Єврокомісія запропонує плаваючу граничну ціну на російську нафту в рамках нового пакета санкцій. Очікується, що такий крок допоможе подолати опір деяких країн-членів ЄС. Про це у четвер, 10 липня, повідомляє Reuters із посиланням на чотири джерела в ЄС.
Зазначається, що Єврокомісія розробляє механізм, який коригуватиме обмеження цін на російську нафту залежно від змін світової ціни на нафту.
Така ініціатива має подолати опір деяких країн ЄС, які блокують 18-й пакет санкцій проти Росії.
Однак, цей механізм все ще переглядається і передбачає більш автоматизований процес перегляду граничної ціни для її коригування до світових цін на сиру нафту.
За словами одного з джерел агентства, не зрозуміло, яким буде ліміт, але початковою точкою буде трохи більше ніж 45 доларів за барель.
Reuters зазначає, що варіант з обмеженням цін може отримати підтримку у Вашингтоні, оскільки деякі сенатори США можуть підтримати цю ідею, зокрема Ліндсі Грем, який заявив, що підтримує зниження обмеження. Встановлення граничної ціни на нафту для Росії означає, що Європейський Союз заборонить вантажним суднам своїх країн-членів перевозити російську нафту, якщо вона продається за ціною, вищою за граничну, а також заборонить своїм страховим компаніям та іншим постачальникам послуг пропонувати свої послуги таким суднам.
Обмеження ціни на рівні 45 доларів змусить Росію продавати нафту за значно нижчою ціною, ніж світові ринкові ціни.
Позначка: Санкції
-
ЄК розробляє плаваючу стелю ціни на нафту РФ – ЗМІ
-
Зеленський обговорив з лідерами ЄС євроінтеграцію України і санкції для РФ
Президент Володимир Зеленський в рамках Конференції з питань відновлення України, що відбувалася у четвер, 10 липня, зустрівся з президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн та головою Європейської ради Антоніу Коштою. Сторони обговорили євроінтеграцію України та 18-й пакет санкцій проти Росії. Про це Зеленський увечеріповідомив у Telegram.
“Подякував за участь у Конференції з питань відновлення України та за новий пакет підтримки на понад два мільярди євро. Також створення Європейського флагманського фонду реконструкції України є важливим. Він допоможе залучити ще більше інвестицій в Україну. Окремо говорили про євроінтеграцію України. Ми готові відкрити всі переговорні кластери під час головування Данії в Раді ЄС. Для цього треба знайти рішення для розблокування угорського вето”, – написав Зеленський.
Він також зазначив, що під час зустрічі обговорили новий, 18-й пакет санкцій проти Росії, який має ще більше посилити тиск на агресора.
Раніше віцепремʼєрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина заявила, що Угорщина не зможе зашкодити у відкритті переговорних кластерів, оскільки для цього не потрібні усі 27 голосів країн Євросоюзу. -
Зеленський обговорить з США санкції проти РФ
Президент України Володимир Зеленський у четвер, 10 липня, проведе додаткові переговори з представниками США. На порядку денному буде санкційна політика. Про це у середу, 9 липня, заявив глава МЗС України Андрій Сибіга, повідомляє Telegram міністерства.
“Завтра президент Володимир Зеленський проведе додаткові зустрічі з представниками американської сторони в Римі. У центрі уваги – санкційна політика та ухвалення чергового пакета санкцій з боку США найближчим часом”, – сказав Сибіга.
Відзначимо, 9 липня президент України Володимир Зеленський прибув із візитом до Риму для участі в Міжнародній конференції з відновлення України, яка відбудеться 10-11 липня. Український президент, згідно з програмою візиту, провів зустріч із Папою Римським Левом XIV.
У пресслужбі Ватикану повідомили, що понтифік під час аудієнції підтвердив готовність прийняти переговори України та Росії у Ватикані.
Крім того, президент Зеленський також провів зустріч зі спецпредставником президента США Дональда Трампа з питань України Кітом Келлогом.
За словами глави української держави, він обговорив постачання зброї та посилення ППО, закупівлю зброї у США, спільне оборонне виробництво та його локалізацію в Україні. Крім цього, Зеленський і Келлог обговорювали посилення міжнародних санкцій на Росію. -
В Чехії розслідують експорт підсанкційних товарів у Росію
Чеські правоохоронці почали розслідування проти місцевих компаній, чиї товари за даними митниці та інформації, наданої Офісом Президента України, потрапляють в РФ через посередників у третіх країнах. Про це повідомляє чеське видання Denik N.
Чеська влада два тижні тому почала перевіряти інформацію зі списку, в якому вказано вісім чеських фірм, підозрюваних в обході обмежень на експорт до Росії.
Згідно з митними документами, металорізальні верстати, що підпадають під санкції ЄС, потрапили в Росію в 2023 році. В одному випадку експорт здійснювався через Сербію через підставні компанії, які раніше навіть не займалися такими поставками.
Серед названих чеських фірм вказано компанію Pilous з міста Брно. Її машинне обладнання – в упаковці з маркуванням бренду Pilous – продовжують з’являтися за адресою її колишньої дочірньої компанії в Санкт-Петербурзі.
Сама ж фірма стверджує, що “втратила контроль над своєю дочірньою компанією” після вторгнення РФ в Україну.
Як ми вже писали, Україна синхронізувала свої санкції з 9-м, 10-м, 11-м, 12-м, 13-м та 14-м санкційними пакетами ЄС після того, як президент Володимир Зеленський увів у дію три рішення РНБО щодо застосування санкцій і підписав відповідні укази.
РНБО ввела санкції проти криптовалютних схем РФ -
Естонія погрожує заблокувати 18-й пакет санкцій проти РФ
Естонія розглядає варіант блокування 18-го пакету санкцій для тиску на Росію, якщо з нього буде виключать зниження граничної ціни на російську нафту. Про це заявив міністр закордонних справ Маргус Цахкна в коментарі ERR в середу, 9 липня.
Міністр пояснив, що зниження граничної ціни з нинішніх 60 доларів за барель до 45 доларів також було включено в пропозицію, представлену Європейською комісією на початку року. Зниження верхньої межі ціни має бути найсильнішою частиною нового пакету санкцій.
Видання Delfi написало раніше, що середземноморські країни з великим сектором судноплавства, особливо Мальта, хочуть вилучити цю вимогу з пакету. Саме тому Естонія готова накласти вето на ухвалення 18-го пакету без цього пункту. Рішення щодо зовнішньої політики Європейського Союзу вимагають згоди всіх країн-членів.
Цахкна підкреслив, що позиція Естонії полягає в тому, щоб прийняти запропонований Єврокомісією пакет санкцій в його первісному вигляді, просто виступаючи проти бажання деяких країн розбавити його, виключивши новий прейскурант.
Він нагадав, що нинішня верхня межа ціни на нафту в 60 доларів існує вже два роки і не була знижена, бо великі західні держави не підтримали такий крок. Але тепер з’явилися ознаки того, що країни G7 також готові знизити верхню межу ціни на російську нафту. США нібито теж готові тиснути на Росію.
Угода щодо нового пакету санкцій все ще перебуває в процесі доопрацювання, і що країни, в тому числі Естонія, ще не мають остаточного слова. Наступний раунд переговорів щодо запровадження нових санкцій відбудеться в середу в Брюсселі, де зустрінуться посли країн. Встановлення граничної ціни на нафту для Росії означає, що Європейський Союз заборонить вантажним суднам своїх країн-членів перевозити російську нафту, якщо вона продається за ціною, вищою за граничну, а також заборонить своїм страховим компаніям та іншим постачальникам послуг пропонувати свої послуги таким суднам.
Обмеження ціни на рівні 45 доларів змусить Росію продавати нафту за значно нижчою ціною, ніж світові ринкові ціни.
Світова ціна на нафту впала з початку повномасштабного військового вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року. Якщо на початку війни ціна на нафту марки Brent підскочила вище 110 доларів за барель, то до початку 2025 року вона впала до 80 доларів, а з того часу опустилася нижче 60 доларів, щоб у середу знову наблизитися до 70 доларів.
Однак індекс цін на російську нафту марки Urals, після зростання майже до 100 доларів на початку 2022 року, залишався між 80 доларів і 60 доларів протягом більшої частини решти трьох років, а в середу коливався на рівні 66,45 доларів. -
У середу в США обговорять нові санкції проти РФ
У Конгресі США законопроєкт сенатора Ліндсі Грема про нові санкції США проти Росії представлять 9 липня. Законопроєкт сенатора Грема має стати потужним сигналом для Путіна, демонструючи, що брехня і війна не ведуть до успіху. Про це у понедліок, 8 липня, заявив у соцмережі Х колишній спікер Палати представників США Ньют Гінгріч.
“Це черговий захід тиску, щоб змусити Кремль піти на припинення вогню”, – написав він.
“Важливий законопроєкт сенатора Ліндсі Грема про посилення санкцій проти Росії буде винесено на розгляд у середу. Це дуже важливий законопроєкт, який надішле потужний сигнал Путіну, що базікати і вбивати – це програшна стратегія. Американський народ терпітиме брехню диктатора-вбивці лише обмежений час. Законопроєкт сенатора Грема – це наступний розумний крок у тиску на Путіна, щоб він погодився на припинення вогню в Україні”, – заявив Гінгріч.
Відомо, що цей законопроєкт передбачає 500% мита для країн, які купуватимуть російські товари.
Сам Ліндсі Грем заявив, що законопроєкт насамперед спрямований на тих, хто купує товари в Росії, підтримуючи тим самим “військову машину” Путіна.
“Настав час змінити правила гри”, – повідомив Грем.
Президент Володимир Зеленський увів у дію рішення РНБО про запровадження санкцій проти п’яти китайських компаній.
Трамп пригрозив Путіну “невеличким сюрпризом” -
Київ приєднався до останніх санкцій ЄС проти Росії
Президент України Володимир Зеленський підписав у вівторок, 8 липня, укази про синхронізацію санкцій України з 15-м, 16-м і 17-м пакетами санкцій Європейського Союзу проти Росії. Про це заявив уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк, повідомляє Інтерфакс-Україна.
Три укази про застосування економічних санкцій проти кількох осіб були викладені на сайті Офісу президента у вівторок, але перелік цих осіб не був опублікований.
Підписані Зеленським укази синхронізують українські санкції з 15-м, 16-м та 17-м санкційними пакетами Європейського Союзу, наголосив Власюк.
Україна наголошує таким чином на важливості повної синхронізації санкцій між усіма партнерами санкційної коаліції, додав уповноважений президента.
Як ми вже писали, Україна синхронізувала свої санкції з 9-м, 10-м, 11-м, 12-м, 13-м та 14-м санкційними пакетами ЄС після того, як президент Володимир Зеленський увів у дію три рішення РНБО щодо застосування санкцій і підписав відповідні укази.
РНБО ввела санкції проти криптовалютних схем РФ -
Росія зареєструвала тіньовий танкер на країну без виходу до моря – ЗМІ
Росіяни переписали нафтовий танкер Sierra на африканську державу Малаві, котра не має виходу до моря. Країна вже поскаржилась в ООН на дії Москви. Про це повідомляє Bild у вівторок, 8 липня.
Судно, завантажене в Усть-Лузі, нещодавно залишило Балтійське море та прямує до Єгипту. Понад десять років цей танкер працював під назвою Суворовський проспект та належав російській компанії Совкомфлот.
Після того як судно потрапило під санкції Євросоюзу, Росія почала регулярно змінювати його прапор: спершу на Ліберію, далі – на Габон, Барбадос, Сан-Томе і Принсіпі, і зрештою – на Малаві.
Своєю чергою, міністр транспорту Малаві Девід Мзанду вже звернувся до ООН, заявивши, що Sierra та інші російські судна були “зареєстровані шахрайським шляхом”. Він закликав вжити відповідних заходів проти шахраїв.
“Окрім того, що Путін продовжує поповнювати військову скарбницю коштом процвітаючої торгівлі нафтою, проблемою є відсутність страховки “тіньових” суден. Адже, якщо старі танкери втратять вантаж або затонуть, це загрожує екологічною катастрофою”, – резюмували у виданні.
Як повідомлялося, з початку повномасштабної війни проти України кількість суден у так званому “тіньовому флоті” Росії зросла щонайменше утричі – з менш як 100 танкерів на початку 2022 року до 300-600 на початку 2025-го. Про це повідомляє Safety4seaз посиланням на дослідження британської аналітичної компанії Dryad GlobalЗ початку повномасштабної війни проти України кількість суден у так званому “тіньовому флоті” Росії зросла щонайменше утричі – з менш як 100 танкерів на початку 2022 року до 300-600 на початку 2025-го. Про це повідомляє Safety4seaз посиланням на дослідження британської аналітичної компанії Dryad Global.
Боротьба з “тіньовим флотом” РФ: Німеччина посилює вимоги до танкерів -
Зеленський увів санкції проти п’яти компаній Китаю
Президент Володимир Зеленський увів у дію рішення РНБО про запровадження санкцій проти п’яти китайських компаній. Указ глави держави №466/2025 оприлюднено на сайті глави держави у вівторок, 8 липня.
До санкційного списку потрапили такі компанії: Чайна Ейжа Сілк Роуд Інтернешнл Трейд (Тяньцзінь) Ко., Сучжоу Екод Пресіжн Меньюфекчурінг Ко., Шеньчжень Ройо Текнолоджі Ко., Шеньчжень Цзіньдуобан Текнолоджі Ко. і Нінбо БЛІН Мешінері Ко.
Як розповів журналістам радник президента Владислав Власюк, мова йде про компанії, які постачали комплектуючі для виробництва безпілотників.
Він нагадав, що під час масованого обстрілу Києва у ніч на 4 липня в збитих дронах Shahed виявили компоненти китайського виробництва. І сьогодні щодо цих компаній-постачальників запроваджено санкції.
За даними Власюка, серед компаній, що потрапили під санкції – Нінбо БЛІН Мешінері Ко і Сучжоу Екод Пресіжн Меньюфекчурінг Ко постачали продукцію підсанкційним російським підприємствам у 2024 і 2025 роках.
“Україна працює з партнерами із санкційної коаліції для подальшого запровадження обмежень проти китайських виробників”, – резюмував Власюк.
Раніше Китай заявив, що не може дозволити поразки Росії у війні проти України через побоювання, що увага США переміститься на Пекін. Тоді як в ЄС закликали Китай припинити підтримку війни РФ проти України.
Рютте озвучив ймовірний план Пекіна і Москви -
У Росії дефіцит бюджету зріс у шість разів
Федеральний бюджет РФ у січні-червні поточного року був виконаний з дефіцитом у розмірі 3,694 трлн рублів (близько $47 млрд), або 1,7% ВВП. Про це напередодні повідомив російський мінфін.
Цей показник у шість разів більший, ніж у першому півріччі 2024 року (0,6 трлн рублів, або 0,3% ВВП).
Загалом за червень дефіцит російського бюджету зріс на 300 млрд рублів. При цьому видатки бюджету за шість місяців становили 21,3 трлн рублів (оновлений план на рік – 42,3 трлн руб.). Водночас доходи становили 17,6 трлн рублів (план на рік – 38,5 трлн руб.).
При цьому нещодавно Росія переглянула закон про бюджет на 2025 рік через падіння нафтогазових надходжень, збільшивши видатки на 0,8 трлн рублів та зменшивши доходи на 1,8 трлн рублів.
У підсумку лише за півроку дефіцит федерального бюджету вже наблизився до показника, запланованого на кінець року – 3,8 трлн рублів, або 1,7% ВВП.
Раніше стало відомо, що російський ФНБ продовжує танути. За підсумками травня його розмір зменшився до 11,7 трлн рублів – мінімум з 2019 року. Насправді ж доступні кошти скоротилися набагато більше.