Двопартійна “картина” санкціями Законопроєкт, котрий американські сенатори республіканець Ліндсі Грем та демократ Річард Блюменталь внесли до Сенату США, офіційно називається Sanctioning Russia Act of 2025 (S.1241). Він передбачає запровадження нових, жорстких санкцій проти Росії у відповідь на її повномасштабну війну проти України.
Цей документ, нагадаємо, пропонує накладати широкі санкції на Росію, якщо вона відмовиться вести переговори про мир або порушить існуючі домовленості; вимагати підвищення тарифів на імпорт із Росії та з країн, що купують російські енергоносії, до рівня 500% (що суттєво ускладнить економічні звʼязки та скоротить доходи Кремля від продажу ресурсів); розширити обмеження щодо фінансових транзакцій та боргових інструментів, повʼязаних із російськими структурами.
Проте при цьому Білий дім наполягав на “гнучкості” для президента щодо контролю над санкціями, що вимагало змін у формулюваннях документу перед голосуванням (фактичне ручне управління).
Проєкт був внесений до Конгресу 1 квітня 2025 року, мав широку двопартійну підтримку (понад 80 голосів у Сенаті та підтримку у Палаті представників), однак його просування неодноразово відкладалося через політичні розбіжності та тактичні суперечки.
Це ставалося насамперед тому, що президент Дональд Трамп декілька разів віддавав пріоритет власним мирним ініціативам і стратегії щодо Росії.
Чому ж документ знову на порядку денному зараз?На початку січня 2026 року сенатор Грем повідомив: після місяців обговорень та консультацій Трамп таки “дав зелене світло” цьому двопартійному законопроєкту після зустрічі у Білому домі.
За словами Грема, таке рішення є своєчасним, оскільки, бо позиція України у мирних переговорах змінилася, а Росія продовжує агресію (підтвердження тому у ніч проти 9 січня прилетіло у вигляд Орєшніка по Львову й іншої балістики та крилатих ракет і дронів по Києву), що робить необхідними нові інструменти тиску на РФ.
Що ж зміниться у разі ухвалення цього документу? Якщо закон буде ухвалено Конгресом і підписано президентом, США зможуть запроваджувати автоматичні та значні митні тарифи (до 500%) на товари з Росії і на імпорт із країн, що купують її нафту, газ, уран або нафтопродукти. Такий механізм зробить санкції більш жорсткими і менш залежними від окремих указів президента, що теоретично посилить здатність США економічно тиснути на Москву.
Закон також розширює повноваження щодо блокування майна і кредитів повʼязаних із російськими структурами.
Все це разом може призвести до серйозного тиску на російську економіку та зменшення коштів, що їх Кремль використовує для фінансування збройної агресії проти України.
Документ має пройти через голосування в Сенаті та Палаті представників Конгресу США, й Грем висловив сподівання, що голосування може відбутися в найближчі тижні за широкої двопартійної підтримки. Проте деякі законодавці все ще можуть вимагати змін або окремих поправок, що може вплинути на терміни голосування. Росії ще є куди падати? Правда, багато хто з фахівців сумнівається у тому, що законопроєкт Грема-Блюменталя загалі колись буде прийнятий. Однак наголошуючи, що він таки відкриває пряму дорогу для посилення санкційного тиску США на агесивну Росію.
Тим часом Штатами блискавично “помножуються на нуль” не лише партнерські військові зв’язки РФ із Венесуелою та Іраном, а й можливості енергетичного їх співробітництва – про що свідчать арешти підсанкційних танкерів тіньового флоту, котрі зазвичай курсували із вантажами не лише російської, а й іранської та венесуельської нафти.
Нині Трамп і його радники розробляють масштабний план щодо встановлення контролю над нафтовою промисловістю Венесуели на роки вперед, повідомляє The Wall Street Journal з посиланням на джерела. На думку президента США, це допоможе знизити ціни на нафту до 50 доларів за барель: Трамп неодноразово говорив, що вважає таку ціну за барель нафти найбільш прийнятною.
Цікаво, що нафтові котирування наче й не помітили ці кризи, що свідчить про перенасичення ринку нафти у світі. Певні “конвульсії” пішли лише у Китаї: тамтешній завод по виготовленню дизпалива був “заточений” на венесуельську важку нафту, але тепер США хочуть самі постачати її китайцям з Венесуели.
То чи вдасться перекрити Росії кисень, позбавивши її грошей на війну?
На думку журналіста і публіциста Віталія Портникова, коли настане крах РФ, сказати сьогодні важко. “Цього ніхто не знає. Це може відбутися і 2026 року, і 2032-го. Це залежить від ресурсів, які є у Російської Федерації на продовження війни і дотримання соціальної стабільності. Зараз багато хто вважає, що цей рік може бути останнім з точки зору виживання російської економіки. Якщо цей закон буде ухвалений, він, звичайно, допоможе цим процесам деградації. Хоча, з іншого боку, наскільки я розумію, цей закон буде все ж таки передбачати, що остаточне рішення щодо запровадження дискримінаційних тарифів проти країн, які купують російську нафту, буде за Дональдом Трампом. І ми не знаємо, як він цим інструментом буде користуватись”, – сказав Портников у ефірі Говорить Великий Львів. За його словами, все залежить від того, наскільки президент США буде готовий до нового раунду економічної війни з Китаєм та до довиборів у Конгрес. “Ми ж розуміємо, що будь-який новий раунд економічної війни з КНР передбачувано призводить до економічних проблем у самих Сполучених Штатах. На Індію, на Бразилію, можливо, буде натиснути легше. Ми зараз вже бачимо, що Індія, її найбільші нафтопереробні комбінати, починають набагато менше купувати російської нафти. Ми знаємо, які є втрати у російських нафтових гігантів Роснефть і Лукойл. Все це реально відбувається. Але, знову-таки, ми не знаємо, наскільки зараз Росія має можливість з абсолютно зниженими цінами продавати цю свою нафту і який прибуток вона від цієї нафти отримує”, – додав він. Окрім того невідомо, наскільки Путін готовий витрачати російські золотовалютні запаси. Бо, за словами Портникова, “дякуючи діям Дональда Трампа і тієї нестабільності хаосу, котрий панує у сучасному світі і нікуди не дінеться у наступні роки”, ціна того золота, що його має Росія, значно збільшилася. “Золотовалютні запаси Росії збільшилися фактично вдвічі. Й очевидно, що на наступні кілька років, якщо продавати це золото, Росії вистачить грошей і на війну, і на соціальну стабільність, але в обмеженому варіанті. Питання в тому, що буде, коли золото закінчиться, а нове не з’явиться, нових доходів не буде. Тоді ми зможемо говорити про колапс Росії, можливо, там наприкінці 20-х, на початку 30-х років цього сторіччя, можливо раніше. Я ще раз повторюю: ніхто не знає, що відбуватиметься у найближчі роки війни. Але очевидним є те, що Путін з тих людей, які не звертають уваги на економіку”, – підкреслив Портников. Ірина Носальська
Позначка: Санкції
-
Енергетична блокада у дії: чи вдасться лишити РФ без грошей на війну
-
Половина виробників бронетехніки РФ не перебувають під санкціями – ГУР
Більш як половина підприємств провідного російського концерну з виробництва бронетехніки, “Уралвагонзаводу”, й досі не перебуває під санкціями західних партнерів та може працювати без перешкод. Про це свідчить допис Головного управління розвідки Міноборони України.
Проєкт ГУР МО War&Sanctions визначив 41 підприємство Уралвагонзаводу, який входить до складу російської державної корпорації Ростех. Концерн є ключовим виробником бронетехніки для російської армії.
В ГУР зазначають, що 23 російські підприємства зі складу концерну все ще не перебувають під санкціями західних партнерів України. Мова про виробників навчальних стендів і тренажерів для екіпажів бронетехніки, конструкторські бюро, підприємства забезпечення та інші.
У ГУР є інформація щодо 429 підприємств в Росії, які або входять до складу, або перебувають під управлінням усіх п’яти холдингів Ростеха.
“Для кожного з них наведені ідентифікаційні дані, функції в структурі холдингу та Ростєху загалом, схема зв’язків і підпорядкування, а також відомості про застосовані санкції”, – зауважили розвідники. -
Закон про санкції проти РФ: Трамп висунув умову
Президент США Дональд Трамп підтримує законопроект про санкції проти РФ, але все ж таки з однією умовою. Про це йдеться в його інтерв’ю для Fox News.
Інтерв’юер його запитав його прямо, чи підтримує він законопроект про санкції.
“Я думаю, там 84 або 85 сенаторів хочуть… Так (підтримую – ред.), але тільки якщо він буде підпорядкований мені. І знаєте, я його підтримую”, – відповів голова Білого дому.
Однак журналіст ще раз його запитав, чи підтримує він законопроєкт.
“Я надіюся, що нам не доведеться його застосовувати. У нас уже є серйозні санкції проти Росії”, заявив Трамп.
За його словами, економіка Росії нині в дуже поганому стані. Він також додав, що це “більша і потужніша країна” порівняно з Україною. -
Ірак націоналізує найбільший закордонний актив Лукойлу
Уряд Іраку схвалив націоналізацію оператора родовища Західна Курна-2, 75% якого належить російській компанії Лукойл. Причиною стали санкції США проти російських нафтових компаніій, повідомило у четвер, 8 січня, агентство Reuters.
Зазначаєтся, що державна компанія Basra Oil візьме на себе управління родовищем на термін 12 місяців.
“Ми прагнемо забезпечити безперебійний видобуток, поки в Іраку існує невизначеність у зв’язку з санкціями США, і протягом 12 місяців шукатимемо потенційних покупців на частку Лукойлу”, – пояснив один із представників Basra Oil.
Західна Курна–2 – одне з найбільших нафтових родовищ у світі, воно забезпечує близько 0,5% світових поставок нафти та 9% видобутку у самому Іраку. У листопаді Лукойл оголосив форс-мажор на родовищі після того, як уряд зупинив усі виплати йому грошима та нафтою. Компанія має позбутися активів за межами Росії до 17 січня – такий крайній термін встановили США, які запровадили санкції щодо Лукойлу та Роснафти наприкінці жовтня.
Лукойл отримав право на освоєння Західної Курни–2 у 2009 році, а у 2014-му розпочав на родовищі комерційний видобуток.
Basra Oil після переходу під її контроль оператора родовища виплачуватиме зарплату, роботу підрядників, нестиме операційні витрати, сказав Reuters іракський нафтовий менеджер. За його словами, видобуток залишається стабільним на рівні близько 465 000–480 000 барелів на добу.
Зацікавленість у придбанні активів Лукойлу висловила низка нафтових та інвестиційних компаній. Однією з останніх пропозицій став намір Chevron та фонду прямих інвестицій Quantum Capital Group придбати весь портфель закордонних активів Лукойлу, включаючи видобувні, НПЗ та сховища палива, понад 2000 АЗС у Європі, Азії, США та на Близькому Сході. -
Трамп дав “зелене світло” законопроєкту про санкції проти РФ – Грем
Сенатор Ліндсі Грем повідомив, що президент США Дональд Трамп підтримав законопроєкт про санкції проти Росії, над яким вони працювали разом з іншими сенаторами. Він зазначив, що цей крок важливий, оскільки Україна демонструє готовність до миру, тоді як Путін продовжує агресивну політику. Законопроєкт також передбачає можливість накладення санкцій на країни, що купують російську нафту, яка фінансує російську військову агресію. Грем вважає, що це допоможе вимагати від інших країн утримуватися від подібних угод. Він сподівається на швидке голосування закону в Конгресі наступного тижня. Також було повідомлено, що американські військові захопили нафтові танкери, пов’язані з Росією, які здійснювали незаконну діяльність у міжнародних водах.
-
Економіка Росії заходить у глухий кут
Економіка Росії потрапляє в складне становище, що наслідком може мати економічну рецесію. Експерти відзначають, що модель економіки РФ, побудована на бюджетному накачуванні, імпортозаміщенні та примусовому кредитуванні, вичерпала себе. У листопаді 2025 року ВВП країни зрос лише на 0,1%, що є найгіршим результатом з 2023 року. Аналітики виявили різке зростання показника випереджального індикатора рецесії, що може спричинити спад економіки вже до липня 2026 року. Проблеми у фінансуванні підприємств та зменшення обсягів виробництва свідчать про структурні проблеми в економіці РФ. В Україні також відзначають погіршення економічних показників Росії, що є наслідком війни та неадекватного управління Кремля. За прогнозами, економіка Росії може зазнати кризи вже у 2026 році, що може призвести до банкрутства багатьох підприємств та збільшення соціальної напруги. Рецесія може вплинути на здатність РФ вести тривалу війну з Україною, оскільки спад економіки призведе до скорочення доходів, збільшення витрат на військові потреби та технологічну деградацію, що обмежить можливості агресора.
-
Україна запровадила нові санкції проти Росії
Президент Володимир Зеленський підписав указ про введення в дію рішення РНБО щодо застосування санкцій проти 95 фізичних та 70 юридичних осіб. Більшість із них є громадянами та резидентами РФ, повідомила преслужба глави держави у неділю, 4 січня.
Зазначається, що підсанкційні особи й компанії пов’язані з обслуговуванням державного оборонного замовлення Росії та діяльністю її оборонно-промислового комплексу. Серед них – підприємства та їх керівники, які виробляють і постачають продукцію у сферах зв’язку, радіоелектронної боротьби й мікроелектроніки для російського ВПК та силових структур.
Санкції запроваджені проти промислових підприємств хімічної, видобувної, металургійної галузі та паливно-енергетичного комплексу РФ.
“Запроваджені обмеження мають ускладнити обслуговування російського ВПК та обмежити його спроможності у виробництві озброєння й військової техніки, що використовуються у війні проти України. Наша країна продовжить роботу з партнерами над синхронізацією українських санкцій у юрисдикціях країн-партнерів. Деякі з позицій будуть враховані у 20 пакеті санкцій Євросоюзу, підготовка якого триває”, – йдеться у повідомленні. -
Індія посилила контроль закупівель російської нафти – ЗМІ
Уряд Індії посилив контроль закупівель російської нафти у прагненні укласти угоду зі США. Про це повідомило Reuters з посиланням на п’ять джерел у нафтовій та урядовій сферах.
Вказано, що відділ планування та аналізу нафтової галузі міністерства нафти та природного газу Індії вимагає від місцевих нафтопереробних заводів надавати щотижневу звітність із закупівель нафти з Росії та США, щоб мати точні дані для переговорів із Вашингтоном.
Отриману інформацію надсилають безпосередньо до канцелярії прем’єра Індії Нарендри Моді, зазначають співрозмовники агентства.
“Нам потрібні своєчасні і точні дані про імпорт нафти в Росію і США, щоб, коли США запитують інформацію, ми могли надавати перевірені цифри, а не покладатися на вторинні джерела”,– заявив агентству неназваний урядовець.
Вказано, що зазвичай джерела нафтових закупівель індійських компаній фіксуються у щомісячній митній статистиці та звітах приватних аналітиків. Вперше уряд вимагає від нафтопереробників надавати ці відомості щотижня.
Два джерела, обидва з яких є урядовцями, у розмові з Reuters зазначили, що індійським НПЗ не було дано прямої вказівки скоротити закупівлю російської нафти. Однак вони, а також джерела в галузі, заявили, що очікують на зниження імпорту російської нафти в найближчі місяці нижче 1 млн барелів на добу.
Відомо, що у 2025 році Росія забезпечила 35% імпорту нафти Індії, а США – 6,6%. При цьому Індія розглядає збільшення закупівель американської нафти для укладання в перспективі торгової угоди зі США після того, як Вашингтон у минулому році вдвічі збільшив імпортне мито на індійські товари до 50% як покарання за великі закупівлі російської нафти.
Раніше ЗМІ повідомили, що поставки нафти з РФ в Індію впали до найнижчого рівня за три роки. Проте обсяги, можливо, зростуть на початку 2026 року після відновлення закупівель найбільшим НПЗ. -
Найбільший НПЗ Індії відновив імпорт нафти з Росії – ЗМІ
Танкери, завантажені майже 2,2 млн барелів російської нафти Urals, вже тепер прямують до найбільшого нафтопереробного заводу Індії Reliance. Про це повідомляє Bloomberg.
Індійська компанія Reliance Industries Ltd. відновила закупівлі російської нафти після того, як президент США Дональд Трамп ввів санкції проти найбільших нафтових компаній Росії
Судна, завантажені майже 2,2 млн барелів нафти Urals, нині прямують до величезного комплексу Джамнагар і, за даними аналітичної компанії Kpler, мають доставити свої вантажі на початку цього місяця.
Російська сира нафта буде перероблена на паливо для внутрішнього використання, а не для експорту.
Reliance припинила закупівлі російської нафти після того, як США внесли до чорного списку Роснефть та Лукойл, але почала закуповувати в інших постачальників.
Раніше Роснефть була найбільшим постачальником російської нафти для індійського нафтопереробного заводу, що було підкріплено строковою угодою про постачання 500 тисяч барелів на день. -
США дозволили сербській NIS відновити роботу єдиного НПЗ
Сполучені Штати надали дозвіл сербській нафтопереробній компанії NIS, котра на 55% належить Газпрому та Газпром нафті, відновити виробництво після 36-денної паузи. Про це заявила міністерка енергетики країни Дубравка Джедович Ханданович, інформує Reuters.
За її словами, Управління контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США (OFAC) видало компанії ліцензію на роботу до 23 січня. Це дозволяє відновити роботу нафтопереробного заводу в Панчево, котрий простоював понад місяць.
Санкції проти NIS OFAC запровадило у жовтні в межах ширших заходів проти енергетичного сектору Росії. Внаслідок обмежень було припинено постачання нафти трубопроводом хорватської компанії JANAF, що призвело до зупинки виробництва.
У середу ввечері JANAF також повідомила, що отримала ліцензію, яка дозволяє їй до 23 січня здійснювати діяльність, необхідну для транспортування нафти для NIS.
Минулого тижня OFAC надало NIS час до 24 березня для переговорів щодо продажу частки російських власників. Газпром володіє 11,3% акцій компанії, ще 44,9% належать його підсанкційному підрозділу Газпром нафті. Частка уряду Сербії становить 29,9%, тоді як решта акцій належить дрібним акціонерам і працівникам.
Президент Сербії Александар Вучич раніше заявляв, що Газпром веде переговори з угорською компанією MOL щодо можливого продажу контрольного пакета акцій NIS.
Як ми вже писали раніше, єдиний нафтопереробний завод NIS у Сербії зупинив роботу через відсутність сировини.
Сербія та Болгарія готуються націоналізувати російські НПЗ