Державний секретар США Марко Рубіо заявив, що Сполучені Штати Америки майже вичерпали можливості для нових санкцій проти Росії. Тепер Вашингтон працює над їх дотриманням. Про це він сказав після зустрічі міністрів закордонних справ G7 у Канаді, передає РБК-Україна.
“З нашої сторони особо вже не на що накладати санкції. Ми запровадили обмеження на їх найбільші нафтові компанії – саме цього всі очікували. Чесно кажучи, я не знаю, що ще можна зробити. В цьому плані у нас майже вичерпані можливості для нових санкцій”, – зазначив Рубіо.
За його словами, певний потенціал для подальших дій зберігається у європейських партнерів США. Саме вони можуть посилити тиск на так званий “тіньовий флот”, який Росія використовує для обходу нафтових обмежень.
Рубіо заявив, що Кремль “чітко показав, чого прагне – захопити решту Донеччини”, що, за його словами, є неприйнятним для України.
Він також наголосив, що ракетні удари РФ спрямовані на руйнування енергомережі та деморалізацію населення.
Рубіо підтвердив, що США ведуть постійні переговори з Києвом про підтримку енергосистеми, зокрема щодо постачання обладнання та оборонних засобів для її захисту.
Позначка: Санкції
-

Рубіо про нові санкції проти РФ: США майже вичерпали можливості
-

Українські компанії фігурують у санкційному списку США
Українські компанії опинилися під санкціями США через ймовірну причетність до іранського виробництва балістичних ракет та безпілотних літальних апаратів. Як уточнюється, іранський агент із закупівель Бахрам Табібі використовував дві підставні структури – зареєстровані в Україні компанії – для реалізації своїх цілей. Про це в середу, 12 листопада, інформує сайт Міністерства фінансів США.
Представник відомства, Джон К. Герлі, зазначив, що Іран активно користується глобальними фінансовими системами для відмивання грошей і забезпечення своїх програм зі зброї, а також підтримки терористичних угрупувань.
У мінфіні США наголосили, що мета обмежень – перекрити Ірану доступ до технологій, необхідних для створення зброї, яку Тегеран постачає Росії для війни проти України.
До американського санкційного списку потрапили 32 фізичних та юридичних осіб із різних країн, включаючи Іран, ОАЕ, Туреччину, Китай, Індію, Німеччину та Україну. Від України під санкції потрапили компанії ГК Імператив Україна та Екофера.
Як стало відомо, ці українські компанії були залучені до постачання аерокосмічних матеріалів, таких як індикатори положення та магнітометри, іранській державній компанії Iran Aircraft Manufacturing Industries Corporation (HESA). Остання займається виробництвом військових літаків і безпілотників Ababil для збройних сил Ірану.
Повідомляється, що у схемі брала участь громадянка Ірану Батул Шафієї, яка здійснювала перекази коштів українським компаніям та організовувала постачання продукції компанії Екофера до Ірану.
Ще один іранець, Саїд Пахлавані Неджад, виступав посередником між українськими фіктивними компаніями та HESA. Він сприяв продажу компонентів генераторів, двигунів, індикаторів орієнтації, сенсорів та іншого обладнання для потреб цієї іранської компанії.
Відомо з відкритих джерел, що ТОВ ГК Імператив Україна зареєстроване в Харкові. Основний напрямок діяльності компанії – оптова торгівля товарами господарського призначення.
Нагадаємо, 27 вересня Рада Безпеки ООН відновила ембарго на постачання зброї та інші санкції проти Ірану з ініціативи Великої Британії, Франції та Німеччини. Рішення прийнято на тлі звинувачень Тегерану у порушенні ядерної угоди 2015 року. Тегеран розкритикував відновлення санкцій ООН.
Раніше повідомлялося, що самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко після переговорів із президентом Ірану Масудом Пезешкіаном заявив про наміри розвивати співпрацю з цією країною, зокрема у військовій сфері.
-

Держави G7 вийшли із заявою щодо Росії й України
Члени “Групи семи” погодилися посилювати економічний тиск на Росію, щоб змусити її припинити агресію проти України. Про це свідчить спільна заява за підсумками зустрічі міністрів закордонних справ G7, оприлюднена урядом Канади, повідомляє Укрінформ у середу, 12 листопада.
У документі зазначено, що учасники мають намір посилювати економічний тиск на країну-агресорку.
“Ми посилюємо економічний тиск на Росію та вивчаємо можливість запровадження заходів проти держав й установ, які допомагають фінансувати її воєнні зусилля”, – зазначається в документі.
G7 наголосила на необхідності якнайшвидшого припинення вогню. Учасники заявили, що теперішня лінія зіткнення повинна стати основою для подальших переговорів, і нагадали про свою прихильність принципу незмінності міжнародних кордонів силовими методами.
Також у заяві засуджено військову підтримку Росії з боку Ірану та Північної Кореї, а також постачання зброї та товарів подвійного призначення з Китаю.
“Ми підтверджуємо, що тривають розмови стосовно різноманітних фінансових механізмів, зокрема подальшого використання заморожених російських суверенних коштів у наших юрисдикціях, аби спільно підтримати Україну”, – запевнили глави МЗС “Групи семи“.
Зазначено, що під час зустрічі особливий акцент зроблено на важливості зробити ціну війни для Путіна нестерпною, зазначив український міністр Андрій Сибіга, який бере участь у заході.
Сибіга запевнив G7, що корупціонери в Україні понесуть покарання
-

Відставки та санкції. Наслідки операції НАБУ
Детективи НАБУ затримали п’ять осіб, а про підозру повідомлено семи фігурантам корупційної справи навколо Енергоатому. Основним напрямком діяльності злочинної організації було систематичне отримання неправомірної вигоди від контрагентів Енергоатому у розмірі від 10% до 15% від вартості контрактів. Влада на другий день скандалу також відреагувала на корупційний скандал.
Відставка міністрів
Володимир Зеленський заявив, що міністр юстиції та міністр енергетики, які замішані в корупційному скандалі повинні піти у відставку.
“Вважаю, що міністр юстиції та міністр енергетики не можуть залишатися на посадах. Це питання з окрема і довіри. Якщо є обвинувачення, на ніх треба відповідати. Рішення про відсторонення від посади — оперативне, швидке”, — йдеться в зверненні Зеленського, опублікованому в Telegram.
Міністр юстиції — це Герман Галущенко, який раніше очолював Мінекоенерго і фігурує в розслідуванні НАБУ і САП про корупцію в Енергоатомі). Міністр енергетики — це Світлана Гринчук, яка раніше була заступницею Галущенка в Енергоатомі.
Прем’єр Юлія Свириденко внесла на розгляд Верховної Ради подання про звільнення з посади міністра юстиції Галущенка і міністра енергетики Гринчук. Заяви Галущенка і Гринчук про відставку Рада розгляне на найближчому пленарному засіданні, яке заплановане на наступний тиждень.
Санкції
Також президент анонсував санкції РНБО проти двох фігурантів справи по Енергоатому. За інформацією ЗМІ, йдеться про запровадження санкцій щодо Тимура Міндича, який раніше був бізнес-партнером Зеленського і Олександра Цукермана.
Кабмін уже вніс на розгляд Ради нацбезпеки і оборони пропозиції щодо застосування персональних санкцій щодо Міндича і Цукермана.
Санкції — це поки єдине, що може загрожувати Міндичу і Цукерману. Адже 10 листопада, за кілька годин до того, як НАБУ почало обшуки в рамках операції Мідас, бізнес-партнер президента — випадково чи ні — виїхав з України. САП навіть почала власне розслідування через це. Паралельно в Держприкордонслужбі (ДПСУ) заявили, що Міндич виїхав законно, як батько трьох неповнолітніх дітей.
Всі фігуранти
Підозри отримали Тимур Міндич, екс-радник міністра енергетики Ігор Миронюк, виконавчий директор з безпеки Енергоатому Дмитро Басов, Олександр Цукерман, Ігор Фурсенко, Леся Устименко і Людмила Зоріна.
П’ятеро осіб зі списку підозрюваних затримані. Двоє – Міндич і Цукерман – виїхали з України.
Фурсенко в НАБУ називають бухгалтером “бек-офісу”. Саме він на записах говорив, що нести коробку з грошима “таке собі задоволення”. Фурсенко зареєстрований як приватний підприємець з основним видом діяльності – консультування з питань інформатизації. Номер Фурсенка підписаний у інших абонентів як “Ігор співробітник Михайла Цукермана”.
Леся Устименко вказана в контактах як “Леся Київ Фінансист Братів”.
Вона – приватна підприємиця з основним видом діяльності “Дослідження кон’юнктури ринку та виявлення громадської думки”.
У 2023 році Устименко стала власницею паркомісця в будинку в центрі Києва, в якому, за даними ЗМІ і розташований “бек-офіс”, згаданий у розслідуванні НАБУ. Її чоловік – ймовірно, громадянин Росії. Як встановили журналісти, до 2015 року він регулярно їздив до Росії, звідки він родом. Тоді ж отримав український паспорт.
Людмила Зоріна також ФОП, вид діяльності – консультування з питань комерційної діяльності та управління.
Також НАБУ і САП повідомили колишньому віце-прем’єр-міністру України Олексію Чернишеву про підозру в незаконному збагаченні.
“За даними слідства, екс-чиновник був серед осіб, які відвідували так звану “пральню” – місце, де здійснювалася легалізація коштів, отриманих злочинним шляхом. Контролювала “пральню” керівник злочинної організації, викритої вчора НАБУ і САП”, – йдеться в повідомленні НАБУ.
Там додали, що детективи задокументували передачу підозрюваному і його довіреній особі понад 1,2 млн доларів і майже 100 тис. євро готівкою.
Йдеться про кваліфікацію за статтею 368-5 Кримінального кодексу України.
В НАБУ нагадали, що екс-чиновник вже підозрюється у зловживанні службовим становищем і отриманні неправомірної вигоди в особливо великому розмірі. -

Останній великий американський банк пішов з Росії
Один з найбільших західних банків на російському ринку американський Сitibank, що входив до топ-20 в РФ за розміром активів, тепер остаточно йде з Росії. Російську “дочку” Citi буде продано Ренесанс Капіталу – фінансовій групі, якою до 2024 року володів мільярдер Михайло Прохоров, раніше кандидат у президенти, який набрав 8% голосів на виборах 2012 року. Про це повідомляє The Moscow Times, посилаючись на розпорядження, яке дозволяє Citi продати російський банк, яке в середу підписав глава правлячого режиму РФ Володимир Путін.
Citi, який працював у РФ з початку 1990-хприйняв рішення позбутися російського бізнесу ще до початку війни – в 2021 році, а після вторгнення в Україну став згортати операції. За період 2022-2025 рр. обсяг виданих банком кредитів скоротився на 98%, обсяг вкладів фізосіб та коштів на корпоративних рахунках зменшився у 90-150 разів.
Торік банк припинив обслуговування всіх своїх дебетових карт та зупинив операції по Системі швидких платежів ЦП, перекази, отримання готівки на терміналах та покупки за QR-кодом.
В листопаді 2024 року банк закрив останнє відділення, що працювало з роздрібними клієнтами в Москві.
У жовтні 2025 року Сітібанк припинив обслуговування всіх ощадних та накопичувальних рахунків. -

Канада оголосила додаткові санкції проти Росії
Канада оголосила про запровадження додаткових санкцій проти Росії. Міністерка закордонних справ Канади Аніта Ананд повідомила, що нові заходи посилюють економічні втрати на Росію за її необґрунтоване вторгнення в Україну. Про це інформує пресслужба МЗС країни.
Санкції спрямовані на доходи Росії від енергетики та фінансових посередників, а також на зменшення її традиційних і гібридних військових можливостей.
До списку санкцій увійшли 13 осіб і 11 компаній, зокрема ті, що брали участь у розробці та використанні російських дронів. Канада вперше включила до санкційних заходів також компанії, що постачають кіберінфраструктуру, яку Росія використовує у гібридних операціях проти України. Крім того, санкції охоплюють кілька російських компаній з галузі скрапленого газу та 100 суден “тіньового флоту” Росії.
За словами Ананд, Канада “залишається непохитною у підтримці суверенітету та народу України, котрий відстоює свої права перед агресивними діями Путіна”. Міністерка наголосила, що Канада продовжуватиме посилювати тиск через санкції у координації з союзниками та партнерами, поки Росія не припинить своє необґрунтоване вторгнення.
Нагадаємо, Україна спільно з партнерами в Євросоюзі вже готує двадцятий пакет санкцій і пропонує додати у список російські компанії та фізичних осіб, котрі ще заробляють на енергоресурсах.
Канада обмежила ціну на російську нафту до $47,60 -

Зеленський оцінив падіння нафтових доходів Росії
У цьому році вперше від початку війни фіксується помітне зниження видобутку та переробки російської нафти. Про це повідомив президент Володимир Зеленський у Телеграм за підсумками наради із керівником Служби зовнішньої розвідки (СЗР) Олегом Іващенком у середу, 12 листопада.
“Нафтогазові доходи російського бюджету скорочуються, і за підсумками цього року Росія втратить щонайменше 37 млрд дол. бюджетних нафтогазових доходів. І ще десятки мільярдів доларів втрачають російські нафтові компанії та загалом енергетичний сектор. Все це обмежує російську воєнну машину. Працюють ефективно і звичайні санкції проти Росії, і українські далекобійні санкції”, – написав глава держави.
За його слами, визначені також напрямки подальшого санкційного тиску.
“Дякую всім партнерам, які завдають і цілком справедливих юридичних ударів по суднах російського нафтового флоту, – танкерів росіяни використовують уже менше”, – наголосив Зеленський.
Окремо він обговорив з керівником СЗР заходи з повернення додому українських дітей, які були викрадені росіянами, а також інші операції за кордоном.
Раніше у середу стало відомо, що знижки на російську нафту різко зросли на тлі санкцій США проти Роснєфті та Лукойла. Дисконт на нафту Urals у портах Приморська та Новоросійська сягнув 19,4 долларів за барель – максимальний показник з початку року.
Санкції в дії: Росія накопичила мільйони барелів нерозпроданої нафти -

ЗМІ дізнались про рекордні знижки на нафту з Росії
Знижки на російську нафту різко зросли на тлі санкцій США проти двох найбільших нафтових російських компаній Роснєфті та Лукойла. Про це повідомив Комерсант з посиланням на джерело в галузі у середу, 12 листопада.
Вказано, що знижки на нафту марки Urals у портах Приморська та Новоросійська станом на 10 листопада становили 19,4 доллара за барель. Це максимальний показник у поточному році.
При цьому на початку листопада розмір знижок був на рівні 13-14 доларів США за барель, а до введення американських санкцій у жовтні – 11-12 долларів.
Зазначається, що максимальних значень дисконт Urals до марки Brent досягав у другому кварталі 2022 року – 31,9 доллара за барель і в першому кварталі 2023 року – 30 долларів. В першому випадку ринок перебував під впливом геополітичного шоку після вторгнення російської армії в Україну, а в другому вплинуло ембарго ЄС на морські постачання сировини з Росії. Однак у ці періоди нафта була помітно дорожчою, ніж зараз.
Так, у другому кварталі 2022 року Brent коштувала 104,6-122,7 доллара за барель, а у першому кварталі 2023-го – 78-83 долларів. На початку листопада цього року вартість Brent на спотовому ринку була 65,8 доллара за тонну.
Востаннє знижки в порту Приморська досягали позначки вище 15 доларів за барель на початку цього року, коли США ввели санкції проти Газпромнєфті, Сургутнєфтєгаза та понад 180 нафтових танкерів.
Як відомо, 23 жовтня США запровадили санкції проти Ронєфті і Лукойлу – найбільших нафтових компаній Росії. Після цього російська нафтова галузь зіткнулась зі значними проблемами.
Китай, Індія та Туреччина відмовляються від російської нафти -

Лукойл може перейти під контроль держави – ЗМІ
Після відмови США схвалити продаж зарубіжних підприємств Лукойлу нафтотрейдеру Gunvor компанія постала перед загрозою втрати як міжнародних активів, так і російського бізнесу. В інших країнах влада може забрати її НПЗ, АЗС та родовища, щоб забезпечити їхню роботу, а в Росії око на Лукойл уже давно поклав давній соратник Володимира Путіна, голова Роснєфті Ігор Сєчін.Про це повідомляє Financial Times.
Зазначається, що без міжнародного підрозділу, який Лукойл активно розвивав протягом двох десятиліть і перетворив на ефективний, прибутковий бізнес, його перспективи на російському ринку, де домінує Роснефть, є вкрай обмеженими.
“Усередині країни все віддається Роснєфті та Газпром нєфті, а закордонний ринок для Лукойлу тепер закритий. У Лукойла немає майбутнього у бізнесі. Компанії підрізали крила”, – заявив опозиційний політик Володимир Мілов, який на початку 2000-х років був заступником міністра енергетики:
Як повідомляється, іноземні гравці після провалу угоди з Gunvor можуть запропонувати викупити деякі активи Лукойлу, які в сукупності оцінюються в 14 млрд євро. Але його власники “вже готуються до того, що їхні активи можуть просто відібрати” влада тих країн, де вони знаходяться, сказав інсайдер газеті на російському нафтовому ринку. На ньому також активно циркулюють чутки про те, що державна Роснефть може нарешті отримати контроль над найбільшою приватною нафтовою компанією Росії, завершивши таким чином переклад основної частини нафтової галузі в державні руки, що відбувся за Путіна.
За словами представників російського енергетичного сектора, Путін неодноразово блокував спроби Сечіна захопити конкурента; але деякі з них вважають, що зараз глава Роснефти може піти на рішучий штурм.
“Сєчін ніколи не відмовлявся від ідеї поглинання Лукойлу. Кожні кілька місяців він ходить нагору з новою пропозицією. Але поки що безрезультатно”, – зазначив один із колишніх співробітників держкомпанії.
Як заявляють аналітики Альфа-банку. Хоча деякі закордонні активи (міноритарні частки) Лукойлу не потрапили під санкції США та Великобританії, загалом “на іноземні активи групи припадає понад 6,5% нафтовидобутку і майже половина газу, що добувається їй”. Потенційний негативний ефект від продажу іноземних видобувних активів оцінили в 15-17% в об’ємному вираженні. Втрата іноземних НПЗ позбавить Лукойл близько 25% сукупного обсягу нафтопереробки. В результаті EBITDA (прибуток до сплати відсотків, податків, амортизаційних відрахувань) групи може впасти на 16-20%.
Як відомо, Лукойл бере участь у видобувних проектах в Азербайджані, Казахстані, Узбекистані, Іраку, Єгипті та ОАЕ, а також у Латинській Америці, Західній та Центральній Африці. Групі належать НПЗ у Болгарії, Румунії, Нідерландах, мережі АЗС у країнах Євросоюзу, Туреччини та США, авіазаправний комплекс у Молдові, а також нафтотрейдингова компанія Litasco.
Зазначається, що Лукойл може не отримати гроші за деякі свої активи. В Іраку, де він освоює одне з найбільших у світі нафтових родовищ Західна Курна-2, маючи частку в 75%, Лукойл оголосив форс-мажор після того, як уряд зупинив усі виплати йому грошима та нафтою.
Як пише Reuters, влада Болгарії, де компанія володіє єдиним у країні та найбільшим на Балканах НПЗ, вже схвалила закон, що дозволяє їм з міркувань національної безпеки взяти завод під контроль та призначити тимчасового керуючого. Уряд Румунії повідомив, що ретельно перевірятиме будь-які пропозиції щодо продажу активів, щоб забезпечити дотримання норм ЄС та енергетичну безпеку. Однак, на відміну від прибуткового та сучасного болгарського НПЗ, румунський набагато менш ефективний і вимагає значних інвестицій, тому на нього може не знайтися покупець,
Міністр енергетики Румунії Богдан Іван заявив у вівторок, що уряд має «взяти під контроль» місцеві активи Лукойлу, включаючи НПЗ та мережу АЗС, “щоб захистити робочі місця 5000 співробітників та забезпечити стабільність та безпеку національної енергетичної системи”.
У Молдові Лукойл володіє єдиним авіазаправним комплексом та паливним сховищем в аеропорту Кишинева. Влада запросила у США тимчасове звільнення від санкцій і запропонувала викупити активи компанії.
Згідно з розрахунками FT на підставі звітності Лукойлу, мінімальна вартість активів закордонних підрозділів, де компанія володіє контрольними пакетами акцій, становить 14 млрд євро (міноритарні частки ще на 6 млрд євро не підпадають під обмежувальні заходи США). Потенційна втрата цих активів стане найбільшою для якоїсь російської компанії, яка потрапила під західні санкції внаслідок війни, яку Путін розв’язав в Україні. -

Китай, Індія та Туреччина відмовляються від російської нафти
За останній час відвантаження російської нафти до Китаю, Індії та Туреччини значно скоротилися, що призвело до втрати Росією мільйонів доларів на щодень. Це сталося через нові американські санкції проти найбільших російських експортерів нафти. Країни Азії, що раніше купували більшість російської нафти, тепер шукають альтернативи через санкції. Китай скоротив імпорт російської нафти на половину, а Індія звернулася до близькосхідних та американських постачальників. Внаслідок цього, танкери з нафтою блукають по морях, не знаходячи покупців. Такі дії купців можуть вплинути на хід війни Росії проти України, оскільки санкції починають справжньо “кусатися” російського експорту нафти.