Швейцарія запровадила додаткові обмеження проти Росії, приєднавшись до 18-го пакету санкцій ЄС. Чи робила вона це раніше та якою є її політика щодо війни Росії проти України? Додаткові обмеження для РФ Федеральний департамент економіки, освіти та досліджень (EAER) Швейцарії розширив обмежувальні заходи щодо Росії, доєднавшись до 18-го пакету санкцій ЄС. Про це йдеться на сайті швейцарського уряду. “У відповідь на тривалу війну Росії проти України ЄС вжив додаткових заходів проти Росії в межах свого 18-го пакету санкцій. Діючи в межах своїх повноважень EAERсхвалив додаткові списки швейцарських санкцій”, – ідеться в повідомленні. Одним із рішень стало зниження граничної ціни на російську сиру нафту до 47,60 дол за барель, що відповідає заходам ЄС та поточним цінам на світовому ринку. Зміна набере чинності 3 вересня.
Під санкції потрапили ще 14 фізичних осіб та 41 юридична особа. Для них передбачено заморожування активів, заборонено в’їзд та транзит через територію Швейцарії, їм не можна надавати економічні ресурси.
Також санкції ввели проти російських та міжнародних компаній, які керують суднами “тіньового флоту”, торговців російською сирою нафтою та постачальників російського військово-промислового комплексу.
Зокрема, під повну заборону на купівлю, продаж і надання послуг потрапили ще 105 суден з третіх країн. Це переважно танкери російського “тіньового флоту”, який обходить обмеження цін на російську сиру нафту та нафтопродукти, або перевозять військові товари для Росії. “У торгівельному секторі 26 нових суб’єктів господарювання, зокрема деякі з третіх країн, потрапили під суворіші обмеження експортного контролю, зокрема за обхід експортних обмежень на безпілотні літальні апарати (БпЛА)”,– ідеться в заяві EAER. Крім цього, обмеження поширено на вісім білоруських підприємств оборонної промисловості та на сім фізичних і три юридичні особи з Молдови. Нові заходи почали діяти 12 серпня. Швейцарія погоджувала багато санкцій ЄС Приєднання з боку Швейцарії до 18-го пакету ЄС проти РФ не перший акт солідарності з боку країни з політикою ЄС щодо війни РФ проти України.
Швейцарія підтримувала та погоджувала багато санкцій ЄС проти Росії. Зокрема, 28 лютого 2022 р. Федеральна рада Швейцарії прийняла перші пакети санкцій, застосовані ЄС 25 лютого. Санкції включали заморожування активів, зокрема президента РФ Володимира Путіна, прем’єр-міністра Михайла Мішустіна та глави МЗС Сергія Лаврова, обмеження на торгівлю та переривання бізнес-відносин.
Таке рішення стало різким відходом від традиційного нейтралітету країни. Деякі швейцарські експерти казали, що це стало “порушенням банківського нейтралітету”, але виправданням стала відповідь на “серйозне порушення міжнародного права”.
12 лютого 2025 р. Швейцарія запровадила додаткові заходи, що відповідають 15-му пакету санкцій ЄС, включаючи зміни у законодавстві, продовження термінів виходу та уточнення поведінки судів щодо російських компаній.
4 березня 2025 р. Федеральний департамент економічних справ розширив список санкцій: заморожування активів ще 48 фізосіб і 35 компаній, заборони на транзит, відключення від фінансування і посилення експортного контролю.
У жовтні 2024 р. Швейцарія відмовилася виконувати 14-й пакет санкцій ЄС щодо зобов’язань щодо дочірніх компаній. Пояснення було таким: національне законодавство вже дозволяє боротися з обходом санкцій, і такі справи активно розглядаються.
Проте вона погодилася з більшістю інших заходів цього пакету, включаючи обмеження на фінансові системи, ЗПГ та санкції щодо “тіньового флоту” РФ.
Це рішення викликало критику з боку Соціал-демократичної партії: її лідер Крістіан Леврат назвав відмову від частини заходів “величезним кроком назад”.
Тож, Швейцарія регулярно синхронізує свою політику санкцій з ЄС – починаючи з лютого 2022 р. аж до весни 2025 р. “Швейцарія підтримала санкції ЄС проти Росії – впроваджувала їх на постатейній основі: активно приймала більшість пакетів (2022–2025 рр.), з невеликими винятками (наприклад, позиція щодо 14-го пакету). Вона послідовно розширює санкційний режим, синхронно з ЄС попри традиційний нейтралітет країни”, – каже Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру. Швейцарія приєдналася до санкцій ЄCпроти Росії, включаючи заморожування активів, обмеження на фінансові операції та заборону на в’їзд для осіб, пов’язаних з режимом.
Станом на кінець березня 2025 р. заморожені активи Росії у Швейцарії досягли 7.4 млрд швейцарських франків, що на 1.6 млрд більше, ніж роком раніше. Серед активів – нерухомість, автомобілі, літаки, витвори мистецтва. Ставлення Швейцарії до війни в Україні Щодо інших аспектів політики Швейцарії щодо війни РФ проти України, то ця країна активно підтримує Україну в гуманітарній сфері. У січні 2024 р. уряд Швейцарії ухвалив нову зовнішньополітичну стратегію на 2024–2027 рр., в якій Україна вперше була визначена пріоритетною країною. У квітні 2024 р. Швейцарія вирішила виділити 5 млрд швейцарських франків на відновлення України до 2036 р.
Водночас військової допомоги від Швейцарії Україна не отримує. “Швейцарія дотримується принципу нейтралітету, що обмежує її участь у військовій допомозі”, – каже Охрименко. Вона заборонила реекспорт зброї, виготовленої на її території, до України. Наприклад, Швейцарія відхилила запити Данії та Німеччини на передачу бронетехніки та боєприпасів до України.
Попри приєднання до санкцій, ЄС часто критикує Швейцарію за недостатню послідовність у їхньому застосуванні. Зокрема, вона не повністю імплементувала деякі пакети санкцій ЄС, що викликало розчарування серед західних партнерів.
Своєю чергою, Росія офіційно заявила, що більше не вважає Швейцарію нейтральною країною через її участь у західних санкціях. У відповідь Швейцарія підкреслила, що її політика нейтралітету залишається незмінною, і вона продовжує пропонувати свої послуги для мирного врегулювання конфлікту. Переосмислення нейтралітету Російське вторгнення в Україну стало серйозним тестом для нейтралітету. Експерти та урядові аналітики пропонують переглянути класичне розуміння нейтралітету, адаптуючи його до сучасних загроз. Йдеться про: участь у спільних військових навчаннях НАТО без формального вступу до блоку, сприяння міжнародним миротворчим ініціативам активніше, ніж раніше, вибіркову військову співпрацю з союзниками у випадку агресії, яка загрожує міжнародному порядку. Мета таких дій: зберегти незалежність і безпеку, одночасно бути більш активним у міжнародній політиці та відповідати на нові загрози.
Швейцарія демонструє, що нейтралітет – не абсолютне утримання від політичної позиції, а гнучка політика, яка дозволяє реагувати на агресію та підтримувати міжнародне право.
Також країна активно пропонує мирні переговори та посередництво, що відповідає традиційній ролі нейтрального посередника.
Загалом, війна в Україні сприяла переосмисленню швейцарської політики нейтралітету.
Вікторія Хаджирадєва
Позначка: Санкції
-
Швейцарія приєдналася до 18-го пакету санкцій ЄС проти Росії
-
США вимагатимуть від ЄС санкцій проти нафти з РФ в разі провалу переговорів
В разі невдачі американо-російських переговорів європейські країни мають бути готовими підтримати санкції і мита США щодо Росії або покупців російської нафти. Про це у середу, 13 серпня, заявив міністр фінансів США Скотт Бессент в інтерв’ю Bloomberg TV.
“Європейці повинні приєднатися до нас у наших санкціях. Вони повинні”, – сказав він у середу.
За даними видання, йдеться про мита щодо Китаю, Індії та інших країн, які купують енергоносії у РФ.
Бессент зазначив, що санкції щодо РФ можуть бути посилені або ослаблені залежно від результату зустрічі президентів США і РФ на Алясці, яка відбудеться в п’ятницю. Водночас глава Мінфіну США зазначив, що обговорював ідею мит щодо покупців нафти з РФ країнами G7 раніше, проте не отримав підтримки.
“Я подивився на всіх лідерів за столом і запитав, чи готові всі за цим столом запровадити 200% вторинні мита щодо Китаю. І знаєте що? Усі ховали очі, їм різко захотілося дізнатися, яке взуття вони взули”, – заявив він про зустріч G7, що відбулася раніше цього року в Канаді. -
США тимчасово рзблокували низку транзакцій для РФ
США тимчасово скасували частину фінансових санкцій для Росії для проведення оплат при організації зустрічі президента Дональда Трампа з російським лідером Володимиром Путіним на Алясці. Про це у середу, 13 серпня, повідомило Управління з контролю за іноземними активами (OFAC) Міністерства фінансів США.
Рішення ухвалене на підставі ліцензії 125 “Про дозвіл на здійснення операцій, пов’язаних із зустрічами між урядом Сполучених Штатів Америки та урядом Російської Федерації на Алясці”.
Згідно з документом, Мін’юст тимчасово дозволив Росії проводити транзакції, необхідні для організації зустрічі Володимира Путіна з Дональдом Трампом на Алясці.
Водночас, повного розблокування російських активів не відбудеться, а всі інші санкційні обмеження залишаються чинними.
Дозвіл чинний до 20 серпня і стосується лише тих дій, що безпосередньо пов’язані з проведенням переговорів. -
Sony повністю вийшла з російського ринку
Японська транснаціональна корпорація Sony остаточно згорнула роботу в Росії, ліквідувавши місцеве представництво. Так, компанія Соні Мобайл Комюнікейшнз Рус припинила існування 11 серпня. Про це повідомляє The Moscow Times, посилаючись на дані ЄДРЮЛ.
За кілька днів до цього їй виповнилося 18 років. Документи на ліквідацію подали до Федеральної податкової служби РФ 10 жовтня 2024 року. У 2023 році Sony вже намагалася закрити підрозділ, втім, отримала відмову.
Останніми роками “дочка” компанії розпродавала залишки товарів і надавала сервісну підтримку пристроїв.
Sony вирішила залишити Росію після її вторгнення в Україну та однією з перших підтримала західні санкції. У березні 2022 року зупинили постачання консолей і роботу PlayStation Store.Тоді ж компанія пожертвувала $2 млн на допомогу українцям, постраждалим від війни, через ООН і Save the Children. Навесні Sony Pictures Entertainment оголосила про припинення показів своїх фільмів у Росії.
Згодом зупинила роботу і Sony Music, остаточно вийшовши з ринку 8 вересня 2022 року: зарубіжні каталоги прибрали з російських стримінгових сервісів, а місцевий підрозділ став незалежним лейблом Kiss Koala, пізніше перейменованим на Koala Music. У лютому 2024 року Sony почала закривати свої фірмові магазини через припинення постачань, завершивши процес влітку.
До війни бізнес корпорації у Росії був прибутковим. Після початку процедури виходу показники різко погіршилися: у 2022 році чистий збиток становив 1,43 млрд рублів, у 2023-му – 530,2 млн рублів. проте, торік російський підрозділ знову отримав прибуток – 111,7 млн рублів, однак виручка впала приблизно на 76%, тоді як доходи надходили переважно від гарантійного обслуговування та адміністративної підтримки.
В Росії через санкції закрили завод зі збирання телевізорів Philips і Sony -
Пекін запровадив контрсанкції проти банків ЄС
Китай ввів контрзаходи проти двох банків у Європейському Союзі у відповідь на включення двох китайських фінансових установ до списку санкцій проти Росії. Ця інформація була оприлюднена агентством Reuters. Китай негайно заборонив литовським банкам UAB Urbo Bankas та AB Mano Bankas здійснювати транзакції та співпрацювати з китайськими організаціями та особами. Міністерство торгівлі Китаю закликало ЄС переглянути своє рішення та не завдавати шкоди відносинам між Китаєм та ЄС. Раніше Китай висловив своє невдоволення Європейському Союзу через санкції проти російських банків. Президентка Єврокомісії також заявила, що торговельні відносини між ЄС та Китаєм перебувають на “точці зламу”.
-
В Росії зупинився черговий автозавод через обвал продажів
У Росії автозавод BNM, який належить дилерському холдингу БН-Моторс, припинив виробництво менш ніж через пів року після запуску. Завод випускав копії китайських фургонів під брендом BNM Model 1. Причиною припинення виробництва стали високі кредитні ставки і різке зниження попиту на ринку. Продажі нових легких комерційних автомобілів в Росії в цьому році знизилися на 17,8%, і це триває вже шість місяців поспіль. Інші автовиробники також зменшують виробництво через кризу на ринку, високі ставки і конкуренцію з імпортними автомобілями. Наприклад, Лікінський автобусний завод перейшов на чотириденний робочий тиждень, а АвтоВАЗ прогнозує скорочення ринку легкових автомобілів в Росії на 25% у цьому році.
-
Санкції працюють: Росія не виконує оборонне замовлення на ракети Х-59
У пресслужбі Головного управління розвідки Міноборони України повідомили, що російські підприємства мають проблеми з виробництвом крилатих ракет Х-59 через брак іноземних комплектуючих. Багато компаній, які беруть участь у виробництві ракет, не підпадають під санкції жодної країни, але все одно зіткнулися з труднощами у виконанні замовлень оборонного відомства. Деякі підприємства намагаються вирішити проблему шляхом розбирання старих систем і використання їх деталей для виготовлення нових ракет. Є випадки, коли на ракетах встановлюють неактивні макети замість радіолокаційних головок самонаведення, що ускладнює виробництво. Розвідка стверджує, що санкції працюють, а подальше посилення тиску на підприємства може призвести до подальшого зниження темпів виробництва російських ракет.
-
Дедлайн провалений: чи готовий Трапм застосувати санкції проти РФ
Президент США Дональд Трамп встановив термін до 8 серпня 2025 року для досягнення перемир’я між Росією та Україною. Він погрожував запровадити нові санкції у разі невиконання цього терміну. Проте, після минування дедлайну, нові масштабні санкції не були запроваджені, а Трамп зосередився на інших діях. Під час підготовки до зустрічі з Путіним, він оголосив про “мирний план” з Росією. Європейські лідери закликали посилити санкції проти Росії перед зустріччю Трампа з Путіним, вважаючи її вирішальною для долі України та безпеки Європи. Політичні експерти вбачають, що Росія імітує переговорний процес, аби уникнути санкцій та посилити свої позиції. Тим часом президент України Володимир Зеленський закликав до збереження тиску на Росію та запровадження санкцій для зупинки війни. Вирішення питання про санкції проти Росії залишається невизначеним і може залежати від результатів зустрічі Трампа та Путіна.
-
Що з цінами на російську нафту, як на них впливають погрози Трампа
Індія готова зменшити закупівлю нафти в Росії і укласти угоди з іншими країнами, включаючи США, якщо ціна буде вигідною. Китай, з свого боку, не планує припиняти імпорт російської нафти. Погрози американського президента Трампа впливають на ціни на російську нафту та на події в Україні. Індія вибирає купувати все більше нафти від інших постачальників, ніж від Росії, навіть попри пропозицію зі знижкою від російської сторони. Таке рішення може бути пов’язане з підвищенням санкцій ЄС та можливими обмеженнями від США.
-
У ЄС працюють над новими санкціями проти РФ – Каллас
Країни Європейського союзу спільно працюють над введенням нових санкцій проти Росії та над наданням додаткової підтримки українській армії. Попри це, вони підтримують уряд США у проведенні мирних перемовин. Висока представниця ЄС у закордонних справах Кая Каллас повідомила, що міністри закордонних справ ЄС підтримали дії США для досягнення справедливого миру. Водночас вони працюють над введенням нових санкцій проти Росії, над наданням додаткової військової підтримки Україні та посиленням допомоги для її бюджету та процесу вступу до ЄС. Каллас підкреслила, що трансатлантична єдність, підтримка України та тиск на Росію є ключовими для завершення війни та запобігання майбутній російській агресії в Європі.