та витоки нафти або токсичних речовин – прямий наслідок “тіньової логістики”, якою Кремль намагається обходити санкційний тиск”, – додали у ЦПД.
У Центрі наголосили, що позиція влади РФ щодо використання “тіньового флоту” створює небезпеку не лише для екіпажів, а й для довкілля у різних регіонах.
Наприклад, аварія двох танкерів у грудні 2024 року в Керченській протоці уже спричинила масштабну екологічну катастрофу. Однак Росія продовжує ігнорувати ці ризики та лише нарощує обсяги перевезень, використовуючи зношений і неконтрольований танкерний парк. -
У російських літаках Superjet виявили конструктивні недоліки
У Росії відразу 14 літаків Sukhoi Superjet 100 (SSJ-100) здійснюють рейси з конструкторськими недоліками фюзеляжу. Про це повідомило видання Ізвєстія у вівторок, 26 серпня.
Вказано, що про недоліки Росавіацію попередив виробник повітряних суден – ПАТ Яковлев. Авіарегулятор зобов’язав перевізників, які використовують лайнери, провести їх огляд і за необхідності – ремонт.
“Йдеться про літаки із серійними номерами 95104-95117. Усі повітряні судна цієї партії були випущені у 2016 році. За даними russianplanes.net, вказані SSJ-100 експлуатують авіаперевізники Росія (один борт), Азимут (один) та Ямал (п’ять). Кілька літаків знаходяться на зберіганні у різних компаній, зокрема в КБ Сухого, в Ямалі та ін.”, – пише сайт.
На цих лайнерах, за даними Яковлєва, у кількох місцях не закріплені стрінгери, які пов’язують корпус літального апарату. Так, проблеми з кріпленням можуть бути між кабіною пілотів та пасажирськими дверима.
Щоб перевірити літак, технікам авіакомпаній наказано провести детальний огляд обшивки, а також шпангоутів, балок та стрингерів щодо складок, тріщин, деформацій, ослаблення болтових та заклепувальних з’єднань. Для цього потрібно буде демонтувати обшивку дверного отвору, прибрати туалетний модуль і зняти мати теплозвукоізоляції. При цьому технікам необхідно використовувати телескопічне дзеркало та лупу, щоб виявити можливі мікроушкодження. Sukhoi Superjet 100 – єдиний серійний російський літак, який був розроблений в РФ після розпаду СРСР. У його створенні взяли участь європейські компанії. Літак випускали у 2007-2022 роках. Після початку повномасштабної війни в Україні західні партнери припинили постачати компоненти для його виробництва. В результаті російська влада задумала розробити імпортозаміщений варіант літака – SSJ-New. Однак його випуск неодноразово відкладався через проблеми з двигуном.
Раніше ЗМІ повідомили, що у 2024 році через санкції Росія змогла побудувати лише один комерційний літак із запланованих 15 одиниць. Це пов’язано з обмеженим доступом до іноземних запчастин, а високими процентними ставками, що обмежують можливості для інвестицій.
Тим часом Росія намагається купувати запчастини для літаків Boeing і Airbus через посередників на Близькому Сході та в країнах Азії. -
ЗМІ: США і Росія кулуарно обговорювали енергоугоди
Американські та російські чиновники обговорювали кілька енергетичних угод у кулуарах переговорів у серпні, щоб Кремль погодився на мир в Україні, а Вашингтон пом’якшив санкції проти Росії. Про це повідомляє Reuters.
Після вторгнення в Україну в лютому 2022 року Москва втратила доступ до міжнародних інвестицій в енергетичний сектор. Вона також опинилася під забороною укладати великі угоди.
За даними трьох джерел, обговорювали можливість повернення Exxon Mobil у проєкт Сахалін-1. Ще одна ідея полягала в постачанні американського обладнання для російських СПГ-проєктів, таких як Arctic LNG 2, які перебувають під західними санкціями.
Переговори велися під час візиту американського спецпосланника Стіва Віткоффа до Москви, де він зустрічався з хазяїном Кремля Володимиром Путіним і його представником Кирилом Дмитрієвим.
Два джерела повідомили, що тема обговорювалася і в Білому домі з Дональдом Трампом. Питання угод також порушували на саміті на Алясці 15 серпня.
Офіційні особи США заявили, що переговори з Росією та Україною тривають заради зупинки війни.
Представник Дмитрієва відмовився від коментарів. Exxon Mobil також не стала висловлюватися. Роснефть і Новатек не відповіли на запити журналістів.
Останні переговори змістили акцент на двосторонні угоди між США і Росією. Це демонструє відхід від формату за участю ЄС, який залишається твердим прихильником України.
У день саміту на Алясці Путін підписав указ, що дозволяє іноземним інвесторам, включно з Exxon Mobil, повернути частки в “Сахаліні-1”. Умовою є підтримка зняття західних санкцій з Росії.
Раніше віцепрезидент США Джей Ді Венс в інтерв’ю перелічив серію “поступок”, які, за його словами, свідчать про серйозність намірів Кремля.
Путіну вдається водити США за носа в питанні війни – ЗМІ -
Індія скоротить закупівлі нафти з Росії перед підвищенням мит США – ЗМІ
Нафтопереробні компанії Індії планують скоротити закупівлі найближчими тижнями. Це невеличка поступка Вашингтону менш ніж за добу до підвищення мит США та сигнал про те, що Нью-Делі не планує розривати відносини з Москвою. Про це повідомляє Bloomberg з посиланням на джерела
Державні та приватні переробники, зокрема велика компанія Reliance Industries Ltd., як очікується, купуватимуть від 1,4 до 1,6 млн барелів на день для відвантаження в жовтні й далі. Для порівняння: у першому півріччі середній обсяг закупівель становив 1,8 млн барелів на день.
Адміністрація президента США Дональда Трампа, яка прагне скоротити торговий дефіцит з Індією, посилила тиск на торгівлю енергоносіями країни з Росією. Це включає подвоєння мит США, яке набуде чинності 27 серпня.
Обсяги можуть змінитися, якщо Індія досягне торговельної угоди з Трампом, а США послаблять тиск на Нью-Делі у зв’язку з фінансуванням війни Росії з Україною.
Під тиском необхідності укласти торговельну угоду і домогтися прогресу в Україні, Трамп піддав Індію критиці за закупівлі російської нафти, і, зокрема, за різке збільшення обсягів закупівель з початку війни в Україні.
За даними Kasatkin Consulting, якщо до 2022 року обсяги закупівель були мінімальними, то зараз на частку цієї країни припадає 37% експорту нафти з Москви. Відтоді офіційні особи адміністрації США посилили тиск, виступивши з публічною критикою на адресу енергетичних магнатів країни. -
Відкриття окупованих портів: в МЗС зробили заяву
Міністерство закордонних справ України рішуче засудило та назвало нікчемним розпорядження російського уряду, яким морські порти тимчасово окупованих українських міст Бердянська та Маріуполя включено до переліку портів Росії, відкритих для заходу іноземних суден. Про це йдеться у заяві МЗС, оприлюдненій у понеділок, 25 серпня.
У відомстві заявили, що такі дії є черговою спробою Кремля легалізувати окупацію українських територій і закріпити незаконний контроль над ними.
“Зазначене рішення є кричущим порушенням фундаментальних норм і принципів міжнародного права, зокрема: Статуту ООН, що закріплює принцип суверенітету держав та заборону на втручання у їхні внутрішні справи, Конвенції ООН з морського права від 1982 року, яка встановлює, що регулювання судноплавства в територіальних водах України належить виключно до її компетенції, резолюцій Генеральної Асамблеї ООН, які підтверджують суверенітет України над усіма територіями в межах її міжнародно визнаних кордонів та рішуче засуджують триваючу російську агресію”, – йдеться у заяві МЗС.
Україна закликала міжнародних партнерів запровадити додаткові санкції проти російських фізичних та юридичних осіб, іноземних компаній, а також суден, що братимуть участь у комерційній діяльності в портах Бердянська та Маріуполя.
“Закликаємо Міжнародну морську організацію (ІМО) невідкладно звернути увагу всіх держав-членів на необхідність неухильно дотримуватись положень Резолюції Асамблеї ІМО А.1183(33) від 4 грудня 2023 року “Вплив російського збройного вторгнення в Україну на міжнародне судноплавство”, яка закликає держави-члени інформувати судна під своїм прапором, судновласників, операторів і страхових брокерів про необхідність утримуватися від порушення режиму закритих морських портів на тимчасово окупованій території України. -
У Трампа розглядають можливість санкцій проти ЄС: в чому причина
Адміністрація США розглядає можливість введення санкцій проти Європейського союзу або посадовців ЄС, які відповідали за реалізацію Акта про цифрові послуги, що запроваджує регулювання проти ІТ-компаній. Про це у понеділок, 25 серпня, повідомляє Reuters із посиланням на джерела.
Зазначається, що причиною є скарги США на те, що закон ЄС цензурує американців і створює витрати для американських технологічних компаній.
За даними двох джерел Reuters, чиновники Держдепу поки що не ухвалили остаточного рішення щодо санкцій. І якщо такий крок реалізують, найімовірніше це будуть візові обмеження.
Наразі невідомо, які саме представники ЄС чи окремих країн-членів можуть потрапити під санкції, однак, як повідомили джерела журналістів, минулого тижня американські чиновники вже обговорювали це питання на внутрішніх зустрічах.
Видання зазначає, що відносини адміністрації Трампа з Європейським союзом і без того залишаються напруженими через погрози тарифів, складні переговори і критику Вашингтона щодо політики ЄС до американських IT-компаній.
Представник Держдепу не став ані підтверджувати, ані спростовувати чутки про можливі обмежувальні заходи. При цьому він заявив, що США з великою стурбованістю стежать за посиленням цензури в Європі.